Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Пам'ятники Тарасові Шевченку встановлені в усіх обласних центрах України, багатьох містах і селах держави, а також у багатьох столицях і містах за кордоном (встановлені за ініціативи і коштом української еміграції, як дарунки від України, за обміном тощо).
Перший пам'ятник Шевченку відкрито у 1881 році до 20-ї річниці від дня смерті митця у Форт-Олександрівський (Казахстан) під керівництвом Іраклія Ускова, що був комендантом Новопетровського укріплення, коли Шевченко перебував там на засланні. Був знищений у 1920 році.
В Україні перший пам'ятник Шевченку (його погруддя) встановлено у Харкові на території садиби Алчевських у 1900 році[1].
Перший публічний пам'ятник Шевченку в Україні було встановлено у Ромнах 27 жовтня 1918, в період Української Держави. Автор — Іван Кавалерідзе.
Загалом, в Україні та світі є 1384 пам'ятники Шевченку, з них 1256 — в Україні та 128 — за кордоном у 35 країнах. Це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячеві культури. В Україні найбільше пам'ятників встановлено на Прикарпатті[2].
До 200-ліття з дня народження поета у березні 2014 року була створена перша інтерактивна карта об'єктів, присвячених Тарасу Шевченку[3].
На інтерактивній карті проєкту «Світ Шевченка», створеній телеканалом «Інтер» та інформаційним порталом «Подробиці», відзначено 1060 пам'ятників Кобзарю, міста, села, вулиці, музеї, навчальні заклади, театри, названі на його честь. Ці об'єкти наявні в 32 країнах на різних континентах. Інтерактивна мапа дозволяє користувачам мережі побачити пам'ятні місця за допомогою сервісу огляду місцевості.
Серед найбільш примітних пам'ятних місць — монумент у столиці Австралії у вигляді кобзи, графіті з портретом поета в Харкові і пам'ятник у Вашингтоні. Найвіддаленішими від Києва об'єктами, які присвячені поетові, є монумент у Пекіні (відстань від Києва 6456 км), вулиця Шевченка в Хабаровську (6900 км), пам'ятники поету у Вашингтоні (7847 км), Буенос-Айресі (12 826 км) та Канберрі (14 913 км).
За інформацією видання «Вголос», в Україні 1256 пам'ятників Тарасу Шевченку[4].
Пам'ятник розташовано перед будівлею Гагарінської райради на проспекті Жовтневої Революції, 8 і був урочисто відкритий 24 серпня 2003 року (автори — скульптори Василь та Володимир Одрехівські). Інший пам'ятник Кобзареві розташований на території штабу ВМС ЗС України (вул. Соловйова, 1).
Станом на 2013 рік у Вінницькій області встановлено понад 20 пам'ятників Тарасові Шевченку[11].
У Закарпатській області Тарасу Шевченку встановлено 9 погрудь, 2 меморіальні дошки та 7 пам'ятників, що взяті на облік[50].
Тарас Шевченко ніколи не бував на Прикарпатті, але на Івано-Франківщині йому встановлено понад 211 пам'ятників — найбільше в Україні, з них до 1939 року було встановлено 18, а у 2014 році, на відзначення 200-літнього ювілею — дев'ять[53].
Пам'ятні знаки з нагоди 200-ліття Т. Г. Шевченка встановлені 2014 року в селах Васильківського району: Гребінки, Ксаверівка, Митниця, Мар'янівка.
У Львівській області встановлено понад 196 пам'ятників поету[69].
Тернопільська область є українським регіоном, де встановлено чи не найбільшу кількість пам'ятників Тарасові Шевченку. Станом на 2014 рік на Тернопіллі споруджено 171 пам'ятник Кобзареві, з яких 91 — після відновлення Україною незалежності[92].
У Волочиську пам'ятник Кобзареві відкрито у 2014 році за ініціативи громади й місцевого поета Миколи Федчишина. Автором скульптурної композиції є тернополянин Іван Сонсядло. Допомогу у фінансуванні робіт надали різні установи, підприємства та меценати. Крім райцентру, у Волочиському районі пам'ятники Тарасові Шевченку є у двох селах — Порохня і Щаснівка[99].
У Чернігівській області станом на 1990 рік було 27 пам'ятників Тарасові Шевченку — як в обласному та районних центрах, так і по містах, смт і селах області. Історія їх зведення сягає 1919—1921 років, коли кілька проєктів таких пам'ятників виконав художник та скульптор І. Г. Рашевський[110]. За роки Незалежності України (від 1991 року) на Чернігівщині встановлено відносно небагато «кобзарів» — величний пам'ятник Шевченкові-художнику в Прилуках (2007) і пам'ятник Кобзарю в Острі (2011, фактично виконано заміну погруддя, що існувало раніше, але теж встановлено у 1990-х) роках.
Урочисте відкриття прилуцького великого сучасного пам'ятника Шевченкові, що став першим пам'ятником Шевченку-митцеві (художнику), у самому центрі міста — в міському сквері на Центральній площі на розі вулиць Київської та Незалежності — відбулося під час святкування Дня міста 22 вересня 2007 року. На церемонії виступали автори монумента — скульптори Народний художник України Володимир Небоженко та Семен Кантур, архітектор Павло Бережний, міський меценат, у тому числі й ініціатор встановлення цього пам'ятника, Юрій Коптєв, мер міста Юрій Беркут[47].
Пам'ятники Тарасу Шевченку встановлені у таких містах Білорусі: Мінськ, Гомель, Берестя, Могильов, Слуцьк[124].
У Бразилії, де проживають компактні групи українських емігрантів та їхніх нащадків, зокрема в штаті Парана встановлено чотири пам'ятники Т. Г. Шевченку — в містах Прудентополісі, Куритибі, Порту-Алегрі[6] та Уніао-да-Віторіа (2015).
Цей пам'ятник Сакребулу міста Тбілісі подарувала Київрада. Його за дорученням Кабінету Міністрів України виготовлено Київським творчо-виробничим комбінатом «Художник» Національної спілки художників України за кошти міського бюджету[130].
Українською на п'єдесталі написано: «Найбільший поет та національний пророк України»[130].
Подай же руку козакові, І серце чистеє подай! І знову іменем Христовим ми оновим наш тихий рай. |
Великому украинскому поэту-крестьянину Тарасу Григорьевичу Шевченко (1814—1861 гг.) Великий русский народ |
Другий пам'ятник поету встановлено 22 грудня 2000 року на розі пр. Левашовського та вул. Ординарної, біля станції метро «Петроградська». Цю триметрову скульптуру у 1993 році подарував Санкт-Петербургу канадський скульптор українського походження Лео Мол. 1995 року (за часів мера Собчака) її вирішено встановити, але через брак коштів не вдалося. Через деякий час, уже за розпорядженням губернатора Яковлєва, встановлення пам'ятника перенесли на 1999 рік. Проте відкриття відбулося під час зустрічі лідерів України та Росії у 2000 році.
Встановлено пам'ятник у сквері греко-католицької церкви на правому березі Дунаю в Буді навпроти МЗС Угорщини, тобто на перехресті популярних туристичних маршрутів. Автор пам'ятника — Іван Микитюк, член Національної спілки художників України, професор Львівської академії мистецтв, Заслужений діяч мистецтв України (мешкає у Львові). Пам'ятник вилито з бронзи, загальна висота — 3 метри[130][179].
Раніше, у червні 2004 року була спроба встановити невідповідний пам'ятник. Бюст, котрий і близько не схожий на Тараса Шевченка. Місце, де мав стояти Тарас — під бункером часів Другої світової війни в одному з віддалених районів Будапешта. Відкривати його мав один із зверхників України[180][181].
У Франції три пам'ятники Т. Г. Шевченку[6].:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.