Оле́г Костянти́нович Стука́лов ( 21 червня 1940 (1940-06-21 ) , Баку — 21 грудня 2021 (2021-12-21 ) , Київ ) — український архітектор , художник , монументаліст , автор книг з архітектури. Дійсний член Академії архітектури України , член Спілки архітекторів України (1973), Спілки художників України (2013), заслужений архітектор України (1991)[1] . Член Комітету з Державної премії України в галузі архітектури (з 2002). Член художньої ради Міністерства культури України .
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Стукалов .
Коротка інформація Олег Костянтинович Стукалов, Народження ...
Закрити
Могила Олега Стукалова та його родини, Байкове кладовище
Народився 21 червня 1940 року у місті Баку .
1963 року закінчив Київський державний художній інститут , майстерню професора Володимира Заболотного .
Автор громадських центрів та будівель у Києві , Кам'янському , Славутичі , індивідуальних житлових будинків у Києві , Конча-Заспі , Пуща-Водиці та ін., численних монументів, пам'ятників (наприклад, Пам'ятник Бояну у місті Черкаси ), меморіальних дощок.
Помер 21 грудня 2021 року. Похований на центральній алеї Байкового кладовища разом з родиною (ділянка № 52а).
1972 — Спілка Архітекторів УРСР, м. Київ
2006 — Український фонд культури , м. Київ
2006 — Виставковий зал Київської організації Спілки художників України, м. Київ
2009 — Спілка Архітекторів України, м. Київ
2012 — Виставковий зал Київської організації Спілки художників України, м. Київ
2016 — Nielsen Salonen, м. Копенгаген , Данія
Будівлі
Готель «Либідь» , Галицька площа , м. Київ (у співавторстві з Н. Б. Чмутіною , A. M. Аніщенко , Ю. А. Чеканюком , 1970).[2]
Магазин «Будинок меблів» , бул. Миколи Міхновського , м. Київ (у співавторстві з Н. Б. Чмутіною , Ю. А. Чеканюком , 1984).[3]
Музей «Партизанської іскри» , с. Кримка Первомайського району Миколаївської області (у співавторстві, 1985).
Церква великомученика Георгія Переможця на території шпиталю МВС , Бердичівська вулиця , м. Київ (2000).
Головний вхід до Голосіївського парку ім. М. Рильського , м. Київ (2003—2005).
Пам'ятники та монументи
Курган Безсмертя, парк «Перемога» , м. Київ (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, 1967).
Меморіальний комплекс на честь радянських воїнів-визволителей, м. Мелітополь (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори М. Я. Грицюк , Ю. Л. Синькевич , А. С. Фуженко , 1967, реконструкція 1973).
Пам'ятник «Україна-визволителям» [ru] , м. Ужгород (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори В. І. Зноба та І. С. Зноба , 1970).[4]
Пам'ятник трьом штурмам Перекопу , м. Красноперекопськ .(у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори М. Я. Грицюк , Ю. Л. Синькевич , 1971).[5]
Колишній меморіал Слави, міський парк, м. Бориспіль (скульптор Б. Ф. Никончук , 1975) (демонтований).
Пам'ятник загиблим воїнам, СМТ Ворзель (скульптор Є. О. Карпов, 1977).
Меморіал загиблим у роки ВВВ броварчанам, м. Бровари (скульптор І. М. Копайгоренко , 1980).
Меморіал пам'яті воїнів ВВВ , м. Обухів .
Пам'ятник робочим, інженерно-технічним робітникам та службовцям трамвайного депо, що полягли у Великій Вітчизняній війні, Лук'янівська площа , м. Київ. (скульптор Н. М. Дерегус , 1981).
Надгробний пам'ятник В. М. Глушкову , Байкове кладовище , м. Київ (скульптор В. І. Зноба , 1983).
Надгробний пам'ятник С. В. Гусовському , Байкове кладовище , м. Київ (скульптор В. І. Зноба , 1984).
Надгробний пам'ятник М. Бажану , Байкове кладовище , м. Київ (скульптор І. В. Макогон , 1984).
Меморіал жертвам Другої світової війни , м. Канів (скульптор С. Мороз-Усенко, 1985).
Пам'ятник загиблим студентам Білоцерківського аграрного університету , Соборна площа , м. Біла Церква (скульптори В. С. Гуецкий, Б. Лежен, 1985).
Пам'ятник Бояну , площа 700-річчя Черкас , м. Черкаси (скульптор А. В. Кущ , 1987).
Пам'ятник М. Ф. Біляшівському , біля Національного художнього музею України , вул. М. Грушевського , 6, м. Київ (скульптор А. В. Кущ , 1987).
Надгробний пам'ятник О. Ф. Федорову , Байкове кладовище , м. Київ (скульптор О. О. Ковальов , 1990).
Пам'ятники О. С. Пушкіну , Адаму Міцкевичу , В. В. Маяковському , Лесі Українці на території Гурзуфського парку , СМТ Гурзуф (1990).
Меморіал жертвам фашизму «Хорольська яма» , м. Хорол (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, Ю. А. Чеканюком , скульптори М. Я. Грицюк , Ю. Л. Синькевич , 1991).[6]
Пам'ятник Т. Г. Шевченку біля ПК «Прометей» , м. Бурштин Івано-Франковської області (скульптор А. В. Кущ , 1994).
Пам'ятник гетьману І. Мазепі , Львівська область (скульптор Н. М. Дерегус , 1995).
Пам'ятник Т. Г. Шевченку перед будівлею Східноєвропейського національного університету , м. Луцьк (у співавторстві з А. Я. Бідзілею , скульптор Е. М. Кунцевич , 1995).
Монумент Незалежності , Майдан Незалежності , м. Київ (у співавторстві з С. В. Бабушкіним , О. В. Комаровським , Р. І. Кухаренко , скульптор А. В. Кущ , 2001).
Пам'ятник-фонтан на честь легендарних засновників Києва, Майдан Незалежності , м. Київ (у співавторстві з С. В. Бабушкіним , О. В. Комаровським , Р. І. Кухаренко, скульптор А. В. Кущ , 2001).
Пам'ятник М. Рильському , Голосіївський парк , м. Київ (скульптор П. П. Остапенко , 2003).
Пам'ятник «Чорнобиль. Біль і пам'ять вічна» до 25-річчя Чорнобильської катастрофи , Голосіївський проспект , м. Київ (2011).
Пам'ятник Пилипу Орлику , м. Київ (скульптор А. В. Кущ , 2011).
Монумент Незалежності
Будівельний майданчик Монумента Незалежності під час монтажу скульптури Берегині
Скульптурна композиція на честь легендарних засновників міста на Майдані Незалежності, Київ
Курган Безсмертя в
парку «Перемога» в Києві
Пам'ятник загиблим воїнам у Ворзелі
Меморіал Слави в міському парку Борисполя (демонтований)
Пам'ятник загиблим броварчанам біля парку «Перемога» в Броварах
Меморіал Другої світової війни в Каневі
Меморіал «Скорботна мати» на братському кладовищі Мелітополя
Пам'ятник загиблим студентам в Білій Церкві
Пам'ятник Тарасу Шевченку в Луцьку
Пам'ятник Бояну в Черкасах
Пам'ятник Пилипу Орлику в Києві
Пам'ятник робітникам і службовцям трамвайного депо на Лук'янівці в Києві
Пам'ятник Н. Біляшівському в Києві
Пам'ятник «Чорнобиль. Біль і пам'ять вічна»
Надгробок Віктора Глушкова
Надгробок Миколи Бажана
Надгробок Сергія Гусовського
Надгробок Олексія Федорова
Меморіальні дошки та пам'ятні знаки
Меморіальна дошка Б. М. Лятошинському , фасад будинку письменників Роліт , вул. Б. Хмельницького , 68, м. Київ (скульптор А. Банніков, 1969).
Меморіальна дошка М. В. Лисенку , вул. Саксаганського , 95, м. Київ (скульптор Н. М. Дерегус , 1980).
Меморіальна дошка К. П. Хохлову , фасад театру російської драми ім. Л. Українки , вул. Б. Хмельницького , 5, м. Київ. (скульптор Н. М. Дерегус , 1981).
Меморіальна дошка М. П. Бажану, вул. Терещенківська , 5, м. Київ (скульптор І. В. Макогон , 1984).
Пам'ятний знак П. І. Чайковському , НМАУ , вул. Архітектора Городецького , 1/3, м. Київ (скульптор П. П. Остапенко , 1987).
Меморіальна дошка І. І. Сікорському , вул. Ярославів Вал , 15-Б, м. Київ (скульптор А. В. Кущ , 1989).
Меморіальна дошка Є. П. Плужнику , вул. Прорізна , 18/1, м. Київ (скульптор О. І. Чоботар, 1992).
Меморіальна дошка Ю. М. Мейтусу , вул. Велика Житомирська , 8/14, м. Київ (скульптор Є. О. Карпов, 1997).
Пам'ятний знак М. О. Максимовичу , Наукова бібліотека ім. М. Максимовича , вул. Володимирська , 58, м. Київ (скульптор Р. М. Русин, 2001).
Меморіальна дошка О. П. Довженку , Бисмаркштрассе, 69, м. Берлін (скульптор Р. М. Русин, 2001).
Меморіальна дошка С. О. Єфремову , бул. Тараса Шевченка , 14, м. Київ (скульптор Р. М. Русин, 2001).
Меморіальна дошка Б. Лятошинському
Меморіальна дошка К.Хохлову
Меморіальна дошка Миколі Бажану
Меморіальна дошка Євгену Плужнику
Пам'ятний знак М. О. Максимовичу в науковій бібліотеці КНУ
Меморіальна дошка Сергію Єфремову
Меморіальна дошка Юлію Мейтусу
Меморіальна дошка Олександру Довженку в Берліні
О. К. Стукалов з 1956 року займається пейзажним живописом, графікою, бере участь у виставках творчих спілок і Фонду культури України . Серед робіт пейзажі України («Софіївка»), Італії («Форуми Риму»), Франції («Сад Ренуара», «Осінь в Парижі»), Португалії , Німеччини («Німецький парк»), Данії , Росії («Старий парк»). Картини О.Стукалова представлено у багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном, у зібранні Спілки художників України.
О. К. Стукалов. Форуми Риму. 1997
О. К. Стукалов. Старий парк. 2008
О. К. Стукалов. Сучасний Берлін. 2009
Калиниченко А. П., Стукалов О. К. Домашний очаг. — К . : Реклама, 1986. — 208 с. (рос.)
Стукалов О. К. Благоустройство усадьбы. — К . : Урожай, 1991. — 168 с. (изд. 2-е: 1993; изд. 3-е: 1995) (рос.)
Стукалов О. К. Садовий будинок. — К . : Урожай, 1991. — 208 с.
Олег Стукалов. Каталог. — К . : BX[студіо], 2012.
А. Калиниченко, О. Стукалов. «Домашний очаг». 1986
О. Стукалов. «Садовий будинок». 1991
О. Стукалов. «Благоустройство усадьбы». 1991
О. Стукалов. «Благоустройство усадьбы». 2-е изд., 1993
О. Стукалов. Каталог. 2012