Стукалов Олег Костянтинович

Оле́г Костянти́нович Стука́лов (21 червня 1940(1940-06-21), Баку — 21 грудня 2021(2021-12-21), Київ) — український архітектор, художник, монументаліст, автор книг з архітектури. Дійсний член Академії архітектури України, член Спілки архітекторів України (1973), Спілки художників України (2013), заслужений архітектор України (1991)^[1]. Член Комітету з Державної премії України в галузі архітектури (з 2002). Член художньої ради Міністерства культури України.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стукалов.

Олег Костянтинович Стукалов
Народження	21 червня 1940(1940-06-21) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Смерть	21 грудня 2021(2021-12-21) (81 рік)
	Київ, Україна
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність	архітектор, художник
Роки творчості	1956 — 2021
Член	Комітет із Державної премії України в галузі архітектури
Звання	Заслужений архітектор України
Нагороди

Біографія

Могила Олега Стукалова та його родини, Байкове кладовище

Народився 21 червня 1940 року у місті Баку.

1963 року закінчив Київський державний художній інститут, майстерню професора Володимира Заболотного.

Автор громадських центрів та будівель у Києві, Кам'янському, Славутичі, індивідуальних житлових будинків у Києві, Конча-Заспі, Пуща-Водиці та ін., численних монументів, пам'ятників (наприклад, Пам'ятник Бояну у місті Черкаси), меморіальних дощок.

Помер 21 грудня 2021 року. Похований на центральній алеї Байкового кладовища разом з родиною (ділянка № 52а).

Персональні виставки

• 1972 — Спілка Архітекторів УРСР, м. Київ
• 2006 — Український фонд культури, м. Київ
• 2006 — Виставковий зал Київської організації Спілки художників України, м. Київ
• 2009 — Спілка Архітекторів України, м. Київ
• 2012 — Виставковий зал Київської організації Спілки художників України, м. Київ
• 2016 — Nielsen Salonen, м. Копенгаген, Данія

Архітектура

Будівлі

• Готель «Либідь», Галицька площа, м. Київ (у співавторстві з Н. Б. Чмутіною, A. M. Аніщенко, Ю. А. Чеканюком, 1970).^[2]
• Магазин «Будинок меблів», бул. Миколи Міхновського, м. Київ (у співавторстві з Н. Б. Чмутіною, Ю. А. Чеканюком, 1984).^[3]
• Музей «Партизанської іскри», с. Кримка Первомайського району Миколаївської області (у співавторстві, 1985).
• Церква великомученика Георгія Переможця на території шпиталю МВС, Бердичівська вулиця, м. Київ (2000).
• Головний вхід до Голосіївського парку ім. М. Рильського, м. Київ (2003—2005).

• 
  Готель «Либідь»
• 
  Музей «Партизанської іскри»
• 
  Церква Георгія Переможця
• 
  Пам'ятник М. Рильському, головний вхід до Голосіївського парку

Пам'ятники та монументи

• Курган Безсмертя, парк «Перемога», м. Київ (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, 1967).
• Меморіальний комплекс на честь радянських воїнів-визволителей, м. Мелітополь (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори М. Я. Грицюк, Ю. Л. Синькевич, А. С. Фуженко, 1967, реконструкція 1973).
• Пам'ятник «Україна-визволителям»^[ru], м. Ужгород (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори В. І. Зноба та І. С. Зноба, 1970).^[4]
• Пам'ятник трьом штурмам Перекопу, м. Красноперекопськ.(у співавторстві з А. О. Сницарєвим, скульптори М. Я. Грицюк, Ю. Л. Синькевич, 1971).^[5]
• Колишній меморіал Слави, міський парк, м. Бориспіль (скульптор Б. Ф. Никончук, 1975) (демонтований).
• Пам'ятник загиблим воїнам, СМТ Ворзель (скульптор Є. О. Карпов, 1977).
• Меморіал загиблим у роки ВВВ броварчанам, м. Бровари (скульптор І. М. Копайгоренко, 1980).
• Меморіал пам'яті воїнів ВВВ, м. Обухів.
• Пам'ятник робочим, інженерно-технічним робітникам та службовцям трамвайного депо, що полягли у Великій Вітчизняній війні, Лук'янівська площа, м. Київ. (скульптор Н. М. Дерегус, 1981).
• Надгробний пам'ятник В. М. Глушкову, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор В. І. Зноба, 1983).
• Надгробний пам'ятник С. В. Гусовському, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор В. І. Зноба, 1984).
• Надгробний пам'ятник М. Бажану, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор І. В. Макогон, 1984).
• Меморіал жертвам Другої світової війни, м. Канів (скульптор С. Мороз-Усенко, 1985).
• Пам'ятник загиблим студентам Білоцерківського аграрного університету, Соборна площа, м. Біла Церква (скульптори В. С. Гуецкий, Б. Лежен, 1985).
• Пам'ятник Бояну, площа 700-річчя Черкас, м. Черкаси (скульптор А. В. Кущ, 1987).
• Пам'ятник М. Ф. Біляшівському, біля Національного художнього музею України, вул. М. Грушевського, 6, м. Київ (скульптор А. В. Кущ, 1987).
• Надгробний пам'ятник О. Ф. Федорову, Байкове кладовище, м. Київ (скульптор О. О. Ковальов, 1990).
• Пам'ятники О. С. Пушкіну, Адаму Міцкевичу, В. В. Маяковському, Лесі Українці на території Гурзуфського парку, СМТ Гурзуф (1990).
• Меморіал жертвам фашизму «Хорольська яма», м. Хорол (у співавторстві з А. О. Сницарєвим, Ю. А. Чеканюком, скульптори М. Я. Грицюк, Ю. Л. Синькевич, 1991).^[6]
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку біля ПК «Прометей», м. Бурштин Івано-Франковської області (скульптор А. В. Кущ, 1994).
• Пам'ятник гетьману І. Мазепі, Львівська область (скульптор Н. М. Дерегус, 1995).
• Пам'ятник Т. Г. Шевченку перед будівлею Східноєвропейського національного університету, м. Луцьк (у співавторстві з А. Я. Бідзілею, скульптор Е. М. Кунцевич, 1995).
• Монумент Незалежності, Майдан Незалежності, м. Київ (у співавторстві з С. В. Бабушкіним, О. В. Комаровським, Р. І. Кухаренко, скульптор А. В. Кущ, 2001).
• Пам'ятник-фонтан на честь легендарних засновників Києва, Майдан Незалежності, м. Київ (у співавторстві з С. В. Бабушкіним, О. В. Комаровським, Р. І. Кухаренко, скульптор А. В. Кущ, 2001).
• Пам'ятник М. Рильському, Голосіївський парк, м. Київ (скульптор П. П. Остапенко, 2003).
• Пам'ятник «Чорнобиль. Біль і пам'ять вічна» до 25-річчя Чорнобильської катастрофи, Голосіївський проспект, м. Київ (2011).
• Пам'ятник Пилипу Орлику, м. Київ (скульптор А. В. Кущ, 2011).

• 
  Монумент Незалежності
• 
  Будівельний майданчик Монумента Незалежності під час монтажу скульптури Берегині
• 
  Скульптурна композиція на честь легендарних засновників міста на Майдані Незалежності, Київ
• 
  Курган Безсмертя в парку «Перемога» в Києві
• 
  Пам'ятник загиблим воїнам у Ворзелі
• 
  Меморіал Слави в міському парку Борисполя (демонтований)
• 
  Пам'ятник загиблим броварчанам біля парку «Перемога» в Броварах
• 
  Меморіал Другої світової війни в Каневі
• 
  Меморіал «Скорботна мати» на братському кладовищі Мелітополя
• 
  Пам'ятник загиблим студентам в Білій Церкві
• 
  Пам'ятник Тарасу Шевченку в Луцьку
• 
  Пам'ятник Бояну в Черкасах
• 
  Пам'ятник Пилипу Орлику в Києві
• 
  Пам'ятник робітникам і службовцям трамвайного депо на Лук'янівці в Києві
• 
  Пам'ятник Н. Біляшівському в Києві
• 
  Пам'ятник «Чорнобиль. Біль і пам'ять вічна»
• 
  Надгробок Віктора Глушкова
• 
  Надгробок Миколи Бажана
• 
  Надгробок Сергія Гусовського
• 
  Надгробок Олексія Федорова

Меморіальні дошки та пам'ятні знаки

• Меморіальна дошка Б. М. Лятошинському, фасад будинку письменників Роліт, вул. Б. Хмельницького, 68, м. Київ (скульптор А. Банніков, 1969).
• Меморіальна дошка М. В. Лисенку, вул. Саксаганського, 95, м. Київ (скульптор Н. М. Дерегус, 1980).
• Меморіальна дошка К. П. Хохлову, фасад театру російської драми ім. Л. Українки, вул. Б. Хмельницького, 5, м. Київ. (скульптор Н. М. Дерегус, 1981).
• Меморіальна дошка М. П. Бажану, вул. Терещенківська, 5, м. Київ (скульптор І. В. Макогон, 1984).
• Пам'ятний знак П. І. Чайковському, НМАУ, вул. Архітектора Городецького, 1/3, м. Київ (скульптор П. П. Остапенко, 1987).
• Меморіальна дошка І. І. Сікорському, вул. Ярославів Вал, 15-Б, м. Київ (скульптор А. В. Кущ, 1989).
• Меморіальна дошка Є. П. Плужнику, вул. Прорізна, 18/1, м. Київ (скульптор О. І. Чоботар, 1992).
• Меморіальна дошка Ю. М. Мейтусу, вул. Велика Житомирська, 8/14, м. Київ (скульптор Є. О. Карпов, 1997).
• Пам'ятний знак М. О. Максимовичу, Наукова бібліотека ім. М. Максимовича, вул. Володимирська, 58, м. Київ (скульптор Р. М. Русин, 2001).
• Меморіальна дошка О. П. Довженку, Бисмаркштрассе, 69, м. Берлін (скульптор Р. М. Русин, 2001).
• Меморіальна дошка С. О. Єфремову, бул. Тараса Шевченка, 14, м. Київ (скульптор Р. М. Русин, 2001).

• 
  Меморіальна дошка Б. Лятошинському
• 
  Меморіальна дошка К.Хохлову
• 
  Меморіальна дошка Миколі Бажану
• 
  Меморіальна дошка Євгену Плужнику
• 
  Пам'ятний знак М. О. Максимовичу в науковій бібліотеці КНУ
• 
  Меморіальна дошка Сергію Єфремову
• 
  Меморіальна дошка Юлію Мейтусу
• 
  Меморіальна дошка Олександру Довженку в Берліні

Живопис

О. К. Стукалов з 1956 року займається пейзажним живописом, графікою, бере участь у виставках творчих спілок і Фонду культури України. Серед робіт пейзажі України («Софіївка»), Італії («Форуми Риму»), Франції («Сад Ренуара», «Осінь в Парижі»), Португалії, Німеччини («Німецький парк»), Данії, Росії («Старий парк»). Картини О.Стукалова представлено у багатьох приватних колекціях в Україні та за кордоном, у зібранні Спілки художників України.

• 
  О. К. Стукалов. Форуми Риму. 1997
• 
  О. К. Стукалов. Старий парк. 2008
• 
  О. К. Стукалов. Сучасний Берлін. 2009

Книги

• Калиниченко А. П., Стукалов О. К. Домашний очаг. — К. : Реклама, 1986. — 208 с. (рос.)
• Стукалов О. К. Благоустройство усадьбы. — К. : Урожай, 1991. — 168 с. (изд. 2-е: 1993; изд. 3-е: 1995) (рос.)
• Стукалов О. К. Садовий будинок. — К. : Урожай, 1991. — 208 с.
• Олег Стукалов. Каталог. — К. : BX[студіо], 2012.

• 
  А. Калиниченко, О. Стукалов. «Домашний очаг». 1986
• 
  О. Стукалов. «Садовий будинок». 1991
• 
  О. Стукалов. «Благоустройство усадьбы». 1991
• 
  О. Стукалов. «Благоустройство усадьбы». 2-е изд., 1993
• 
  О. Стукалов. Каталог. 2012

Примітки

1. Про присвоєння архітекторам почесного звання «Заслужений архітектор Української РСР» [Архівовано 31 січня 2017 у Wayback Machine.] // Указ Президії Верховної Ради України.
2. Шулькевич М. М., Дмитренко Т. Д. Киев: Архитектурно-исторический очерк. — 6-е изд. — К.: Будівельник, 1982. Архів оригіналу за 28 липня 2013. Процитовано 18 січня 2017.
3. Будинок меблів на Wikiimapia. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 18 січня 2017.
4. Монумент «Украина — визволителям» на Wikimapia. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 18 січня 2017.
5. Крым, памятники славы и бессмертия. / С. Н. Шаповалова, В. Н. Барбух, Л. Н. Вьюницкая, А. А. Ляхович, С. М. Щербак. — Симферополь: «Таврия», 1985. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017.
6. Мемориал «Хорольская яма» (Хорол) на Wikimapia

Джерела

• Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 700 с. . — ISBN 5-88500-071-9.
• Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого. — 3-е изд., доп. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1986. — 768 с., ил. (рос.)
• Пам'ятники і монументи України. 1811—1982. Альбом. Упорядник Д. Янко. К.: Мистецтво, 1982.