Хачатрян Гарнік Ашотович

Хачатрян Гарнік Ашотович (нар. 18 травня 1950(19500518), Кафан, Вірменія — український скульптор. Заслужений художник України (2002), Почесний громадянин Кам'янського (2002), член Національної спілки художників України (1991).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хачатрян.

Гарнік Ашотович Хачатрян
Народився	18 травня 1950(1950-05-18) (74 роки) Кафан (Вірменія)
Національність	вірменин
Громадянство	Україна
Жанр	скульптура
Навчання	Єреванське художнє училище, Харківський художньо-промисловий інститут
Напрямок	станкова, декоративна та монументальна скульптура
Роки творчості	з 1979 по теперішній час
Працював у містах	Дніпро, Херсон, Канів, Кам'янське
Основні роботи	Пам'ятник Т. Г. Шевченку (2000), пам'ятник Жінці-Матері (2002) (Кам'янське), Меморіал пам'яті жертв сталінських репресій і голодомору на 9-му кілометрі Запорізького шосе (2008) (Дніпро), Пам'ятник на честь Акту Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року (Дніпро)

Біографія

Народився в місті Кафан (Вірменія). У 1972 році закінчив Єреванське художнє училище ім. Ф. Терлемезяна, а у 1981 — Харківський художньо-промисловий інститут. Навчався у В. П. Воловика, Б. П. Королькової, Л. І. Жуковської. Після закінчення інституту за розподілом направлений до Дніпродзержинська, нині — м. Кам'янське, де він мешкає і працює до теперішнього часу.

Автор пам'ятників, меморіальних комплексів, скульптур та скульптурних портретів.

Творчість

Пам'ятник на честь Акту Злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року (м. Дніпро)

Мініскульптура "Диригент Гурген Карапетян" встановлена на Дніпропетровські обласній філармонії

• З 1979 року бере участь у міжнародних, республіканських, обласних, міських виставках.
• 1991 р. — член Національної спілки художників України,
• 2007 р. — Заслужений художник України,
• 2011 р. — Всеукраїнське трієннале скульптури, м. Київ,
• 22 січня 2017 року. — під час святкування 98-ї річниці Акта Злуки України, на Соборній площі Дніпра відкрили пам'ятний хрест на честь об'єднання УНР та ЗУНР.
• 3 2020 року бере участь у проєкті Відчуй Дніпро і створив дві мініскульптури: "Диригент Гурген Карапетян" і "Муза митця Вадима Сідура"

Нагороди

• 1995 р. — лауреат акції «Людина року» в номінації «Наука, культура, спорт»
• 2000 р. — медаль «За заслуги перед містом»
• 2000 р. — ім'я скульптора занесено до «Золотої книги України — 2000»
• 2002 р. — лауреат рейтингового конкурсу «Світоч Придніпров'я»
• 2010 р. — медаль «За благодійну діяльність» (за створення пам'ятника О. Суворову в Херсонській області)
• 2011 р. — Гран-прі Всеукраїнського трієннале скульптури (за скульптурну роботу «Людина з мітлою»)
• 2012 р. — лауреат премії міської ради м. Дніпродзержинськ в номінації «Образотворче мистецтво»

Твори зберігаються:

• Національний музей історії України у Другій світовій війні
• Дніпропетровський художній музей
• Музеї історії міста Кам'янське

Джерела

• Хачатрян Гарнік Ашотович // Алексієвська Л. Кам'янське-Дніпродзержинськвід «А» до «Я»: Краєзнавчий енциклопедичний довідник. — Дніпропетровськ: Пороги, 2015.с. 288—289
• Хачатрян Гарнік Ашотович // Художники Дніпропетровщини — ювіляри 2010 р.: Бібліограф. покажч. — Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2009. — с. 24
• Хачатрян Гарнік Ашотович // Шевченкіана Придніпров'я: Статті. Нариси. Поезія. Проза. Есеї. Інтерв'ю /Упорядники Л. Степовичка, М. Чабан. — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2008. — с. 371—372
• Хачатрян Гарнік Ашотович // Каталог ювілейної виставки Дніпропетровської організації Національної спілки художників України.- Дніпропетровськ-Київ, 2007. — с. 44
• Хачатрян Гарнік Ашотович // Чарівні барви Дніпра: Альбом-каталог Всеукраїнської виставки творів художників з міст, розташованих на берегах Дніпра. — Дніпропетровськ, 2006. — с. 26
• Хачатрян Гарнік Ашотович // Міжнародний пленер «Святогірськ» — 2006. — Донецьк, 2006. — с. 8
• Хачатрян Гарнік Ашотович // Художники Дніпропетровщини. — Дніпропетровськ, 2004. — с. 249
• У 98-му річницю Соборності України в Дніпрі відкрили пам’ятний хрест на честь Акта Злуки [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.]