Куритиба
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Куритиба Curitiba порт. Curitiba | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
.jpg) | |||||||
 | |||||||
| Основні дані | |||||||
| 25°26′ пд. ш. 49°16′ зх. д. | |||||||
| Країна |
 Бразилія | ||||||
| Регіон | штат Парана | ||||||
| Столиця для | Парана (федеративна одиниця Бразилії) | ||||||
|
Межує з
| |||||||
| Засновано | 29 березня 1693 року | ||||||
| Площа | 434,8 км² | ||||||
| Населення | 1,77 млн.[2] (2022) | ||||||
| · густота | 4078,5 осіб/км² | ||||||
| Агломерація | 3,26 млн. | ||||||
| · ІЛР | 0,823[3] | ||||||
| Висота НРМ | 935 м | ||||||
| Назва мешканців | куритибанці | ||||||
| Міста-побратими | Хімеджі, Акурейрі[4][5], Асунсьйон, Баїя-Бланка, Коїмбра, Кордова, Краків, Дурбан[6], Гвадалахара, Ханчжоу, Джексонвілл, Монтевідео, Ліон, Санта-Крус-де-ла-Сьєрра, Орландо (1996)[7], Сувон, Тревізо, Копенгаген, Санто-Домінго, Росаріо | ||||||
| Телефонний код | (55) 41 | ||||||
| Часовий пояс | UTC-3, влітку UTC-2 | ||||||
| GeoNames | 6322752 | ||||||
| OSM | r297514 ·R | ||||||
| муніципалітет Бразилії | 4106902 | ||||||
| Поштові індекси | 80000–82999 | ||||||
| Міська влада | |||||||
| Mayor of Curitibad | Карлос Алберту Ріша (PSDB) | ||||||
| Вебсайт | www.curitiba.pr.gov.br | ||||||
| Мапа | |||||||
 | |||||||
|
| |||||||
|
| |||||||
 КуритибаCuritiba у Вікісховищі | |||||||
Курити́ба (можливо також написання Куріті́ба, точніше: Курічі́ба, порт. Curitiba) — місто в Бразилії, столиця штату Парана.
2022 року населення міста становило близько 1,77 млн осіб.[2] Міська агломерація Куритиби охоплює 26 муніципалітетів[8] із загальною чисельністю населення понад 3,2 млн. (2006, оцінка IBGE). Куритиба є культурним, політичним та економічним центром Південного регіону Бразилії, найбільшим і одним з найважливіших міст. Головний аеропорт Куритиби, Міжнародний аеропорт Афонсу Пена, — один з найсучасніших бразильських терміналів і другий найважливіший аеропорт у Південній Бразилії.
Місто розміщене на плато на висоті 932 м над рівнем моря, за 105 км на захід від морського порту Паранагуа. Мешканці Куритиби називаються куритибанцями (Curitibanos).
За поширеною думкою, назва «Куритиба» походить від слів мови тупі kurí tyba — «багато сосен», оскільки тут росте багато бразильських сосен (араукарія бразильська). Португальці, які заснували місто 1693 року, надали йому назву «Vila da Nossa Senhora da Luz dos Pinhais» (Село Нашої Богородиці Світла в Сосняку). Назва була замінена на «Curitiba» в 1721 році.
Куритиба офіційно стала містом 1842 року. Її зростанню сприяла вигідна торгівля великою рогатою худобою, через стратегічне розмі́щення міста на півшляху між фермами Півдня і ринками Півночі. Хвилі європейських іммігрантів почали прибувати до міста після 1850 року, переважно німці, італійці, поляки та українці. Нині в Куритибі проживає найбільша кількість етнічних українців у Бразилії, хоча вони й загалом асимілювалися з португаломовним суспільством. Федеральний університет штату Парана (Universidade Federal do Paraná), перший повноцінний університет Бразилії, був заснований у Куритибі 1913 року, у тому ж році, коли в місті був запущений перший трамвай.
Найбільше розширення Куритиби відбулося після 1960-х років, завдяки інноваційному міському плануванню, яке дозволило зрости чисельності населення з кількох сотень тисяч до понад мільйона людей. Економіка Куритиби базується на промисловості та послугах і є четвертою за величиною в Бразилії. [9]Економічне зростання відбувалося паралельно зі значним внутрішнім потоком бразильців з інших частин країни, оскільки приблизно половина населення міста народилася не в Курітіба.[10]
Курітіба є одним із небагатьох бразильських міст із дуже високим індексом людського розвитку (0,856), і в 2010 році вона була нагороджена Глобальною нагородою за стійкий розвиток[11], яка присуджується містам і муніципалітетам, які досягли успіхів у сталому розвитку міст. За версією американського журналу Reader's Digest, Куритиба є найкращим «великим бразильським містом», де можна жити. Рівень злочинності в Куритибі вважається низьким за бразильськими стандартами, і місто вважається одним із найбезпечніших міст Бразилії для молоді. Це місто також вважається найкращим місцем для інвестування в Бразилії. Куритиба була одним із міст-господарів Чемпіонату світу з футболу 1950 року та Чемпіонату світу з футболу 2014 року. Незважаючи на хороші соціальні показники, у місті рівень безробіття вищий, ніж в інших містах штату.[12]
До 19 століття жителі міста Куритиба були представлені корінними і змішаними расами, португальськими та іспанськими іммігрантами. У 1808 році іноземцям було надано право власності на землю, а в 1853 році Парана стала окремою провінцією, і ці події призвели до значної імміграції з Європи. Першими неіберійськими іммігрантами (португальцями та іспанцями), які прибули до міста, були німці.[13]
Перша група поляків прибула до Куритиби близько 1871 року. Курітіба має найбільшу колонію польських іммігрантів у Бразилії. Меморіал польської імміграції було урочисто відкрито 13 грудня 1980 року після візиту Папи Івана Павла ІІ у червні. Його площа становить 46 000 м2 і була частиною колишнього заводу Candles. Сім дерев'яних зрубів є частиною цієї меморіальної зони, як пам'ять про боротьбу та віру польських емігрантів. Такі об’єкти, як старий фургон, люлька з капустою та відбиток Чорної Мадонни Ченстоховської (покровительки польського народу), є частиною меморіалу.[14]
Італійські іммігранти почали прибувати до Бразилії в 1875 році та до Куритиби в 1878 році, прибуваючи переважно з регіонів Венето і Тренто в Північній Італії. Вони оселилися в основному в районі Санта-Фелічідаде, який досі був центром італійської громади.[15]
Майже 20 000 українських іммігрантів оселилися там між 1895 і 1897 роками, переважно селянами з Галичини, які емігрували до Бразилії, щоб стати фермерами.[16] У Парані проживає близько 300 000 українців-бразильців.[17] Штат Парана має найбільшу українську громаду.[18]
У Куритибі є єврейська громада, яка спочатку була заснована в 1870-х роках. Значна частина ранньої єврейської громади була асимільована.[19]У 1937 році з приходом нацистської Німеччини відомі німецькі єврейські вчені емігрували до Бразилії, дехто осів у Курітібі. Фізик Сезар Латтес і колишні мери Хайме Лернер і Саул Райз були євреями. [20]У місті є меморіал жертвам Голокосту. Тут є громадський центр, єврейська школа, дім Хабад (Бейт Хабад), три синагоги та два єврейських кладовища.[21]
Японські іммігранти почали прибувати в 1915 році, а пік їх еміграції припав на 1924 рок. Куритиба отримала значний приплив японців. Вони осіли переважно між штатом Парана та Сан-Паулу. За даними IBGE, це місто є другою за чисельністю японською громадою в Бразилії, поступаючись лише Сан-Паулу. Хоча в обох містах частка японських нащадків приблизно однакова, в інших великих містах у внутрішніх частинах штату Парана, таких як Марінга та Лондріна, показник ще вищий. За деякими оцінками, в Куритибі проживає понад 40 000 бразильців японського походження.[22]
У Куритибі субтропічний високогірний клімат (Cfb за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура січня становить +20,4 °C, липня — +12,9 °C. Опадів у рік випадає 1483 мм.
| Клімат Куритиби | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 34,1 | 34,8 | 33,5 | 30,3 | 28,3 | 28,2 | 27,8 | 30,6 | 32,8 | 32,8 | 34,0 | 33,1 | 34,8 |
| Середній максимум, °C | 26,6 | 26,7 | 25,7 | 23,1 | 21,1 | 19,6 | 19,4 | 20,9 | 21,3 | 22,6 | 24,5 | 25,4 | 23,1 |
| Середня температура, °C | 20,4 | 20,6 | 19,6 | 17,2 | 14,5 | 13,1 | 12,9 | 14,1 | 15,0 | 16,5 | 18,2 | 19,3 | 16,8 |
| Середній мінімум, °C | 16,4 | 16,3 | 15,4 | 12,8 | 10,2 | 8,4 | 8,1 | 9,2 | 10,8 | 12,5 | 14,0 | 15,4 | 12,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | 8,2 | 6,8 | 3,9 | −4 | −2,3 | −4 | −5,2 | −5,2 | −5,4 | −1,5 | −0,9 | 3,6 | −5,4 |
| Норма опадів, мм | 171.8 | 157.6 | 138.8 | 94.8 | 101.0 | 115.6 | 98.8 | 73.4 | 119.2 | 133.3 | 126.9 | 152.3 | 1483.4 |
| Вологість повітря, % | 79.0 | 80.0 | 80.0 | 79.0 | 82.0 | 82.7 | 81.0 | 79.0 | 82.0 | 82.0 | 80.0 | 82.0 | 80.7 |
| Джерело: NORMAIS CLIMATOLÓGICAS DO BRASIL 1961-1990 | |||||||||||||
- Міґел Бакун — бразильський художник.
- Марія Берушко (1959—1986) — шкільна вчителька, котра врятувала своїх учнів під час пожежі у бразильській школі.
- Волдемарс Акуратерс (1921—1976) — латвійський актор.
- Жейме Лернер (1937) — бразильський політичний діяч, губернатор штату Парана, архітектор, учений-урбаніст.
- Маржорі Естіано (1982) — бразильська акторка та співачка.
- Адріано Коррея (1984) — бразильський футболіст.
Українці Куритиби
Проживання
- український педагог, письменник Іван Боднарук;
- український письменник і журналіст Олександр Ващенко;
- доктор, професор Оксана Борушенко;
- письменник, поет, драматург і байкар Олексій Сеник;
Померли
- Андрій Долуд — український військовий діяч, полковник Армії УНР
Церква святого Георгія Антіохії
Центральний район міста
Муніципалітет Куритиби
Федеральний університет штату Парана
Оперний театр (інтер'єр)
Музей експедиційних сил
Музей штату Парана
Музей Оскара Німеєра
Публічна бібліотека штату Парана
Трисекційний швидкісний автобус
Український Меморіал в парку Тінґуї
Igreja Bom Jésus do Cabral
Мечеть Куритиб
.JPG)
.jpg)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
