Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Роса́ріо (ісп. Rosario) — місто у провінції Санта-Фе, третє за чисельністю населення місто Аргентини. Місто розташоване за 300 км на північний захід від Буенос-Айреса, на західному березі річки Парана. Його населення становить 1,198 млн мешканців (перепис 2010 року)[14]. Росаріо — одне з найважливіших міст північної Аргентини, що є центром великої агломерації з населенням близько 1,35 млн мешканців і розвиненою промисловістю. Місто має також українські сліди та українську громаду.
| Росаріо Rosario | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||
![Зверху вниз зліва направо: Росаріо з повітря • Товарна біржа • Монумент Прапору[en] • Лікарня др. Клементе Альварес • Кафедральний Собор • Бульвар Ороньйо • Палац Левів • Парафіяльна церква Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги • Міст Росаріо-Вікторія](#/media/Файл:Montaje_Rosario_01.jpg) | |||||||
 | |||||||
| Основні дані | |||||||
| 32°57′0″ пд. ш. 60°40′0″ зх. д. | |||||||
| Країна | Аргентина | ||||||
| Регіон | Санта-Фе | ||||||
| Столиця для | Росаріо[d] (департамент Аргентини) | ||||||
|
Межує з
| |||||||
| Поділ |
| ||||||
| Засновано | 5 серпня 1852 | ||||||
| Статус міста | 1852 | ||||||
| Площа | 178.69 км² | ||||||
| Населення | 1 198 528 осіб (перепис 2010) | ||||||
| · густота | 5726 осіб/км² | ||||||
| Агломерація | Великий Росаріо (1 159 004 осіб) | ||||||
| Висота НРМ | 25 м | ||||||
| Водойма | Парана | ||||||
| Назва мешканців | англ. Rosarino і італ. rosarini | ||||||
| Міста-побратими | Алессандрія (20 листопада 1988)[1][2], Асунсьйон (1993)[3], Більбао (1988)[3][4], Каракас (1998)[3], Дакар (1998)[3], Хайфа (1988)[3], Імперія (1987)[3], Манісалес (1998)[3], Піско[d] (1986)[3], Шанхай (17 червня 1997)[3][5], Вальпараїсо (1994)[3][6], Сантьяго-де-Куба (1993)[3], Куенка (2011)[3][7], Ель-Кувейт (2011)[3], Медельїн (4 серпня 2011)[3][8], Монтеррей (1993)[3][9], Монтевідео (1998)[3][10], Пірей (1993)[3][11], Порту-Алегрі (22 листопада 1994)[3][12], Санта-Крус-де-ла-Сьєрра (1998)[3], Санто-Домінго (1998)[3], Турин (2013)[3], Алмати (26 листопада 2019)[3], Санта-Клара (2018)[3], Сент-Луїс (листопад 2017)[3][13], Барселона (1999)[3], Кочабамба (1997)[3], Ганджі (2012)[3], Консепсьйон (1997)[3], Куритиба (2006)[3], Країна Басків (2002)[3], Мехіко (1996)[3], Естремадура (1998)[3], Мальдонадо (2006)[3], Парма (1998)[3], Провінція Парма (2005)[3], Ліверпуль (2017)[3] | ||||||
| Телефонний код | (+54) 341 | ||||||
| Часовий пояс | UTC -3 | ||||||
| GeoNames | 3838583 | ||||||
| OSM | r3368048 ·R | ||||||
| Поштові індекси | 2000 | ||||||
| Міська влада | |||||||
| Mayor of Rosariod | Роберто Мігель Лівшиц | ||||||
| Вебсайт | rosario.gov.ar | ||||||
| Мапа | |||||||
 | |||||||
  Росаріо Росаріо (Аргентина) | |||||||
 Росаріо Росаріо (Санта-Фе (провінція)|Провінція Санта-Фе) | |||||||
|
| |||||||
|
| |||||||
 Росаріо у Вікісховищі | |||||||
Точна дата заснування та засновник міста невідомий. 1665 року у цій місцевості існувало маленьке село. Перші поселення у цій місцевості виникли у XVIII ст. У цей час прокладалися дороги берегами річки Парана, під час будівництва яких 1730 року було споруджено каплицю, присвячену Діві Розарію (ісп. Virgen del Rosario), яку було вибрано покровителькою міста і якій воно завдячує своєю назвою (дослівно ісп. Rosario означає трояндовий квітник, а також розарій — традиційну католицьку молитву).
1724 року у місті було споруджено млин. 1725 року з'явилися перші органи влади. 1741 року було проведено перепис населення міста, згідно з результатами якого у Росаріо було 248 мешканців.
27 лютого 1812 року в Росаріо було вперше піднято прапор Аргентини. Завдяки цьому місто відоме як Колиска Прапора. Прапору також присвячена одна з найбільших туристичних принад міста — Монумент Прапору[en] (ісп. Monumento a la Bandera), який було відкрито 20 червня 1957[15][16][15].
1823 року Росаріо отримало статус містечка.
29-30 вересня 1833 року Росаріо відвідав Чарльз Дарвін, який описав місто як велике (близько 2000 жителів)[17].
1852 року завдяки зростанню населення та економічної ваги Росаріо здобуло статус міста. Впродовж декількох наступних років місто перетворилося на найважливіший порт (відкритий 1850 року) Аргентинської Конфедерації. У той же час розпочалося спорудження залізниці.
Між 1862 і 1873 роками до Національного Конгресу Аргентини чотири рази подавалися пропозиції зробити Росаріо столицею країни, але вони не були прийняті.
1884 року було відкрито товарну біржу Росаріо. 1886 року після епідемії холери у місті було проведено водопровід. 1887 року населення міста становило 50 000 мешканців, з яких 40 % були іммігрантами. Вранці 5 червня 1888 року у Росаріо відбувся землетрус силою 5,5 балів за шкалою Ріхтера. 1891 року у місті було проведено електрику.
За останні 15 років XIX століття населення міста подвоїлося, значною мірою завдяки притоку іммігрантів. На 1926 рік 47 % мешканців міста були вихідцями з Європи (Італії, Іспанії, Ірландії). Через велику кількість іноземців і робітників у місті Росаріо перетворилося на центр аргентинського руху анархістів.
Під час правління Перона місто отримало значні прибутки від націоналізації і дотацій для промисловості.
1969 року робітники і студенти вийшли на вулиці міста, вимагаючи відставки уряду Аргентини. Ці виступи увійшли в історію під назвою Росарьясо (ісп. El Rosariazo)[18].
1989 року криза економіки Аргентини сильно вдарила по місту. Під час правління президента Карлоса Менема закрилися багато виробництв у місті, припинився експорт місцевих сільськогосподарських товарів. 1995 року рівень безробіття досяг 21,1 % і значна частина населення Росаріо опинилася за межею бідності. Під час суспільних хвилювань 2001 року Росаріо було містом з найбільшим рівнем безробіття у країні, кількість мешканців за межею бідності досягла рівня 18,3 % у 2003 році[19]. Через це у місті проходили протестні демонстрації, а згодом пограбування і заворушення, під час яких загинуло 7 осіб.
Після кризи ситуація у місті покращилася. Бум експорту сільськогосподарської продукції призвів до збільшення інвестицій в економіку, головним чином, у будівництво. Відсоток містян за межею бідності впав до 13,6 %.
2003 року було відкрито Міст Росаріо-Вікторія, що сполучає Росаріо з містом Вікторія в провінції Ентре-Ріос через дельту Парани.
Найстаріша пам'ятка Росаріо пов'язана з українцями — театр Ель Сіркуло, який раніше назвиався ла Опера. Саме тут 07-09.07, 29-30.08 та 01-02.09.1923 р. відбулися концерти української капели О. Кошиця (Української республіканської капели УНР, висланої С. Петлюрою), що подорожувала Америкою вже як комерційний проект Макса Рабінова[20][21].
Сучасне українське життя в Росаріо пов'язане з діяльністю Українського культурною асоціацією «23 серпня». 24 серпня 2019 року, в 28-му річницю Незалежності України, вперше в історії, у м. Росаріо в Національному історичному музейному комплексі прапора відбулося урочисте підняття державного прапора України[22]. Церемонія була ініційована нещодавно створеною Українською культурною асоціацією «23 серпня» та підтримана Українською Центральною Репрезентацією в Аргентині. Підняття українського стяга на Національному монументі прапора до Дня незалежності відтоді стало щорічним[23][24][25].
6 жовтня 2019 р. проведено перший український фестиваль в La Fluvial на майданчику, розташованому на краю нашої річки Парана[26].
18 жовтня 2019 р. в приміщенні Аргентинської бібліотеки було проведено лекцію присвячену Чорнобильській катастрофі[27].
Росаріо — друге місто за показником валового продукту в Аргентині після Великого Буенос-Айреса[28]. Найважливішою галуззю є агропромисловість. Місто є найважливішим центром обробки олійних культур у світі[29].
У Росаріо виробляється 20 % автомобілів, 40 % холодильників, 80 % устаткування для харчової промисловості і 100 % кузовів для автобусів, вироблених в Аргентині. У місті знаходяться 70 підприємств, серед яких заводи фірм General Motors, Cargill, Unilever, Deere & Company, Petrobras, ICI, Dow, Tenneco і Mahle.
Місто є важливим транспортним вузлом і має великий річковий порт, що дозволяє підхід суден осадкою до 11 м (хоча для цього потрібне регулярне прочищення підходів до порту). Через цей порт проходить значна частина аргентинського експорту, зокрема 70 % продуктів сільського господарства[30]: пшениця, борошно, сіно, льон, олія, кукурудза, цукор, м'ясо, вовна та шкіри.
Місто також є важливим фінансовим та біржовим центром[31]. Значну роль в економіці Росаріо відіграють компанії, пов'язані з інформаційними технологіями і розробкою програмного забезпечення, а також біотехнологіями.
.PNG)
Клімат Росаріо вологий та помірний.
Пори року виражені нечітко. Теплий сезон продовжується з жовтня до квітня, його температури від 18 °C до 32 °C з максимумом у 40 °C. Холодний сезон продовжується з початку червня[32] до першої половини серпня з температурами від 5 °C до 16 °C. Снігопадів майже не буває — протягом ХХ ст. сніг випадав лише у 1973 і 1918 роках. Опадів більше влітку, ніж взимку. Середня річна кількість опадів від 800 до 1300 мм. Середня річна температура коливається від 23,4 °C (максимум) до 11,6 °C (мінімум).
У місті часті торнадо та бурі, найбільша їх кількість припадає на період з жовтня по березень. У 1925 і 2006 роках у місті випадав сильний град: градини досягали діаметра 10 см та ваги 250 г, вітер сягав швидкості 115 км/год.
Останній землетрус у Росаріо відбувся 5 червня 1888.
Місто часто страждає від підтоплень.
| Клімат Росаріо (1961—1990) | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 40,5 | 38,9 | 37,0 | 33,8 | 32,9 | 29,0 | 31,6 | 36,1 | 37,3 | 37,7 | 37,6 | 40,3 | 40,5 |
| Середній максимум, °C | 30,8 | 29,5 | 27,0 | 23,4 | 20,2 | 16,5 | 16,4 | 18,3 | 20,7 | 23,6 | 26,6 | 29,5 | 23,5 |
| Середня температура, °C | 24,2 | 23,1 | 20,8 | 17,1 | 13,7 | 10,3 | 10,3 | 11,5 | 13,9 | 17,3 | 20,3 | 23,0 | 17,1 |
| Середній мінімум, °C | 17,7 | 17,0 | 15,2 | 11,7 | 8,3 | 5,3 | 5,3 | 5,7 | 7,6 | 10,9 | 13,8 | 16,4 | 11,2 |
| Абсолютний мінімум, °C | 7,0 | 6,2 | 3,1 | −0,3 | −5,7 | −5,7 | −6,9 | −7,8 | −4,8 | −1,2 | 1,8 | 5,1 | −7,8 |
| Годин сонячного сяйва | 313,1 | 271,2 | 244,9 | 216,0 | 189,1 | 150,0 | 164,3 | 201,5 | 201,0 | 232,5 | 270,0 | 291,4 | 2745,0 |
| Норма опадів, мм | 104.5 | 116.4 | 164.6 | 79.7 | 46.7 | 36.6 | 36.8 | 36.7 | 61.6 | 91.8 | 98.3 | 120.0 | 993.7 |
| Днів з опадами | 9 | 8 | 9 | 7 | 6 | 5 | 5 | 5 | 6 | 9 | 9 | 9 | 87 |
| Вологість повітря, % | 69 | 72 | 78 | 81 | 82 | 82 | 82 | 77 | 74 | 73 | 70 | 68 | 76 |
| Джерело: NOAA,[33] Oficina de Riesgo Agropecuario (record highs and lows),[34] Servicio Meteorológico Nacional (precipitation days),[35] UNLP (sun only)[36] | |||||||||||||
Росаріо — важливий освітній центр Аргентини. У місті налічується 624 школи. Також тут є такі державні університети:
Також у місті є такі приватні виші:
Загалом у вищих навчальних закладах Росаріо навчається близько 80 000 студентів, що становить 8,5 % його жителів. 15 % населення мають вищу освіту.
Найпопулярнішим видом спорту у Росаріо є футбол. У місті є кілька футбольних команд:
У місті проходили деякі матчі Чемпіонату світу з футболу 1978. 2010 року у місті проходив світовий чемпіонат з хокею на траві серед жінок.
27 березня 1867 року було засновано Спортивний клуб Росаріо (ісп. Club Atlético del Rosario), найстаріший в Аргентині.
У Росаріо функціонує такий громадський транспорт:
Місто має такі шляхи сполучення:
Головною туристичною принадою є Монумент Прапору[en], що споруджено на тому місці, де вперше було піднято прапор Аргентини. Він складається з вежі висотою 70 м, на вершині якої знаходиться оглядовий майданчик, пропілеїв, вічного вогню, пам'ятника невідомому солдату й інших скульптур. Щороку 20 червня біля монументу проходить святкування Дня Прапора. Зображення Монумента Прапору використане на банкноті у 10 аргентинських песо[39].
У Росаріо збереглися багато будівель колоніальної архітектури, також є будинки у стилі арт-деко, модернізму тощо.
Також у місті знаходяться такі музеї:
У Росаріо знаходиться декілька культурних центрів і близько 30 театрів, найвідомішим з яких є Ель Сіркуло. Також у місті знаходиться багато кінотеатрів і кіноклубів, є кіношкола і кіностудія.
2009 року у місті було відкрито казино, яке вважається найбільшим у Латинські Америці[40].
У місті знаходиться багато релігійних споруд, які відзначаються своєю архітектурою, зокрема Кафедральний собор Діви Розарію (ісп. Basílica Catedral de Nuestra Señora del Rosario), збудований наприкінці 19 ст., який є головним храмом архієпископства Росаріо.
.jpg)
У місті багато парків, зокрема 5 тематичних:
У місті щороку проводяться такі заходи:
У місті Росаріо народилися чи виросли:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
