Loading AI tools
місто в Івано-Франківській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Надві́рна — місто в Україні, адміністративний центр Надвірнянського району Івано-Франківської області, резиденція Надвірнянської районної ради.
| Надвірна | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Івано-Франківська область | ||||||||
| Район | Надвірнянський район | ||||||||
| Тер. громада | Надвірнянська міська громада | ||||||||
| Засноване | офіційна дата - 1589, перша згадка - 1578 | ||||||||
| Магдебурзьке право | 1591 | ||||||||
| Статус міста | з 1591 року | ||||||||
| Населення | ▬ 22 504 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Площа | 25.53 км² | ||||||||
| Густота населення | 883 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 78400 — 78409 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3475 | ||||||||
| Координати | 48°37′49″ пн. ш. 24°34′45″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 427 м | ||||||||
| Водойма | р. Бистриця Надвірнянська, р. Стримба | ||||||||
| Назва мешканців | надвірня́нець, надвірня́нка, надвірня́нці | ||||||||
| Міста-побратими | Пруднік  Польща, Крнов  Чехія | ||||||||
| День міста | друга неділя вересня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Надвірна | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 38 км | ||||||||
| - автошляхами | 36 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Надвірнянська міська рада | ||||||||
| Адреса | 78405, Івано-Франківська обл., Надвірнянський р-н, м. Надвірна, вул. Івана Мазепи, 29 | ||||||||
| Міський голова | Зіновій Андрійович | ||||||||
|
| |||||||||
З середини XIV століття до 1772 року Надвірна була частиною Королівства Польського. У 1772 році Надвірна була приєднана до Габсбурзької монархії та залишалася частиною Королівства Галичини та Володимирії до 1918 року, поки не була утворена ЗУНР. У міжвоєнний період місто стало частиною Польської Республіки. Після вторгнення до Польщі 1939 року місто було приєднане до УРСР. Надвірна була окупована німцями у 1941 році під час Другої світової війни. Після війни місто знову увійшло до складу УРСР. З 12 червня 2020 року Надвірна є центром Надвірнянської міської громади.
Місто розташоване в злегка горбистій зеленій місцевості у передгір'ї Українських Карпат. Основними експортними та сировинними ресурсами міста є сіль, нафта та нафтопродукти, а також ліс. Місто було популярним на початку XX століття як літній курорт із ресторанами та готелями.
Щодо назви міста, то Р. Гандзюк вважає, що вона вказує на існування деякого двору, поза яким виникло поселення, однак на думку вченого це не міг бути Пнівський замок, розташований занадто далеко (за 2 км). Існувала інша фортифікаційна споруда — замок Краснодвір, руїни якого збереглися в міському парку. Швидше за все, це був форпост, де знаходили притулок навколишні мешканці під час ворожих нападів. Дослідник також не вважає засновниками міста ні рід Куропатвів, ні рід Потоцьких.
Існує гіпотеза, що назва міста пішла від назви р. Ворона, яка бере свій початок неподалік Надвірної (місто над Вороною).
Львівський історик Петро Сіреджук відстоює версію, згідно з якою, виникнення міста слід пов'язувати з наданням в 1554 р. Делятину міського статусу. Магнат Куропатва на межі свого маєтку з делятинським збудував митницю, пізніше тут з'явилося поселення, яке називалося Краснодвір. Статус містечка поселенню було надано між 1564 і 1578 роками.
Однак автори «Географічного словника королівства Польського» вважають, що Надвірна отримала назву від поселення челяді, яке утворилося за мурами замку:[2]
 |
"…Nazwisko Nadworna pochodzi od licznej służby nadwornej możnych Potockich, która w zamku, nie mająс miejsca, około tego w pryrządzonych domach została osadzona, z których poźniej miasteczko powstało…" |  |
— Назва Надвірна походить від численної прислуги магнатів Потоцьких, котра, не маючи місця для проживання в замку, осіла коло нього, з чого пізніше постало містечко. | ||
Місто розташоване на правому березі річки Бистриці Надвірнянської, що у передгір'ї Українських Карпат. Його розділяє на дві частини річка Стримба, притока Ворони. На лівому березі Бистриці височіють дві гори — Городище і Скала або Потоки.
На північному сході від Надвірної розташовані села Назавизів, Перерісль, на південному сході — Верхній Майдан, Красна, на півдні — Стримба і Лоїва, на заході — селище Битків, на північному заході — село Молодків, на півночі — Гвізд, на південному заході — Пнів, Пасічна.
Надвірну заснували магнати Куропатви, які мали великі маєтності в Руському воєводстві. Вперше згадане 1589р в протестації, яку подав до суду М. Куропатва. Поселення зазнавало частих нападів татар. У 1591р місто отримало магдебурзьке право, а 1601р їй надано локаційний привілей. В 1599р Куропатви звели костел Успіння Пресвятої Діви Марії.
На початку XVII ст. споруджено ратушу. Жителі міста брали участь в опришківському русі та Хмельниччині. У XVII – XVIII ст. Надвірна стала ремісничим і торгівельним центром. Найпопулярнішими тут були будівничі професії, розвивалися кушнірство, чинбарство, кравецтво, бондарство, чумацтво. Протягом 1745–87 років місто належала графу І. Цетнеру. У другій половині XVIII ст. проживало понад 2,2 тис. осіб. Приблизно тоді ж почала формуватися єврейська громада. Після Першого поділу Польщі 1772 р. – у складі Австрії (від 1867р – Австро-Угорщина). Із закриттям у 1785р Манявського скиту церкву Воздвиження Чесного Хреста розібрано та перевезено до Надвірної.
Від 1867р – повітовий центр Королівства Ґаліції і Лодомерії. У другій половині ХІХ ст. засновано підприємства з виробництва сільськогосподарських машин, сірників, з нафтоперероблення та деревооброблення. 1880р мешкали 6552 особи, з яких 4182 (64%) були євреями; 1890р – відповідно 7227 і 3618 (50%). У 1887р. Надвірна перейшла у власність міського кредитного закладу у Відні, у 1891–1918 роках нею володів австрійський цісар. У 1894р. прокладено залізницю. Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. заснована нафтоперегонний завод, від якого веде історію підприємство «Нафтохімік Прикарпаття».
Під час Першої світової війни, з вересня 1914р до весни 1915р й у червні–грудні 1916р – під контролем російських військ. Від листопада 1918 – у складі ЗУНР. У травні 1919 у Надвірну увійшли польські війська. До 1939р. – повітовий центр Станіславівського воєводства Польщі. 1921 з 6062-х мешканців 2042 (34%) були євреями. У міжвоєнний період діяли осередки українських «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар», «Пласт» та ін.
Від 1939р – у складі УРСР. Від 1940р – райцентр Станіславівської області. 1 липня 1941р. місто окупували румунські війська, яких наприкінці серпня 1941р змінили німецькі війська (контролювали Надвірну до 26 липня 1944р). Нацисти вбили 6,3 тис. надвірнянців. Жителі зазнали сталінських репресій. До середини 1950-х рр. вело збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. [3]
Зараз у місті діють 4 ліцеїв, фізико-математичний ліцей, середня школа-інтернат[4], сім дитячих садків, ПТУ №11, Прикарпатський військово-спортивний ліцей, коледж, заочне відділення Українського фінансово-економічного інституту, музична та художня школи, Музей історії Надвірнянщини.
У 2014 році на території дитсадку «Квітка Карпат» демонтовано останній на Івано-Франківщині та Галичині пам'ятник Леніну[5].
У 1973 році в місто проживало 17,3 тис. жителів.
Станом на 2022 рік населення міста налічувало 22 504 осіб[6].
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[7]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 94,26% |
| росіяни | 3,32% |
| поляки | 0,25% |
| білоруси | 0,24% |
| інші/не вказали | 1,93% |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8][9]:
| Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Українська | 19 593 | 95,02% |
| Російська | 653 | 3,17% |
| Білоруська | 19 | 0,09% |
| Румунська | 9 | 0,04% |
| Польська | 8 | 0,04% |
| Інші/Не вказали | 338 | 1,64% |
| Разом | 20 620 | 100% |
22 жовтня 2018 року рішенням Надвірнянської міської ради у Надвірній було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту[10].
ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», НГВУ «Надвірнанафтогаз», ТОВ «ЛК Інтерплит Надвірна».
Нині в Надвірнянському нафтопромисловому районі експлуатуються два нафтові і 5 газоконденсатних родовища з фондом понад 400 свердловин, з яких щороку видобувають 200 тис. т нафти і 170 млн кубометрів газу. Крім того, нафтопромисловий район має значні перспективи відкриття нових родовищ. Щоб не допустити падіння нафтовидобутку в період важкої економічної ситуації в Україні, у зв'язку з виснаженням нафтогазових родовищ та зменшення обсягів буріння колектив НГВУ «Надвірнанафтогаз» застосував комплексування таких методів, як польові й сейсморозвідувальні роботи, вертикальне сейсмічне профілювання газо-геохімічні прогнози. За сприяння українсько-американського підприємства «Укркарпатойл ЛТД» закупили потужні американські перфоратори та бурові долота, які мають у три і більше разів вищі показники швидкості проходження. У 1997 р. підприємство у 4 рази збільшило сплату до бюджету податку з прибутку.
ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» є одним з шести нафтопереробних заводів України, та єдиний, який працює з українською сировиною. Працюють відділення Укрпошти, найбільших банків України (ПриватБанк, УкрсибБанк та ін.).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
