Loading AI tools
опис структури адміністративно-територіального устрою України З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Україна — унітарна держава, до складу якої входять 27 регіонів[1]: 24 області, 1 автономна республіка (АР Крим) і 2 міста зі спеціальним статусом: Київ і Севастополь[2]. Суверенітет держави поширюється на всю її територію — стаття 2 Конституції України[3]. На території України відсутні інші державні утворення, її територія, в межах існуючих кордонів — цілісна і недоторкана[3]. Автономна Республіка Крим, на відміну від інших областей, володіє дещо більшими правами у питаннях самоврядування[3].
Згідно зі статтею 133 Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України становлять: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони у містах, селища і села[4]. Ці територіальні одиниці розрізняються за трьома підставами[5]:
1) за географічними ознаками вони поділяються на регіони (АР Крим, області, райони, міста-регіони Київ і Севастополь) та населені пункти (міста, селища, села);
2) за своїм статусом — на: адміністративно-територіальні одиниці (області, райони), самоврядні територіальні одиниці — територіальні громади (міські, селищні, сільські). Крім того, АР Крим має особливий статус територіальної автономії, а райони в містах характеризуються ознаками як адміністративно-територіальних, так і самоврядних одиниць;
3) за місцем у системі адміністративно-територіального устрою України — на територіальні одиниці первинного рівня (міські, селищні і сільські територіальні громади), середнього рівня (райони) і вищого рівня (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ і Севастополь).
Згідно чинного Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР (1981) (всупереч Конституції) існує такий тип населеного пункту як селище міського типу (смт). Населення смт вважається міським. Також де-факто адміністративно-територіальними одиницями є території територіальних громад, хоча законодавчо вони ще не мають такого статусу.
Період | Адміністративні одиниці |
---|---|
До XIV століття | Київська держава була поділена на удільні князівства, цей устрій зберігся також у великах князівствах, що розвинулися після занепаду Русі (таких як Галицько-Волинське). Закарпаття, що з середини XI століття належало до Угорського королівства, поділялося на комітати Спиш, Шарош, Абауй-Торна, Боршод, Земплін, Сабольч, Гайду, Сатмар, Унг, Берег, Угоча і Мараморош. На території Криму існувала візантійська провінція Херсонес. |
1434-1772 | Велике князівство Литовське зберегло давній устрій,[6] а Польща запровадила поділ на воєводства, який пізніше перейняла також Литва і який утвердився у Речі Посполитій.[7] Територія Криму і частина інших приморських земель до 1783 року входили до Кримського ханства, поділеного на 6 каймакамств. |
1568-1812 | Османська імперія використовувала поділ на еялети (на території України їх існувало три: Кафинський (1558-1774), Сілістрійський (1593-1812) та Подільський (1672-1699)). |
1625-1781 | Військо Запорозьке використовувало полковий устрій.[8] |
1708-1923 | Російська імперія поступово перевела підконтрольні українські землі на губернський устрій.[9] |
1772-1918 | В Австрії українські землі входили до коронних країв Королівства Галичини та Володимирії та Герцогства Буковини, поділені на повіти.[10][11][12] Закарпаття, що належало до Угорського королівства, продовжувало ділитися на комітати.[13] |
1918 | Українська Народна Республіка прийняла закон про новий територіальний устрій, за яким територія УНР мала бути поділеною на землі,[14] проте встановлення Гетьманату зашкодило втіленню реформи. ЗУНР використовувала австрійський поділ на повіти.[15] |
1919-1939 | В Польщі західноукраїнські землі було поділено на воєводства.[16] Закарпаття у складі Чехословаччини становило суб'єкт федерації — автономний край Підкарпатську Русь[17] Буковина у складі Румунії ділилася на жудеці. |
1923-1930 | У 1920-х роках в УСРР було запроваджено тимчасовий поділ на губернії (1923-1925) та округи (1923-1930).[18] На території Криму існувала Кримська АРСР, яку 1944 року перетворили на область. |
1941-1944 | Під час німецької окупації у Другій світовій війні дистрикт Галичини та райхскомісаріат України було поділено на округи. |
з 1930 | 1932 року замість поділу на округи (скасовані 1930) в Радянській Україні запровадили поділ на області, що є в основі сучасного устрою (зокрема на територіях Західної України (з 1939), Буковини (з 1940) та Закарпаття (з 1946). Крім областей у складі України існувала Молдавська АСРР (1924-40), а в лютому 1991 року на території Кримської області було утворено Автономну Республіку Крим. |
Сучасна система областей та районів України сформована з 1932 року, коли були утворені перші 7 областей замість чинної до того адміністративної системи з 40 окру́гів та 406 районів (і 29 938 населених пунктів).
У березні 2014 року українська влада внаслідок російської агресії втратила контроль над окупованими Російською Федерацією АР Крим та м. Севастополем, влітку — над частиною Донецької та Луганської областей.
Станом на 1 жовтня 2018 року в Україні були такі адміністративно-територіальні одиниці: АР Крим, 24 області, Київ та Севастополь, у складі яких нараховується 490 районів, 461 місто (з них 187 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 108 районів у містах, 883 селища міського типу, 28131 сільський населений пункт[19].
Для порівняння, станом на грудень 1965 року, в Україні було 394 райони, 370 міст, 828 селищ міського типу та 32 742 сільських населених пунктів, а на початок 2011 року — 490 районів, 459 міст (з них 180 — міста спец. статусу, республіканського, обласного значення), 118 районів у містах, 885 селищ міського типу, 10278 сільських рад, 28457 сіл[20].
17 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла постанову про скорочення кількості районів в Україні (Постанова набрала чинності 19 липня 2020 року[21]). Замість 490 районів було створено 136. У середньому у складі кожної області стало по 4-5 районів[22]. Території районів складаються з сільських, селищних та міських територіальних громад. Київ та Севастополь, а також більшість обласних центрів та деякі великі міста також поділяються на райони у містах. У складі територіальних громад можуть утворюватися старостинські округи, які об'єднують один або декілька населених пунктів (здебільшого сіл або селищ), які не є адміністративними центрами громад.
Станом на поч. 2021 року підготовлений законопроєкт «Про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України», який має замінити «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР», затвердженого Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 року.[23]
Він законодавчо має врегулювати питання щодо порядку утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, назв населених пунктів та віднесення їх до певних категорій. Законопроєктом встановлюється трирівнева система адміністративно-територіального устрою України — регіональний рівень (АР Крим і області), субрегіональний рівень (райони), базовий рівень — міста, селища, села та допоміжний рівень — райони в містах. Також передбачене запровадження державної реєстрації адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Смт у разі прийняття проєкту закону мають перейти до категорії селищ, а існуючі селища — до категорії сіл. Також запропоновано перевести населені пункти Верховина, Голованівськ, Кельменці та Новоайдар до категорії міст.
Відповідно до п. 29 ст. 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради України належить утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж районів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, найменування і перейменування населених пунктів і районів. Проте жодним чином не йдеться про можливість утворення і ліквідацію областей, встановлення і зміну їх меж, найменування і перейменування. В п. 13 ст. 92 Конституції України йдеться про те, що виключно законами України визначається територіальний устрій України. Однак Закон України «Про територіальний устрій України» так до цього часу і не був прийнятий. Тому на сьогодні це питання залишається відкритим.
В історичній ретроспективі.
В 1991 р. Президія Верховної Ради Української РСР зробила спробу прийняти новий нормативно-правовий акт замість Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 12 березня 1981 р. У зв'язку з цим Президія Верховної Ради Української РСР постановила передати проект «Положення про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою Української РСР» на попередній розгляд Комісії Верховної Ради Української РСР з питань діяльності Рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування. Однак новий нормативно-правовий акт так і не був прийнятий.
Після прийняття Конституції України у 1996 р. народні депутати України Р. Безсмертний, І. Юхновський, В. Стретович запропонували проєкт Закону України „Про адміністративно-територіальний устрій України”, який 15 липня 1997 р. був прийнятий за основу (картка/картка/вето).
У травні 1997 був прийнятий Закон «Про місцеве самоврядування»[24]
1998 року Указ Президента започаткував реформу.[25]
Інші законопроєкти:[26][27][28] 2005 (22 квітня 2005 р. проєкт закону Р. Безсмертного «Про територіальний устрій України» (у перших варіантах закон мав назву «Про адміністративно-територіальний устрій») опублікував на своїх шпальтах «Урядовий кур'єр»), 2009, 2010/2010, 2010/2010 (довідник), 2012/2012, 2013/2014, 2016 (2016), 2016 (щодо районів), 2017, 2017 (райони), 2017 (райони), 2018, 2019, 2020, 2021 та 2022 (дерадянізація)
*Зараз в окупованій АР Крим 14 районів, вони будуть ліквідовані після деокупації, а замість них буде створено 10 нових районів. Всього нових районів в Україні 136, з урахуванням існуючих районів АР Крим, що не ліквідовані, — 140.
**Населення Севастопольської міської ради та АР Крим вказане станом на 1 січня 2014 року.
Всього населених
пунктів |
29711 | Представницький орган Автономної Республіки Крим —
Верховна Рада Автономної Республіки Крим |
1 |
---|---|---|---|
Міських поселень | 1342 | Всього місцевих рад: | 1902 |
Сільських поселень | 28369 | у тому числі: обласних рад | 22 |
міські міст зі спеціальним статусом | 2 |
№
п.п. |
Автономна Республіка Крим,
область, місто зі спеціальним статусом |
Райони | Райони
у містах |
Тер. | Населені пункти | Ради | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Всього
нас. пунктів |
Міські населені пункти | Сільські населені пункти | |||||||||||||||||
Всього | міста | у т.ч. з
рай. поділом |
СМТ | Всього | с-ща | села | Всього | Районні | Районні
у містах |
Територіальних громад | |||||||||
всього | міські | селищні | сільські | ||||||||||||||||
1 | АР Крим * | 10 | 3 | — | 1019 | 72 | 16 | 1 | 56 | 947 | 30 | 917 | 314 | 10 | 3 | 297 | 16 | 38 | 243 |
2 | Вінницька | 6 | 63 | 1503 | 47 | 18 | 29 | 1456 | 127 | 1329 | 69 | 6 | 63 | 18 | 22 | 23 | |||
3 | Волинська | 4 | 54 | 1087 | 33 | 11 | 22 | 1054 | 1054 | 58 | 4 | 54 | 11 | 18 | 25 | ||||
4 | Дніпропетровська | 7 | 18 | 86 | 1500 | 65 | 20 | 3 | 45 | 1435 | 60 | 1375 | 100 | 7 | 7 | 86 | 20 | 25 | 41 |
5 | Донецька * | 8 | 21 | 66 | 1298 | 183 | 52 | 4 | 131 | 1115 | 196 | 919 | 41 | 5 | 36 | 19 | 8 | 9 | |
6 | Житомирська | 4 | 2 | 66 | 1668 | 55 | 12 | 1 | 43 | 1613 | 20 | 1593 | 70 | 4 | 66 | 12 | 22 | 32 | |
7 | Закарпатська | 6 | 64 | 608 | 30 | 11 | 19 | 578 | 578 | 70 | 6 | 64 | 11 | 18 | 35 | ||||
8 | Запорізька | 5 | 7 | 67 | 950 | 36 | 14 | 1 | 22 | 914 | 44 | 870 | 72 | 5 | 67 | 14 | 17 | 36 | |
9 | Івано-Франківська | 6 | 62 | 805 | 39 | 15 | 24 | 766 | 20 | 746 | 68 | 6 | 62 | 15 | 23 | 24 | |||
10 | Київська | 7 | 69 | 1182 | 56 | 26 | 30 | 1126 | 5 | 1121 | 76 | 7 | 69 | 24 | 23 | 22 | |||
11 | Кіровоградська | 4 | 2 | 49 | 1029 | 39 | 12 | 1 | 27 | 990 | 16 | 974 | 55 | 4 | 2 | 49 | 12 | 16 | 21 |
12 | Луганська * | 8 | 4 | 37 | 926 | 146 | 37 | 1 | 109 | 780 | 102 | 678 | 22 | 4 | 18 | 4 | 11 | 3 | |
13 | Львівська | 7 | 6 | 73 | 1928 | 78 | 44 | 1 | 34 | 1850 | 1 | 1849 | 80 | 7 | 73 | 39 | 16 | 18 | |
14 | Миколаївська | 4 | 4 | 52 | 911 | 26 | 9 | 1 | 17 | 885 | 71 | 814 | 56 | 4 | 52 | 9 | 14 | 29 | |
15 | Одеська | 7 | 4 | 91 | 1174 | 52 | 19 | 1 | 33 | 1122 | 22 | 1100 | 98 | 7 | 91 | 19 | 25 | 47 | |
16 | Полтавська | 4 | 5 | 60 | 1839 | 36 | 16 | 2 | 20 | 1803 | 15 | 1788 | 67 | 4 | 3 | 60 | 16 | 20 | 24 |
17 | Рівненська | 4 | 64 | 1026 | 27 | 11 | 16 | 999 | 3 | 996 | 68 | 4 | 64 | 11 | 13 | 40 | |||
18 | Сумська | 5 | 2 | 51 | 1489 | 35 | 15 | 1 | 20 | 1454 | 52 | 1402 | 56 | 5 | 51 | 15 | 15 | 21 | |
19 | Тернопільська | 3 | 55 | 1058 | 35 | 18 | 17 | 1023 | 1 | 1022 | 58 | 3 | 55 | 18 | 16 | 21 | |||
20 | Харківська | 7 | 9 | 56 | 1751 | 77 | 17 | 1 | 60 | 1674 | 138 | 1536 | 63 | 7 | 56 | 17 | 26 | 13 | |
21 | Херсонська | 5 | 3 | 49 | 696 | 40 | 9 | 1 | 31 | 656 | 79 | 577 | 57 | 5 | 3 | 49 | 9 | 17 | 23 |
22 | Хмельницька | 3 | 60 | 1451 | 37 | 13 | 24 | 1414 | 5 | 1409 | 63 | 3 | 60 | 13 | 22 | 25 | |||
23 | Черкаська | 4 | 2 | 66 | 854 | 30 | 16 | 1 | 14 | 824 | 101 | 723 | 70 | 4 | 66 | 16 | 10 | 40 | |
24 | Чернівецька | 3 | 52 | 417 | 19 | 11 | 8 | 398 | 398 | 55 | 3 | 52 | 11 | 7 | 34 | ||||
25 | Чернігівська | 5 | 2 | 57 | 1509 | 45 | 16 | 1 | 29 | 1464 | 57 | 1407 | 62 | 5 | 57 | 16 | 24 | 17 | |
26 |
м. Київ |
10 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | ||||||||||||
27 |
м. Севастополь* |
4 | 32 | 3 | 2 | 1 | 1 | 29 | 1 | 28 | 11 | 4 | 2 | 1 | 1 | 4 | |||
Всього | 140 | 108 | 1469 | 29711 | 1342 | 460 | 24 | 881 | 28369 | 1166 | 27203 | 1880 | 133 | 22 | 1720 | 386 | 467 | 870 |
За даними офіційного порталу Верховної Ради України[29].
Міста не враховані у таблиці у графі «міста», бо в них міські ради не утворені і вони не входять до складу територіальних громад: Прип'ять та Чорнобиль. Всього міст в Україні — 461.
Назва області | Назва міста | Районів
у місті |
Районних
рад у місті |
---|---|---|---|
Дніпропетровська | Дніпро | 8 | 0 |
Дніпропетровська | Кам'янське | 3 | 0 |
Донецька | Горлівка | 3 | 0 |
Донецька | Донецьк | 9 | 0 |
Донецька | Макіївка | 5 | 0 |
Донецька | Маріуполь | 4 | 0 |
Житомирська | Житомир | 2 | 0 |
Запорізька | Запоріжжя | 7 | 0 |
Луганська | Луганськ | 4 | 0 |
Львівська | Львів | 6 | 0 |
Миколаївська | Миколаїв | 4 | 0 |
— | Київ | 10 | 0 |
Одеська | Одеса | 4 | 0 |
Полтавська | Кременчук | 2 | 0 |
Сумська | Суми | 2 | 0 |
Харківська | Харків | 9 | 0 |
Черкаська | Черкаси | 2 | 0 |
Чернігівська | Чернігів | 2 | 0 |
Роки | Райони | Території | Міста | Райони в містах |
Селища | Сільські | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
всього | у тому числі
спец. статусу, республ. та обласного значення | ||||||
1924[32] | 706 | ||||||
1926[33] | 636 | 78 | — | — | — | 9307* | |
1931[34] | 374 | 81 | 21 | — | 94 | 54999 | |
1932[35] | 358 | 88 | 29 | — | 94 | 54999 | |
1934[36] | 362 | 89 | 31 | — | 93 | 11028* | |
1938[37] | 502 | 95 | 39 | 14 | 87 | 11050* | |
1941[38] | 746 | 255 | 79 | 69 | 459 | 16289* | |
1965[39] | 394 | 365 | 113 | 83 | 846 | 8539* | |
1980[40] | 479 | 412 | 138 | 120 | 899 | 8522* | |
1987[41] | 480 | 429 | 141 | 121 | 916 | 8675* | |
1989 | 479 | 434 | 144 | 120 | 927 | 28 768 | |
1990 | 479 | 436 | 145 | 120 | 927 | 28 804 | |
1991 | 481 | 436 | 149 | 120 | 925 | 28 845 | |
1992 | 485 | 437 | 153 | 120 | 923 | 28 828 | |
1993 | 486 | 441 | 158 | 120 | 915 | 28 858 | |
1994 | 489 | 445 | 164 | 120 | 911 | 28 863 | |
1995 | 489 | 445 | 165 | 120 | 909 | 28 864 | |
1996 | 490 | 446 | 167 | 121 | 907 | 28 838 | |
1997 | 490 | 447 | 167 | 121 | 904 | 28 834 | |
1998 | 490 | 448 | 168 | 121 | 896 | 28 794 | |
1999 | 490 | 448 | 169 | 121 | 897 | 28 775 | |
2000 | 490 | 448 | 170 | 121 | 894 | 28 739 | |
2001 | 490 | 451 | 173 | 122 | 893 | 28 651 | |
2002 | 490 | 454 | 174 | 118 | 889 | 28 619 | |
2003 | 490 | 453 | 176 | 118 | 887 | 28 612 | |
2004 | 490 | 455 | 178 | 118 | 886 | 28 597 | |
2005 | 490 | 456 | 178 | 118 | 886 | 28 585 | |
2006 | 490 | 457 | 178 | 118 | 885 | 28 562 | |
2007 | 490 | 458 | 179 | 118 | 886 | 28 540 | |
2008 | 490 | 458 | 179 | 118 | 886 | 28 504 | |
2009 | 490 | 459 | 179 | 118 | 886 | 28 490 | |
2010 | 490 | 459 | 179 | 118 | 885 | 28 471 | |
2011 | 490 | 459 | 180 | 118 | 885 | 28 457 | |
2012 | 490 | 459 | 180 | 114 | 885 | 28 450 | |
2013 | 490 | 460 | 180 | 111 | 885 | 28 441 | |
2014 | 490 | 460 | 182 | 111 | 885 | 28 397 | |
2015 | 490 | 460 | 184 | 111 | 885 | 28 388 | |
2016 | 490 | 93 | 460 | 187 | 111 | 885 | 28 385 |
2017 | 490 | 216 | 460 | 189 | 111 | 885 | 28 377 |
2018 | 490 | 458 | 461 | 189 | 108 | 883 | 28 378 |
2019 | 490 | 686 | 461 | 189 | 108 | 883 | 28 376 |
2020 | 490 | 841 | 461 | 189 | 108 | 882 | 28 376 |
2021 | 136 (140) | 1469 | 461 | 189 | 108 | 882 | 28 372 |
*зірочкою зазначена кількість сільрад.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.