Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Адміністративний устрій Львівської області

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Адміністративний устрій Львівської області
Remove ads

Львівська область — одна з 25 областей України. Площа — 21 833 км²[1], населення — 2,478,133 мешканців (станом на 01.01.2022[2]). Історична дата утворення Львівської області: 27 листопада 1939 року.

Thumb

Адміністративний устрій

Узагальнити
Перспектива

Львівська область складається з семи районів, кожен з яких ділиться на територіальні громади (всього 73). Місто з районним поділом одне (Львів), міських районів 6. Всього в області 44 міста, 34 селища міського типу, 1850 сільських населених пунктів (найбільша кількість в Україні)[1].

Райони

Більше інформації №, Герб ...

Територіальні громади

Більше інформації Львівська область, Дрогобицький район ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

1434-1939

1434 року згідно положень Єдлінського привілею було утворене Руське воєводство.

Після 1782 року до складу Львівського крайсу входили такі дистрикти (бецірки): Рава-Руська, Городок, Жовква, Бібрка, Золочів, Броди, Зборів, Теребовля, Бережани.

Після 1850 року Галичину було поділено на східну та західну, Львів став центром східної Галичини, включаючи у себе 12 крайсів. Після 1867 року створено нові повіти які проіснували до кінця Австро-Угорщини.

Львівське воєводство Польської Республіки було утворене 23 грудня 1920 з міста Львів і 19 повітів Східної Галичини та 8 повітів Західної Галичини.

Більше інформації Województwo ruskie, Kreis Lemberg ...

1939-1959

Після вторгнення Третій Рейху та СРСР у Польщу та фактичного припинення її існування, 27 листопада 1939 було утворено Львівську область у складі УРСР з центром у місті Львові та у складі Львівського, Сокальського, Бобркського, Рава-Руського, Любачівського, Яворівського, Перемишлянського, Городокського, Каменського, Жолкевського, Радзеховського, Бродського, Золочівського повітів.[3][4]

17 січня 1940 року було ліквідовано повіти і утворено 37 районів у складі Львівської області: Бобркський, Бродовський, Буський, Велико-Мостівський, Вінниківський, Глинянський, Горинецький, Городокський, Дідилівський, Дунаївський, Жолкевський, Золочівський, Кам'янко-Струмилівський, Краковецький, Красненський, Куликівський, Лопатинський, Львівський, Любачівський, Ляшківський, Магерівський, Немирівський, Ново-Яричівський, Олеський, Перемишлянський, Підкамінський, Пениковицький, Рава-Руський, Радехівський, Синявський, Сокальський, Сокольницький, Угнівський, Шевченківський, Щирецький, Яворівський, Янівський райони. Місто Львів було виділено в окрему адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням Львівському Облвиконкому. Також у місті Львові було утворено 4 міські райони: Сталінський, Залізничний, Червоноармійський і Шевченківський.[5][6]

7 квітня 1940 р. Дунаївський перейменований на Поморянський район[7][8], 11 листопада 1940 р. Дідилівський — на Новомилятинський[9], 10 вересня того ж року скасовано Шевченківський район.[10][11]

Після зайняття західної України німцями, 1 серпня 1941 було створено Дистрикт Галичина з центром у Львові, який ділився на окружні староства (крайсгауптманшафти) та виділені міста (крайсфрайштадти), всього було 15 окружних староств.[джерело?]

Після зайняття території Червоною Армією було відновлено поділ 1940 року. У жовтні 1944 року до Польщі перейшли Горинецький, Любачівський, Ляшківський, Синявський та Угнівський райони Львівської області. Також цього року Кам'янку-Струмилівську разом з районом було перейменовано на Кам'янку-Бузьку.[12]

1 листопада 1946 року Пониковицький район перейменовано на Заболотцівський район, Сокольницький — на Пустомитівський район, Львівський — на Брюховицький район (з перенесенням районного центру).[13]

10 листопада 1951 року було створено Забузький район після того, як внаслідок обміну територіями до складу УРСР перейшло від ПНР місто Белз з навколишніми територіями (у тому ж році ліквідовано Нижньо-Устрицький район). У 1959 році до нього було приєднано Великомостівський район. Забузький район було ліквідовано у грудні 1962 року — його територія увійшла до складу Сокальського району.

6 червня 1957 ліквідовані Брюховицький, Краковецький, Немирівський та Хирівський райони.[14] 25 вересня 1958Магерівський та Поморянський райони.[14]

Більше інформації Львівська область, Distrikt Galizien ...

1959-1991

21 травня 1959 Дрогобицька область була включена до складу Львівської області, утворивши її південну частину, укрупнивши у новоствореній області райони (у 1959 році скасовано 14 районів[15][16]; разом із колишньою Дрогобицькою обл. – 19 р-нів[17]).

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 11 районів[18]. Таким чином скасовувались 21 район: Бібркський, Бориславський, Буський, Глинянський, Добромильський, Забузький, Івано-Франківський, Лопатинський, Миколаївський, Мостиський, Нестеровський, Новояричівський, Олеський, Перемишлянський, Рава-Руський, Радехівський, Рудківський, Самбірський, Сколівський, Турківський та Ходорівський.[19][20]

У 1965 р. кількість районів збільшена до 16.[21][22] У грудні 1966 р. відновилось ще 4 райони: Буський, Миколаївський, Мостиський та Сколівський.[23]

Більше інформації Львівська область, 1959—1962 ...

У часи незалежності

Thumb

У 1991 році було перейменовано назад Нестеров на Жовкву, та Нестеровський район на Жовківський відповідно.[джерело?]

Верховна рада України у грудні 2002 року визначила Новий Розділ та Моршин містами обласного значення.[джерело?]

Влітку 2020 року область стала поділеною на сім нових районів у рамках децентралізації та адміністративно-територіальної реформи.[джерело?]

Більше інформації Львівська область, 1991—2002 ...
Remove ads

Література

  • Довідник адміністративно-територіального поділу Львівської області на 1 вересня 1960 р. / Львів. обл. Рада депутатів трудящих, Викон. комітет; редкол.: О. В. Кушнєрова та ін. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1960. — 135 с.
  • Львівська область: Адміністративно-терит. поділ: на 1 січ. 1966 р. / Виконком. Львів. обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: Н. М. Боднар, В. М. Єгоренкова; Редкол.: О. В. Кушнєрова (відп. за вип.) та ін.]. — Львів: Каменяр, 1966. — 179, [1] с.
  • Львівська область: Адм.-територ. поділ на 1 жовтня 1967 р.: [довідник] / Викон. ком. Львів. обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: Н. М. Боднар, О. І. Лимаренко]. — Вид. 3-є, [доп.]. — Львів, 1968. — 194 с.
  • Львівська область: Адм.-територ. поділ на 1 лют. 1972 р.: [довідник] / Викон. ком. Львів. обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: Н. М. Бондар, О. І. Лимаренко]. — Вид. 4-е. — Львів: Каменяр, 1973. — 192 с.
  • Львівська область: Адм.-територ. поділ на 1 січня 1980 р.: [довідник] / Львів. обл. Рада нар. депутатів, Викон. ком.; [підгот.: О. І. Лимаренко, З. Ф. Малицька]; відп. ред. О. І. Лимаренко. — 5-е вид. — Львів: Каменяр, 1980. — 147 с.
  • Львівська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 червня 1993 р. / Львів. обл. Рада нар. депутатів; Підгот. Ю.М.Гресько та ін. — 6-е вид. — Львів, 1994. — 130, [1] с.
  • Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 339–378.
    (Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
  • Львівська область: довідник: адміністративно-територіальний поділ. Ч. 1-2. — Львів, 2005
  • Львівська область: довідник: адміністративно-територіальний поділ: місцеві громади та органи державної влади. Ч. 3 / керівник проекту О.Ганущин. — Львів: Львівська обласна державна адміністрація, 2007. — 168 с.: табл.
  • Довідник змін в адміністративно-територіальному устрої та перейменувань населених пунктів Львівської області у 1939–1941 та 1944–1989 рр. — Ч. І. — Львів : Львівська обласна книжкова друкарня, 2008. — 150 с.
  • Довідник змін в адміністративно-територіальному устрої та перейменувань населених пунктів Львівської області у 1939–1941 та 1944–1989 рр. — Ч. ІІ. — Львів : Держархів Львівської області, 2012.
  • Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 209–230. — 2000 прим. — ISBN 978-966-611-865-6.
Remove ads

Примітки

Loading content...

Посилання

Loading content...

Див. також

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads