Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат (угор. Zemplén, словац. Zemplín, нім. Semplin, лат. Zemplinum, укр. Земплін) — історичний комітат (жупа) у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійським коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, Шарошським комітатом на заході, комітатами Сабольч і Боршод на півдні, Абауй-Торна на південному заході та Ужанським комітатом на сході.
| Земплін | |
|
| |
| Герб комітату Земплін | |
|
| |
| Заснований (12 ст.) | |
| Скасований (1920 рік): | |
| Адміністративний центр (1910): Шаторальяуйхей. | |
| Населення (1910): 343194 | |
| Площа (1910): 6282 км² | |
| Сьогоднішня приналежність: | |
Існував з XI століття до 1920 року, коли північна частина комітату перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина — див. Земплін).
Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.
Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини Гуменне, Вранов-над-Топльоу, Требішов, Михайлівці, Меджилабірці, Снина. Південна частина нині входить до складу Угорщини (медьє Боршод-Абауй-Земплен). Невелика частина колишнього комітату (околиці Чопа) була в червні 1945 приєднана до Закарпатської України.
Площа комітату становила 6269 км² (1910).
Долини річок Бодрог, Горнад, Лаборець, Латориця, Ондава, Тиса, Топля.
Гірський масив Земплінске Врхи.
Починаючи з XI століття, адміністративними центрами комітату були Земплінский Град, Блатни Поток, Сечовце і Шаторальяуйхей.
| Повіти (járás) | |
|---|---|
| Повіт | Повітовий центр |
| Бодроґкєз | Кіраліхелмец |
| Гелзец | Гелзец |
| Гомонна | Гомонна |
| Мезёлаборц | Мезьолаборц |
| Надьміхай | Надьміхай |
| Шарошпатак | Шарошпатак |
| Шаторальяуйхей | Шаторальяуйхей |
| Серенч | Серенч |
| Зінна | Зінна |
| Зтропко | Зтропко |
| Токай | Токай |
| Варанно | Варанно |
| Вільне місто (rendezett tanácsú város) | |
| Шаторальяуйхей | |
Ще в 1830-ті роки на території Земплінського комітату проживало найчисельніше з усіх комітатів Угорського королівства українське населення — близько 100 тисяч осіб[1].
У XVIII столітті в комітаті Земплін русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 56,1 %, 1782 : 41,8 %, а у 1795 : 42,7 %.[4] Після переведення в 1791-1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську почалася шалена мадяризація.
Вже в XIX столітті кількість русинів-українців почала стрімко зменшуватись, у 1810 році: 41,8 %, 1820-ті : 42,7 %, 1840-ві : 36,0 %, а у 1857 : 29,4 %.[5] Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали русини-українці і тільки в середині XIX століття їх обійшли угорці.
В останній чверті XIX століття вже більша частина Земпліна була заселена словаками (північ) та угорцями (південь), менша, найпівнічніша (горішня), входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Земплінського комітату за 1900, русинів було 34,831 (10,6 %), а в 1910 — 39,033 (11,4 %). Греко-католиків (які, без сумніву, були за походженням русинами-українцями) було, відповідно, 101,053 (30,8 %) та 103.118 (30,0 %). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною асиміляцією — словакизацією й особливо мадяризацією. Незначно зросла з 1900 до 1910 частка православних — з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням москвофільства серед місцевого населення з відповідним наверненням з греко-католицизму на православ'я.
За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб (1910).
Населення Земплінського комітату в 1900 нараховувало 327,993 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот[6]:
За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад[7]:
Населення Земплінського комітата в 1910 нараховувало 343,194 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот[6]:
За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад[8]:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
