Латориця

Латориця
Латориця
	Вид на Латорицю з набережної в Парку Перемоги
48°54′48.600000099997″ пн. ш. 22°52′13.080000100001″ сх. д.
Витік	на схід від села Латірки
• координати	48°54′48.600000099997″ пн. ш. 22°52′13.080000100001″ сх. д.
• висота, м	850 м
Гирло	Бодрог
• координати	48°27′16.560000099997″ пн. ш. 21°49′10.200000100005″ сх. д.
• висота, м	94,5 м
Похил, м/км	4,02 м/км
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Україна; (Закарпатська область),; Словаччина
Регіон	Закарпатська область; Михайлівці
Довжина	188 км
Площа басейну:	7680 км²
Середньорічний стік	37 м³/с (в Чопі); 86,8 м³/с (в місці злиття з Ондавою)
Притоки:	Яловський струмок, Жденівка, Пиня, Визниця, Стара, Лаборець (праві);; Бескід, Славка, Дубровиця, Вича, Свалявка, Коропець, Мочонка, Керепець (ліві)
	Медіафайли у Вікісховищі

Ла́то́риця^[1] (словац. Latorica) — річка в Закарпатській області України та в Словаччині (округ Михайлівці). Ліва притока Бодрогу (басейн Дунаю).

Коротка інформація Латориця, 48°54′48.600000099997″ пн. ш. 22°52′13.080000100001″ сх. д. ...

Закрити

Ця стаття про річку. Про поїзд див. Латориця (поїзд).

Довжина річки 188 км (в Україні — 156,6 км, у Словаччині — 31,4 км). Площа басейну 7680 км². Похил річки змінюється від 80 м/км (у верхів'ї) до 0,2 м/км (у пониззі). У верхній течії долина V-подібна, завширшки 100—700 м, подекуди каньйоноподібна (ширина 40—60 м). Річище слабозвивисте, багато порожистих ділянок. Ширина річки пересічно 15—30 м (найбільша 45 м), глибина до 2 м. У середній течії долина переважно ящикоподібна, завширшки від 1—2 км до 4,5 км. Ширина заплави 200—300 м, річища 30—50 м (найбільша понад 100 м). Нижня ділянка Латориці має нечітко виражену широку долину. Ширина заплави в пониззі досягає 4—6 км. Річище тут звивисте, є рукави, на окремих ділянках канали. Пересічна ширина річища 20—25 м, глибина понад 5 м.

Латориця бере початок на південно-західних схилах Вододільного хребта під Козаковою Полониною, що на схід від села Латірки. Від витоків до міста Сваляви Латориця тече переважно з півночі на південь, від Сваляви до Мукачева — на південний захід, від Мукачева до гирла — на захід. Річка перетинає Воловецьку верховину, Полонинський хребет, Свалявську улоговину та Вигорлат-Гутинський хребет, після чого виходить на Закарпатську низовину.

Марта-Маргарита.

Основні притоки:

Яловський струмок, Жденівка, Пиня, Матекова, Визниця, Стара, Лаборець (праві).
Бескид, Славка, Дубровиця, Вича, Свалявка, Коропець, Мочонка, Керепець (ліві).

Екологічний стан Латориці незадовільний, оскільки вздовж неї майже від витоків до міста Мукачева проходить автошляхом М06 (Київ — Чоп) та частково залізниця з інтенсивним рухом. Крім того у верхній та середній течії на берегах річки розташовані чималі населені пункти, зокрема міста Свалява та Мукачево.

На Латориці бувають великі повені, інколи дуже руйнівні, найбільш трагічна повінь 1998 року.

[1]
Латориця // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Латориця

Каталог річок України / Швець Г. І. — К.: Видавництво Академії наук Української РСР, 1957. — 192 с.
Латориця: гідрологія, гідроморфологія, руслові процеси : монографія / [Ободовський О. Г. та ін.] ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — Київ: Київський університет, 2012. — 319, [1] с.: іл., табл. — (Серія «Річки Карпат»). — ISBN 978-966-439-542-4
Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
Ресурсы поверхностных вод СССР: Гидрологическая изученность. Том 6. Украина и Молдавия. Выпуск 1. Западная Украина и Молдавия / Под ред. Б. М. Штейнгольца. — Л.: Гидрометеоиздат, 1964. — 245 с. (рос.)