Loading AI tools
село в Україні, в Підволочиському районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шельпа́ки — село в Україні, у Скориківській сільській громаді Тернопільського районіу Тернопільської області. До 2015 року підпорядковане Лисичинській сільській раді.
| село Шельпаки | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Скориківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040450220094290 |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1463 |
| Населення | |
| Територія | 2.008 км² |
| Поштовий індекс | 47810 |
| Телефонний код | +380 3543 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°39′53″ пн. ш. 26°01′23″ сх. д.H G O |
| Водойми | р. Самець |
| Найближча залізнична станція | Максимівка |
| Відстань до залізничної станції |
14 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47814, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Скорики, вул Богдана Хмельницького 1б |
| Карта | |
  Шельпаки | |
 Шельпаки | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Розташоване на берегах р. Самець (один із витоків р. Млинський Потік, правого допливу Збруча, басейн Дністра), за 14 км від найближчої залізничної станції Максимівка. Географічні координати: 49° 40’ північної широти і 26° 01’ східної довготи. Територія — 2,86 км². Дворів — 153.
Утворено ойконім Шейпаківці від патронімної назви Шейпаківці з первісним значенням «нащадки чи піддані Шейпака». Антропонім Шейпак (Шельпак) мотивовано, імовірно, дієсловом «шелепотіти». Від середини XIX ст. у документах зафіксовано теперішню назву Шельпаки[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 472 | 100% |
Перша письмова згадка — 1463 р., власність Василя Збаразького.
На початку XIX ст. в селі діяла цегельня. 1851 р. засновано школу. 1880 р. у селі 139 будинків, 799 осіб; 1931 — 1012 жителів.
Внаслідок пожеж у 1910 р. згоріло 10, у 1926 р. понад 15 будівель. У 1914 р. в селі спорудили пам’ятник Т. Шевченку, згодом зруйнований.
1925 р. функціонували винокурний завод (7 робітників) і млин Казимира Бончковського.
Діяли філії товариств «Просвіта», «Сокіл» та інших, «Січ», Братство тверезості, а також кооператива і хор. 1936 р. у початковій школі навчався 91 учень.
Упродовж 1934–1939 рр. Шельпаки належали до ґміни Нове село.
5 липня 1941–5 березня 1944 р. село — під нацистською окупацією. Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 35 чоловіків із села.
В ОУН і УПА перебували, репресовані понад 30 жителів села.
9 січня 1945 р. більшовики спалили господарства Марії Гаманович, Василя Грищина, Анни Мороз і Теодозії Спас на знак помстви за вбивство двох працівників НКДБ.
1945–1946 рр. у селі розташовувалася станиця «стрибків» («істрєбітєльного батальйону»).
У вересні 1948 р. вояки УПА спалили колгоспне майно.
2005 р. село газифіковане. 2007 р. у селі 453 особи; 2014 — 435 жителів.
31 липня 2015 року Шельпаки увійшли до складу Новосільської сільської громади[3]. 2020-го громада була ліквідована, а село відійшло до Скориківської сільської громади.
Споруджено пам'ятник Тарасові Шевченку (1963; скульптор В. Волошин); встановлено меморіальну таблицю Степанові Качалі (1995), придорожній хрест (відновлений 1991), пам'ятний хрест на честь заснування Братства тверезості.
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення. Розташований на вулиці Шевченка, напроти школи, головна дорога.
Встановлений 1963 р. Робота самодіяльних майстрів.
Скульптура — бетон, постамент — камінь.
Працюють загальноосвітня школа I ступеня, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотека, торгові заклади. У серпні 2006 року відкрито дитячий будинок сімейного типу.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
