Loading AI tools
село в Полтавській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Бере́зова Ру́дка — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення — 1 971 особа, площа — 4,051 км². Колишній орган місцевого самоврядування — Березоворудська сільська рада.
село Березова Рудка | |||
---|---|---|---|
| |||
Садиба Закревських | |||
Країна | Україна | ||
Область | Полтавська область | ||
Район | Лубенський район | ||
Тер. громада | Пирятинська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA53040090030043309 | ||
Облікова картка | картка | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1717 | ||
Населення | 1 971 | ||
Площа | 4,051 км² | ||
Густота населення | 486.55 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 37040 | ||
Телефонний код | +380 5358 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°18′54″ пн. ш. 32°14′24″ сх. д.H G O | ||
Водойми | р. Перевід | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42 | ||
Карта | |||
Мапа | |||
|
Село Березова Рудка знаходиться на правому березі річки Перевід, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Крячківка, а на протилежному березі — село Вечірки. Через село протікає пересихаючий струмок з великою загатою. Навколо села багато іригаційних каналів та Березоворудське водосховище.
Засноване в 1717 році гетьманом Іваном Скоропадським. У 1752 році село у нащадків гетьмана викупили Закревські і зробили своїм родовим помістям. Через нього пройшло п'ять поколінь Закревських. В Березовій Рудці вони проживали до революції 1917 року. Чоловіки родини відбува́ли державну службу і жили в Петербурзі, а по виходу на відпочинок поверталися до села. До того часу воно було їхньою літньою резиденцією.
Березову Рудку у 1843—1846 роках п'ять разів відвідав Тарас Шевченко.
У 1923—1931 роках село було адміністративним центром однойменного району.
У часи німецької окупації 18 травня 1942 року у Березовій Рудці розстріляно 21 єврея.[1] З 1 вересня 1942 до 18 вересня 1943 року село входило до складу Пирятинського ґебіту.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади[2].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району[3].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2458 осіб, з яких 1327 чоловіків та 1131 жінка.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1962 особи.[5]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 96,30 % |
російська | 2,69 % |
вірменська | 0,71 % |
молдовська | 0,15 % |
польська | 0,10 % |
білоруська | 0,05 % |
У зводі пам'яток Пирятинського району записані наступі об'єкти:
Один із чотирьох на Полтавщині парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Тут зростає понад 40 видів дерев та чагарників, дуб віком 600 років, під яким, за переказами, любив відпочивати Т. Г. Шевченко під час неодноразового перебування у Березовій Рудці. Майже на 25 га посаджено яблуневий сад. Є невеликий став, на ньому — два штучні острівки, засаджені плакучими вербами.
Народний історико-краєзнавчий музей в селі був створений в 1974 році.
Він включає могильник доби Київської Русі XII століття і палацово-парковий комплекс в стилі провінційного класицизму садиби Закревських кінця XVIII— початку XIX століття. Комплекс складається з палацу Закревських (1838), парку (пам'ятка садово-паркового мистецтва державного значення) площею 45 га та піраміди—мавзолею родини Закревських (1899). Детальніше в статті: Піраміда Закревського.
На базі меморіальних кімнат діє народний музей. Господарський дім нині слугує навчальним закладом (Березоворудський сільськогосподарський технікум).
Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень заніс село Березова Рудка до Переліку найважливіших історичних сіл України та їхніх пам'яток.
Тут він також зустрічався з дружиною Платона Закревського — Ганною, в яку був закоханий.
У цьому селі Шевченко в 1843 році намалював портрети Платона Закревського, Ганни Закревської та Віктора Закревського.
На споруді колишнього палацу Закревських встановлена меморіальна дошка про перебування Тараса Шевченка.
Щорічно в селі проводиться обласне пісенно-мистецьке свято «Осіннє золото».
У 2016 році започатковано етнографічний фестиваль «Свіччине весілля», мета якого збереження та популяризація народних традицій, мистецької спадщини а також сприяння розвитку зеленого туризму.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.