Remove ads
село в Україні, адміністративний центр Лозуватської сільської громади Криворізького району Дніпропетровської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лозува́тка — село в Україні, адміністративний центр Лозуватської сільської громади Криворізького району Дніпропетровської області. Населення — 7 585 осіб[1].
село Лозуватка | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Курган поблизу села Лозуватка | |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Дніпропетровська область | ||||
Район | Криворізький район | ||||
Тер. громада | Лозуватська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA12060190000043514 | ||||
Облікова картка | Лозуватка. | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1765 (259 років) | ||||
Населення | 7 560 осіб | ||||
Площа | 15,23 км² | ||||
Поштовий індекс | 53020 | ||||
Телефонний код | +380 564 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°3′27″ пн. ш. 33°17′44″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
84 м | ||||
Водойми | р. Інгулець | ||||
Відстань до обласного центру |
170 км | ||||
Відстань до районного центру |
24 км | ||||
Найближча залізнична станція | Грекувата | ||||
Відстань до залізничної станції |
10 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 53020, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Миру, 69 | ||||
Сільський голова | Яценко Віталій Володимирович | ||||
Карта | |||||
Мапа | |||||
|
Село Лозуватка розташоване у південно-західній частині Дніпропетровської області, за 170 км від обласного центру та 24 км від районного центру, на берегах річки Інгулець, у місці, де починається Карачунівське водосховище. Висота над рівнем моря — від 60 (в долині Інгульця) до 110 метрів. Поруч пролягають автошлях національного значення Н23 та залізниця, станція Грекувата (за 6 км).
Сусідні населені пункти: села Раєво-Олександрівка на півночі, Карачунівка на заході, Мар'янівка на півдні; селище Авангард Криворізької міськради на південному сході.
Дослідник краю XIX століття архієпископ Феодосій Макаревський називав місцевість, де нині розташоване Лозуватка найдавнішньою старожитною запорозькою маєтністю. У 1765 році, за розпорядженням Новоросійської губернської канцелярії, переселенцями з Чернігівської губернії з-під Глухова було засновано слободу Лозуватка. Після ліквідації Запорозької Січі поселення переведене на становище державної слободи. 1788 року в Лозуватці налічувалось 83 домогосподарств та 353 мешканців. Селяни переважно займалися хліборобством, а також дрібними промислами. За користування державними землями вони сплачували подушні та оброчні податки, виконували рекрутську повинність.
1816 року Лозуватку переведено на становище військового поселення. Казенною слободою вона знову стала 1857 року.
За даними на 1859 рік у казеному селі Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії налічувалось 510 домогосподарств, в яких мешкало 3 436 осіб (1766 чоловічої та 1670 жіночої статі), існувала православна Покровська церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].
Станом на 1886 рік в селі, центрі Лозуватської волості, мешкало 3 938 осіб, налічувалось 716 подвір'їв, існували православна церква, школа, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік та базари щонеділі[3].
1854 року в Лозуватці відкрита перша школа, яку через відсутність постійного приміщення двічі закривали (1857 та 1866 роки), проте знову відкривали. 1873 року засноване земське училище.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7477 осіб (3768 чоловічої статі та 3709 — жіночої), з яких 7344 — православної віри[4].
Через вигідне розташування Лозуватки були створені сприятливі умови для розвитку торгівлі на Криворізько-Єлисаветградському тракті. Завдяки цьому в селі було відкрито чимало крамниць, де займалися торгівлею сільськогосподарськими продуктами та виробами місцевих кустарів: гончарів, чинбарів, кравців тощо.
Станом на 1908 рік населення зросло до 8015 осіб (4038 чоловічої та 3977 жіночої статі), налічувалось 1686 домогосподарствСписокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.).
У 1924 році пробне видобуваня графітової руди здійнювалося трестом «Хімвугілля» у балці Суперечній, що розташовувалася за дві версти від Лозуватки.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 709-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Дніпропетровської області», шляхом об'єднання територій та населених пунктів Христофорівської селищної та Вільненської, Гейківської, Грузької, Данилівської, Лозуватської, Софіївської і Чкаловської сільських рад Криворізького району Дніпропетровської області, село набуло статусу адміністративного центру Лозуватської сільської громади[5].
10 березня 2022 року, в ході російського вторгнення в Україну, окупанти здійнили ракетний обстріл аеродрому біля Лозуватки[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 6783 особи, з яких 3164 чоловіки та 3619 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 6660 осіб[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 6288 | 93,43 % |
російська | 395 | 5,87 % |
вірменська | 13 | 0,19 % |
румунська | 6 | 0,09 % |
білоруська | 5 | 0,07 % |
інші / не вказали | 23 | 0,35 % |
Всього: | 6730 | 100 % |
У Лозуватці діють птахофабрика, яку було утворено 1965 року, наразі належить до агроходингу «Авангард» та декілька фермерських господарств.
Послуги фіксовано телефонного зв'язку надає компанія «Укртелеком». На території села встановлено три вежі зв'язку мобільних операторів: Київстар, Vodafone Україна та Lifecell. Найпоширенішим оператором є Київстар — ним користується близько 86 % селян.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.