Remove ads
район у Харківській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Балаклі́йський райо́н — колишній район у південно-східній частині Харківської області. Населення району становить 83 974 осіб (на 1 лютого 2012 року). Адміністративний центр — місто Балаклія. У 2020 район було включено до складу Ізюмського району
Балаклійський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Харківська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Харківська область | ||||
Код КОАТУУ: | 6320200000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Населення: | ▼ 81 898 (на 1.02.2016) | ||||
Площа: | 1986.44 км² | ||||
Густота: | 42.3 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-5749 | ||||
Поштові індекси: | 64200—64282 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Балаклія | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 3 | ||||
Сільські ради: | 20 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 3 | ||||
Селища: | 9 | ||||
Села: | 56 | ||||
Районна влада | |||||
Вебсторінка: | Балаклійська РДА Балаклійська райрада | ||||
Адреса: | 64200, Харківська обл., Балаклійський р-н, м. Балаклія, вул. Жовтнева, 18 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Балаклійський район у Вікісховищі |
Район межує зі Зміївським, Чугуївським, Первомайським, Ізюмським, Барвінківським, Шевченківським та Лозівським районами. Відстань від районного центру до Харкова — 101 км.
Зміївський район | Чугуївський район | Шевченківський район |
Первомайський район | Ізюмський район | |
Лозівський район | Барвінківський район | Ізюмський район |
Загальна територія району становить 1986,44 км². Район розташований у лісостеповій зоні. Клімат — помірно континентальний. Середньорічні температури: літня +23,9°С, зимова — 5,5°С. Середньорічна кількість опадів — 468 мм.
Територією району протікають 12 річок. Найбільша з них — Сіверський Донець.
У 1571 р. вперше в історичних джерелах згадується про нинішню Балаклію, а в 1617 р. з'являється перша письмова згадка про Балаклійські землі в «Писцовой книге по городу Белгороду».
У 1663 році козацький отаман Яків Черніговець разом зі своїми українськими задніпровськими переселенцями заснував місто Балаклію, а також збудував фортеці на татарських бродах Сіверського Дінця — Андрієві Лози, Бишкин, Савинці та інші. Балаклійський полк проіснував до 1677 року, тоді ж його включили до Харківського.
У 1765 р. Балаклія стає центром Балаклійського комісарства Ізюмської провінції Харківського намісництва, з 1796 р. стала називатися Новосерпуховським (за ім'ям дислокованого полку, що прибув з підмосковного Серпухова). Історичне ім'я місту повернуто у 1891 р.
3 року в рік становище простих козаків та селян погіршувалось, вони потрапляли в залежність розбагатілої старшини та російських дворян. Після скасування у 1861 році кріпацтва капіталістичні виробничі відносини стали домінуючими, але пережитки кріпосництва існували ще довгий час.
У 1875 р. в селі Андріївці було збудовано політичний каторжний централ.
Інтенсивний розвиток промисловості, формування таких нових промислових центрів як Харків, Донбас, Придніпров'я, зумовив масштабне будівництво залізниць. У 1911 р. запрацювала залізниця, що з'єднала Харків з Донбасом через Зміїв, Балаклію, Ізюм.
Роки першої російської революції 1905—1907 рр. Балаклійщина пережила без значних революційних потрясінь, але Перша світова війна принесла великих страждань цьому краю.
Прискорену військову підготовку у Балаклії пройшли тисячі солдат. 1915—1917 рр. 1917 р. — військова служба в м. Балаклія Івана Манагарова, у майбутньому генерал-полковника, Героя Радянського Союзу, командувача 53-ю армією, яка в 1943 році захопила Харків та південно-західну частину Харківської області.
У 1917 році у Балаклії був сформований комітет, що визнавав лише владу Центральної Ради. В населених пунктах відбувалися численні демонстрації проти війни, царизму. У січні 1918 року червоні захопили владу у районі. Члени волосного ревкому захопили полкові склади зі зброєю та почали грабунок заможних селян та поміщиків. Остаточно радянська окупація утвердилась 22 лютого 1919 року.
У 1923 році Балаклія стала районним центром однойменного району відповідно до постанови Робітничо-Селянського Уряду України від 07.03. 1923 р. «Про адміністративно-територіальний поділ Харківщини»[1] із Балаклійської і Волохів'ярської волостей із центром в с. Балакліївка. Життя людей було складним. Велика посуха 1921 року принесла голод. Життя стабілізується лише в 1924 році. Разом з тим, нова хвиля Голодомору пронеслася над краєм у 1932—1933 роках.
1938 р. — Балаклія одержує статус міста. 1940 р. — споруджено і відкрито районний Будинок культури.
Глибоких ран Балаклійщині завдала Німецько-радянська війна. Були спалені села: Червона Гусарівка, Байрак, Криничне, половина Лагерів та Новоселівки міста Балаклія. Німецька окупація тривала з 10 грудня 1941 року до 5 лютого 1943 року.
Більш ніж 30 тис. жителів району брали участь у війні в складі Червоної Армії, понад 200 — в радянських партизанських загонах. На фронтах Другої світової війни загинуло 8 тис. балаклійців, під час німецької окупації 200 ос., заслано в Німеччину близько 2 тис. ос. На території району загинуло 18 тис. бійців Червоної Армії, які брали участь в захопленні району.
Початок визволенню Харківщини від німецько-фашистських військ поклала Сталінградська битва. У ніч з 5 на 6 лютого 1943 року війська 172-ї стрілецької дивізії генерал-майора Ф. Толбухіна визволили місто Балаклію. Балаклійський район було визволено військами 172-ї, 263-ї, 35-ї стрілецьких гвардійських дивізій 6-ї Армії під командуванням генерал-лейтенанта Ф. Харитонова.
З 24 серпня 1991 року Балаклійський район є адміністративно-територіальною одиницею незалежної України.
Основні факти про розвиток району (сільське господарство та промисловість) у минулому столітті й до наших днів:
Балаклійський район один із найбільших районів області, це значний промисловий, транспортний та культурний центр.
Питома вага промислового виробництва району становить 6,3 % від загального обсягу промислового виробництва області. Серед 17 промислових підприємств найбільшими є газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування», Шебелинське відділення з переробки газоконденсату та нафти, відкрите акціонерне товариство «Балцем», які в грошовому виразі виробляють левову частку валової продукції і таким чином підтримують районний бюджет. Стабільно нарощують свій виробничий потенціал й інші підприємства району.
Вагома частка в господарському комплексі Балаклійщини належить аграрному сектору: 25 сільгосппідприємств, 3 фермерських господарства та особисті підсобні господарства мають зерновий, зерно-цукровий, зерно-молочний напрямки. Власниками земельних паїв у районі стали 14,3 тис. селян, 98 % яких віддали свої паї в оренду новоствореним с/г підприємствам.
Основні напрямки виробництва в сільському господарстві:
Площа сільськогосподарських угідь — 144,7 тис. га:
На 514 км пролягли асфальтовані шляхи, які обслуговує підприємство «Балаклійський автодор». Економіку, соціальні потреби населення обслуговують транспорт і зв'язок. У районі збережена мережа автобусних перевезень, яку обслуговує ТОВ «Автотранс-Балаклія». Три залізничних станції повністю забезпечують потреби замовників у перевезенні вантажів залізничним транспортом.
Нині в районі діє 31 автоматична телефонна станція, з них 24 сільських АТС.
Відчутне пожвавлення в економіці виявляється й завдяки сфері малого підприємництва і бізнесу. Зараз цей сектор налічує понад 150 юридичних і майже 2 тис. фізичних осіб. При цьому, розвитку набуває не лише сфера торгівлі, а й виробництво продукції.
Провідні місця серед продовольчих товаровиробників посідають ЗАТ «Балмолоко плюс», ДП «Балаклійський хлібокомбінат», ВАТ «Савинський цукровий завод». Крім шести основних переробних підприємств, у районі при господарствах діють 13 міні-пекарень, 19 олійниць, 8 крупорушок, 9 млинів.
У районі функціонують 10 відділень банків «Національний кредит», Ощадбанк України, «Аваль», «Надра», «УкрСиббанк», «Мегабанк», «Правекс-банк», «Приватбанк».
Соціальну і агропромислову сферу району обслуговують 8 житлово-комунальних підприємств, із яких 2 надають послуги з тепло-, водопостачання і водовідведення, а 6 — житлово-комунальні послуги.
Для поліпшення якості питної води у м. Балаклія здійснено буріння глибинної свердловини, що значно зменшило вміст заліза у воді.
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 міська рада, 3 селищні ради та 20 сільських рад, які об'єднують 69 населених пунктів та підпорядковані Балаклійській районній раді[2].
У Балаклійському районі налічується 69 населених пунктів:
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[3]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 43 523 | 7759 | 6331 | 13 901 | 10 652 | 4695 | 185 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 49 257 | 7345 | 5633 | 13 349 | 12 947 | 9023 | 960 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Загальна кількість населення — 84,4 тис. ос. Міського — 53,0 тис. ос., сільського — 31,3 тис. ос. Щільність населення в районі становить 42,5 ос. на км² площі.
Народжуваність в районі: за 2004 рік народилося 747 немовлят. Смертність в районі: за 2004 рік померло 1762 ос. Загальна кількість пенсіонерів, які мешкають в районі — 26 949 ос. (29 % від загальної кількості населення).
Національний склад населення в районі станом на 01.01.05р.:
Національність | Кількість |
---|---|
українців | 72037 (77,6 %) |
росіян | 18950 (20,4 %) |
білорусів | 405 (0,4 %) |
циган | 271 (0,3 %) |
інші | 1585 (1,7 %) |
Із 42 шкіл району 40 — комп'ютеризовані, 23 школи підключені до Інтернету. За 2004 рік придбано 217 комп'ютерів.
У районі працюють такі засоби масової інформації:
У районі функціонує 29 типових спортзалів, 102 — ігрових, 32 — гімнастичних майданчики. Найкращий спортивний комплекс району — міський Палац спорту з плавальним басейном та спортивним залом.
У Балаклійському районі діють 2 гребні веслувальні бази у м. Балаклія та смт. Донець. Дитячо-юнацька спортивна школа навчає 1500 дітей з різних шкіл району.
У районі працює спортивно-оздоровчий табір «Олімпія». За літній час на березі річки Ляхівка проходять оздоровлення 1000 школярів.
У 2003 році підприємством «Шебелинкагазвидобування» споруджено стадіон європейського рівня на 1000 місць із пластиковими стільцями, накриттям, сучасними роздягальнями та електронним табло.
На рівні масових видів спорту у районі успішно культивуються футбол і волейбол. Футбольний клуб «Арсенал» успішно представляє Балаклійщину у Вищій лізі обласного турніру.
Видатні спортсмени Балаклійщини: Алла Солодка, Марина Білаш, Сергій Блудов, Людмила Бородавкіна, Олександр Швед — чемпіони України з легкої атлетики. Давид Кльонов — 5-разовий чемпіон світу і 14-разовий чемпіон України в гирьовому спорті серед спортсменів-ветеранів. Один із його результатів офіційно зафіксований і внесений до реєстру Книги рекордів Гіннесса.
У районі (станом на 25.04. 2005 р.) діють 29 релігійних громад:
У Балаклійському районі Харківської області на обліку перебуває 66 пам'яток археології.
Територія, де тепер розташоване місто, була заселена з часів неоліту. Поблизу міста до наших днів збереглися сліди двох неолітичних стоянок, поселення періоду бронзи та ранньої залізної доби, а також скіфський курган (ІУ-ІП століття до н. е.). У перших століттях нашої ери тут кочували сарматські племена, рештками яких є багате поховання (І-ІІ століття н. е.). Знайдено тут також сліди поселення салтівської культури (VIII-IX століття н. е.).
На території селища Андріївка виявлені залишки трьох неолітичних поселень (У-Ш тисячоліття до н. е.).
Територія, де тепер розташоване селище Савинці, була заселена здавна. Археологами виявлені тут 8 поселень епохи неоліту, поховання древньоямної (III тисячоліття до н. е.), катакомбної (II тисячоліття до н. е.) та зрубної (І тисячоліття до н. е.) культур і стоянки тих часів. Знайдено також пам'ятки салтово-аланської культури (VIII-IX століття н. е.), кам'яні кочівницькі скульптури — баби (Х-XI століття н. е.) та золотоординські монети XIV-XV століття н. е.
Місцевість, де розташоване село Петрівське, була заселена з давніх часів. Археологічними розкопками тут виявлено стоянки людини періоду мезоліту (Х-VIII тисячоліття до н. е.), неоліту (VI-V тисячоліття до н. е.), поселення періоду бронзи (III тисячоліття до н. е.) та скіфського часу (VI—V століття до н. є.).
Поблизу села Мілова знаходиться Сіверське городище ІУ-ПІ століття до н. е.
На південній околиці села Петрівське видно земляні вали значної висоти. Це залишки фортифікаційної споруди початку XVIII століття — Петровської фортеці. Звідси починалася Українська лінія оборони південного кордону Російської держави від нападів кримських татар.
На центральній площі м. Балаклія у пам'ять про подвиги воїнів-рятівників під час Другої світової війни балаклійці встановили монумент з Вічним вогнем.
На території району встановлено пам'ятник Григорію Данилевському — відомому російському письменнику українського походження і громадському діячу.
У Балаклійському районі є понад 10 заказників різних типів.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Балаклійського району було створено 59 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 43,62 % (проголосували 29 023 із 66 532 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Михайло Добкін — 33,39 % (9 691 виборців); Петро Порошенко — 26,39 % (7 659 виборців), Сергій Тігіпко — 9,92 % (2 880 виборців), Юлія Тимошенко — 5,78 % (1 678 виборців), Вадим Рабінович — 4,80 % (1 394 виборців), Анатолій Гриценко — 4,53 % (1 315 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,70 %.[4]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.