Ка́нівський райо́н— колишня адміністративно-територіальна одиниця Черкаської області. Утворений 7 березня1923 року. Площаскладала 1283 км2 (6,14% від території області). Адміністративний центр— містоКанів (не входив до складу району).
Коротка інформація Канівський район, Основні дані ...
Сьому частину площі адміністративного району займали понад 5000 ярів, що врізалися у хвилясто-пасмову рівнину правобережної частини Канівщини на глибину 35-100 метрів. Великий Хмільнянський яр, що входить до списку найбільших ярів Європи, простягається на 10 кілометрів, має понад 500 відгалужень, а периметр його з верхів'ями становить 110 кілометрів.
Клімат району— помірно континентальний та помірно вологий з переважаючими північно-західними та південно-східними вітрами. Ґрунти, в основному, дерново-слабопідзолисті та глиняно-піщані.
Рельєф
Для Канівщини характерні два типи рельєфу. На правобережжі— високе плато, розчленоване глибокими ярами і річковими долинами. Лівобережжя— низовина з характерним для неї рельєфом плоскої терасової рівнини. Найпримітніші деталі природного комплексу Канівщини зв'язані з горбогір'ям, яке вчений-енциклопедист М.О.Максимович називав «горами Трахтемирівськими», а геолог Ю.Г.Чугунський— неповторним геологічним витвором на планеті. Відомі світові Канівські дислокації— невеличка ділянка Придніпровської височини довжиною 35км і шириною від 2 до 9км, що займає простір між селами Трахтемирів, Ковалі й Кононча. Тут 150— метрова товща гірських порід різного віку (від юрського до антропогенованого) зім'ята в серії лускуватих структур дією тектонічних сил та напором Дніпровського льодовика. Сьому частину площі адміністративного району (1300 кв. км) тепер займають понад 5000 ярів, що врізалися в хвилясто— пасмову рівнину правобережної частини району на глибину 35— 90м. Великий Хмільнянський яр, що входить до списку найбільших ярів Європи, простягається на 18км і має понад 500 відгалужень.
Канівський район утворений 7 березня 1923 року шляхом об'єднання Курилівської і Пшеничниківської волостей у складі Корсунської округи, яка згодом була перейменована на Шевченківську.[2] 3 червня 1925 переданий до складу Черкаської округи[3], яка була перейменована у січні 1927 року на Шевченківську і проіснувала до вересня 1930 року.[4]
З 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. Після утворення Черкаської області, згідно з Указом Президії Верховної Ради від 7 січня1954 року, Канівський район введено до її складу. За цим же документом селаГельмязівського районуПолтавської області— Ліпляве, Озерище, Келеберда, Сушки, Прохорівка— були адміністративно підпорядковані Черкаській області. У 1963 році Гельмязівський район було ліквідовано, а вищезазначені села спершу відійшли до Драбівського району, а з 4 січня1965 року— до Канівського району. У 1963 році Канівський район було розформовано, а населені пункти, які територіально належали Канівському району, відійшли до Корсунь-Шевченківського. 4 січня1965 року Указом Президії Верховної Ради УРСР знову створюється Канівський район.
Remove ads
Промисловість
Канівська ГЕС
Передові позиції в промисловості району займають підприємства харчової й переробної галузей. Канівський «Маслосирзавод» (корпорація «Клуб сиру») увійшов у п'ятірку українських експортерівмолочної продукції. Тверді сири під маркою «Канівські традиції», сухе молоко, масло користуються попитом в країнах близького і далекого зарубіжжя.
Продукцію під торговою маркою «Верес» експортує також ЗАТ «Агроекопродукт». У Каневі та селах району розміщені кілька переробних заводів цього підприємства.
У кількох селах району працюють ферми фірми «Наша ряба», що вирощують і переробляють бройлерів.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Канівського району було створено 47 виборчих дільниць. Явка на виборах складала— 66,15% (проголосували 10 791 із 16 585 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко— 51,92% (5 696 виборців); Юлія Тимошенко— 18,96% (2 080 виборців), Олег Ляшко— 12,02% (1 319 виборців), Анатолій Гриценко— 6,83% (749 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів— 0,79%.[5]
Галерея
Панорама Канівського водосховища в районі Лисої гори
