Я́ків Іллі́ч (І́лькович) Ча́йка (10 квітня 1918 , с. Бродки — 25 березня 1995 , м. Львів ) — український кераміст та скульптор , Народний художник УРСР . Чоловік Володимири Чайки .
Коротка інформація Чайка Яків Ілліч, Народження ...
Закрити
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем
Чайка .
Народився в селі Бродки (нині — Миколаївський р-н , Львівської обл. ) у бідній селянській родині. Вдома отримав перші уроки народної творчості (батько і старший брат різьбили по дереву, сестри — вишивали ).
Початкову школа відбув у рідному селі, неповну середню — у сусідньому Миколаєві , а потім навчання та праця юнака у Львові в умовах матеріальної скрути, часто надголодь.
Хлопець вчиться малюнка у видатного живописця Олекси Новаківського , заробляє на прожиття та опановує таємниці художньої кераміки з майстерні «ОКО» скульптора Сергія Литвиненка . У великій нагоді Чайці стала стипендія, яку йому призначив Андрей Шептицький і якою він міг оплатити своє навчання. Набуті знання дозволили юнакові у 1935 році вступити на відділення скульптури Державної промислової школи та закінчити її у 1939 році, (на момент закінчення — Інститут пластичних мистецтв). А далі служба в армії, війна, участь у бойових діях в складі однієї з авіачастин.
По війні Яків Чайка повернувся до Львова, викладав у навчальному закладі, який напередодні другої світової війни закінчив сам, вів практичні заняття з художньої кераміки і водночас залучився до активної творчої праці.
Разом з митцями старшого покоління брав участь в організації Львівського відділення Спілки художників України , а згодом упродовж багатьох років очолював його.
Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі , поле № 73.[1]
Пам'ятник-погруддя у Криворівні Автор пам'ятників у низці населених пунктів Західної України. Портретні погруддя Миколи Гоголя , Івана Айвазовського , Антіна Манастирського , Тараса Шевченка , Лесі Українки , Василя Стефаника та інших; співавтор пам'ятників Іванові Франкові у Львові і в Дрогобичі та інші.
За досягнення у розвитку образотворчого мистецтва йому присвоюють почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР , у 1968 — звання народного художника УРСР .
Персональні виставки у 1956 та 1969 роках у Львові.
Монументальні роботи Пам'ятник Іванові Франку у Бродах (1956 ).[2]
Відновлення погруддя Тараса Шевченка в селі Шили Збаразького району (1958; встановлені 1914, 1926, знищені 1920, 1930).
Перший пам'ятник Тарасові Шевченку у Львові на подвір'ї середньої школи № 63 (1960 , співавтор Еммануїл Мисько ).[3] Відновлення погруддя Тараса Шевченка в селі Лозівка Підволочиського району (липень 1960, співавтор Еммануїл Мисько ).
Пам'ятник Богдану Хмельницькому в селі Скорики Підволочиського району (1963).
Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Доброводи Збаразького району (1964).Пам'ятник Іванові Франку у Львові. 1964 рік. Співавтори Дмитро Крвавич , Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський , Валентин Борисенко , архітектор Андрій Шуляр .[4] Пам'ятник Іванові Франку в Дрогобичі. 1966 рік, співавтори Василь Одрехівський, Еммануїл Мисько, архітектори Ярослав Новаківський і Анатолій Консулов .[5] Пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям у селі Пальчинці Підволочиського району (1966).
Пам'ятник на честь 50-річчя Жовтня в місті Сколе (1967 , скульптор Андрій Шуляр).[6]
Пам'ятник Ярославові Галану в селі Вузлове (1967 , архітектор Володимир Блюсюк )[7] 1974 ).[5]
Пам'ятник загиблим односельцям у Перв'ятичах (1967 ).[8]
Пам'ятник загиблим комсомольцям в селі Трудовач (1967 ).[9]
Пам'ятник «Слава праці» в селі Балучин (1967 , архітектор Андрій Шуляр).[10]
Пам'ятник Карлу Марксу в Шостці (1968 , архітектор А. Коломієць).[11]
Пам'ятник радянським воїнам, які загинули у 1944 році за свободу і незалежність нашої Батьківщини у Бродах (1969 )[12]
Пам'ятник Іванові Франку в селі Боложинів (1969 ).[10]
Пам'ятник радянським воїнам «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» у сквері при вул. Франка у Бродах (1969 ). Демонтований у 2023 році.
Василю Пересаді при перетині вулиць Медової Печери та Пасічної у Львові (1971 , архітектор Володимир Блюсюк )[13]
Пам'ятник комсомольцям у місті Сколе (1974 ).[6]
Пам'ятник Ю. Мельничуку у Львові (1973, співавторство — архітектор Василь Каменщик )[14] Пам'ятник Леніну у Трускавці (1974 , бронза, архітектори Р. Домінко, М. Марфіян.[15] 1977 рік[16]
Пам'ятник радянській армії на західній околиці міста Сколе (1985 , архітектор А. Величко).[17]
«Дніпро та Дністер» — алегорична композиція в Івано-Франківську (1988 , співавтори Ярослав Троцько , Володимир Федорченко ).[18]
Пам'ятник Шевченкові в місті Кременець (1995).Пам'ятний знак у селі Трудовач (архітектор Володимир Блюсюк).[19]
Декоративна скульптура «Дівчина з ланню» біля санаторію «Південний» у Трускавці (кована мідь).[20]
Пам'ятник Тарасові Шевченку у Бродках . Станкові роботи «Ярослав Галан» (1952 , штучний граніт, 158×90×87, Музей українського мистецтва в Києві).[21]
«За мирне будівництво» (1963 , кована мідь, 140×80×86).[9]
«Тарас Шевченко» (1964 , штучний граніт, 86×90×52).[22]
«Фелікс Дзержинський» (1967 , штучний граніт, 135×97×65).[9]
«Письменник-публіцист Ю. Мельничук» (1966 , штучний камінь, 90×77,5×49,5, Національний музей у Львові).[23]
«Карл Маркс», погруддя (1968 , кована мідь, 86×69×42).[9]
«Ленін» (1969 , штучний граніт, 94×66×52).[9]
«Ленін» (1970 , штучний граніт, 140×40×40).[9]
«Леся Українка» (1971 , штучний мармур, 112×110×65, Музей Лесі Українки в Києві).[23]
«В. І. Ленін» (1975 , кована мідь, 142×138×115).[24]
Портрет Героя Соціалістичної Праці Н. І. Міляна (1976 , штучний граніт, 44×83×57, власність Спілки художників[23] — 1975 рік[24]
В. І. Ленін — трибун революції (1977 , тонований гіпс, 140×162×110).[25]
Портрет передовика виробництва ЛАЗ М. С. Красневич (1977 , тонований гіпс, 14×89×63).[25]
«Фелікс Дзержинський» (1977 , тонований гіпс[25] [23]
В. І. Ленін (1977 , тонований гіпс, 145×150×100).[25]
«Карл Маркс» (1979 , штучний мармур, 84×55×50).[26]
«В. І. Ленін» (1979 , тонований гіпс, 120×54×30).[26]
«Материнство» (1979 , тонований гіпс, 87×52×49).[26]
«Будівельник» (1982 , тонований гіпс, 170×80×85).[27]
«Господар полонини» (1982 , тонований гіпс, 85×100×70).[27]
«Визволитель» (1985 , тонований гіпс, 129×60×80).[28]
«Ріпники» (1984 , тонований гіпс, 85×53×75).[29]
«Воїн-переможець» (1985 , штучний камінь, 127×270×115).[28]
«І. Франко» (1986 , тонований гіпс, 90×105×50).[29]
«І. Франко» (1986 , тонований гіпс, 125×125×75).[29]
«Т. Г. Шевченко» (1989 , тонований гіпс, 81×12×92).[30]
Композиція «Прометей».
Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 409. — ISBN 966-8955-00-5 .Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка , 1987. — С. 319. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — 2013. — С. 36. — ISBN 978-617-7142-00-2 .Памятники истории… — С. 319.
Памятники истории… — С. 325.
Памятники истории… — С. 337.
Памятники истории… — С. 336.
Памятники истории… — С. 339.
Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28, 34.
Памятники истории… — С. 323.
Памятники истории… — С. 474.
Памятники истории… — С. 313.
Сосса Р. Львов. Атлас туриста. — Москва : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1989. — С. 52.(рос.)
Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — Київ : Реклама, 1980. — С. 27. ; Памятники истории… — С. 342.
Выставка произведений художников западных… — 32
Памятники истории… — С. 338.
Кравченко Я. Камені спотикання, або Журба і радість Ярослава Троцька // Жовтень . — 1980. — Вип. № 1 (675) . — С. 152 .Львівська експериментальна… — С. 98.
Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 31.
Выставка произведений художников западных… — 31; Художники Львова… — С. 28.
Выставка произведений художников западных… — 31.
Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 34.
Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 57.
Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 16.
Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 10.
Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 13.
Польща→
СРСР→
Україна
Чайка Яків Ілліч у Вікісховищі
