Чайка Яків Ілліч

Я́ків Іллі́ч (І́лькович) Ча́йка (10 квітня 1918, с. Бродки — 25 березня 1995, м. Львів) — український кераміст та скульптор, Народний художник УРСР. Чоловік Володимири Чайки.

Чайка Яків Ілліч
Надгробок Якова Чайки на Личаківському цвинтарі у Львові
Народження	10 квітня 1918(1918-04-10)  Бродки, УНР
Смерть	25 березня 1995(1995-03-25) (76 років)
	Львів, Україна
Поховання	Личаківський цвинтар
Національність	українець
Країна	Польща→ СРСР→ Україна
Навчання	Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва імені Івана Труша
Вчитель	Новаківський Олекса Харлампійович і Литвиненко Сергій Григорович
Діяльність	скульптор
Напрямок	кераміка, скульптура
Роки творчості	1956—1995
Покровитель	О. Новаківського, С. Литвиненка
Член	СХ СРСР
Твори	пам'ятники: І. Франку (Броди, Львів), Т. Шевченку (Львів) та інші.
У шлюбі з	Чайка Володимира Павлівна
Нагороди
Чайка Яків Ілліч у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чайка.

Життєпис

Народився в селі Бродки (нині — Миколаївський р-н, Львівської обл.) у бідній селянській родині. Вдома отримав перші уроки народної творчості (батько і старший брат різьбили по дереву, сестри — вишивали).

Початкову школа відбув у рідному селі, неповну середню — у сусідньому Миколаєві, а потім навчання та праця юнака у Львові в умовах матеріальної скрути, часто надголодь.

Хлопець вчиться малюнка у видатного живописця Олекси Новаківського, заробляє на прожиття та опановує таємниці художньої кераміки з майстерні «ОКО» скульптора Сергія Литвиненка. У великій нагоді Чайці стала стипендія, яку йому призначив Андрей Шептицький і якою він міг оплатити своє навчання. Набуті знання дозволили юнакові у 1935 році вступити на відділення скульптури Державної промислової школи та закінчити її у 1939 році, (на момент закінчення — Інститут пластичних мистецтв). А далі служба в армії, війна, участь у бойових діях в складі однієї з авіачастин.

По війні Яків Чайка повернувся до Львова, викладав у навчальному закладі, який напередодні другої світової війни закінчив сам, вів практичні заняття з художньої кераміки і водночас залучився до активної творчої праці.

Разом з митцями старшого покоління брав участь в організації Львівського відділення Спілки художників України, а згодом упродовж багатьох років очолював його.

Помер у Львові, похований на Личаківському цвинтарі, поле № 73.^[1]

Доробок

Пам'ятник-погруддя у Криворівні

Автор пам'ятників у низці населених пунктів Західної України. Портретні погруддя Миколи Гоголя, Івана Айвазовського, Антіна Манастирського, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Василя Стефаника та інших; співавтор пам'ятників Іванові Франкові у Львові і в Дрогобичі та інші.

За досягнення у розвитку образотворчого мистецтва йому присвоюють почесне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, у 1968 — звання народного художника УРСР.

Персональні виставки у 1956 та 1969 роках у Львові.

Монументальні роботи

• Пам'ятник Іванові Франку у Бродах (1956).^[2]
• Відновлення погруддя Тараса Шевченка в селі Шили Збаразького району (1958; встановлені 1914, 1926, знищені 1920, 1930).
• Перший пам'ятник Тарасові Шевченку у Львові на подвір'ї середньої школи № 63 (1960, співавтор Еммануїл Мисько).^[3]
• Відновлення погруддя Тараса Шевченка в селі Лозівка Підволочиського району (липень 1960, співавтор Еммануїл Мисько).
• Пам'ятник Богдану Хмельницькому в селі Скорики Підволочиського району (1963).
• Пам'ятник Тарасові Шевченку в селі Доброводи Збаразького району (1964).
• Пам'ятник Іванові Франку у Львові. 1964 рік. Співавтори Дмитро Крвавич, Еммануїл Мисько, Василь Одрехівський, Валентин Борисенко, архітектор Андрій Шуляр.^[4]
• Пам'ятник Іванові Франку в Дрогобичі. 1966 рік, співавтори Василь Одрехівський, Еммануїл Мисько, архітектори Ярослав Новаківський і Анатолій Консулов.^[5]
• Пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям у селі Пальчинці Підволочиського району (1966).
• Пам'ятник на честь 50-річчя Жовтня в місті Сколе (1967, скульптор Андрій Шуляр).^[6]
• Пам'ятник Ярославові Галану в селі Вузлове (1967, архітектор Володимир Блюсюк)^[7], у Дрогобичі (1974).^[5]
• Пам'ятник загиблим односельцям у Перв'ятичах (1967).^[8]
• Пам'ятник загиблим комсомольцям в селі Трудовач (1967).^[9]
• Пам'ятник «Слава праці» в селі Балучин (1967, архітектор Андрій Шуляр).^[10]
• Пам'ятник Карлу Марксу в Шостці (1968, архітектор А. Коломієць).^[11]
• Пам'ятник радянським воїнам, які загинули у 1944 році за свободу і незалежність нашої Батьківщини у Бродах (1969)^[12].
• Пам'ятник Іванові Франку в селі Боложинів (1969).^[10]
• Пам'ятник радянським воїнам «Ніхто не забутий, ніщо не забуто» у сквері при вул. Франка у Бродах (1969). Демонтований у 2023 році.
• Василю Пересаді при перетині вулиць Медової Печери та Пасічної у Львові (1971, архітектор Володимир Блюсюк)^[13].
• Пам'ятник комсомольцям у місті Сколе (1974).^[6]
• Пам'ятник Ю. Мельничуку у Львові (1973, співавторство — архітектор Василь Каменщик)^[14];
• Пам'ятник Леніну у Трускавці (1974, бронза, архітектори Р. Домінко, М. Марфіян.^[15], є також версія про 1977 рік^[16]).
• Пам'ятник радянській армії на західній околиці міста Сколе (1985, архітектор А. Величко).^[17]
• «Дніпро та Дністер» — алегорична композиція в Івано-Франківську (1988, співавтори Ярослав Троцько, Володимир Федорченко).^[18]
• Пам'ятник Шевченкові в місті Кременець (1995).
• Пам'ятний знак у селі Трудовач (архітектор Володимир Блюсюк).^[19]
• Декоративна скульптура «Дівчина з ланню» біля санаторію «Південний» у Трускавці (кована мідь).^[20]
• Пам'ятник Тарасові Шевченку у Бродках.

Станкові роботи

• «Ярослав Галан» (1952, штучний граніт, 158×90×87, Музей українського мистецтва в Києві).^[21]
• «За мирне будівництво» (1963, кована мідь, 140×80×86).^[9]
• «Тарас Шевченко» (1964, штучний граніт, 86×90×52).^[22]
• «Фелікс Дзержинський» (1967, штучний граніт, 135×97×65).^[9]
• «Письменник-публіцист Ю. Мельничук» (1966, штучний камінь, 90×77,5×49,5, Національний музей у Львові).^[23]
• «Карл Маркс», погруддя (1968, кована мідь, 86×69×42).^[9]
• «Ленін» (1969, штучний граніт, 94×66×52).^[9]
• «Ленін» (1970, штучний граніт, 140×40×40).^[9]
• «Леся Українка» (1971, штучний мармур, 112×110×65, Музей Лесі Українки в Києві).^[23]
• «В. І. Ленін» (1975, кована мідь, 142×138×115).^[24]
• Портрет Героя Соціалістичної Праці Н. І. Міляна (1976, штучний граніт, 44×83×57, власність Спілки художників^[23]; за іншими даними — 1975 рік^[24]).
• В. І. Ленін — трибун революції (1977, тонований гіпс, 140×162×110).^[25]
• Портрет передовика виробництва ЛАЗ М. С. Красневич (1977, тонований гіпс, 14×89×63).^[25]
• «Фелікс Дзержинський» (1977, тонований гіпс^[25], а також штучний граніт^[23], 140×100×70).
• В. І. Ленін (1977, тонований гіпс, 145×150×100).^[25]
• «Карл Маркс» (1979, штучний мармур, 84×55×50).^[26]
• «В. І. Ленін» (1979, тонований гіпс, 120×54×30).^[26]
• «Материнство» (1979, тонований гіпс, 87×52×49).^[26]
• «Будівельник» (1982, тонований гіпс, 170×80×85).^[27]
• «Господар полонини» (1982, тонований гіпс, 85×100×70).^[27]
• «Визволитель» (1985, тонований гіпс, 129×60×80).^[28]
• «Ріпники» (1984, тонований гіпс, 85×53×75).^[29]
• «Воїн-переможець» (1985, штучний камінь, 127×270×115).^[28]
• «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 90×105×50).^[29]
• «І. Франко» (1986, тонований гіпс, 125×125×75).^[29]
• «Т. Г. Шевченко» (1989, тонований гіпс, 81×12×92).^[30]
• Композиція «Прометей».

Примітки

1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 409. — ISBN 966-8955-00-5.
2. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 319.
3. Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — 2013. — С. 36. — ISBN 978-617-7142-00-2.
4. Памятники истории… — С. 319.
5. Памятники истории… — С. 325.
6. Памятники истории… — С. 337.
7. Памятники истории… — С. 336.
8. Памятники истории… — С. 339.
9. Художники Львова. Проспект виставки. — Львів, 1970. — С. 28, 34.
10. Памятники истории… — С. 323.
11. Памятники истории… — С. 474.
12. Брідщина – край на межі Галичини й Волині. Випуск 3. (Матеріали четвертої краєзнавчої конференції присвяченої Дню пам’яток історії та культури) / Стрільчук В. — Броди : Бродівський історико-краєзнавчий музей, 2010. — С. 34. — 100 прим. — ISBN 966-7544-29-3.
13. Памятники истории… — С. 313.
14. Сосса Р. Львов. Атлас туриста. — Москва : Главное управление геодезии и картографии при Совете Министров СССР, 1989. — С. 52.(рос.)
15. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — Київ : Реклама, 1980. — С. 27.; Памятники истории… — С. 342.
16. Выставка произведений художников западных… — 32
17. Памятники истории… — С. 338.
18. Кравченко Я. Камені спотикання, або Журба і радість Ярослава Троцька // Жовтень. — 1980. — Вип. № 1 (675). — С. 152.
19. Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — Вип. № 5 (427). — С. 125, 155.
20. Львівська експериментальна… — С. 98.
21. Выставка произведений художников западных областей Украины, посвященная 40-летию воссоединения украинского народа. — М. : Советский художник, 1980. — С. 31.
22. Выставка произведений художников западных… — 31; Художники Львова… — С. 28.
23. Выставка произведений художников западных… — 31.
24. Художня виставка «Слава праці», присвячена XXV з'їзду КПРС, XXV з'їзду Компартії України. — К. : Реклама, 1977. — С. 34.
25. Ленінським шляхом. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 60-річчю Великого жовтня. — Львів, 1978. — С. 57.
26. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 110-тій річниці з дня народження Володимира Ілліча Леніна. — Львів, 1980. — С. 16.
27. Моя Батьківщина — СРСР. Обласна художня виставка, присвячена 60-річчю утворення Союзу РСР. — Львів : Облполіграфвидав, 1983. — С. 16.
28. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. — Львів : Облполіграфвидав, 1986. — С. 10.
29. Художня виставка, присвячена 130-річчю з дня народження Івана Франка. Каталог / упор. Л. А. Молчанова, Н. І. Маїк, М. І. Волочинюк та ін. — Львів : Облполіграфвидав, 1987. — С. 8.
30. Каталог обласної художньої виставки, присвяченої 175-річчю з дня народження Т. Г. Шевченка. — Львів : Облполіграфвидав, 1989. — С. 13.

Джерела

• Дуда I. Чайка Яків Ілліч // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 579. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Запаско Я. Митець яскравого хисту. Згадуючи Якова Чайку // Високий замок. — 23 березня 1996. — № 44 (655). — С. 5.

Посилання

• Чайка Яків Ілліч // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 704.