Манастирський Антін Іванович
український художник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
український художник З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Анті́н Іва́нович Манасти́рський (2 листопада 1878, Завалів — 15 травня 1969, Львів) — український художник-живописець і графік. Батько Вітольда Манастирського.
Манастирський Антін Іванович | |
---|---|
Народився | 2 листопада 1878 Завалів |
Помер | 15 травня 1969 (90 років) Львів |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | Австро-Угорщина → ЗУНР → УНР → II Польська Республіка → СРСР |
Місце проживання | Львів |
Діяльність | художник |
Alma mater | Краківська академія мистецтв |
Жанр | портрет |
Брати, сестри | Манастирський Витовт Іванович |
Діти | Манастирський Вітольд Антонович |
Нагороди | |
Антін Манастирський народився в селі Завалів, нині Підгаєцького району Тернопільської області в сім'ї поштового урядовця. З дитинства виховувався у атмосфері духовності та любові до рідного краю. Особливе значення для маленького Антона мала народна пісня, яка запала в серце майбутнього художника. Довгі роки життя пісня супроводжувала і надихала митця творити.
Освіту здобував у Станиславівській вищій реальній школі[1], Львівській художньо-промисловій школі, а згодом у Краківській академії красних мистецтв.
У 1900-му році «Товариство для розвою руської штуки», членом якого був Антін Манастирський, влаштувало виставку його перших живописів. З того часу в Антона Івановича розпочалося активне творче життя. Він малює цілу галерею високодуховних творів — пейзажі, тогочасну злободенну дійсність, картини з історії народу, сатиру тощо. Жив і працював у Львові. Серед його учнів зокрема Володимир Воронюк.
Помер 15 травня 1969 року. Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі (поле № 5).[2]
У своїх полотнах переважно зображував народнопісенну творчість. Сам художник писав: «Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». Пісня та поезія були джерелом натхнення Антона Манастирського, про що свідчать численні твори, позначені виразним впливом народного мелосу. У творчій спадщині художника є низка картин, назвами яких стали рядки народних пісень. Також доробок митця складають численні портрети та пейзажі.
та інші.
Намалював головні ікони для іконостасу і бічних престолів для церкви Вознесіння Господнього УГКЦ села Тетевчиці Радехівського р-н.Львівської обл. в 1927р.
Намалював іконостас до ц. св. Андрія на Варшавській 38 у Львові у 1932-1936 рр.
.Художник ілюстрував численні книжки, зокрема, «Милу книжечку» (1925 р.) Іванни Блажкевич. Значний доробок А. Манастирського (понад 2000-і) складають роботи, присвячені духовному мистецтву. У національному заповіднику «Давній Галич» є відреставрована Успенська церква, іконостас якої виконав Манастирський. Також його авторства ікони іконостасу у Літятині на Бережанщині (1939).[3]
Сьогодні роботи митця зберігаються у музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпра, Миколаєва, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку та у інших приватних колекціях.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.