Підзаголовок:== Правопис ==
Знайдено: + Після початку «перебудови» питання вдосконалення українського правопису знову стало актуальним— редагування правописного кодексу розпочала Орфографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проект обговорювали й у новоствореному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка (головою якого був Дмитро Павличко). Новий варіант затверджено 14 листопада1989, а опубліковано 1990 року. Головними досягненнями стало відновлення букви ґ та кличного відмінка (за радянських часів він був необов'язковим і називався клична форма).
-Знайдено: + | почав1 = 14 листопада1918
-Знайдено: + )— політичний діяч часів гетьманату, керував урядом: листопад— грудень 1918 року. До революції 1917р.- губернатор у Харкові. Влітку 1918р.— міністр харчових справ у кабінеті Ф. Лизогуба, після проголошення федерації— прем'єр-міністр і міністр земельних справ (14 листопада1918— 14 грудня1918). Подальша доля невідома.
-Знайдено: + Від 29 травня 1918р.— представник голови Ради міністрів Української Держави при Головному штабі австро-угорських військ в Одесі. Від 3 липня— міністр продовольства в уряді Ф. Лизогуба, брав участь у складанні проекту аграрної реформи. Підписав «Записку дев'яти» (жовтень 1918р.) про необхідність переорієнтації зовнішньої політики Української Держави на Антанту та встановлення федеративного зв'язку з майбутньою небільшовицькою Росією. Після проголошення Федеративної грамоти 14 листопада очолив новий кабінет, де обіймав також посаду міністра земельних справ. У середині грудня заарештований у Києві українською республіканською владою і ув'язнено до Лук'янівської в'язниці. Звільнено в лютому 1919 року, виїхав до Одеси.
-Знайдено: + | кінець на посаді1 = 14 листопада1918
Підзаголовок:=== Революція ===
Знайдено: + Після опублікування гетьманом П. Скоропадським 14 листопада 1918р. «Грамоти Гетьмана всієї України до всіх українських громадян і козаків України» і проголошення федеративного союзу України з майбутньою небільшовицькою Росією Ф. Лизогуб склав свої повноваження. Помер у 1928р. у Белграді (Сербія).
Підзаголовок:=== Гетьманат ===
Знайдено: + Через політичні розбіжності розколовся кабінет міністрів Гетьмана. Намагаючись розрядити атмосферу, Павло Скоропадський 14 листопада 1918 року підписав Грамоту-маніфест до українського народу, який фактично зліквідовував ідею побудови незалежної України напротивагу розбудові Всеросійської федерації, складовою частиною якої повинна була стати Україна. Цим Гетьман відвернув від себе українців і не зміг привернути російські кола. Курс на повалення влади Скоропадського взяли представники КП(б) України, проросійські шовіністичні кола. Водночас ідеологи антигетьманського спротиву М. Шаповал та В. Винниченко готували повстання, налагоджуючи стосунки з українськими військовими колами. 13 листопада 1918 року у Києві, в будинку Міністерства шляхів зібралися представники соціалістичних партій та обрали Директорію, до якої увійшли В. Винниченко (Голова Директорії), С.Петлюра, Ф.Швець, А.Макаренко, П.Андрієвський. У відозві Директорії до населення йшлося про те, що гетьманська влада має бути «дощенту» знищена, а Гетьман є «поза законом». С.Петлюра у Білій Церкві видав Універсал до народу із закликом до повстання. За кілька тижнів боїв війська Директорії, 14 грудня1918 року, оволоділи столицею Української Держави. Обставини, що унеможливлювали подальше перебування Скоропадського у ролі гетьмана змусили його зректися того ж дня гетьманства та втекти з Києва. Директорія оголосила про відновлення Української Народної Республіки. Більшість керівництва Директорії стояла фактично на соціалістичній платформі. Декрети гетьманського уряду було анульовано. Права участі в політичному житті країни нова влада позбавила не лише поміщиків та капіталістів, а й інтелігенцію. Боротьба з наслідками гетьманату інколи набирала форм, які не могли не викликати протесту. Існувала, наприклад, ідея ліквідації Української Академії наук як «витвору гетьманату».
-Знайдено: + Більше місяця місто над Россю було штабом сил повстанців — фактично другою столицею України. Саме звідси вирушило 60-тисячне військо, яке 14 листопада1918 року захопило Київ.
-Знайдено: + Чернігівський історичний музей заснований у 1896 році— 14 (26) листопада урочисто відкрито Чернігівську губернську вчену архівну комісію та її історичний музей, а наприкінці року губернська земська управа одержала заяву В. В. Тарновського, в якій відомий громадський діяч, колекціонер і меценат пропонував земству прийняти в дарунок колекцію старожитностей і створити на її основі музей.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Брав участь в нараді 4 листопада1919 р. за участю Симона Петлюри, Евгена Петрушевича (надав інформацію про кількість військ). Після підписання в Зятківцях (нині Гайсинський район, Вінницька область) 6 листопада перемир'я між УГА та Добрармією Симон Петлюра вимагав розстрілу генерала Мирона Тарнавського, Альфреда Шаманека; 13-14 листопада у Вінниці над ними відбувся польовий суд у справі самочинного підписання договору про перемир'я з представниками Добровольчої армії; суд виніс обом виправдальний вирок, вони і отаман О.Лисняк були понижені в посадах[4].
-Знайдено: + 14 листопада1991 року Президія Верховної Ради України прийняла постанову «Про національну валюту в Україні». Цим документом передбачалось введення в обіг на території України національної валюти в І півріччі 1992 року. Тому заходи з виготовлення гривні здійснювались у прискореному темпі. Ще 23 жовтня 1991 року було підписано контракт з «Кенедієн Банкнот Компані» на виготовлення гривні. Проте достатніх потужностей для якісного друку щонайменше 1,5млрд необхідних банкнот фірма не мала. Отже, за згодою Леоніда Кравчука, 18 січня1992 року у Києві було укладено контракт з англійською фірмою «Томас Де Ла Рю». Від Національного банку його підписав тодішній голова НБУ В.П.Матвієнко. Він же затвердив до друку купюри номіналом 50 і 100 гривень.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Разом з іншими священниками та митрополитом Василем (Липківським) підписав відозву, вислану ВПЦР 14 листопада1924 року до єпископів, священиків та вірних, в якій засуджувався розбрат в церкві. Його несла діяльність інспірованої московською владою Діяльна Церква Христова Михайла Мороза— агента Державного політичного управління, який довгий час очолював найвищий церковний орган, був головою ВПЦР, а після відходу з УАПЦ видавав свою церкву за спадкоємницю УАПЦ.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Юліуш Словацький народився 4 вересня1809 року у місті Кременець на Волині. Його батько - Евзебіуш Словацький - був викладачем риторики та поезії Кременецького ліцею, автором кількох драматичних творів. Мати— Саломея— була донькою управителя господарства Кременецького ліцею Теодора Янушевського, вірменського походження. Саломеї заледве виповнилося 16 років, коли 14 листопада1808 року вона підписала шлюбний контракт з Евзебіушем Словацьким, старшим від неї на 20 років. Юліуш був єдиною дитиною від цього шлюбу.
-Знайдено: + У роки першої російської революції відбулося повстання на панцернику «Потьомкін», його приклад викликав виступи матросів на інших кораблях Чорноморського флоту. У листопаді 1905 року в збройному повстанні взяли участь екіпажі 14 бойових кораблів, робітники порту і морського заводу, солдати гарнізону. 14 листопада1905 року червоний прапор був піднятий на крейсері «Очаків», очолив перше з'єднання кораблів революційного флоту лейтенант Петро Шмідт. Війська придушили заколот, а його керівники П. П. Шмідт та інші були розстріляні[5].
-Знайдено: + | почав1 = 14 листопада1918
-Знайдено: + | кінець на посаді2 = 14 листопада1918
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Під час революційних подій у Петрограді виїхав до України. Після гетьманського перевороту, спершу завідувач Головним управлінням місцями ув'язнення. Пізніше, товариш міністра, з 24 жовтня1918 року— тимчасово керуючий міністерством внутрішніх оправ. 31 (18) жовтня видав циркуляр з мотивуванням необхідності боротьби з діяльністю таємних та легальних організацій та партій, які виступають проти існуючого ладу: РКП(б), «Всеукраинская организация коммунистов (большевиков)», анархістів, лівих російських соціалістів-революціонерів, лівих українських есерів, правих російських есерів— прагнули утворити в Україні військові організації для підготовки збройного повстання проти гетьманської владипроведені обшуки та арешти серед їхніх членів інші існуючі в Україні партії та організації мали перебувати під контролем влади. По проголошенні федерації з Росією— міністр юстиції в кабінеті Ґербеля, з 14 листопада1918, генеральний прокурор Української держави.
-Знайдено: + * 14 листопада1973— наказом міністра енергетики і електрифікації директором Західно-Української атомної електростанції призначений нинішній міській голова міста Кузнецовськ, в минулому віце-президент НАЕК «Енергоатом», Володимир Олександрович Коровкін, який на 29 років став незмінним її керівником
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + * 14 листопада1783— Леонард Ворцель отримує від короля Станіслава Авґуста привілей з правом заснувати в селі Остальцях містечко під назвою Костпіль чи Костопіль
-Знайдено: + Інтенсивне освоєння південних степів та розвиток Чорноморського флоту започаткували перші підприємства Донбасу. 14 листопада1795Катерина II видала указ «Про улаштування ливарного заводу в донецькому повіті при річці Лугані і про заснування ломки знайденого в тій країні кам'яного вугілля». Відповідно до цього указу на землі селян села Верхнього (Третьої Роти), біля балки Лисячої був закладений рудник, що поклав початок промислового видобутку кам'яного вугілля на Донбасі.
-Знайдено: + 17 вересня1939 року згідно з пактом Молотова-Рібентропа, радянська армія перейшла східний кордон Польщі задля окупації обумовлених у пакті територій Польщі, і визволення територій Західної України та Західної Білорусі від поляків і після 14 листопада1939 року Клевань, як і решта звільнених територій, увійшли до складу Радянської України. Визволителі звільнили усіх ув'язнених із польських тюрем та таборів, але практично одразу ж розпочали переслідувати представників ОУН. З приходом нової влади розпочалися репресії місцевого населення. Більшість населення починає вороже ставитися до нової радянської влади. Знову починає розгорятися боротьба за незалежність України.
Підзаголовок:=== Літопис ===
Знайдено: + 192014 листопада. В Алушті встановлена Радянська влада.
Зобр:11шт.
Назва:Балаклава
[[Файл:|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + 14 листопада1854р. жахливий буревій менш, ніж за годину, знищив понад 30 британських кораблів, які стояли на рейді Балаклави, серед них— фрегат «Принц». Згодом народилася легенда про незліченні скарби, нібито поховані в його трюмах.
-Знайдено: + Бузько́ Дмитро́ Іва́нович (*1891, м. Новомиргород, Херсонська губернія— †14 листопада1937)— український письменник і поет, за «антидержавницькі» дії засланий до Сибіруцарським урядом і розстріляний— радянським.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 1 листопада1937 року трійка НКВС засудила письменника до вищої міри покарання, і через два тижні, 14 листопада, його розстріляли. Точна дата смерті письменника довго була невідома. Адже на основі «Свідоцтва про смерть», виданого в 1957 році після реабілітації Дмитра Бузька «за недоведеністю складу злочину», вважалося, що він помер 18 квітня1943 року «від крупозного запалення легень». Лише на початку 90-х, після розсекречення архівів КДБ, стала відома справжня дата смерті письменника.
Підзаголовок:=== Монастир ===
Знайдено: + 14 листопада1597р. в присутності свідків Ганна Гойська з роду Козинських підписала в Почаєві лист про заснування при цьому храмі чоловічого монастиря, в якому, зокрема, писала, що, маючи у своєму маєтку при селі Почаїв кам'яну церкву Успіня Божої Матері й дбаючи про те, «иж бы уставичная хвала Божия была», вона надумала тут «монастырь збудовати», де мало бути вісім ченців і два дяки православної віри, і надала «для выживеня их» 10 волок (бл. 200 га) поля й шість сімей підданих. Кожного, хто наважиться порушити волю засновниці й завдати її дітищу якоїсь кривди, пані суддина позивала «на страшный справедливый и нелицимирный суд пред маестат Божи ку декретови его святому». 1649р. поряд із Успенською церквою Федір і Єва Домашевські збудували ще один храм, який освятили в ім'я пресвятої Трійці.
-Знайдено: + Національна спілка письменників України звернулася до прокуратури Подільського району Києва з проханням порушити проти кореспондента газети «Киевские ведомости» Олеся Бузини кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та наклеп на адресу поета Тараса Шевченка. Прокуратура визнала, що журналіст розпалював неприязнь до української нації, а також у своїх публікаціях і книзі «Вурдалак Тарас Шевченко» ображав національного поета і зводив наклепи на нього. Але оскільки дії Бузини не є соціально небезпечними, а в нього на утриманні є малолітня дитина, журналіст потрапив під амністію, про що 14 листопада2001 року було повідомлено НСПУ[12].
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Після звільнення в червні 1965 року був змушений через переслідування переїхати до Красноярська. 14 листопада1974 року його знову заарештували і засудили за статею 187-1 («Наклепницькі вигадки, що ганьблять радянську державу і суспільний лад»).
Підзаголовок:== Репресії ==
Знайдено: + 14 листопада1935 року бюро Херсонського міськкому партії розглянуло персональну справу Божка та виявило, що, працюючи у вищому навчальному закладі, він «протягував націоналістичні ухили, боротьбу з Хвильовим розцінював як боротьбу за наркомівське місце». За прояв націоналістичного ухилу Божка виключили з партії.
-Знайдено: + О́льга Костянти́нівна Куриле́нко (нар.14 листопада1979, Бердянськ)— французька актриса та модель українського походження.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилась у місті Бердянськ14 листопада1979 року. Зростала в бідності у звичайній радянській комунальній квартирі. Батько дівчини, Костянтин Куриленко, залишив родину невдовзі після її народження. Після гіркого розлучення її мати, Марина Алябишева, намагалась вижити, працюючи вчителем малювання. Маленьку Ольгу виховувала її бабуся, Раїса. Впродовж своєї молодості Ольга отримала досвід життя в чотирикімнатній комунальній квартирі разом із шістьма сусідами та кількома дітьми.
-Знайдено: + У ніч на 14 листопада частини 254-ї стрілецької дивізії форсували Дніпро. 3-я гвардійська повітряно-десантна бригада з'єдналася з ними та продовжила брати участь в наступальних боях до повного розгрому німецьких військ в районі Черкас. Третій батальйон, зайшовши в тил противника, раптово нічною атакою21 листопада оволодів великим населеним пунктом Дубіївка і, тримаючи оборону, у взаємодії з другим батальйоном, що підійшов з боку Білозір'я, утримував його до 25 листопада, передавши ділянку оборони 926-у стрілецькому полку.
-Знайдено: + | примітки = заарештований 14 листопада2011
-Знайдено: + 14 листопада2011 заарештований за звинуваченням у підробленні документів і шахрайстві[18]. 16 листопада 2011 Галицький районний суд Львова обрав для Андрія Слюсарчука запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на час слідства[19].
Підзаголовок:== Рекорди ==
Знайдено: + Після затримання А.Т.Слюсарчука 14 листопада2011 р. міліцією за підозрою в підробці документів і шахрайстві, 22 листопада2011 керівник Книги рекордів України Ігор Підчібій оприлюднив офіційну заяву про вилучення записів всіх рекордів А.Т.Слюсарчука, попри те, що при їх встановленні як спостерігачі були присутні представники Книги рекордів України.[19].
-Знайдено: + 14 листопада2011 А. Слюсарчук заарештований міліцією у Києві за підозрою в підробці документів і шахрайстві та доставлений до Львова.
-Знайдено: + Розпорядженням Президента України Віктора Ющенка «Про заходи щодо вшанування пам’яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського» 14 листопада2005 року передбачено створення у селі Пустовійтівка Роменського району історико–меморіального комплексу «Батьківщина кошового отамана Петра Калнишевського».
-Знайдено: + У 1919р. власність по князеві Ю. Пузини перейняла його донька Марія Пузина (*27 вересня1892, Львів— †1980, Вроцлав). 14 жовтня1927р. помер її чоловік Єжи Балдвін-Рамульт (пол. Jerzy Baldwin Ramułt) (*14 листопада1893, Берн, власник землі в Стриганцях, Звір і Кобланська Воля), якого поховали на Станківському цвинтарі. Марія Пузина вдруге вийшла заміж за Францішека Сьцібор-Рильського (пол. Franciszek Ścibor-Rylski). Пан Рильський вславився у Станкові тим, що хотів дати лад з рікою Жижавою. Як знаємо, на берегах ріки були сіножаті. Але вона часто виливала з берегів, тому нерідко косарі косили сіно, стоячи у воді. Пан Рильський вирішив зарадити тій біді, викопавши стави. Він найняв на роботу багато чоловіків, які у воді копали стави і виносили болото на їх береги. Це була дуже важка праця, на яку йшли здорові і сильні чоловіки. Пан, кажуть, добре платив.
-Знайдено: + * Подяка Президента Російської Федерації (14 листопада1998 року)— за великий внесок у збереження та повернення на Батьківщину творів російського мистецтва та предметів історичної спадщини[22]
-Знайдено: + ID=066378 Розпорядження Президента Російської Федерації від 14 листопада 1998 року №405-рп «Про заохочення Фальц-Фейна Е. О.»] (рос.)</ref>
-Знайдено: + Після початку «перебудови» питання удосконалення українського правопису знову стало актуальним — редагування правописного кодексу розпочала Орфографічна комісія при ЛММ АН УРСР. Проект обговорювали й у новоствореному Товаристві української мови ім. Т. Шевченка (головою якого був Дмитро Павличко). Новий варіант затверджено 14 листопада1989, а опубліковано в 1990 році. Головними досягненнями стало відновлення букви ґ та кличного відмінка (за радянських часів він був необов'язковим і називався клична форма).
Назва:Семенченко Анатолій Олексійович
-Знайдено: + З 1990 року і по 14 листопада2009 року був членом політичної партії «Народний Рух України». У 1990–1991 роках був головою первинного осередку, з 1991 по 1993 роки був головою Київської районної організації НРУ міста Харкова. З 1994 і по 14 листопада2009 року був незмінним головою Харківської обласної (крайової) організації Народного Руху України.
-Знайдено: + news=50931 Харьковские руховцы отказались поддержать лидерку БЮТ Тимошенко и поддержали Ющенко]</ref>[23]. 13 листопада2009 року провід Харківської обласної організації Народного Руху України прийняв рішення про вихід обласної організації зі складу НРУ[24]. 14 листопада2009 року Анатолій Семенченко подав заяву до Центрального Проводу НРУ заяву про складання з себе повноважень голови обласної організації і про свій вихід з лав НРУ[25]. Псевдонім— Богдан Михайлюк.
-Знайдено: + 14 листопада2008 у Львівській Опері відбулися урочистості з нагоди 190-річчя з дня заснування СШ № 8. Деякі світлини з урочистого святкування у Львівській опері та Палаці мистецтв можна побачити за адресою: http://schule8.iapmm.lviv.ua/190.html
-Знайдено: + За цю зраду Іван Ніс 14 листопада 1708 року отримав жалувану грамоту на полковницький чин від Петра І:
Наше царское величество пожаловали Прилуцкого полку наказного полковника Ивана Носа за его к нам, великому государю, к нашему царскому величеству, верные усерднорадетельские службы.[27]
-Знайдено: + 14 листопада2008 в Батурині відбулися заходи з перепоховання жертв Батуринської трагедії[28]. Останки були перепоховані у знову побудованій Замковій церкві Воскресіння Господнього, яку за наказом Меншикова спалили російські війська після взяття міста. Новий храм відновлений за зразком православних українських церков кінця XVII століття майстрами з Львівської області за сприяння Харківської облдержадміністрації.
Назва:Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави
-Знайдено: + Та дорогий час знову було безповоротньо згаяно. Більшовики почали витісняти українську армію з України. Контакти із Чорним морем було перервано. Кораблі Чорноморського флоту брали участь у боротьбі з більшовиками, а потім саме на них відбулася евакуація Білої армії разом з біженцями до Стамбулу. 14 листопада 1920 року більшість вцілілих кораблів Чорноморського флоту, у складі «Російської Ескадри» назавжди залишили Крим. Кораблі пішли в Туреччину, а згодом були інтерновані французькою владою в Тунісі.
-Знайдено: + Після другого заняття Севастополя частинами РСЧА 14 листопада1920р. корабель отримав нове ім'я— «Марті», однак до складу дієвого флоту не був введений. Міноносець збиралися ремонтувати, він вже стояв на капітальному ремонті, однак в травні 1922 року він був законсервований. Більше питання про ремонт корабля не піднімався, і в 1923 році його здали «Комгосфонду» для реалізації. 21 листопада1925 року «Марті» був кінцево виведений зі складу радянського флоту.
-Знайдено: + 14 листопада 1918 року Андрія Покровського було призначено Міністром морських справ Української Держави, а його заступниками стали: контр-адмірал Микола Максимов в Одесі та контр-адмірал Олександр Гадд у Києві.
-Знайдено: + У вересні 1919 року командуванням Антанти крейсер було передано морським силам Півдня Росії. 14 листопада 1920 року, у складі Російської Ескадри, виведений з Севастополя, при евакуації армії генерала Врангеля з Криму, до Стамбулу. Перейшов до Бізерту (Туніс), де 29 грудня 1920 року був інтернований французькою владою.
Підзаголовок:== Передумови ==
Знайдено: + 13 листопада в Києві відбулось засідання соціалістичних партій України, і було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. 14 листопада, члени Директорії прибули до Білої Церкви, яке і стало центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв полк Січових Стрільців (Приблизно 1500 солдатів). Січові Стрільці були опорою всієї Директорії, і підтвердження цього можна знайти у словах її голови Володимира Винниченка:
Підзаголовок:== Реабілітація ==
Знайдено: + 14 листопада1989 року Декларацією Верховної Ради СРСР були реабілітовані усі депортовані народи, у тому числі чеченський і інгушський, визнані незаконними й злочинними репресивні акти проти них на державному рівні у вигляді політики клевети, геноциду, насильницького переселення, скасування національно-державних утворень, установлення режиму терору й насильства в місцях спецпоселений[29].
-Знайдено: + Агра́рна па́ртія Украї́ни— українська політична партія, установчий з'їзд якої відбувся 5 грудня1996 року. Зареєстрована Міністерством юстиції України30 грудня того ж року.[30] У червні 2004 року на VI (позачерговому) з'їзді Аграрної партії України було прийнято рішення про зміну назви партії на Народну Аграрну партію України, а в лютому 2005 року— на Народну партію. 7 жовтня2006 року було скликано Установчий з'їзд, який відновив Аграрну партію України, прийняв Статут і Програму партії. В Міністерстві юстиції партія наново зареєстрована 14 листопада2006 року.[31]
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Зрада Носа документально засвідчена в царській жалуваній грамоті на «чин полковничий» (дня 14 листопада1708р.), наданий йому за те, що він «противу наших, ц. в. ратных великоросийских людей не бился и там (за тое) бит был, окован и посажен» (прикутий до гармати).
-Знайдено: + «Сєвєродоне́цькі ві́сті» (рос.Северодонецкие вести)— суспільно-політична газета територіальної громади міста Сєвєродонецька. Виходить з 2 квітня1965 року один раз на тиждень. Реєстраційне свідоцтво ЛГ №16 від 14 листопада1999 року.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Грав за команди «Арсенал» (Київ), ФК «Харків». У вищій лізі дебютував 4 березня2007 року в матчі «Чорноморець»— «Арсенал». Станом на 14 листопада2010 року в чемпіонатах України провів 169 ігор, забив 23 м'ячі; у Кубку України зіграв 8 ігор. У єврокубках зіграв 9 ігор та забив 2 голи.
-Знайдено: + Пантелеймон є прихильником Партії регіонів, відомим своєю активною агітацією за партію і її лідера Віктора Януковича в часи виборчих кампаній. В період виборів Президента України у 2004 році, 22 грудня він виступив на мітингу за участі Віктора Януковича в Кіровограді. Під час свого виступу він заявив, що йому тричі увісні являлась Божа Матір, вказуючи на Януковича, як майбутнього Президента України.[38] Раніше, проводячи богослужіння14 листопада2004 року Пантелеймон агітував за «Божого президента» Януковича. При цьому він називав іншого кандидата на посаду президенда Віктора Ющенка«греко-католиком», у якого «вся сім'я— протестанти, і то— затяті», також він стверджував, що якщо до влади прийде кандидат В. Ющенко він «закриє всі православні церкви, а на базі Києво-Печерської та Почаївської Лаври будуть створені концентраційні табори для православних».[39] За інформацією опозиційних, на той час, видань, структури УПЦ МП в Кіровоградській області, за сприяння Пантелеймона використовувались для фінансування роботи місцевих штабів Віктора Януковича, підкупу членів ДВК та ТВК, розповсюдження агітації проти кандидата Ющенка (яка зберігались на церковних складах).[40]. 18 квітня2008 року Синод відновив самостійну роботу Відділу, вивівши його зі складу Управління справами Української православної церкви та, відповідно, підпорядкування архієпископа Митрофана[41].
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 27 липня2007 році східні райони області були виділені в окрему Олександрійську єпархію. Єпархіальні архієреї отримували титули «Кіровоградський і Новоархангельський» та «Олександрійський і Світловодський» відповідно. 14 листопада2007 року Священний Синод УПЦ задовольнив рапорт єпископа Кіровоградського Пантелеймона (Романовського) про зміну титулу правлячих архієреїв єпархії на «Кіровоградський і Новомиргородський».
-Знайдено: + В листопаді 1918 року в Українській Державі розпочалася листопадова революція і протигетьманське повстання під проводом створеної 14 листопада Директорії УНР. Оплотом республіканців був Окремий загін Січових Стрільців (піхотний курінь з 4 сотень, кулеметна сотня, кінна розвідка, гарматна батерія і технічна частина; загальний стан— 59 старшин і 1 187 вояків), який першим зрадив Гетьмана і під впливом політичних гасел Директорії 16 листопада почав наступ з Білої Церкви на Київ.
-Знайдено: + Пропозиція Сумської обласної державної адміністрації щодо оголошення пам'яток Роменського і Недригайлівського районів області державним історико-культурним заповідником з віднесенням його до сфери управління зазначеної державної адміністрації була підтримана на вищому рівні, зокрема законодавчо— 14 листопада2005 року Президент України видав розпорядження № 1230 (1230/2005-рп) «Про заходи щодо вшанування пам'яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського», на виконання якого Кабінет Міністрів України26 липня2006 року за номером № 1021 видав Постанову «Про державний історико-культурний заповідник «Посулля»», якою зобов'язав Сумську обласну державну адміністрацію за погодженням з Міністерством культури і туризму розробити иа затвердити Положення про державний історико-культурний заповідник «Посулля» та забезпечити розроблення генерального плану його розвитку[42]
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 1855— організував евакуацію жителів і гарнізону з Петропавловська в гирлоАмура. 27 травня (8 червня)1855 року Василь Степанович був призначений начальником морських сил, які знаходилися у гирлі річки Амур. 15 (27) вересня цього ж року він був призначений там же начальником морських і сухопутних сил, а 30 листопада (12 грудня) за особливі заслуги при службі в сибірському краї був нагороджений орденом Святого Володимира 2-го ступеня, і оренду за чином. Перебуваючи на цій посаді, він організував будівництво порту і міста (нині Николаєвськ-на-Амурі), що були побудовані на місці Миколаївського посту 14 листопада1856 в рекордні терміни — за два з половиною місяці.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Після початку виведення з Криму німецьких військ генерал Р. фон Кош 14 листопада1918 року дав згоду на відставку очолюваного С. Сулькевичем кримськотатарського (за складом і політичною спрямованістю діяльності) Кримського крайового уряду та на впровадження в життя рішення, що було прийняте 18 жовтня того ж року в Сімферополі на з'їзді гласних Таврійського губернського земства, міських голів Криму, представників повітових земських управ та членів Всеросійських Установчих зборів, про призначення Соломона Крима на посаду голови Кримського крайового уряду. Вже наступного дня Соломон Крим почав виконувати обов'язки голови уряду, він також став міністром землеробства і державних маєтностей.
Підзаголовок:==Творчість==
Знайдено: +», в якому було видано пісні, що не увійшли до першого альбому. 14 листопада2005 вийшов третій альбом «Сын», присвячений синові Сергія — Іллі (нар. 1 вересня 2005).
-Знайдено: + Більше місяця місто над Россю було штабом сил повстанців— фактично другою столицею України. Саме звідси вирушило 60-тисячне військо, яке 14 листопада1918 року захопило Київ.
-Знайдено: + |date = 14 листопада - 14 грудня 1918 року.
Підзаголовок:== Передумови ==
Знайдено: + 13 листопада в Києві відбулось засідання соціалістичних партій України, і було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. 14 листопада, члени Директорії прибули до Білої Церкви, яка і стала центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв Окремий загін Січових Стрільців (Приблизно 1500 солдатів). Січові Стрільці були опорою всієї Директорії, і підтвердження цього можна знайти у словах її голови Володимира Винниченка:
Підзаголовок:== Хронологія ==
Знайдено: + * 14 листопада 1918— «Федеративна Грамота» П.П.Скоропадського
Підзаголовок:== Хронологія ==
Знайдено: + * 14 листопада 1918— Уряд С. Гербеля
-Знайдено: + Закон про заснування Української Академії наук — закон Української Держави, що проголошував заснування Української Академії наук в місті Києві. Затверджений 14 листопада1918 року. Ухвалював статут Академії, визначав її структуру та організацію, процедуру прийняття рішень, обговорював бюджет. Складався з 9 статей. Набув чинності 27 листопада1918 року.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 14 листопада1990-го полтавці знову отримали газету з такою ж назвою. Правда, то був уже орган міської ради. Своєю демократичною позицією, відстоюванням національних інтересів «Полтавський вісник» швидко здобув популярність жителів не лише міста, а й навколишніх сіл. Швидко зріс тираж газети, її вплив. Це викликало невдоволення тогочасної комуністичної влади. В період ГКЧП, в серпні 1991 року, вона навіть мала намір закрити «Полтавський вісник». Але не встигла. Путч зазнав поразки, комуністична диктатура дійшла до свого повного краху. На руїнах радянської імперії постала незалежна Україна.
-Знайдено: + * 14 листопада1989р.— затверджено «Український правопис 1989 року (п'яту редакцію правопису 1933р.)», оприлюднено 1990р. Попри повернення деяких правил правопису 1928 року (найпомітніше— повернення літери ґ), як зазначено в передмові, третє видання є органічним продовженням першого (1946р.) і другого (1960р.). Голова Орфографічної комісії АН УРСР— В. Русанівський.
-Знайдено: + Миха́йло «Мі́сько» Барба́ра (*14 листопада1971, Львів) — український співак та актор. 1989 року став одним із засновників гурту «Мертвий Півень», відтоді й понині залишаючись його вокалістом. Протягом одного року мешкав у США. 1998 року переїхав до Харкова, де почав займатися театром. Нині є лідером місцевого театру «Арабески». Брав участь у записі альбому Tourist Zone харківського гурту Lюk.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Рішенням Митрополита Київського і Галицького Арсенія, після огляду церкви Живоносного Джерела, 17 серпня1861 року було визнано за необхідне “побудувати на місці дерев’яної церкви нову кам’яну“. З цього приводу, 14 листопада1862 року в Братській Борщагівці відбувся загальний "схід" сіл Софіївської, Микільської та Братської Борщагівок. Він ухвалив рішення Митрополита Арсенія і оголосив про збір пожертв на спорудження нової церкви. Після зібрання необхідних коштів, 1866 року почалося зведення нової споруди храму. Після геологічних пошуків на ділянці забудови, було виділене та визначене точне місце для майбутньої церкви, яке розташовувалося в центрі парафії і було найвищим місцем у селі. Спорудження церкви було закінчено щойно 1872 року.
-Знайдено: + 14 листопада2005 року розпорядженням Президента України Віктора Ющенка «Про заходи щодо вшанування пам’яті останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського» було започатковане Всеукраїнське козацьке свято «Калнишева Рада», яке відзначається щороку в липні.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 31 травня2007 року Священний Синод Української православної церкви (Московського патріархату) вирішив спорудити в Києві кафедральний собор на честь Воскресіння Христового та духовно-просвітницький центр при ньому[44]. Настоятелем собору призначено митрополита Київського Володимира, ключарем і головою парафіяльної ради собору— протоієрея Георгія Коваленка, благочинним собору— протоієрея Віталія Русінку, відповідальним за будівництво перед Синодом— митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона (Шукала). 2 червня того ж року митрополит Київський Володимир освятив місце будівництва. 14 листопада2007 року Синод оголосив всеукраїнський збір пожертв на будову собору і схвалив ідею факсимільного видання Пересопницького євангелія, кошти від реалізації якого будуть направленні на будівництво.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 20 квітня2008 року митрополит Володимир освятив поблизу майбутнього собору дерев'яну Церкву всіх святих, настоятелем якої було призначено єпископа Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинка)[45]. 27 квітня того ж року, на Великдень, на площі перед церквою було відправлено вечірню, що згодом стало щорічною традицією. 19 червня архітектурно-містобудівна рада Києва затвердила проект собору[46]. 11 листопада2008 року Синод утворив Фінансову комісію будівництва собору на чолі з архієпископом Вишгородським Павлом (Лебедем). Його було також призначено головою Піклувальної ради[47]. 9 липня2009 року замість митрополита Донецького Іларіона відповідальним за будівництво собору було призначено митрополита Черкаського Софронія (Дмитрука)[48]. 23 листопада2009 року поблизу місця будівництва було відкрито галерею «Собору»— експозиційний центр УПЦ.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Проектним завданням по будівництву I-й черги Рівненського заводу азотних добрив передбачалося запровадження в дію виробництва аміаку потужністю 103 тис.тн. Перша продукція— аміачна вода з привізного аміаку— отримана 14 листопада1968 року. Але перша дійсна перемога відбулася 23 березня 1969 року. Тоді вперше на Рівненщині був вироблений аміак, а 31 березня того ж року Державна комісія підписала акт про приймання в експлуатацію виробництва аміаку потужністю 103 тис.тн. у рік. Цю дату Рівненські хіміки вважають днем народження свого підприємства.
-Знайдено: + 14 листопада1597р. Ганна Гойська зробила фундушевий запис на Почаївський манастир, подарувала монастирю великі земельні маєтки та обіцяла щорічно з почаївського маєтку Гойських підносити дари монастирю. На монастир було передано:
-Знайдено: + Микола Лиско́ (*14 листопада1877— †28 вересня1971)— священик УГКЦ, монах ЧСВВ, релігійний і громадський діяч.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 14 листопада1877 в селі Лапаївка біля Камінки Струмилової (тепер Кам'янка-БузькаЛьвівської області) в родині заможного селянина Василя Лиска і Антоніни з дому Литвин. При хрещенні отримав ім'я— Неоніль. До початкової школи ходив у сусідньому селі Лани Польські, потім вступив до школи в Камінці Струмиловій. Успішно закінчивши її, записався до п'ятої Польської гімназії у Львові.
-Знайдено: + 1949 року частина перейменована у 831-й винищувальний авіаційний Галацький Червонопрапорний ордена Кутузова ІІІ ступеня полк. Постановою Національних зборів Румунської Народної Республіки від 14 листопада1958 року полк нагороджено румунським орденом «Захист республіки» ІІІ ступеня.
-Знайдено: + | початок_терміну = 14 листопада1918
-Знайдено: + Як відомий лідер ліберального руху, брав участь у написанні закону про вибори до Установчих зборів (під керівництвом Федора Кокошкіна), куди був згодом обраний від партії кадетів. Напркінці 1917 року був заарештований Військово-революційним комітетом, але після допиту був відпущений. Згодом він покидає Петроград, перебравши до Москви де відстоює союз з країнами Антанти. Пізніше переїжджає до Києва, а вже звідти— у Крим. Під час німецької окупації проживає разом із сім'єю у Алушті. Там він включився у політичне життя регіону, обійнявши 14 листопада1918 року посаду Міністра закордонних справ КНР. На цій посаді політик намагався організувати захист міста Севастополь військами союзників. Пізніше він навіть написав книгу «Наше правительство. (Крымские воспоминания 1918–1919 гг.)» про свою діяльність у цей період, яка була видана його сином Євгеном у 1928 році у Парижі.
Назва:Inspired
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 14 листопада2012 запущено блог про музику Inspired Music, в якому публікуються огляди, новини, а також інша актуальна інформації музичної індустрії.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Дивізія С.А.Козака форсувала річки Південний Буг, Дністер, Прут, Серет, Тису. Особливо відзначилася при форсуванні Дунаю. Спільно з військами народно-визвольної армії Югославії дивізія кілька днів вела запеклі вуличні бої по звільненню Белграда в жовтні 1944 року. 14 листопада1944 командир дивізії вміло оргвнізував форсування Дунаю. Обманним маневром, імітуючи форсування річкию в одному місці, частини 78-ї гвардійської стрілецької дивізії 64-го стрілецького корпусу 57-ї армії 3-го Українського фронту стрімким ривком форсували річку на іншій ділянці, розширили плацдарм, міцно закріпилися на ньому, відбивши всі атаки противника. У цих боях до 4 грудня1944 року бійцями дивізії було звільнено 7 великих населених пунктів, знищено 3989 солдатів і офіцерів ворога, 34 міномета, 17 гармат, 136 кулеметів. Захоплені 28 полонених, 19 мінометів і 74 кулемета.
-Знайдено: + * Кропивна— колишнє державне та власницьке містечко при річці Кропивна за 10 верст від повітового міста, 2172 особи, 319 дворів, 3 православні церкви, лавка, 3 постоялих будинків, 3 водяних і 16 вітряних млинів, 4 ярмарки на рік: 22 лютого, 20 липня, 1 жовтня та 14 листопада, 2 маслобійних заводи.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + ) Гарасимович Михайло || с. Старе Село (присілок Липина) Любачівського повіту || 01922-10-1010 жовтня1922— 01945-03-022 березня1945 || Стрілець, боєць 2-ї чоти || Месники-2 || В лавах УПА з 14 листопада 1944р. Загинув у бою із спецвідділом НКВД у с. Грушка Томашівського повіту. Похований в селі Монастир Любачівського повіту.
-Знайдено: + 14 листопада 2009 року, в день Святих Безсрібреників та чудотворців Косми і Даміана Азійських, у храмі Св. Димитрія Солунського УАПЦ м. Києва відбулось наречення архімандрита Германа (Семанчука) на єпископа Чернівецького і Хотинського. Окрім Предстоятеля Митрополита Київського і Всієї України Мефодія (Кудрякова) в той день у храмі молилися Архиєпископ Уманський Іоан (Модзалевський), Архиєпископ Кафський і Готський Петро (Брук де Тралль), Архиєпископ Дрогобицький і Самбірський Феодосій (Пецина), Єпископ Черкаський і Кіровоградський Іларіон (Савчук), Єпископ Житомирський і Поліський Володимир (Шлапак).
-Знайдено: + Народ. 14 листопада1928р. у с. Плиски тепер. Борзнянського р-ну Чернігівської обл., закінчила Київський інститут театрального мистецтва (1950). З 1960р. мешкає у Братиславі. Працювала редактором відділу української літератури Словацького педагогічного видавництва. Перекладала твори російських і словацьких письменників.
-Знайдено: + Проценко Федір Данилович (* 19 червня 1866— † 14 листопада 1942, Ленінабад, Таджицька РСР)— український актор та хормейстер, вчитель співів, член Російського театрального товариства.
Підзаголовок:=== Передісторія ===
Знайдено: + Проте 14 листопада1918 року до влади прийшла Директорія й плани щодо створення Київського метрополітену знову втратили актуальність.
{{cite web
Назва:Шандибіна Катерина Глібівна
-Знайдено: + Народилася 14 листопада1947р. у Мінську в родині кінематографіста Г.Я.Шандибіна. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1969).
Назва:Мухарський Антон Дмитрович
-Знайдено: + Анто́н Дми́трович Муха́рський, також Антін Мухарський, відомий під сценічним ім'ям Орест Лютий (14 листопада1968)— український актор, телеведучий, шоумен, музикант.
-Знайдено: + Народився 14 листопада1968 року в м. Києві, у родині музикантів (батьки співали в ансамблі «Мрія»).
Зобр:2шт.
Назва:Попов Сергій
-Знайдено: + Народився 14 листопада1946р. у с. Караван Харківської обл. Закінчив Московський інститут культури (1984). Знявся у фільмах К. Муратової: «Пізнаючи білий світ» (1978, Мишко), «Серед сірого каміння» (1983, Валентин), «Астеничний синдром» (1989, Микола Олексійович, співавт. сцен.), «Чутливий міліціонер» (1992), «Захоплення» (1994, Іван Іванович), а також у стрічці «Смиренне кладовище» (1989).
Назва:Крюкова Ніла Валеріївна
-Знайдено: + Народилася 14 листопада1943р. у с. ПопівкаОнуфріївського району Кіровоградської обл. Закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1967). Працює у Національній філармонії України. Майстриня розмовного жанру.
Назва:Младен Бартулович
-Знайдено: + У складі основної збірної Хорватії дебютував 1 квітня 2006 року у товариській зустрічі проти збірної Гонконгу (перемога 4:0), після чого довгий час до збірної не викликався. Наступного разу з'явився на полі у футболці хорватської збірної лише 14 листопада2009 року у товариській грі проти збірної Ліхтенштейну, яка фактично ознаменувала для хорватів початок нового відбірного циклу після того, як збірна не змогла пройти кваліфікацію до чемпіонату світу 2010 року.