Українська Держава
назва держави, що охоплювала територію Центральної, Східної та Південної України зі столицею в Києві / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Українська Держава?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Украї́нська Держа́ва (Другий Гетьманат) — держава, що охоплювала територію Північної, Центральної, Східної (за винятком незначної частини Донецької та Луганської областей) та Південної України (за винятком Південної Бессарабії і Криму), а також суміжних українських етнічних земель, що охоплювали більшу частину сучасних Берестейської та Гомельської областей Білорусі, територію Придністров'я та окремі райони на півночі Молдови, більшу частину Брянської (Стародубщина), Білгородської та Воронезької (де-факто лише захід та південь) та південну частину Курської областей Росії, а також Холмщину та частину Підляшшя у межах сучасної Польщі (що де-факто контролювалися австрійськими військами), зі столицею у Києві з 29 квітня до 14 грудня 1918 року. Постала на місці Української Народної Республіки внаслідок гетьманського перевороту. Очолювалась гетьманом Павлом Скоропадським.
Українська Держава | |||||||||||
Сателіт Німецької імперії[1][2][3] | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Девіз Слава Україні! Гетьманові Слава! | |||||||||||
Гімн Молитва за Україну[джерело?] | |||||||||||
Столиця | Київ | ||||||||||
Мови | Офіційна:[джерело?] українська Мови меншин: російська, їдиш, польська, білоруська | ||||||||||
Релігії | Православ'я | ||||||||||
Форма правління | Тимчасова напівконституційна монархія під авторитарною військовою диктатурою | ||||||||||
Гетьман | Павло Скоропадський | ||||||||||
Отаман-міністр | Федір Лизогуб | ||||||||||
Сергій Гербель | |||||||||||
Історія | |||||||||||
- Встановлена | 29 квітня 1918 | ||||||||||
- Відновлення козацтва | 16 жовтня 1918 | ||||||||||
- Заснування НАНУ | 14 листопада 1918 | ||||||||||
- Зречення гетьмана | 14 грудня 1918 | ||||||||||
| |||||||||||
Сьогодні є частиною | Україна Росія Білорусь Молдова Польща | ||||||||||
|
Скоропадський ліквідував Центральну Раду і її установами, земельні комітетами, скасував республіку і проведені при УНР реформи. Внутрішня політика спиралась на поміщицькі традиції державотворення та соціально-політичні стандарти зліквідованої Російської імперії. У зовнішній політиці керівництво держави дотримувалося білогвардійського курсу, орієнтувалось на союз із Кубанню, Кримом та Доном, спиралося на підтримку Німеччини. Політику керівництва Української держави підтримували консервативні кола українського суспільства, військові, землевласники, а також командування військ Центральних держав, що, згідно з Берестейським мирним договором, захищали територію України.
З перших днів існування режиму гетьманської влади йому протистояла політична опозиція з боку партій, що складали основу колишньої Центральної ради. Дії направлені на повернення законним власникам землі відібраної з відома і без відома Центральної Ради викликали спротив радикально налаштованих селян. 14 листопада 1918 року, через кілька днів після звістки про Комп'єнське перемир'я Скоропадський та після повстання членів УНС задля визнання та допомоги від країн Антанти гетьман скликав новий уряд і оголосив намір об'єднатися з майбутньою (антибільшовицькою) Росією. Цей намір був використаний повстанцями та їх послідовниками у цілях для висвітлення діяльності гетьмана Скоропадського та уряду. Антигетьманське повстання, в авангарді якого стояли війська під командуванням генерала П. Болбочана (пізніше був страчений за указом Симона Петлюри), що перейшов на сторону повстанців, обернулось не на користь гетьманського режиму. За місяць повстання, гетьман вимушено склав повноваження, та під документами німецького мушкетера Фрідріха Блахау покинув Україну, осівши у Німеччині[4], де взявся за розбудову емігрантського руху. До 20 грудня 1918 року повстанці заволоділи більшою частиною територій України (за винятком Одеси та частини Катеринославської губернії) та встановили владу УНР.