![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/fa/RIAN_archive_142949_Lubyanka_Square_in_Moscow.jpg/640px-RIAN_archive_142949_Lubyanka_Square_in_Moscow.jpg&w=640&q=50)
Комітет державної безпеки СРСР
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Коміте́т держа́вної безпе́ки СРСР (КДБ СРСР) (рос. Комитет государственной безопасности СССР, КГБ СССР)[1] — союзно-республіканський орган державного управління у сфері забезпечення державної безпеки.
Комітет державної безпеки СРСР (КДБ СРСР) рос. Комитет государственной безопасности СССР (КГБ СССР) | |||
![]() | |||
![]() | |||
Будівля КДБ | |||
Загальна інформація: | |||
Тип: | спецслужба | ||
Юрисдикція: | ![]() | ||
Дата заснування: | 13 березня 1954 | ||
Дата ліквідації: | 3 грудня 1991 | ||
Відомство-попередник: | НКВС | ||
Відомство-наступник: | ФСБ, СБУ, КДБ Республіки Білорусь та інші відомства колишніх республік СРСР | ||
Девіз: | "Верность партии — Верность Родине" (укр. Вірність партії - Вірність Батьківщині) | ||
Структура: | |||
Голови: | Іван Сєров Костянтин Луньов Олександр Шелепін Петро Івашутін Володимир Семичасний Юрій Андропов Віталій Федорчук Віктор Чебриков Володимир Крючков Леонід Шебаршин Вадим Бакатін | ||
Керівна організація: | ЦК КПРС (1954—1991) Уряд СРСР (1954—1991) Президент СРСР (1990—1991) Верховна Рада СРСР (1991) | ||
Кількість співробітників: | 3 500 000 (1991 рік) | ||
Штаб-квартира: | |||
Адреса штаб-квартири: | Москва, пл. Дзержинського, 2 | ||
|
Створений в ході сталінської реорганізації 13 березня 1954 із МДБ СРСР та ряду управлінь, служб і відділів МВС СРСР як Комітет державної безпеки при Раді Міністрів СРСР. В 1978 році в ході реформи керівних партійно-державних органів перейменований в Комітет державної безпеки СРСР та підпорядкований безпосередньо Політбюро ЦК КПРС.
У систему КДБ входили органи державної безпеки, персональна охорона вищих партійних та державних посадовців, прикордонні війська та війська урядового зв'язку, органи військової контррозвідки, навчальні заклади й науково-дослідні установи. Комітет виконував завдання захисту комуністичного режиму СРСР від внутрішніх і зовнішніх політичних супротивників та опозиції, здійснював функції політичних репресій, розвідки за кордоном в інтересах уряду Радянського Союзу, а також функції політичної контррозвідки на території СРСР.
У 1978 р. Ю. В. Андропов, будучи Головою КДБ, добився підвищення статусу органів державної безпеки і виводу їх із прямого підпорядкування Ради Міністрів СРСР.
20 березня 1991 року КДБ отримав статус центрального органу державного управління СРСР, очолюваного міністром СРСР, а 22 жовтня того ж року був ліквідований.[2].