Loading AI tools
район у Тернопільській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Збо́рівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця розташована на північному заході Тернопільській області. Утворений у січні 1940. Площа — 1,1 тис. км². Населення — 41 тис. осіб (2017); з них сільське — 32 тис. Від січня 1963 до 3борівського району прилучено 3аложцівський район (30 сіл) і західну територію колишнього Великоглибочецького району (26 сіл); у січні 1967 до Тернопільського району прилучено 9 населених пунктів Зборівського району.
| Зборівський район | ||||
|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | ||||
| ||||
 | ||||
| Колишній район на карті Тернопільська область | ||||
| Основні дані | ||||
| Країна: |  Україна | |||
| Область: | Тернопільська область | |||
| Код КОАТУУ: | 6122600000 | |||
| Утворений: | 1939 | |||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 | |||
| Населення: | 40 488 (01.01.2019) | |||
| Площа: | 978 км² | |||
| Густота: | 41.398773006135 осіб/км² | |||
| Тел. код: | +380-3540 | |||
| Поштові індекси: | 47200—47285 | |||
| Населені пункти та ради | ||||
| Районний центр: | Зборів | |||
| Міські ради: | 1 | |||
| Селищні ради: | 1 | |||
| Сільські ради: | 42 | |||
| Міста: | 1 | |||
| Смт: | 1 | |||
| Села: | 90 | |||
 | ||||
| Мапа району | ||||
| Районна влада | ||||
| Голова ради: | Максимів Богдан Іванович | |||
| Голова РДА: | Рудяк Сергій Васильович[1] | |||
| Вебсторінка: | Сторінка на сайті ОДА Зборівська райрада | |||
| Адреса: | 47201, Тернопільська обл., м. Зборів, вул. Б.Хмельницького, 24 | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Ліквідований 19 липня 2020 року[2].
Нині у районі — 90 населених пунктів (найбільше у Тернопільській області), з них:
Залізничні станції 3борів, Озерна, Цебрів, Курівці, Ярчівці.
Через район проліг автошлях Львів-Золочів-Зборів-Озерна-Тернопіль; довжина автомобільних шляхів — 450 км, у тому числі з твердим покриттям 350 км.
Місцевість р-ну лежить у межах Тернопільського плато Волинсько-Подільської височини, горбогір'я Вороняків, частин Опілля та Подільських Товтрів.
Поверхня — плоскохвиляста рівнина з абсолютними висотами переважно 350—400 м, найвища відмітка — 424 м на пн.-сх. від с. Беримівці.
Осн. річки:
Започатковуються річки Восушка, Довжанка, Лопушанка;
На річках створено 24 ставки та 2 водосховища.
Найпоширеніший тип ґрунтів — чорноземи опідзолені й темно-сірі опідзолені (85 % пл.), є також ясно-сірі лісові, чорноземи глибокі малогумусні та ін.
Ліси займають 11,4 тис. га (ростуть дуб, граб, ясен, береза, липа, тополя, сосна, ялина).
Клімат помірно теплий, вологий; сніг лежить від грудня до березня, опадів випадає понад 650 мм на рік.
Основна галузь господарства — сільське (78,6 % земельного фонду), діють ПАП, фермерські, одноосібні господарства.
Вирощують пшеницю, ячмінь, гречку, цукрові буряки, картоплю та овочі.
Розвинуті м'ясо-молочне скотарство, свинарство, птахівництво, рибництво.
Найбільші промислові підприємства:
У районі — 67 ЗОШ, гімназія, технікум ТНТУ, 3 музичні школи, 20 Будинків культури, 62 клуби, 75 бібліотек, музей Р. Купчинського.
На теренах району відбулося чимало історичних подій, у тому числі Зборівська битва, укладений Зборівський договір, битви часів 1-ї та 2-ї світових воєн. Під час Визвольної війни 1648-54 р. на території району був розташований табір військ Речі Посполитої (командувач Станіслав «Ревера» Потоцький) восени 1654 р. перед її походом на Брацлавщину.[3]
Від кінця 19 ст. до 1939 діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Відродження» (Братство тверезості), «Луг», «Союз українок», «Сільський господар» та ін.
Під час другої світової війни і після неї на Зборівщині діяло збройне підпілля ОУН-УПА. Серед постраждалих від репресій радянської влади:[4][5]
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Зборівського району була створена 91 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 82,04 % (проголосували 27 815 із 33 904 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 60,53 % (16 836 виборців); Юлія Тимошенко — 15,94 % (4 434 виборців), Олег Ляшко — 10,21 % (2 841 виборців), Анатолій Гриценко — 7,32 % (2 037 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,48 %.[6]
Збереглися пам'ятки історії, архітектури, зокрема:
| Назва села | Патрон церкви | рік побудови |
|---|---|---|
| Беримівці | Святого Євстахія | 1924 |
| Бзовиця | Успіння Пресвятої Богородиці | 1701 |
| Годів | Святого Архістратига Михаїла | 1928 |
| Данилівці | Архістратига Михаїла | 1715 |
| Йосипівка | Пресвятої Богородиці | 1936 |
| Калинівка | Святої Покрови | 1927 |
| Кальне | Воскресіння Христового | 1811 |
| Кокутківці | Івана Хрестителя | 1883 |
| Красна | Святих Косми і Дем'яна | 1841 |
| Носівці | Воздвиження Чесного Хреста | 1736 |
| Нетерпинці | Воскресіння Христового | 1877 |
| Оліїв | Святого Іллі | XVII століття |
| Перепельники | Святих Косми і Дем'яна | 1854, перебудовано 1885 |
| Підгайчики | Святого Миколая | 1737, перенесена з і с. Тустоголови |
| Плісняни | Перенесення мощей святого Миколая Чудотворця | 1910 |
| Присівці | Святого Різдва Христового | XIX століття |
| Розгадів | Святої Параскевії | 1696, перебудована 1911 |
| Серетець | Різдва Пресвятої Богородиці | 1750 |
| Славна | Святої Покрови | 1790 |
| Цебрів | Покрови Пресвятої Богородиці | 1892, привезена із Закарпаття |
| Чистопади | Святого Миколая | 1701 |
Пам'ятки природи:
На даний час на території району відомо 149 археологічних пам'яток. Серед них — 9 городищ (6 давньоруських, залишки міських укріплень Зборова та Озерної XVII століття, 1 недатоване), 129 поселень та стоянок (в тому числі — 35 багатошарових, тобто тих, які налічують дві і більше культури), 11 поховальних пам'яток (2 могильники, 4 курганні могильники, 4 окремі кургани та одне окреме поховання). Різні епохи представлені нерівномірно.
Середній палеоліт (150-35 тис. років тому). На території Зборівського району на сьогодні відомо 6 стоянок середнього палеоліту — 2 поблизу с. Глядки та 1 — Іванківці та 3 -Малашівці.
Пізній палеоліт (35-11 тис. років тому). У наш час[коли?] на Зборівщині відомо 24 пам'ятки цього періоду. Майже всі вони виявлені на берегах р. Серет.
Мезоліт (кінець ІХ-VI тис. до н. е.). На сьогодні на території Зборівського району відомо 4 мезолітичні стоянки — Глядки ІІ, Ренів І, Мильно XIV та Бліх ІІ.
Енеоліт. В цю епоху, коли основу економіки становило мотичне землеробство, очевидно важкі зборівські ґрунти виявились не під силу тодішній протоцивілізації — трипільській культурі (IV — кінець Ш тис. до н. е.). Попри те, що її поселення добре фіксуються наявністю глиняних площадок жител та яскраво вираженим керамічним комплексом, на Зборівщині в її східній частині відомо лише дві пам'ятки трипільської культури — одна поблизу с. Цебрів та одна поблизу с. Іванківці.
Бронзова доба (кінець ІІІ — кінець ІІ тис. до н. е.).Середній та пізній етап бронзової доби представлений лише 3-а поселеннями комарівської культури (Загір'я ІІ, Мильно V та Мильно XIV, Мильно XV) та 1 поселенням культури Ноа (Мильно ІХ). Чотири пам'ятки, що розташовані на території с. Мильно, відкриті В. Ільчишиним, М. Горішнім та М. Бігусом в 2006 році. Крім згаданих пам'яток є ще 5 поселень, які дослідники, що їх відкрили, відносять до бронзової доби, але точної культурної приналежності не вказують.
Рання залізна доба (ХІ ст. до н. е. — IV ст. н. е.).
Передскіфський період.Тут в наш час[коли?] відомо 4 поселення голіградської культури (Гарбузів І, Озерна І, Мильно І та VII) та 11 поселень висоцької культури (Бліх І, ІІ, Мильно І, II, V, VI, VIII, XII—XIV, XVIII). Територія нашого району також стала контактною зоною обох груп скіфського часу.
Скіфський період. Виявлені на сьогодні пам'ятки західноподільської групи (4 поселення в околицях сіл Манаїва та Гарбузова) знаходяться у верхів'ях р. Правий Серет, а 5 відомих поселення, які можна віднести до черепинсько-лагодівської групи, виявлені поблизу сіл Перепельники, Озерна, Загір'я, Мильно.
Латенський період. На Зборівщині на сьогодні відомо 4 пам'ятки пшеворської культури — три поселення поблизу с. Мильно та відоме ще з 1920-х років поховання пшеворського воїна, виявлене біля с. Перепельники. Тут була знайдена залізна зброя, зокрема шолом та зігнутий меч (одним із обрядів «пшеворців» було класти в могилу погнуті мечі).
Римський період. Під сильним впливом Римської імперії в кінці ІІ століття н. е. на території України починає формуватися поліетнічна черняхівська культура, яка проіснувала аж до початку V століття. У її творенні брали участь і слов'янські племена, і сармати, але каталізатором стали готи, які в ІІІ столітті прийшли на територію України з південного узбережжя Балтійського моря та створили протодержавне утворення. 22 поселення цієї культури виявлено по всій території району.
Раннє середньовіччя. Дану епоху можна умовно поділити на слов'янський та давньоруський періоди. Слов'янські пам'ятки на Тернопільщині представлені двома культурами, які послідовно змінюють одна одну — празькою (V—VII ст.) культурою та культурою Лука-Райковецька (кінець VII—IX ст.). Проте цей період нашої історії на Зборівщині в наш час[коли?] вивчений дуже погано. Пам'яток празької культури (її залишили склавини), на жаль, на території Зборівського району поки що не виявлено. Культура Лука-Райковецька представлена 3-ма пам'ятками — Малашівці ІІІ, Мильно І, Гарбузів І.
Однією з найкраще представлених археологічних культур на території нашого району є давньоруська культура. Сюди належать пам'ятки, що датуються періодом існування Київської Русі. На сьогодні на Зборівщині відомо 76 давньоруських пам'яток — 6 городищ, 67 поселень, 3 могильники. Вони виявлені практично по всій території нашого району, що свідчить про доволі густе заселення нашого краю за княжих часів.
В окрему групу слід виділити археологічні пам'ятки козацької доби. В першу чергу слід згадати місце Зборівської битви та залишки укріплень польського табору. Безпосереднім свідком цих подій є і залишки міських укріплень XVII століття.
Подібні залишки земляних укріплень збереглись і в с. Озерна поблизу дільничої лікарні. Тут замок має чотирикутну форму, оточений з напільного боку ровом.
Також на Зборівщині є і один кам'яний замок — Залозецький. Він збудований на початку XVI столітті подільським воєводою Мартином Камінецьким. Замок відомий тим, що належав на початку XVII століття сандомирському воєводі Юрію Мнішеку, зять якого Дмитро Самозванець перебував тут в 1603 році перед своїм походом на Москву.
Література: Зборівщина: історія та сьогодення: Історико-краєзнавчий нарис/ укл. М. Б. Бігус. — Тернопіль: Воля, 2008. — 480.
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 21 831 | 4725 | 3015 | 6400 | 4338 | 3219 | 134 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 25 200 | 4521 | 2804 | 6013 | 5191 | 6159 | 512 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Працює письменник Г. Баран.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
