![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/Presidium_of_the_9th_Congress_of_the_Russian_Communist_Party_%2528Bolsheviks%2529.jpg/640px-Presidium_of_the_9th_Congress_of_the_Russian_Communist_Party_%2528Bolsheviks%2529.jpg&w=640&q=50)
Більшовики
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Більшовики́ — члени ліворадикального (ленінського) крила РСДРП після її розколу на більшовиків і меншовиків. Назва «більшовики» походить з історичного моменту, коли прихильники ленінської концепції побудови пролетарської партії виявилися в більшості при голосуванні головних питань Статуту РСДРП та керівних органів партії на Другому з'їзді партії в 1903 році.
![]() | |
Країна | ![]() |
---|---|
Правонаступники | ![]() |
Утворення | 1903 |
Засновник | Володимир Ленін |
Розпущені | 1952 |
Вождь | Володимир Ленін |
Головна організація | ![]() |
Продукція | Правда (газета) |
Пізніше більшовики не раз опинялися в меншості всередині партії РСДРП, але завдяки тактиці лавірування, інтриг та компромісів постійно вступали в союзи і партійно-політичні блоки із меншовиками, есерами та анархістами, мали з ними спільні друковані видання та навіть спільну партійну касу. Після захоплення влади більшовики виділилися в окрему партію, яка в 1917–1952 роках мала такі назви: РСДРП(б), РКП(б) і ВКП(б) («б» означає «більшовиків»), поки не була перейменована в КПРС.
Історичною спадщиною більшовиків вважається те, що заради захоплення і утримання влади, вони розв'язали в країні громадянську війну та масовий терор — червоний терор, першими в світі заснували систему концтаборів, знищили цілі соціальні класи російського суспільства і встановили в країні тоталітарний режим. 19 січня 1918 року, під час апофеозу більшовицького терору, Патріарх Московський і всієї Русі Тихон публічно піддав більшовиків анафемі[1][2].
Характерними історичними рисами більшовиків як політичної партії були авантюризм, макіавеллізм (безпринципність, норма «мета виправдовує засоби» або так зване «ленінське вчення про компроміси»), необмежена соціальна демагогія та опора на люмпен-пролетаріат. Етичними рисами більшовиків були: кримінальна «мораль» та підкореність волі диктатора-«вождя» (спочатку Леніна, потім Сталіна).