Катерина II
імператорка Росії з 1762 по 1796 / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Катерина II?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Катерина II (рос. Екатерина II; 21 квітня (2 травня) 1729(17290502) — 6 (17) листопада 1796) — російська імператриця (1762–1796). Представниця німецького роду Ангальт-Цербст. Народилася в Щецині, Пруссія. Дружина російського імператора Петра III (з 1745). Перейшла з лютеранства в православ'я. Народила майбутнього російського імператора Павла І.
Катерина ІІ | ||
Портрет Катерини II (1780, Олександр Рослін) | ||
| ||
---|---|---|
28 червня (9 липня) 1762 — 6 (17) листопада 1796 | ||
Коронація: | 22 вересня (3 жовтня) 1762 | |
Попередник: | Петро III | |
Наступник: | Павло I | |
Народження: |
2 травня 1729(1729-05-02) Штетін, Пруссія | |
Смерть: |
17 листопада 1796(1796-11-17) (67 років) Санкт-Петербург, Росія | |
Причина смерті: | інсульт | |
Поховання: | Петропавлівський собор | |
Національність: | німкеня | |
Релігія: |
лютеранка (до 1744) православ'я (з 1744) | |
Рід: | Q124079217? | |
Батько: | Христіан Авґуст Ангальт-Цербстський | |
Мати: | Йоганна Єлизавета Гольштейн-Готторпська | |
Шлюб: | Петро III | |
Діти: | Павло I, Анна, Олексій, Єлизавета | |
Автограф: | ||
Монограма: | Монограма | |
Нагороди: | ||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||
Роботи у Вікіджерелах |
Зійшла на трон внаслідок палацового перевороту і вбивства чоловіка (1762). Була прихильницею абсолютизму і просвітництва, шанувальницею античності. Реформувала суспільно-політичне життя в імперії, скерувавши його в русло централізації й уніфікації. Реорганізувала Сенат (1763). Запровадила єдиний адміністративний поділ на намісництва (1775–1795). Скасувала автономію російського православ'я: секуляризувала церковно-монастирські землеволодіння (з 1763).
Вела активну й успішну зовнішню політику. Перемогла у війнах проти Османської імперії (1768–1774, 1787–1792), приєднала українське Причорномор'я та Крим. Остаточно поглинула Україну: знищила Гетьманщину (1764) і Січ (1775), запровадила кріпацтво, розформувала слобідське козацтво, придушила козацьке повстання Пугачова (1775). У союзі із Пруссією і Австрією ліквідувала одвічного ворога московської держави — Річ Посполиту (1772, 1793, 1795), приєднавши Волинь, Поділля і Білорусь. Здійснила приєднання Курляндії (1795), збільшивши питому частку німців у імперії. Дозволяла німецьким підданим сповідувати лютеранство і використовувати німецьку мову в освіті й науці, але на українсько-білоруських землях нищила греко-католицьку церкву (1793–1796), проводила русифікацію. Здійснила подорож на південь України і в Крим (1787). Підтримувала союз із Йозефом ІІ, імператором Священної Римської імперії, сприяла розробці так званого грецького проєкту — відновлення Візантійської імперії під скіпетром свого онука Костянтина. Перед смертю планувала похід для приборкання Французької революції.
Вела розкішний спосіб життя. Окрім чоловіка мала численних коханців-фаворитів: Понятовського (1755—1758), Орлова (1760—1772), Потьомкіна (1774—1776), Завадовського (1776—1777), Зубова (1789—1796) та інших. Померла в Царському Селі, Росія. Похована у Петропавлівському соборі Санкт-Петербурга. Прізвисько — Велика (рос. Великая, за розширення і зміцнення держави). У традиційній російській історіографії описується як національна героїня. В українській історіографії сприймається негативно, так само як Петро І; як писав Тарас Шевченко: «Це той Первий, що розпинав Нашу Україну, А Вторая доконала Вдову-сиротину»[1].