Лейб-гвардії Ізмайловський полк — піхотний полк Російської імператорської гвардії . З 1813 входив до складу 1-ї гвардійської піхотної дивізії .
Коротка інформація Лейб-гвардії Ізмайловський полк, На службі ...
Лейб-гвардії Ізмайловський полк Полковий нагрудний знак
На службі 1730 —1918 Країна Росія Чисельність полк У складі 1-а гвардійська піхотна дивізія (Гвардійський корпус, Петербурзький ВО) Гарнізон/Штаб Петербург
Медіафайли на Вікісховищі
Закрити
Парадна форма полку, 1910
По старшинству був третім піхотним полком російської гвардії і завдячує своє існування імператриці Анні Йоанівні.
Сформований у Москві 22 вересня 1730 року. Рядових було обрано з української ландміліції , а офіцери й унтер-офіцери з армійських полків Київської губернії . Полк заснований за часів постійних переворотів , за указом Ганни Йоанівни , мав стати своєрідною противагою «старій» імператорській гвардії, котра вирізнялася недоброзичливим ставленням до імператриці та її посібників[1] .
Полковником і шефом нового гвардійського полку був призначений генерал-ад'ютант , обер-шталмейстер граф Карл Левенвольде ; йому доручалось набрати офіцерів .
17 березня 1800 року полк названо лейб-гвардії Його Імператорської Високості Костянтина Павловича , а 28 травня того ж року — лейб-гвардії Його Імператорської Високості Миколи Павловича полком .
14 березня 1801 року йому повернено назву лейб-гвардії Ізмайловський .
Знаки розрізнення:
Полковий прапор — георгіївський, з написом: «За відзнаку при ураженні та вигнанні неприятеля з меж Росії 1812 р.», з андріївською ювілейною стрічкою.
Дві георгіївські труби, з написом: «За відзнаку, виявлену в битві під Кульмом , 17 серпня 1813 р.»
Дві срібні труби, подаровані імператрицею Анною Йоанівною за взяття Очакова , 1737 року.
Знаки на шапки з написом: «За Гірський Дубняк, 12 жовтня 1877 р.»
22.09.1730 — 30.04.1735 — генерал-ад'ютант, генерал-поручик граф фон Карл Густав Левенвольде
30.04.1735 — 17.10.1740 — імператриця Анна Йоанівна
10.11.1740 — 25.11.1741 — імператор Йоан Антонович
25.11.1741 — 25.12.1761 — імператриця Єлизавета Петрівна
25.12.1761 — 28.06.1762 — імператор Петро III
28.06.1762 — 06.11.1796 — імператриця Катерина II
07.11.1796 — 10.11.1796 — імператор Павло I
07.11.1796 — 28.05.1800 — великий князь цісаревич Костянтин Павлович
28.05.1800 — 18.02.1855 — великий князь Микола Павлович (з 14.12.1825 року — імператор Микола I )
Кольоровий прапор лейб-гвардії Ізмайловського полку зразка 1799
Ізмайловський лейб-гвардії полк
Ізмайловський лейб-гвардії полк
11.10.1730 — 24.07.1748 — підполковник і генерал-аншеф Кейт Джеймс
12.12.1734 — 09.11.1740 — підполковник і генерал-аншеф Густав Бірон
10.11.1740 — 12.10.1745 — підполковник і генерал-фельдмаршал ландграф Гессен-Гомбурзький Людвіг Вільгельм
01.01.1748 — 14.03.1753 — підполковник і генерал-лейтенант Йосиф Гампф
05.09.1748 — 15.11.1796 — генерал-ад'ютант, підполковник (9-28.06.1762 полковник) і генерал-фельдмаршал граф Розумовський Кирило Григорович
11.06.1763 — 05.04.1768 — підполковник і генерал-аншеф Суворов Василь Іванович
21.04.1774 — ? — підполковник і генерал-аншеф Бібіков Олександр Ілліч (отримав звання підполковника після смерті 9.04.1774)
25.03.1775 — 15.11.1796 — підполковник і генерал-фельдмаршал князь Репнін Микола Васильович
07.11.1796 — 08.02.1798 — генерал-лейтенант Арбенєв Іосаф Ієвлевич (завідувач)
02.1798 — 03.07.1798 — генерал-лейтенант Борщов Сергій Семенович (завідувач)
03.06.1799 — 28.01.1808 — генерал-майор (з 22.01.1800 генерал-лейтенант) Малютін Петро Федорович
28.01.1808 — 29.10.1811 — генерал-майор Башуцький Павло Якович
29.10.1811 — 30.08.1818 — полковник (з 21.11.1812 генерал-лейтенант) Храповицький Матвій Євграфович
30.08.1818 — 30.11.1821 — генерал-майор Стрекалов Степан Степанович
30.11.1821 — 14.03.1825 — генерал-майор Мартинов Павло Петрович 1-й
14.03.1825 — 20.05.1826 — полковник Симанський Лука Олександрович
20.05.1826 — 14.05.1833 — генерал-майор, пізніше генерал-лейтенант Анненков Микола Петрович 1-й
14.05.1833 — 29.03.1836 — генерал-майор Тімрот Олександр Іванович
29.03.1836 — 25.12.1837 — генерал-майор Анненков Микола Миколайович 3-й
25.12.1837 — 31.10.1847 — генерал-майор Степанов Семен Петрович 1-й
31.10.1847 — 06.12.1849 — генерал-майор, пізніше генерал-лейтенант Ігнатьєв Ардальйон Дмитрович
06.12.1849 — 31.12.1854 — генерал-майор Козлов Олександр Павлович
26.01.1855 — 24.04.1859 — генерал-майор Свити Кушелєв Сергій Єгорович
24.04.1859 — 09.09.1862 — генерал-майор Дрентельн Олександр Романович
09.09.1862 — 14.12.1868 — генерал-майор Свити Рейбніц Костянтин Карлович
14.12.1868 — 21.04.1876 — генерал-майор Гельфрейх Олександр Богданович
17.04.1876 — 29.12.1877 — генерал-майор Елліс Микола Веніамінович
29.12.1877 — 12.02.1890 — генерал-майор Маклаков Георгій Костянтинович
12.02.1890 — 30.01.1893 — генерал-майор Васмунд Георгій Робертович
30.01.1893 — 21.05.1898 — генерал-майор Євреїнов Олександр Олександрович
21.05.1898 — 27.08.1900 — генерал-майор Павловський Микола Акімович
27.08.1900 — 16.07.1904 — генерал-майор Єліта фон Вольський Костянтин Адольфович
16.07.1904 — 11.02.1908 — генерал-майор Порецький Олександр Миколайович
11.02.1908 — 24.12.1913 — генерал-майор Киселевський Микола Михайлович
24.12.1913 — 18.05.1915 — генерал-майор Круглевський Василь Олександрович
19.05.1915 — 14.07.1916 — полковник (з 07.07.1916 генерал-майор) Геруа Борис Володимирович
14.07.1916 — 28.04.1917 — генерал-майор Шиллінг Микола Миколайович
28.04.1917 — 25.09.1917 — полковник Веденяпін Петро Олександрович
25.09.1917 — 18.12.1917 — полковник Соколов Володимир Корнилович
Баранов Павло Трофимович — граф, генерал-майор, тверський губернатор.
Баранов Едуард Трофимович — граф, генерал від інфантерії , член Державної ради, один з авторів «Загального статуту російських залізниць», сподвижник імператора Олександра II .
Булатов Михайло Леонтійович — генерал-губернатор , герой війн Катерини з Туреччиною, воєначальник за часів російсько-шведської війни 1808–1809 рр. і в добу Наполеонівських війн .
Вольф Микола Іванович — генерал-лейтенант, учасник Кавказької війни.
Козлов Олександр Олександрович — генерал від кавалерії, генерал-ад'ютант , у різні часи Петербурзький градоначальник , Московський градоначальник .
Українська держава другої половини XVII-XVIII ст.: політика, суспільство, культура. НАН України. Інститут історії України; Науково-дослідний інститут козацтва. – К.: Інститут історії України, 2014. – 671 с. (360 с.)