Loading AI tools
2024 (MMXXIV) — поточний високосний рік за григоріанським календарем, який почався у понеділок, є 2024-м роком нашої ери (н. е.) і Anno Domini, 24-м роком 3-го тисячоліття та 5-м роком 2020-х років.
| Григоріанський | 2024 MMXXIV |
| Ab urbe condita | 2777 |
| Ассирійський | 6774 |
| Календар бахаї | 180–181 |
| Бенгальський | 1431 |
| Берберський | 2974 |
| Бірманський | 1386 |
| Буддистський | 2568 |
| Візантійський | 7532–7533 |
| Вірменський | 1473 ԹՎ ՌՆՀԳ |
| Голоценовий | 12024 |
| Ефіопський | 2016–2017 |
| Єврейський | 5784–5785 |
| Індуські календарі | |
| - Вікрам самват | 2080–2081 |
| - Шака самват | 1945–1946 |
| - Калі Юґа | 5124–5125 |
| Іранський | 1402–1403 |
| Ісламський | 1445–1446 |
| Китайський | 癸卯年 (водяний кролик) 4721 або 4514 — до — 甲辰年 (деревяний дракон) 4722 або 4515 |
| Коптський | 1740–1741 |
| Корейський | 4357 |
| Тайванський | РК 113 民國113年 |
| Тайський сонячний | 2567 |
| Календар чучхе | 113 |
| Юліанський | Григоріанський мінус 13 д. |
| Яванський | 1957–1958 |
| Японський | Рейва 6 (令和６年) |
| Час Unix | 1704067200 – 1735689599 |
Прогнозується, що рік стане рекордним щодо виборів у світовій історії. За даними The Economist, взяти участь у волевиявленні під час національних виборів мають 4,2 млрд осіб — більш ніж половина населення Землі[1].
Січень
- 1 січня:
- Невизнана республіка Арцах офіційно припинила своє існування. Нагірний Карабах остаточно повернувся під контроль Азербайджану[2].
- Ефіопія, Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати та Саудівська Аравія приєдналися до БРІКС[3].
- 2 січня — Масований ракетний обстріл України[4].
- 9 січня — Габріель Атталь змінив Елізабет Борн на посаді прем'єр-міністра Франції і став наймолодшим главою уряду в історії республіки[5].
- 12 січня — Прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак підписав із президентом України Володимиром Зеленським двосторонню безпекову угоду, яка буде діяти до моменту вступу України до НАТО[6][7].
- 14 січня — данська королева Маргрете II зреклася престолу. На трон зійшов її син Фредерік X[8].
- 19 січня — вийшла перша серія мультсеріалу «Готель Хазбін».
Лютий
- 8 лютого — Президент України Володимир Зеленський звільнив Валерія Залужного з посади головнокомандувача Збройних сил України і призначив на цю посаду Олександра Сирського[9][10]. Також Валерій Залужний та очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов отримали звання Героя України[11].
Березень
- 31 березня — вступ Болгарії та Румунії до шенгенської зони.
- 7 березня — Швеція офіційно вступила в НАТО і стала 32-м членом Альянсу[12].
Квітень
- 8 квітня — повне сонячне затемнення у північній Америці.
- 11 квітня — Воєнні злочини Росії продовжилися руйнуваннями енергетики Центренерго[13], ударами повністю знищено Трипільську ТЕС[14].
Травень
- 11 травня — Євробачення 2024
- 18 травня — в Україні запустили мобільний застосунок для військовозобов'язаних «Резерв+»[15].
Червень
- 11–12 червня — в Берліні відбулась третя Міжнародна конференція з питань відновлення України[16].
- 15–16 червня — в Бюрґенштоку неподалік Люцерна відбувся Глобальний саміт миру — міжнародна зустріч лідерів країн, яку спільно підготували Україна та Швейцарія. На заході були представлені 92 країни та 8 міжнародних організацій[17][18][19].
Серпень
- 6 серпня — Збройні сили України перейшли російсько-український кордон та почали бойові дії в Курській області.
Вересень
- 18 вересня — в рамках великої приватизації на аукціоні «Прозорро.Продажі» за 2,5 млрд грн був проданий готель «Україна»[20].
- 1 лютого — Європейський Союз виділив пакет фінансової допомоги на 50 мільярдів євро та продовжив розвивати відносини з Україною[21].
- 23 квітня — Сенат США схвалив надання Україні 61 млрд доларів допомоги[22].
- 25 квітня — Парламентський комітет Швейцарії підтримав план допомоги Україні на 5,5 мільярда доларів[23].
- 13 січня — відбулись вибори Президента Китайської Республіки (Тайвань). Перемогу здобув прозахідний кандидат від Демократичної прогресивної партії Лай Цінде, який підтримує незалежність острова[24].
- 11 лютого — за результатами другого туру виборів Президента Фінляндії главою держави обраний кандидат від Національної коаліційної партії Александр Стубб[25].
- 15-17 березня — президентські вибори в Росії.
- 1 червня — партія прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді впевнено перемагає на виборах в Індії[26].
- 5 липня — у другому турі позачергових виборів Президента Ірану переміг реформіст Масуд Пезешкіян, який пообіцяв, що його адміністрація негайно працюватиме над тим, аби зняти санкції Заходу і відновити економіку країни[27].
- 7 липня — президентські вибори у Мексиці.
- 20 жовтня — відбувся перший тут виборів Президента Молдови та референдум щодо членства Молдови в Європейському союзі. У другий тур пройшли чинний президент Мая Санду та колишній генеральний прокурор Александр Стояногло[28]. За підсумками всенародного голосування, виборці з мінімальною перевагою 10 564 голоси підтримали зміни до конституції[29].
- 26 жовтня — на парламентських виборах у Грузії перемогу здобула керівна партія «Грузинська мрія». Опозиція не визнає підсумків і організовує акції протесту[30].
- 3 листопада — відбувся другий тур виборів Президента Молдови. Чинна президентка Мая Санду отримала 55,33% голосів і здобула перемогу за рахунок значної підтримки виборців за кордоном[31].
- 5 листопада — відбулися вибори Президента США, а також вибори до Палати представників та Сенату. 47-м Президентом США був обраний Дональд Трамп, який забезпечив собі 312 голосів виборників за необхідних 270[32]. Таким чином, Трамп став другим в історії США президентом (після Гровера Клівленда у 1892 році), який повернувся на посаду глави держави після перерви[33]. Республіканська партія здобула більшість в обох палатах Конгресу: до Палати представників[34] та сенат[35][36][37].
- 14 лютого — спецпідрозділ ГУР МО України «Group 13» за допомогою морських дронів «MAGURA V5» потопив російський великий десантний корабель «Цезар Куніков»[38].
- 5 березня — українські розвідники за допомогою дронів «MAGURA V5» потопили російський патрульний катер «Сергій Котов»[39].
 | Цей розділ потребує доповнення. |
Докладніше: 2024 у кіно, 2024 у літературі, 2024 у музиці та 2024 у театрі
- 9 березня — оголошені лауреати Шевченківської премії 2024 року: Джамала, Кармелла Цепколенко, Андрій Єрмоленко, Дмитро Лазуткін, Ярина Чорногуз, Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко, Іван Уривський, Тетяна Овсійчук, Сусанна Карпенко[40].
- 11 березня — фільм «20 днів у Маріуполі» отримав кінопремію «Оскар» у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм» і став першим фільмом-переможцем від України[41][42].
- 15 березня — 28 квітня — у Києві в «Українському домі» відбулась перша ретроспективна виставка Алли Горської художниці-шістдесятниці під назвою «Алла Горська. Боривітер», на якій було представлено понад 100 творів живопису, графіки, ескізів монументальних робіт з музейних і приватних колекцій, а також архівних матеріалів, що висвітлюють творчу й громадську діяльність мисткині та її найближчого кола[43].
- 7–11 травня — в Мальме (Швеція) відбувся 68-й пісенний конкурс Євробачення. Переможцем змагання стала Швейцарія з піснею «The Code» у виконанні Nemo. Уперше перемогу у конкурсі здобула небінарна особа[44].
- 9 травня — вийшов у прокат повнометражний фільм «Будинок „Слово“: Нескінчений роман» режисера Тараса Томенка про драматичну історію українських письменників епохи «Розстріляного відродження»[45].
- 8 серпня — вийшов у прокат український документальний фільм режисера Артема Григоряна та продюсерів Марії Яремчук і Максима Сердюка «Яремчук: Незрівнянний світ краси» — біографічна драма першої української попзірки Назарія Яремчука[46].
- 28 вересня — в Луцьку в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відбулася презентація картини «Космогонія» художника Петра Антипа загальною площею 2 тис кв.м[47]. Картина стала найбільшим у світі живописним полотном[48].
- 11-13 та 15-16 жовтня — у київському «Палаці спорту» відбулись ювілейні концерти гурту «Океан Ельзи» до 30-річчя створення гурту[49][50].
- У США вперше вилікували дитині вроджену глухоту генною терапією.
- з медицини та фізіології: молекулярні біологи Віктор Амброс (США) з медичної школи Массачусетського університету та Гері Равкан (США) з Гарвардської медичної школи «за відкриття мікроРНК та її роль у посттранскрипційній регуляції генів»[51]. У 1993 році вчені оприлюднили висновки стосовно нового рівня регуляції генів, який важливий для багатоклітинних організмів, зокрема й для людини[52].
- з фізики: дослідники штучного інтелекту Джон Гопфілд (США) та Джефрі Гінтон (Велика Британія-Канада) «за фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж»[53].
- з хімії: біохімік Девід Бейкер (США) «за обчислювальний дизайн білків», а також засновник та керівник компанії «DeepMind» Деміс Гассабіс та старший науковий співробітник компанії «DeepMind» Джон Джампер (Велика Британія) «за передбачення структури білків»[54].
- з літератури: письменниця-романістка Хан Канг (Південна Корея) «за її сильну поетичну прозу, яка протистоїть історичним травмам і викриває крихкість людського життя»[55].
- Нобелівська премія миру: конфедерація організацій постраждалих від атомної та водневої бомб Ніхон Хіданкьо (Японія) «за зусилля, спрямовані на створення світу, вільного від ядерної зброї, і за свідчення, які нагадують про те, що ядерна зброя ніколи не повинна бути використана знову»[56].
- з економіки: економісти Дарон Аджемоглу (Туреччина-США), Саймон Джонсон (Велика Британія-США) та Джеймс Робінсон (Велика Британія-США) «за дослідження процесу формування інститутів і їх впливу на добробут»[57].
- 14 квітня — футбольний клуб «Баєр 04 Леверкузен» вперше у своїй історії став чемпіоном Німеччини з футболу 2023—2024[58].
- 18 травня — український боксер Олександр Усик став першим за 25 років абсолютним чемпіоном світу з боксу у важкій вазі, перемігши британця Тайсона Ф'юрі[59].
- 22 травня — фінальний матч Ліги Європи на стадіоні «Авіва» в Дубліні між італійською «Аталантою» та німецьким «Баєром» закінчився з рахунком 3:0. Це перший єврокубковий трофей для клубу з Бергамо[60].
- 29 травня — фінальний матч Ліги конференцій на стадіоні «Ая-Софія» в Афінах між грецьким «Олімпіакосом» та італійською «Фіорентиною» закінчився з рахунком 1:0 у додатковий час[61]. Грецький клуб вперше в своїй історії став володарем єврокубка.
- 1 червня — фінальний матч Ліги чемпіонів на стадіоні «Вемблі» в Лондоні між «Боруссією (Дортмунд)» та мадридським «Реалом» закінчився з рахунком 0:2[62].
- 14 червня — 14 липня — в Німеччині вудбувся Чемпіонат Європи з футболу 2024. Збірна Іспанії встановила рекорд, вигравши турнір вчетверте після перемоги над Англією з рахунком 2:1 у фінальному матчі[63].
- 7 липня — на змаганнях Діамантової ліги у Парижі українська легкоатлетка Ярослава Магучіх встановила світовий рекорд із стрибків у висоту – 2,10 метрів[64].
- 15–28 липня — у Північній Ірландії відбувся 21-й чемпіонат Європи з футболу серед юнацьких команд до 19 років[65], який виграла збірна Іспанії[66].
- 26 липня — 11 серпня — у Парижі відбулися Літні Олімпійські ігри 2024. США очолили неофіційний медальний залік Ігор, завдяки перемозі жіночої збірної США з баскетболу[67]. Друге місце за Китаєм, третє — за Японією. Україна завоювала 12 медалей і посіла 22 місце[68].
- 14 серпня — «Реал Мадрид» виграв Суперкубок УЄФА, перемігши «Аталанту» з рахунком 2:0[69].
- 28 серпня — 8 вересня — у Парижі відбулися Літні Паралімпійські ігри 2024. Україна посіла сьоме місце в медальному заліку, здобувши 82 нагороди – 22 золоті, 28 срібних та 32 бронзові[70].
- 6 жовтня — у матчі за третє місце збірна України з футзалу впевнено здолала команду Франції з рахунком 7:1 і здобула бронзові нагороди чемпіонату світу[71]. Ці медалі стали першими для України на чоловічих чемпіонатах світу серед дорослих у командних видах спорту.
- 1 січня — внаслідок російської атаки дронами-камікадзе повністю знищено музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича у Білогорщі[72].
- 3 січня — теракт в іранському місті Керман. Неподалік цвинтаря вибухнули 2 газові балони внаслідок чого загинула 91 особа[73].
- 6 січня — загинули 12 людей внаслідок обстрілу Покровська і околиць на сході України у Донецькій області[74], поранено не менше 10 людей[75], у тому числі діти[76].
- 7 лютого — російські авіаудари забрали п'ять життів (у Києві, Миколаєві) та протиповітряна оборона ЗСУ України збила у сумі 44 цілі під час масованого ракетного удару Росії[77].
- 8 липня — внаслідок масованого обстрілу Росією території України, у Києві авіаудару зазнала дитяча лікарня «Охматдит»[78].
- 19 липня — у Львові внаслідок замаху загинула професорка Львівської політехніки Ірина Фаріон[79].
- 3 вересня — внаслідок подвійного ракетного удару по Полтаві була зруйнована будівля військового Інституту звʼязку. Атака забрала життя 58 людей, ще 328 зазнали поранень[80].
- 17-18 вересня — у Лівані відбулися масові вибухи комунікаційних пристроїв бойовиків «Хезболли» (пейджерів), поранені більш як три тисячі бойовиків[81].
- 10 лютого — Китайський Новий рік (Зеленого Дракона).
- 14 лютого — Попільна середа, початок Великого посту у християн західного обряду.
- 11 березня — початок Великого посту у християн східного обряду.
- 26 березня — Фестиваль барв Холі (індуїзм).
- 31 березня — Великдень у християн західного обряду.
- 10 квітня — завершення Рамадану 1444 року, місяця посту у мусульман
- 23 квітня — Песах 5784 року (юдаїзм).
- 5 травня — Великдень у християн східного обряду.
- 19 травня — П'ятидесятниця у християн західного обряду.
- 13 червня — Вознесіння Господнє (свято),
Православна церква. - 16 червня — Ід-аль-Адха або Курбан-байрам у мусульман.
- 23 червня — Трійця у християн східного обряду.
- 7 липня — Початок Нового року (1446) в ісламському календарі.
- 3 жовтня — Єврейський Новий рік (5785).
- 1 листопада — Фестиваль вогнів Дівалі (індуїзм).
- 26 грудня — початок Хануки (юдаїзм).
.svg){kind=small}
Докладніше: Список померлих 2024 року
- 4 січня — Олександр Ткаченко, український політик та державний діяч, Голова Верховної Ради України III скликання (1998—2000)[82].
- 5 січня — Маріо Загалло, бразильський футболіст та футбольний тренер, чемпіон світу з футболу 1958 та 1962 як гравець, 1970 року як тренер і 1994 року як помічник головного тренера[83].
- 7 січня — Франц Бекенбауер, німецький футболіст, згодом тренер та футбольний діяч, чемпіон Європи 1972, чемпіон світу 1974[84].
- 9 січня — Віталій Білоножко, український співак, естрадний виконавець, народний артист України (1995); засновник і організатор фестивалю родинної творчості «Мелодія двох сердець»[6].
- 1 лютого — Карл Везерс, американський актор, продюсер, режисер, найбільш відомий ролями Аполло Кріда в серії фільмів «Роккі»[85].
- 6 лютого — Себастьян Піньєра, чилійський економіст та політик, Президент Чилі (2010—2014, 2018—2022)[86].
- 11 лютого — Келвін Кіптум, кенійський бігун, чинний рекордсмен світу з марафонського бігу — 2:00.35[87].
- 16 лютого — Олексій Навальний, російський опозиційний політик, громадський діяч і юрист українського походження. Лауреат Премії імені Сахарова 2021 року[88].
- 21 лютого — Степан Хмара, борець за незалежність України у XX столітті, політик, правозахисник, політв'язень радянських концтаборів, народний депутат України І, II та IV скликань (1990—1998, 2002—2006)[89].
- 26 березня — Ігор Юхновський, український фізик-теоретик, громадський та політичний діяч, народний депутат України І — IV скликань, кандидат в президенти на виборах 1991 року. Герой України (2005)[90].
- 27 березня — Даніел Канеман, американський та ізраїльський психолог. Лауреат Нобелівської премії з економіки 2002 року разом з Верноном Смітом за дослідження теорії перспективи[91].
- 2 квітня — Валентина Купріна, українська співачка (мецо-сопрано), одна з найвідоміших представниць української естради 1960-х — 1970-х років.
- 16 квітня — Дмитро Капранов, письменник, видавець, публіцист, громадський діяч та блогер, брат Віталія Капранова[92].
- 28 квітня — Петро Толочко, український науковець, історик, академік НАН України, член Президії НАН України (1998—2024), народний депутат України III і IV скликань (1998—2006)[93]
- 29 квітня — Михайло Фоменко, український футболіст, захисник і півзахисник, головний тренер національної збірної України (2012—2016)[94].
- 11 травня — Сергій Савелій, український спортивний телекоментатор, заслужений журналіст України[95].
- 13 травня — Еліс Манро, канадська письменниця, лауреатка Нобелівської премії з літератури 2013 року[96].
- 19 травня — Ібрагім Раїсі, політик-консерватор, мусульманський правознавець, іранський політик, Президент Ірану (2021—2024)[97].
- 28 травня — Олександр Мартиненко, український журналіст, прессекретар Президента України (1998—2001), генеральний директор інформагентства «Інтерфакс-Україна» (2003—2024)[98].
- 1 липня — Ісмаїл Кадаре, албанський поет, прозаїк та есеїст, перший лауреат Міжнародної Букерівської премії[99].
- 13 липня — Шеннен Догерті, американська акторка. Відома роллю Бренди Волш у серіалі «Район Беверлі-Гіллз» (1990—1994) і Прю Галлівелл у серіалі «Усі жінки — відьми» (1998—2001)[100].
- 19 липня — Ірина Фаріон, українська мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка, політична та громадська діячка, народна депутатка України VII скликання (2012—2014)[101].
- 18 серпня — Ален Делон, французько-швейцарський актор кіно та театру, кінопродюсер, сценарист і режисер[102].
- 8 вересня — Олександр Масляков, майже беззмінний телеведучий гумористичної телепрограми КВК[103].
- 11 вересня — Альберто Фухіморі, перуанський політик, Президент Перу (1990—2000)[104].
- 27 вересня — Саїд Хасан Насралла, ліванський терорист, лідер військово-політичного ліванського шиїтського руху «Хізбалла»[105].
- 4 жовтня — Анатолій Коньков, радянський і український футболіст та тренер, голова Федерації футболу України (2012—2015)[106].
- 28 жовтня — Аднан Ківан, український мультимільйонер i бізнесмен арабсько-сирійського походження, власник компанії «KADORR Group», видання «Kyiv Post» та 7 каналу в Одесі[107].
- 29 жовтня — Олег Макаров, український юрист, депутат Київської міської ради VIII скликання від партії «Самопоміч» (2015—2019). Народний депутат України 9-го скликання від партії «Голос» (2019—2024)[108].
- 9 листопада — В'ячеслав Узелков, український боксер-професіонал, призер чемпіонатів світу та Європи серед аматорів, телеведучий[109].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
