Україна (готель, Київ)
готель у Києві З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Готель «Україна» (проєктна назва «Київ»[3], до 2001 року «Москва»[4]) — 16-поверховий чотиризірковий[5] готель на алеї Героїв Небесної Сотні, 4 у Києві. Свого часу був одним із найвищих хмарочосів на території сучасної України.
| Готель «Україна» | |
|---|---|
 Готель «Україна»  | |
| Інформація | |
| 50°26′55″ пн. ш. 30°31′38″ сх. д. | |
| Розташування |  УкраїнаКиїв алея Героїв Небесної Сотні, 4 |
| Країна |
Україна |
| Статус | діючий (відреставровано у 2003 році) |
| Стиль | Сталінський ампір[1] |
| Початок будівництва | 1955 рік |
| Завершено | 1961 рік |
| Відкрито | 28 вересня 1961 року |
| Використання | Готель Ресторан Бізнес-центр |
| Висота | |
| Дах | 66 м[2] |
| Технічні деталі | |
| Кількість поверхів | 16 |
| Кількість кімнат | 375 |
| Кількість ліфтів | 4 |
| Кількість машиномісць | 69 |
| Інше | |
| Архітектор | А. В. Добровольський Б. І. Приймак В. А. Созанський А. М. Мілецький А. Я. Косенко |
| Інженер-будівельник | О. М. Печенов Л. О. Линович |
| Власник | Міністерство інфраструктури України |
| Сайт | Офіційний сайт готелю |
| Сторінка на SkyscraperPage | 46671 |
 | |
 Україна у Вікісховищі | |
Був підпорядкований Державному управлінню справами. З 28 грудня 2021 року переданий до сфери управління Міністерства інфраструктури України[6].
На місці, де тепер стоїть готель «Україна», розміщувався Хмарочос Гінзбурга. Готель почали будувати в 1954 році в рамках післявоєнної відбудови Хрещатика. Збудований за проєктом авторського колективу архітекторів Анатолія Добровольського (керівник), Авраама Мілецького, Бориса Приймака, Вадима Созанського, Анатолія Косенка; інженерів-конструкторів О. Печенова і Л. Линовича. Офіційне відкриття готелю відбулося 28 вересня 1961 року[7].
На місці, де збудували готель, у 1912—1944 роках розміщувався Хмарочос Гінзбурга — багатоповерховий прибутковий будинок «короля підрядників» Льва Ґінзбурґа, який до 1928 року був найвищим хмарочосом України.
Під час вибухів у вересні 1941 року будинок був сильно пошкоджений і остаточно зруйнований на початку 1950-х років.
У символічну дату 22 червня (початок німецько-радянської війни) 1944 року було оголошено конкурс на найкращий проєкт відбудови Києва.
У конкурсі взяли участь не тільки київські, а й московські, ленінградські та інші радянські архітектори, всього було представлено близько 20 варіантів відбудови.
У багатьох проєктах, що брали участь в конкурсі, на пагорбі, де стояв зруйнований Хмарочос Ґінзбурґа, передбачалося побудувати нову висотну будівлю.
Підштовхнув до такої ідеї архітекторів Олександр Довженко, висловивши свою думку про місцевий рельєф та будівництво на ньому хмарочосів ще в 1930-ті роки:[8]
 |
«Будинок, який стоїть на піднесеності, повинен повторювати піднесеність хоч би якою ні будь своєю деталлю. Коли на піднесеності стоїть церква, вона піднесеність витягає вгору, тому, що її основа менше ніж висота. Коли на піднесеності стоїть будинок, основа якого більша, ніж висота, цей будинок притискує піднесеність.
Звідси виникає питання: приймати нерівномірний рельєф Києва як неминуче зло, або навпаки розглядати його оптимістично, тобто з розрахунком як - те використовувати цю нерівномірність на благо соціалістичного суспільства? Я дотримуюся другого погляду: піднесеність вважатимемо своїм плюсом в архітектурному плані. І може бути ніхто не має бути такий радий і задоволений нерівномірністю рельєфу Києва, як архітектор, тому, що ні в одному місті не можна так вигідно будувати з архітектурної точки зору, як в Києві, тому, що Київ має неймовірну кількість несподіваних ракурсів, несподіваних поворотів, які дають можливість твору архітектора то несподівано з'являтися в усій своїй пишноті, то зникати, знову з'являтися з іншого боку і т. д. Який же принцип будівництва, на мій погляд, повинен лежати в основі при такому рельєфі місцевості? Принцип простий: на піднесеності повинні стояти високі будинки, а в низинах - удома низькі. У Києві можна знайти таку точку для десятиповерхового будинку, з якою він на 180°здаватиметься тридцятиповерховим. І якби за цим принципом будувався Київ, то через півтора десятки років він придбав би обличчя гордого, здибленого міста.» |
 |
Жоден із представлених на конкурс проєктів, не зважаючи на велику кількість нових, цікавих, з містобудівного погляду, пропозицій розглянутих в його трьох турах, не був узятий до реалізації[8]. Тривале, на декілька років, змагання, привело до «вольового рішення» організаторів конкурсу — доручити розробку генерального проєкту реконструкції центральної частини Києва інституту «Київпроект».
У 1948 році сформувалася творча група архітекторів у складі: А. Власов (головний архітектор Києва, керівник колективу), А. Добровольський, А. Маліновський, В. Єлізаров, Б. Приймак, А. Заваров та інші. Пізніше, в 1949 році, у зв'язку з переходом А. Власова на роботу до Москви, керівником групи призначається Анатолій Добровольский (новий головний архітектор Києва).
На початку 1950-х років, на краю Печерського плато, були проведені роботи по остаточному розбиранню фундаментів «Хмарочоса Гінзбурга» і підготовці майданчика для будівництва нового висотного готелю.
1953 року вийшла постанова Ради Міністрів СРСР, згідно з якою почалися проєктні роботи над спорудою.
«Земляні роботи» почалися в 1954 році. А після численних переробок, зокрема пов'язаних з боротьбою з надмірностями архітектури, в 1955 року почали закладати фундамент.
У процесі будівництва проєкт декілька разів змінювали, і через «боротьбу з архітектурними надмірностями» проєкт готелю значно «обрізали», зменшили поверховість і прибрали шпиль.
Саме будівництво «готелю-хмарочосу» розпочалось в 1958 році і завершилося в 1961 році.
При спорудженні готелю уперше в Києві застосовані шатрові панелі перекриттів одного типорозміру і збірна залізобетонна опалубка для конструкцій фундаментів. Вона складається з плоских плит (товщина 7 см), сполучених болтами. Плити опалубки увійшли до складу конструкції фундаментів.
Вдало використаний перепад рельєфу з боку вулиці Архітектора Городецького. Тут споруджена підпірна стінка заввишки 14 м.
Офіційне відкриття відбулося 28 вересня 1961 року; готелю було надане назву «Москва».
Під час чергового візиту Микити Хрущова до Києва, він поцікавився, куди поділася верхівка готелю «Москва», проєкт якої він бачив. Вислухавши відповідь, Хрущов відмітив, що постанова про боротьбу з надмірностями в архітектурі і обмеження поверховості стосується лише житлових будинків, а ніяк не унікальних архітектурних споруд, але було вже запізно.
У 1979 році в споруді з'явилася сауна з басейном.
Оскільки хмарочос став першим 16-поверховим будинком в Україні, гостей готелю вражала кількість кнопок на ліфтовій панелі[9].
У 2001 році готель «Москва», на честь 10-річчя незалежності України, перейменували на готель «Україна». А в 2003 році готель частково реставрували[10].
У 2005 році готель «Україна» став переможцем Національного бізнес-рейтингу із присвоєнням звання «Лідер галузі» за основним видом діяльності «Готелі», переможцем огляд-конкурсу «Укрготель» на найкращий готель України. За роки існування готелю в ньому зупинялися поважні й відомі люди, зокрема, політики, дипломати, актори, художники, спортсмени, музиканти і космонавти[11].
3 червня 2011 року в одному з номерів на восьмому поверсі готелю сталася пожежа, внаслідок якої постраждали троє осіб. З будівлі було евакуйовано тридцять дві особи, шестеро врятовані. За попередніми даними, займання спричинило коротке замкнення в системі кондиціонування[12].
Усі номери оснащені кабельним телебаченням і прямими телефонами. В будівлі знаходиться ресторан «Україна», який пригощає не тільки українською, а й міжнародною кухнею, нічний бар, кафе, більярд, сувенірний магазин, парфумерний та журнальний кіоски, пункт обміну валют, банкомат, перукарня, сауна, тренажерний зал, масажний кабінет, дрібний ремонт одягу, два конференц-зали, діловий центр (факс, копіювання), медпункт і автостоянка на 69 місць під охороною[13].
.jpg)
Архітектура будівлі вирішена в простих лаконічних формах. Для облицювання фасадів використана світла керамічна плитка, характерна для всієї «післявоєнної» забудови Хрещатика.
За своїм архітектурним стилем готель нагадує «сталінські висотки», за першоплановими ескізами «хмарочос» мав бути 21-поверховим (не включаючи вежу) і мати 120—150 м висоти[14]. Однак через наказ українського керівництва про «боротьбу з архітектурними надлишками» проєкт готелю обрізали і він досяг висоти лише 66 м.
Українські архітектори хотіли додати готелю національного характеру, але через заборону владою ці ідеї не були втілені в будівництві.
І сьогодні готель стоїть без першопроєктних вежі й шпилю. Але в 2010-х роках планується його добудова або реконструкція.
У готелі нараховується 374 номери на 539 місць (в 1982 році номерів було 427, а місць — 865)[15].
На першому поверсі історичного хмарочосу є бізнес-центр, у якому міститься конференц-зал на 100 осіб.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 року № 352-р, готель «Україна» було включено до переліку об’єктів великої приватизації державної власності[16][17][18].
18 вересня 2024 року відбувся перший аукціон в рамках великої приватизації, де готель було продано за 2,5 млрд грн компанії ТОВ «Ола Файн», кінцевим власником якої є Максим Кріппа[19][20][21].
30 жовтня 2024 року пресслужба Фонду державного майна України повідомила, що переможець аукціону з приватизації готелю «Україна», який запропонував сплатити 2,51 млрд грн, перерахував кошти до Державного бюджету України. З урахуванням податку на додану вартість, покупець, яким стало ТОВ «Ола Файн», заплатив понад 3 млрд грн[22].
У 2000-х роках з'явилась нова ідея реконструкції готелю. За планом ексголовного архітектора Києва Сергія Бабушкіна, на місці готелю «Україна» передбачається звести хмарочос заввишки близько 210 м — 67 надземних і 7 підземних рівнів.
Будівля, про яку йшлося, це не лише готель на 245 номерів вищого розряду, 420 VIP — апартаментів, але і офісний центр, площею 8365 м², конференц-зали для показних форумів, концертні і виставкові зали. Верхні поверхи займатиме Український центр. На рівні 50-х поверхів мав розміститься оглядовий майданчик, з якого відкриється широка панорама Києва. У підземних поверхах мало бути організовано найбільший в місті паркінг на 2436 автомобілів, що мав допомогти істотно зменшити проблему паркування автомобілів в центрі Києва. Схили перед головним фасадом будівлі займав би ландшафтний парк. Передбачалося з'єднання комплексу з одним з виходів станції метро «Хрещатик». У цілому цей комплекс, загальною площею близько 150 000 м², був би дійсно унікальним.
Архітектори колективу «Архітектурний союз» хотіли надати цій будівлі м'якої округленої форми, що нагадувало би встановлений на вершині пагорба прапор. «М'якість» цьому хмарочосу надали б кольорові тоновані скла, якими мали прикрасити будівлю. Автори проєкту заявляли, що хмарочос у вигляді прапора стане остаточним етапом реконструкції Майдану Незалежності, початої у 2000 році[23].
Цікаво, що похилу скляну стіну торгового центру «Глобус» було побудовано спеціально під майбутній хмарочос; вона повинна була стати увертюрою для скляного гіганта[24].
У ході зіткнень 18-20 лютого 2014 року будівля готелю використовувалася невстановленими особами для стрілянини по протестувальникам[25][26][27]. Разом з тим, у готелі влаштували медпункт для надання допомоги пораненим. Туди ж активісти зносили вбитих[28][29].
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
