Характер

Характер (термін «характер» — грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток») — це те, що визначає її значимі вчинки, а не випадкові реакції та ті чи інші стимули, обставини.

• Характер — у психології — динамічна, упорядкована сукупність стійких, індивідуально психологічних особливостей людини. Загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини (характер: добрий, м'який, поганий, важкий, крутий і т. ін)|| Людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей.|| Характерна риса поведінки тварини.
• Характер — у літературі, сценічному мистецтві — художній образ, в якому втілено типові риси якої-небудь групи людей; тип. || Типові узагальнені риси, які становлять художній образ. || У скульптурі, живопису — головні, типові риси твору, їх виразність, викінченість.
• Характер — твердість, сила волі, наполегливість у досягненні чого-небудь.
• Характер — чого, який. Сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета, фізичного або психічного явища, його типові риси. Національний характер.
• Характер — перев. у мн., мат. Функції, які застосовуються в теорії чисел і теорії груп. Теорія характерів.