![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/1/17/%25D0%25A1%25D1%2582%25D0%25B0%25D0%25BD%25D1%2586%25D0%25B8%25D1%258F_%25D0%259A%25D0%25B8%25D0%25B5%25D0%25B2-%25D0%259F%25D0%25B0%25D1%2581%25D1%2581%25D0%25B0%25D0%25B6%25D0%25B8%25D1%2580%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9.jpg/640px-%25D0%25A1%25D1%2582%25D0%25B0%25D0%25BD%25D1%2586%25D0%25B8%25D1%258F_%25D0%259A%25D0%25B8%25D0%25B5%25D0%25B2-%25D0%259F%25D0%25B0%25D1%2581%25D1%2581%25D0%25B0%25D0%25B6%25D0%25B8%25D1%2580%25D1%2581%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25B9.jpg&w=640&q=50)
Київ-Пасажирський
головна залізнична станція України / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Київ-Пасажирський?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Ки́їв-Пасажи́рський — позакласна пасажирська залізнична станція Південно-Західної залізниці, головна залізнична станція Києва. Входить до складу Київського залізничного вузла. Три залізничні вокзали станції Центральний, Південний та Приміський обслуговують усі поїзди далекого сполучення та приміські поїзди у напрямку Фастова, Коростеня, Ніжина, Яготина та Миронівки. За характером роботи — єдина пасажирська залізнична станція Південно-Західної залізниці.
Київ-Пасажирський центральний вокзал, надземна станція | |
---|---|
![]() Панорама станції із заходу | |
Розташування | |
Розташування | ![]() |
Адреса | ![]() |
Координати | 50°26′26″ пн. ш. 30°29′22″ сх. д. |
Структура | |
Лінія(ї) | Київ-Волинський — Дарниця |
Тип платформ | берегові, острівні |
Колій | 14 + 10 + 4 |
Клас | позакласна |
Час роботи | цілодобово |
Послуги | |
Транспортні | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Супутні | ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
Історія | |
Відкрито | 1870 (154 роки) |
Перебудовано | 1907—1913, 1927—1932, 1944—1947, 1954—1957, 1967—1969, 1978—1980, 2001 |
Електрифіковано | 1950 |
Колишні назви | Київ І, Kiew Hauptbahnhof (під час окупації німецько-нацистськими військами) |
Будівля | |
Архітектор | Іван Вишневський (перша будівля вокзалу), Олександр Вербицький |
Стиль | англійська неоготика (перша будівля), конструктивізм і українське необароко (теперішня будівля) |
Інша інформація | |
Власник | Укрзалізниця |
Оператор | Укрзалізниця |
Код ЄМР (АСУЗТ) | 320308 |
Код Експрес-3 | 2200001 |
Пасажиропотік | 23,4 млн осіб/рік (2018) |
Мапа | |
![]() | |
Київ-Пасажирський на Вікісховищі |
Підвезення пасажирів до станції забезпечується переважно через станцію метро «Вокзальна», а також міською електричкою (КМЕ), швидкісним трамваєм, тролейбусними, трамвайними та автобусними маршрутами.
У 2014 році пасажиропотік вокзалу складав 6,3 млн осіб/рік[1]. 2018 року Центральний залізничний вокзал став найзавантаженішим вокзалом України, який обслужив 23,4 млн пасажирів у дальньому сполученні (з них посадка — 11,6 млн пас./висадка — 11,7 млн пас.)[2].
На початку 2019 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян заявив, що залізничний вокзал планують передати в концесію терміном на 20 років. Пілотним проєктом має стати Центральний залізничний вокзал у Києві не раніше 2020 року[3]. За даними «Інвестиційного атласу України», вокзал станції «Київ-Пасажирський» щорічно обслуговує 23,5 млн пасажирів, загальна його площа становить 407 тис. м², загальна орендна площа — 236 тис. м²[4].