Дільниця Фастів I — Київ-Волинський Південно-Західної залізниці

Дільниця Фастів I — Київ-Волинський — дільниця Південно-Західної залізниці (Україна). З'єднує фастівський і київський залізничні вузли. Довжина дільниці — 57 км. На дільниці, окрім двох транзитних пунктів, розміщені 5 роздільних і 10 зупинних пунктів.

п о р Дільниця Фастів I — Київ-Волинський

Легенда  Київ-Пасажирський  57 Київ-Волинський  Святошин   Почайна  р. Борщагівка Т 1027 51 Вишневе 47 Крюківщина 45 Тарасівка вул. Шевченка 41 Боярка вул. Грушевського р. Притварка 38 Малютянка р. Глева 37 Шляхова 34 Глеваха 32 Данилівка Т 1038 27 0 Васильків I E95М05 вул. Васильківська  5 Здорівка 11 Васильків-Центр 19 Корчі вул. Центральна 17 Мотовилівка 16 Білки 13 Півні вул. Шевченка 11 Вишняки 8 Сорочий Брід 5 Снітинка р. Шахрайка 4 пост 915 км  обхід Фастова  Р04 0 Фастів I  Фастівський залізничний вузол

Дільниця збудована 1870 року. У 1950–1958 роках електрифікована постійним струмом, 1967 року переведена на змінний струм. Дільниця двоколійна.

Станція Фастів I, пост 915 км і з.п. Снітинка належать до Козятинської дирекції, решта роздільних і зупинних пунктів — до Київської дирекції Південно-Західної залізниці.

Географія

Дільниця пролягає рівнинною місцевістю, територіями Фастівського, Бучанського районів Київської області, Святошинського і Солом'янського районів міста Києва, проходячи через міста Фастів, Боярку, Вишневе та Київ, смт Борову, Калинівку і Глеваху, села Мотовилівку, Багрин, Іванків, Тарасівку. До дільниці також прилягає Васильків I — Васильків II до міста Василькова Обухівського району.

Історія

У 1868—1870 роках була збудована Києво-Балтська залізниця довжиною 467 кілометрів, яка з'єднала Київ і Бірзулу. Залізниця пройшла через Фастів, Козятин, Вінницю. На той час на дільниці Київ — Фастів була лише дві проміжні станції — Боярка, яка розташовувалася біля села Будаївки, але назву отримала від села Боярки (сучасна Тарасівка), розташованого за 4 км від станції, і Мотовилівка, розташована на хуторі Борова.

26 травня (7 червня) 1870 року об 11 годині 30 хвилин із Києва вирушив перший поїзд, який прибув до Бірзули о 6 годині 27 хвилин вранці наступного дня.^[1]

1876 року побудовані станції, що розташувалися на захід села Жуляни і на північ від Василькова. Станції отримали назви відповідно Жуляни і Васильків. Пізніше навколо станції Жуляни виникло селище, яке сьогодні відоме як місто Вишневе.

12 (25) серпня 1900 року збудовано залізницю Полтава — Київ — Коростень — Ковель. У місці розгалуження доріг на Коростень і на Фастів виникла станція Пост-Волинський (оскільки одна з доріг ішла в напрямку Волині), яка стала вузловою станцією.^[2]

У 1925 році за 8 км від Фастова відкрита станція Сорочий Брід. Це остання станція, яка була відкрита на дільниці, після неї відкривалися лише зупинні пункти і пости.

У 1926—1929 роках відкриті зупинні пункти Малютянка, Корчі, Півні, блокпост Глеваха (пізніше перетворений на зупинний пункт)

1929 року прокладена дорога до міста Василькова, в якому збудували станцію Васильків II, а станція Васильків змінила назву на Васильків I.

У 1930-ті роки виникло селище поблизу станції Боярка, яке згодом також отримало назву Боярка (зараз місто).

1940 року на лінії Фастів — Миронівка відкрили станцію Фастів II, а станція Фастів змінила назву на Фастів I. У цей час на дільниці також існували блокпости 17-й км і 61-й км.^[3]

26 травня 1950 року відкритий рух електропоїздів на дільниці Київ-Пас. — Боярка (електрифікована постійним струмом напругою 825 В).^[4]

У 1951 році на перегоні Боярка — Жуляни відкрився зупинний пункт Тарасівка, що розташувався на межі сіл Боярки і Тарасівки.

1953 року дільницю Боярка — Васильків I електрифіковано постійним струмом напругою 825 В. 1955 року дільницю від Києва-Волинського до Мотовилівки електрифіковано постійним струмом напругою 1,5 кВ.

У 1958 році на лінії Васильків I — Васильків II відкрито зупинний пункт Черкес, дільниця Мотовилівка — Фастів I електрифікована постійним струмом 3 кВ.

У 1962 році дільницю від Києва-Волинського до Мотовилівки переведено на постійний струм напругою 3 кВ.

У 1964 році відкрито зупинні пункти Білки, Вишняки і Снітинка, а в 1974 — Крюківщина.

У 1967 році дільницю переведено на змінний струм напругою 25 кВ.

У 1971 році селище Вишневе навколо станції Жуляни отримало статус міста.

У 1973 році станцію Пост-Волинський перейменовано на Київ-Волинський.

У 1990-х роках на перегоні Васильків I — Боярка відкрито зупинний пункт Шляхова, розташований у смт Глеваха.

У 2000-х роках відкриті зупинний пункт 888 км (Данилівка) і пост 915 км, закриті з. п. Крюківщина і Черкес, станція Жуляни перейменована на Вишневе, розібраний східний обхід Фастова (лінія від з. п. Снітинка до станції Триліси на дільниці Фастів I — Козятин I).

У 2021 році електрифікована дільниця Васильків I — Васильків II.

У лютому 2022 року зупинний пункт Черкес перейменований на Здорівку.^[5]

Рух поїздів

Рух на дільниці один з найінтенсивніших в Україні. Станом на кінець 2011 року за день тут проходить близько 40 пар пасажирських поїздів далекого слідування, 25 пар приміських електропоїздів, 15 пар електропоїздів підвищеного комфорту, 30 пар вантажних поїздів. Дільницею також здійснюють рух «засилочні» рейси електропоїздів.

Рух поїздів далекого слідування забезпечують переважно електровози ЧС4, ЧС8, ДС3 ТЧ-1 «Київ-Пасажирський» та швидкісні електропоїзди HRCS2, ЕКр1 «Тарпан» і EJ 675; вантажних — електровози ВЛ80К, ВЛ80Т ТЧ-3 «Козятин» та ТЧ-9 «Дарниця». Приміські електропоїзди та електропоїзди підвищеного комфорту представлені моделями ЭР9М, ЭР9Е, ЕПЛ9Т, ЭД9М приписки РПЧ-8 «Фастів-Моторвагонний».

Поїзди далекого слідування зупиняються лише на станції Фастів I, а деякі і її прослідують без зупинки. Приміські поїзди підвищеного комфорту зупиняються лише на станціях (окрім Сорочого Броду), приміські поїзди зупиняються на всіх зупинках (з деякими винятками). На зупинному пункті Крюківщина і посту 915 км поїзди не зупиняються.

Транзитні, роздільні і зупинні пункти дільниці

Транзитні, роздільні і зупинні пункти дільниці Фастів I — Київ-Волинський

Назва	Тип	Фото	Відкритий[6]	Відстані до ТП[7]		Код Експрес-3	Код ЄМР
				Фастів I	Київ-Вол.
Козятинська дирекція залізничних перевезень
Фастів I	станція		1870	0	57	2200150	343507
Пост 915 км	пост		2007[8]	4	53	…	343583
Снітинка	зуп. пункт		1964	5	52	2201298	343579
Київська дирекція залізничних перевезень
Сорочий Брід	станція		1925	8	49	2201241	321156
Вишняки	зуп. пункт		1964	11	46	2201275	321141
Півні	зуп. пункт		1929	13	44	2201260	321137
Білки	зуп. пункт		1964	16	41	2201265	321122
Мотовилівка	станція		1870	17	40	2200141	321103
Корчі	зуп. пункт		1926	19	38	2201220	321118
Васильків I	станція		1876	27	30	2200139	321207
Данилівка (888 км)	зуп. пункт		2000-ні	32	25	2201384	321194
Глеваха	зуп. пункт		1927	34	23	2201145	321211
Шляхова	зуп. пункт		кін. XX ст.	37	20	2200353	321279
Малютинка	зуп. пункт		1927	38	19	2200312	321226
Боярка	станція		1870	41	16	2200140	321230
Тарасівка	зуп. пункт		1951	45	12	2201135	321245
Крюківщина	зуп. пункт		1974	47	10	2201152	321253
Вишневе	станція		1876	51	6	2200006	321404
Київ-Волинський	станція		1902	57	0	2200003	320505

   транзитні пункти

   роздільні пункти

   зупинні пункти

   закриті роздільні і зупинні пункти, які досі містяться в розкладах та довідниках

Від станції Васильків I відходить лінія до станції Васильків II довжиною 11 км. У 2021 році ця лінія була електрифікована змінним струмом.

Роздільні і зупинні пункти дільниці Васильків I — Васильків II

Назва	Тип	Фото	Відкрита[6]	Відстані до вузлів[7]			Код Експрес-3	Код ЄМР
				Васильків I	Фастів I	Київ-Вол.
Васильків I	станція		1876	0	27	30	2200139	321207
Здорівка	зуп. пункт		1958	5	32	35	2201136	321264
Васильків II	станція		1929	11	38	41	2201147	321300

Перегін Київ-Волинський — Вишневе. Вид у напрямку Вишневого. Праворуч — колія від ст. Борщагівка, ліворуч — від ст. Київ-Волинський.

ЕКр1-002 на перегоні Боярка — Васильків-I

Від станції Вишневе відходить лінія до станції Святошин (11 км), яка проходить через ст. Київ-Волинський.

Транзитні, роздільні і зупинні пункти дільниці Вишневе — Святошин

Назва	Тип	Фото	Відкритий[6]	Відстані до вузлів[7]		Код Експрес-3	Код ЄМР
				Вишневе	Святошин
Вишневе	станція		1876	0	11	2200006	321404
Київ-Волинський	станція		1902	5	6	2200003	320505
Алмаз	зуп. пункт		1977	8	3	2201169	322411
Борщагівка	станція		1931	9	2	2201150	322445
Святошин	станція		1902	11	0	2200008	322407

Джерела

• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• История электрификации железных дорог СССР. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 14 жовтня 2011.(рос.)

Примітки

1. Москаленко, Петро (17 жовтня 2009). Сторінки майбутньої книги. Історія та сьогодення Південно-Західної. Газета «Рабочее слово». Архів оригіналу за 25 листопада 2011. Процитовано 11 грудня 2011.
2. Москаленко, Петро (11 квітня 2009). На стику століть (цифри і факти) (Продовження). Газета «Рабочее слово». Архів оригіналу за 25 листопада 2011. Процитовано 11 грудня 2011.
3. Схемы железных дорог и водных путей сообщения СССР. — М. : Воениздат НКО СССР, 1943.^{[недоступне посилання з липня 2019]} (рос.)
4. Коновалов, Дмитрий (3 вересня 2011). «Электрическая» связь поколений. Магістраль (російською) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 листопада 2011.
5. Телеграма ДАЗТУ від 03.02.2022 року № ЦРП-20/71
6. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
7. Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
8. Телеграма Державної адміністрації залізничного транспорту України «Щодо відкриття нових роздільних пунктів». Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 16 вересня 2011.