Алгебрична структура (алгебрична система ) — в математиці це непорожня множина з заданим на ній набором операцій та відношень , що задовільняють деякій системи аксіом .
Коротка інформація Досліджується в ...
Закрити
Основним завданням абстрактної алгебри є вивчення властивостей аксіоматично заданих алгебричних систем.
Формально: об'єкт
⟨
A
;
Ω
F
;
Ω
R
⟩
,
{\displaystyle \langle A;\;\Omega _{F};\;\Omega _{R}\rangle ,}
де:
A
{\displaystyle \ A}
— непорожня множина,
Ω
F
{\displaystyle \ \Omega _{F}}
— множина алгебричних операцій визначених на
A
,
{\displaystyle \ A,}
Ω
R
{\displaystyle \ \Omega _{R}}
— множина відношень визначених на
A
.
{\displaystyle \ A.}
Множина
A
{\displaystyle \ A}
називається носієм алгебричної системи. Множини
Ω
F
,
Ω
R
{\displaystyle \ \Omega _{F},\Omega _{R}}
називається сигнатурою алгебричної системи.
Якщо алгебрична система не містить операцій, вона називається моделлю , якщо не містить відношень, то — алгеброю .
Якщо не розглядають ніяких аксіом, яким мають задовільняти операції, то алгебрична система називається універсальною алгеброю заданої сигнатури
Ω
F
{\displaystyle \ \Omega _{F}}
.
Для алгебричних структур визначають морфізми , як відображення що зберігають операції (дивись гомоморфізм ). Таким чином визначають категорії .
Якщо множина має властивості топологічного простору і операції є неперервними , то таку алгебричну систему називають топологічною алгебричною системою (наприклад, топологічна група ).
Не всі алгебричні конструкції описуються алгебричними системами, є ще коалгебри , біалгебри , алгебри Гопфа і комодулі над ними і т. д
M = магма, Q = квазігрупа, S = напівгрупа,
L = Лупа, N = моноїд, G = група,
d = ділення, a = асоціативність,
e = з одиницею, i = існування оберненого
Множина може вважатись виродженою алгебричною системою з порожньою сигнатурою.
тобто рівняння
x
⋅
a
=
b
{\displaystyle x\cdot a=b}
завжди має єдиний роз'вязок
∀
a
,
b
∈
A
.
{\displaystyle \forall a,b\in A.}
Квазігрупа — одночасно права і ліва квазігрупи.
Лупа(Петля) — квазігрупа з одиницею (унітарна квазігрупа ):
∃
e
∈
A
:
a
⋅
e
=
e
⋅
a
=
a
.
{\displaystyle \exists e\in A:\;a\cdot e=e\cdot a=a.}
Напівгрупа — асоціативна магма:
a
⋅
(
b
⋅
c
)
=
(
a
⋅
b
)
⋅
c
.
{\displaystyle a\cdot (b\cdot c)=(a\cdot b)\cdot c.}
Моноїд — напівгрупа з одиницею (унітарна напівгрупа ).
Група — моноїд з діленням чи асоціативна лупа :
∀
a
∃
a
−
1
:
a
⋅
a
−
1
=
a
−
1
⋅
a
=
e
.
{\displaystyle \forall a\;\;\exists a^{-1}:\;\;a\cdot a^{-1}=a^{-1}\cdot a=e.}
Абелева група — комутативна група:
a
⋅
b
=
b
⋅
a
.
{\displaystyle a\cdot b=b\cdot a.}
Операцію в абелевій групі часто називають додаванням (+) а нейтральний елемент — нулем.
Кільцеподібні (дві бінарні операції узгоджені дистрибутивністю )
Півкільце — подібне до кільця, але без оберненості додавання (комутативний моноїд по додаванню і моноїд по множенню).
Кільце — структура с двома бінарними операціями: абелева група по додаванню, моноїд по множенню,
виконується дистрибутивний закон :
a
⋅
(
b
+
c
)
=
a
⋅
b
+
a
⋅
c
,
(
a
+
b
)
⋅
c
=
a
⋅
c
+
b
⋅
c
{\displaystyle a\cdot (b+c)=a\cdot b+a\cdot c,\quad (a+b)\cdot c=a\cdot c+b\cdot c}
.
Модулі (множення тільки на скаляр)
Алгебри (додавання, множення на скаляр, множення)
Алгебра над кільцем (алгебра) — модуль над комутативним кільцем, що утворює кільце з білінійним множенням.
Алгебра над полем — векторний простір с білінійною дистрибутивною операцією множення.
Комутативна алгебра — алгебра з комутативним множенням.
Асоціативна алгебра — алгебра з асоціативним множенням.
Альтернативна алгебра — алгебра з тотожністю альтернативності для множення:
(
x
x
)
y
=
x
(
x
y
)
,
y
(
x
x
)
=
(
y
x
)
x
.
{\displaystyle \ (xx)y=x(xy),\quad y(xx)=(yx)x.}
Алгебра термів
Градуйована алгебра
Алгебра Лі — алгебра з антикомутативним множенням (позначаємим
[
a
,
b
]
{\displaystyle \ [a,b]}
), що задовільняє тотожність Якобі
[
a
,
[
b
,
c
]
]
+
[
b
,
[
c
,
a
]
]
+
[
c
,
[
a
,
b
]
]
=
0.
{\displaystyle \ [a,[b,c]]+[b,[c,a]]+[c,[a,b]]=0.}
Алгебра Йордана — комутативна алгебра з тотожністю слабої асоціативності:
x
2
(
y
x
)
=
(
x
2
y
)
x
{\displaystyle \ x^{2}(yx)=(x^{2}y)x}
Алгебра Мальцева — антикомутативна алгебра з тотожністю
(
x
y
)
(
x
z
)
+
(
y
(
x
z
)
)
x
+
(
(
x
z
)
x
)
y
=
(
(
x
y
)
z
)
x
+
(
(
y
z
)
x
)
x
+
(
(
z
x
)
y
)
x
{\displaystyle \ (xy)(xz)+(y(xz))x+((xz)x)y=((xy)z)x+((yz)x)x+((zx)y)x}
Алгебра над операдою — одна з найзагальніших алгебричних систем. Сама операда грає роль сигнатури алгебри.
Решітки
Напівґратка
Ґратка (Решітка ) — структура с двома бінарними операціями ∨ і ∧, що є комутативними, асоціативними і задовільняють закон поглинання : a∨(a∧b) = a, a∧(a∨b) = a.