Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Казахстан — центральноазійська країна, що знаходиться в глибині континенту, з виходом до вод Світового океану лише через річкові системи Волги і Дону 
. Загальна площа країни 2 724 900 км² (9-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 2 699 700 км², а на поверхню внутрішніх вод — 25 200 км²[1]. Площа країни у 4,5 рази більша за площу України.
Географія Казахстану  | |
|---|---|
 Географічне положення Казахстану | |
| Континент | Азія |
| Регіон | Центральна Азія |
| Координати | 48°00′ пн. ш. 68°00′ сх. д. |
| Площа | 2 724 900 км² (9-те) |
| • суходіл | 98,25 % |
| • води | 1,75 % |
| Морське узбережжя | 1894 км |
| Державний кордон | 13 364 км |
| Тип | переважно рівнинний, гори на південному-сході |
| Найвища точка | гора Хан-Тенгрі (6995 м) |
| Найнижча точка | западина Карагіє (-132 м) |
| Тип | помірний |
| Найдовша річка | Іртиш (1700 км) |
| Найбільше озеро | озеро Балхаш (16 996 км² км²) |
| Природні ресурси | вуглеводні, кам'яне вугілля, залізні руди, руди кольорових металів, боксити, золото, уранові руди |
| Стихійні лиха | землетруси, зсуви ґрунту |
| Екологічні проблеми | радіоактивне зараження (Семіпалатинський полігон), токсичне зараження ракетним паливом (Байконур), катастрофа Аральського моря |
Офіційна назва — Республіка Казахстан, Казахстан (каз. Қазақстан Республикасы/Qazaqstan Respublikasy, Қазақстан/Qazaqstan)[2]. Назва країни походить від етноніму тюркомовних казахів — «казактар» (каз. қазақтар), однина — «казак» (каз. қазақ), що означає вільні люди, шукачі пригод, кочівники[3]. Подібну етимологію має українське слово козак. Частка «стан» (перс. stān) ірансько-тюркського походження і означає землі, країну[3].
Казахстан — центральноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на сході — Китаєм (спільний кордон — 1765 км), на півдні — з Туркменістаном (413 км), Узбекистаном (2330 км) і Киргизстаном (1212 км), на півночі — з Російською Федерацією (7644 км)[1]. Загальна довжина державного кордону — 13 364 км[1]. Країна не має виходу до вод Світового океану; на заході омивається внутрішнім Каспійським морем[4][5]. Довжина узбережжя внутрішнього Каспійського моря — 1894 км[1].
Казахстан лежить між 55°26′ і 40°34′ паралелями північної широти, 48°26′ і 49°13′ меридіанами східної довготи.
Крайні пункти:
Час у Казахстані: країна лежить у 2 годинних поясах: UTC+5, UTC+6; столиця — UTC+6 (+4 години різниці часу з Києвом)[6].
Надра Казахстану багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, марганець, хромові руди, нікель, кобальт, мідь, молібден, свинець, цинк, боксити, золото, уранові руди[7].
Середні висоти — 387 м; найнижча точка — западина Карагіє (-132 м); найвища точка — гора Хан-Тенгрі (6995 м) у горах Тянь-Шаню[1]. Понад ¾ території Казахстану займають рівнини, з висотами від 100 до 300 м над рівнем моря, й низовини. На заході — Прикаспійська низовина (частково лежить нижче рівня Світового океану, —27 м); в центральній частині — зруйнована гірська система, Казахський дрібносопковик; на півдні — частина Туранської низовини; на півночі — Тургайське плато. У межах рівнин поширені піщані й глинисті пустелі (Кизилкум, Муюнкум, Бетпак-Дала), напівпустелі і сухі степи. На сході та південному сході — гірські хребти Алтаю, Тарбагатаю, Джунгарського Алатау, Тянь-Шаню з висотами від 3000 до 6995 м (пік Тенгрі). Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність.
Територія Казахстану лежить у помірному кліматичному поясі континентального типу[8]. превалюють помірні повітряні маси цілий рік, західний масоперенос[9]. Значні сезонні амплітуди температури повітря, літо жарке й спекотне, зима холодна, утворюється сніговий покрив. Розподіл атмосферних опадів зменшується з півночі на південь, від нестійкого до недостатнього, з утворенням середньоазійських пустель помірного поясу[9]. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600 мм опадів на рік, у степових — 200—500 мм, у пустельних — 100—200 мм. Середня температура січня — від −18 °C на півночі до −3 °C на півдні; середня температура липня — від 19 °C на півночі до 29 °C на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50 °C, а влітку приземні температури місцями сягають +70 °C. Добові перепади температур сягають 20-30 °C.
Казахстан є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].
Близько 80 % території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 107,5 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 20660 км² зрошуваних земель[1].
Річки більшої частини країни належать безстічним областям Центральної Азії, Урал — в Каспійське море, Сирдар'я — в Аральське море, Ілі — в озеро Балхаш. Річки півночі, Іртиш, Ішим і Тобол — басейну Північного Льодовитого океану. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.
Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють Росія, Азербайджан, Іран і Туркменістан. Аральське море розділене між Казахстаном й Узбекистаном. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро Балхаш повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.
За винятком північних районів, загалом ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі — чорноземи, далі на південь — каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, такири і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірські лучні чорноземні ґрунти.
На більшості території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова степова і пустельна рослинність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23 % території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70 % — для відгінного тваринництва. Ліси в країні займають всього 3,5 % території. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються береза, осика, яблуня й арчевники. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.
Земельні ресурси Казахстану (оцінка 2011 року):
У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Казахстано-Монгольської провінції Центральноазійської підобласті, південні райони — до Ірано-Турецької провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області[9]. Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються джейран, сайгак, вовк, заєць, лисиця, шакал, різні гризуни (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, фламінго. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах — від пустель до високогір'їв.
Для охорони природи в Казахстані створено 12 національних парків і 10 заповідників.
Казахстан є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:
Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Кіотського протоколу до Рамкової конвенції[1].
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:
Серед екологічних проблем варто відзначити:
У фізико-географічному відношенні територію Казахстану можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
