Урал (річка)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Урал.

|ориг назва=

Урал
Файл:Atyrau — Oural.JPG Урал в місті Атирау
Басейн річки Урал
54°42′03″ пн. ш. 59°25′02″ сх. д.
Витік	хребет Уралтау, Південний Урал
• координати	54°42′03″ пн. ш. 59°25′02″ сх. д.
• висота, м	668 м
Гирло	Каспійське море
• координати	46°53′02″ пн. ш. 51°37′01″ сх. д.
• висота, м	-28 м
Країни:	Росія,  Казахстан
Прирічкові країни:	Росія,  Казахстан
Регіон	Башкортостан, Челябінська область, Оренбурзька область, Західноказахстанська область, Атирауська область
Довжина	2 428 км
Площа басейну:	231 000 км²
Середньорічний стік	400 м³/с
Притоки:	Ілек, Ор, Сакмара, Шаган, Гумбейка
Водойми в руслі	Каспійське море
Медіафайли у Вікісховищі

Ура́л (башк. Яйыҡ, каз. Жайық) — річка в Європі, близько до межі Європи з Азією. Тече територією Росії та Казахстану. Довжина Уралу 2428 км^[1], це третя за довжиною річка Європи (після Волги і Дунаю), а також 21-ша за довжиною річка Євразії.

Давня назва Яїк (суч. каз. Жайық). У цей час давня назва річки є офіційною в Казахстані, а також уживається в Башкортостані.

Уздовж правого берега річки розташовувалися землі Уральського козацького війська, що зараз поділені між Росією та Казахстаном.

Річка була перейменована в 1775 за наказом Катерини II, після придушення Селянської війни під проводом Пугачова, у якій активну участь брали Яїцькі козаки.

Бере початок у горах Південного Уралу (хребет Уралтау). Впадає в Каспійське море.

Географія

Дельта Уралу

Річка бере початок біля схилів гори Кругла хребта Уралтау на Південному Уралі, на території Учалинського району Башкортостану. Там річка має середню ширину від 60 до 80 метрів і тече як типова гірська річка. Потім потрапляє в Яїцьке болото і після виходу з нього розширюється до 5 кілометрів. Нижче Верхньоуральська течія Уралу характерна для рівнинної річки, далі Урал тече по території Челябінської й Оренбурзької областей. Від Магнітогорська до Орська його береги круті і скелясті, а дно має багато розломів.

Після Орська річка різко повертає на захід і проходить через 45-кілометровий каньйон у Губерлінських горах. Після Уральська тече з півночі на південь, через територію Західно-Казахстанської області й Атирауської областей Казахстану, де річка розширюється і має безліч озер і проток. Біля гирла вона розпадається на два головних рукави: Золотінський та Яїцький і утворює великі водно-болотні угіддя. Рукав Яїцький неглибокий, майже без дерев на берегах, і багатий рибою, тоді як Золотінський — глибший і судноплавний.

Річка Урал має вражаючу деревоподібну форму дельти^[2]. Цей тип дельти утворюється природним чином у повільних річках, які несуть велику кількість алювію в спокійне море. У дельті, за 13,5 км від гирла Золотінського рукава, знаходиться острів Шалига, довжина якого становить 2,5 км, максимальна ширина 0,3 км, а висота — від 1 до 2 метрів.

Гідрографія

Основне живлення річка отримує за рахунок талих вод (60—70 %), внесок опадів відносно невеликий^[3]. Велика частина річного стоку (65 %) припадає на час весняних паводків, 30 % стоку — у літній та осінній періоди і 5 % — у зимовий період. Під час повеней річка розширюється до 10 кілометрів біля Уральська і до декількох десятків кілометрів у гирлі. У верхній течії найвищий рівень води спостерігається в кінці квітня, у нижній течії — у травні. Коливання рівня води становить 3—4 метри у верхній течії, 9—10 метрів — у нижній і близько 3 метрів — у дельті.

Середня витрата води становить 104 м³/c поблизу Оренбурга і 400 м³/c у селі Кушум (76,5 км від гирла). Максимальна витрата складає 14 000 м³/c, а мінімальний — 1,62 м³/c. Середня каламутність складає 280 г/м³ в Оренбурзі і 290 г/м³ поблизу Кушуму. Річка замерзає біля витоку на початку листопада, а в середній і нижній течії — у кінці листопада. Розкривається в кінці березня в низов'ях і на початку квітня у верхів'ях. Період льодоходу відносно короткий.

Середня глибина становить від 1 до 1,5 метрів поблизу витоку, і збільшується в середній течії і особливо поблизу гирла. Кількість підводної рослинності також збільшується від витоку до гирла, як і багатство фауни. Дно у верхній течії скелясте, з галькою і піском, нижче за течією — мулисто-піщане, іноді глинисте. Басейн асиметричний — його ліва сторона в 2,1 рази більша за площею, ніж права сторона; проте, права сторона більш важлива для живлення річки. Щільність приток складає 0,29 км/км² у правій і 0,19 км/км² у лівій частині басейну. Праві притоки — типові гірські річки, у той час як ліві притоки мають рівнинний характер.

Клімат континентальний з частими і сильними вітрами. Середні річні опади складають 530 мм.

Господарство

Води річки Урал використовується для водопостачання таких великих підприємств, як Магнітогорський металургійний комбінат і Орсько-Халиловський металургійний комбінат, а також для зрошення. Поблизу Магнітогорська були створені два водосховища, поряд з селищем Іриклінський побудована гідроелектростанція і створено велике водосховище. Нижче Уральська — ще одне водосховище і Кушумський канал.

Добре розвинене рибальство, в число промислових видів риб входять осетер, окунь, оселедець, лящ, короп і сом. Дельта річки Урал — це близько половини рибного басейну Казахстану. Також широко поширене сільське господарство, особливо баштанництво, вирощуються дині і кавуни.

Місто Атирау є портом і великим нафтовидобувним центром Казахстану.

Притоки

• Сакмара
• Елшанка
• Шаган
• Ор
• Ілек
• Гожмек
• Ублекеншок
• Владикжужек

Міста

• Верхньоуральськ
• Магнітогорськ
• Орськ
• Новотроїцьк
• Оренбург
• Уральськ
• Атирау

Галерея

• 
  Витік річки Урал
• 
  Річка Урал біля села Новоуральськ
• 
  Іриклінська ГЕС
• 
  Річка Урал у Оренбурзі
• 
  Вид на лівий берег Уралу
• 
  Річка Урал у жовтні
• 
  Річка Урал між Уральському і Атирау (Казахстан)
• 
  Міст через Урал в Учалинском районі Башкортостану

Див. також

• Найдовші річки Росії
• 14519 Урал — астероїд, названий на честь річки^[4].
• Кордон між Європою та Азією