Loading AI tools
Агаджа́н Гельди́йович Баба́єв (туркм. Agajan Babaýew, 10 травня 1929, Мари) — туркменський географ, фахівець із вивчення та освоювання пустель[2]. Дійсний член Академії наук Туркменістану (1975), член-кореспондент Російської академії наук (1976), член Ісламської академії наук (1993). Депутат Верховної ради Туркменської PCP 9-го скликання[2]. Народний депутат Туркменської РСР. Двічі обирався депутатом Ради національностей Верховної ради СРСР 10-го (1979—1984) і 11-го скликань (1984—1989) від Туркменської РСР[3][4]. Член Центральної контрольної комісії КПРС та член Президії ЦКК КПРС у 1990—1991 роках.
| Бабаєв Агаджан Гельдийович | |
|---|---|
| туркм. Agajan Babaýew | |
| Народився | 10 травня 1929[1] (95 років) Мари |
| Країна |  СРСР Туркменістан |
| Діяльність | географ, політик, викладач університету |
| Alma mater | Туркменський державний педагогічний інститутd |
| Галузь | географія |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Вчене звання | професор[d] |
| Науковий ступінь | доктор географічних наук |
| Членство | Академія наук СРСР Islamic World Academy of Sciencesd Академія наук Туркменської РСР |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Народився 10 травня 1929 року в туркменському місті Мари в родині службовці. 1949 року закінчив географічний факультет Ашгабатського державного педагогічного інституту імені Горького[5].
У 1950—1960 роках викладав у Туркменському державному університеті імені Горького[5]. 1953 року захистив кандидатську дисертацію, 1968 року — докторську. 1954 року вступив до лав КПРС[5]. 1959 року був обраний головою Географічного товариства Туркменістану та заступником директора Інституту пустель Академії наук Туркменської РСР. Від 1960 до 1986 року займав (з перервою в 1970-ті роки) посаду директора Інституту пустель Академії наук Туркменської РСР[5]. Від 1965 року член-кореспондент, а від 1975 року академік Академії наук Туркменістану, від 1976 року — член-кореспондент Академії наук СРСР (зараз Російської академії наук)[2]. Брав участь у багатьох наукових експедиціях, географія яких охоплювала Монголію, Індію, Алжир, Лівію, Китай, Іран.
З 17 квітня 1975 по 5 квітня 1986 року — президент Академії наук Туркменської РСР. 1986 року Ніязов Сапармурат Атаєвич, перший секретар комуністичної партії Туркменської РСР, ініціював відставку Бабаєва. У добу перебудови Агаджан Бабаєв підтримував неформальні демократичні організації «Агзибірлік» та клуб «Пайхас».
Незважаючи на спротив Ніязова, був знов обраний 23 вересня 1989 року президентом Академії наук Туркменської РСР/Академії наук Республіки Туркменістан і очолював академію аж до її розпуску 1993 року. У часи правління Туркменбаші Бабаєву було заборонено виїзд із країни[6]. З 1992 року очолював Комітет з державних премій Туркменістану імені аль-Хорезмі. 1993 року обраний членом міжнародної Ісламської академії наук. На початку 2009 року обраний до Ради старійшин при президентові Туркменістану.
Бабаєв Агаджан Гельдийович автор понад 300 наукових праць та 5 монографій. Засновник та головний редактор міжнародного журналу «Проблеми освоєння пустель».
Найвидатніші праці:
- (рос.) Бабаев А. Г. Пустыня Кара-Кумы. — Ашхабад, 1963.
- (рос.) Бабаев А. Г. Оазисные пески Туркменистана и пути их освоения. — Ашхабад, 1973.
- (рос.) Бабаев А. Г., Фрейкин З. Г. Пустыни СССР вчера, сегодня, завтра. — М., 1977.
- (рос.) Бабаев А. Г. Кладовая Каракумов (для млад и сред. школьного. возраста). — Ашхабад, 1980.
- (рос.) Бабаев А. Г. Пустыня как она есть. — М., 1983.
- (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М. : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира) — 100 тис. прим. — У виданні наводяться загальні відомості про пустелі земної кулі, закономірності їх утворення, географічне поширення, особливості природи, класифікація. Подається також фізико-географічна характеристика різних пустель світу. Значну частину обсягу відведено опису господарського освоєння пустель, проблематиці сучасного антропогенного впливу, процесам опустелювання і охорони природи[7].
- кавалер ордена «Знак Пошани»[2][5].
- 1970 — медаль імені М. І. Вавилова АН СРСР[2].
- 1979 — заслужений діяч науки і техніки Туркменської РСР.
- 1981 — лауреат Державної премії СРСР.
- 1990 — лауреат премії Карпінського (Німеччина).
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
