Байконур

45°57′53″ пн. ш. 63°18′18″ сх. д.

Байконур
Дата створення / заснування	1955
Названо на честь	Байконир
Країна	Казахстан
Адміністративна одиниця	Кизилординська область
Геодані	Data:Baikonur Cosmodrome.map
Висота над рівнем моря	90 м
Оператор	Федеральне космічне агентство Росії
Дата офіційного відкриття	1955[1][2]
У межах місцевості обслуговування	Байконир
Байконур у Вікісховищі

Байкону́р — космодром у Казахстані, перший і найбільший у світі^[3].

Збудований у СРСР 1955 року. Байконур — місце старту радянських ракет і космічних кораблів.

Початок експлуатації — травень 1955 року, коли з Байконура була запущена ракета Р-7. 1961 року запущений «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним. У 1994 році орендований Росією у Казахстану до 2050 року.

Вночі 6 серпня 2019 року відбувся останній запуск ракети-носія «Протон-М» із російським військовим супутником на борту з «Байконура». Російське міністерство оборони вирішило перенести всі запуски ракет-носіїв до космодрому «Плєсєцк». Анонсував завершення використання «Байконура» начальник штабу, перший заступник командувача космічними військами ВКС Росії Ігор Морозов, ще в лютому 2019 року^[4].

Експлуатація

«Протон-К» виводить на орбіту модуль «Зірка» для МКС. Фото NASA

Інфраструктура

• 9 типів стартових комплексів у складі 15 пускових установок для запусків ракет-носіїв;
• 4 пускові установки для випробувань міжконтинентальних балістичних ракет;
• 11 монтажно-випробувальних корпусів, в котрих розміщено 34 технічні комплекси для передстартової підготовки ракет-носіїв та космічних апаратів, а також 3 заправочно-нейтралізаційні станції для заправок космічних апаратів і розгінних блоків компонентами ракетних палив і зрідженими газами;
• Вимірювальний комплекс із сучасним інформаційно-обчислювальним центром для контролю та керуванням польотом ракет-носіїв, а також обробки телеметричної інформації;
• Киснево-азотний завод сумарною продуктивністю до 300 тонн кріогенних продуктів за добу;
• Теплоелектроцентраль на 60 МВт;
• Газотурбінний енергопотяг на 72 МВт;
• 600 трансформаторних підстанцій;
• 92 вузли зв'язку;
• Два аеродроми 1-го класу («Крайній» та «Ювілейний» на БТКС «Буран»);
• 470 км залізничних шляхів (спец.шляхів — 40 км);
• 1281 км автомобільних доріг;
• 6610 км ліній електропередач;
• 2784 км ліній зв'язку.

Стартові комплекси

• СК РН Рокот. Пл. № 175
• СК РН типу Протон. Пл. № 200. ПУ № 39
• СК 17П32-6 РН типу Р-7. Пл. № 31. ПУ № 6
• СК РН типу Протон. Пл. № 81. ПУ № 23
• СК 11П877 РН Зеніт. Пл. № 45. ПУ № 1
• СК РН Циклон. Пл. № 90. ПУ № 20
• СК РН типу Протон. Пл. № 81. ПУ № 24
• СК 17П32-5 РН типу Р-7. Пл. № 1. ПУ № 5
• СК ракети РС-20. Пл. № 109

Перспективи Байконура

До 2009 року російські військові залишили космодром Байконур і він переданий Роскосмосу. Залишилося лише кілька нечисленних військових частин, що сприяють запускам супутників оборонного призначення. Росія вважає для себе перспективним перенесення пілотованих пусків на новий російський космодром «Восточний» в Амурській області (після 2018 року). Таким чином, у 2020—2040 роках з Байконура запускатимуться автоматичні космічні апарати (ракети-носії «Союз-2», «Зеніт», «Байтерек»). Казахстан у наш час^[коли?] опрацьовує питання самостійної експлуатації Байконура після остаточного перенесення стартів в Амурську область і припинення оренди космодрому Байконур Російською Федерацією (на період після 2050).

З Францією підписано угоду про співпрацю у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, а також угоду про умови створення і використання космічної системи дистанційного зондування Землі та будівництва в Астані складально-випробувального комплексу космічних апаратів (супутників).

Природа

Клімат

Див. також

• Алексєєнко Сергій Андрійович
• Список космічних запусків
• Гагарінський старт
• 2700 Байконур^[5]

Примітки

1. https://www.bbc.com/mundo/noticias/2013/11/131114_galeria_baikonur_cosmodromo_mas_grande
2. https://www.efe.com/efe/america/destacada/baikonur-la-piedra-angular-del-programa-espacial-ruso-cumple-65-anos/20000065-4306791
3. SPACE FLIGHT 2007 — The Year in Review. Other Countries Space Activities. NASA. 24 серпня 2011. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 14 квітня 2015. [Архівовано 2013-05-21 у Wayback Machine.]
4. Міноборони Росії йде з Байконура. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 6 серпня 2019. Архів оригіналу за 6 серпня 2019. Процитовано 6 серпня 2019.
5. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

• Описание, план, фотографии Байконура [Архівовано 15 серпня 2015 у Wayback Machine.]
• История Байконура
• Байконур — космодром и город. История и фотоальбом. [Архівовано 21 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Космодром Байконур на Google Maps