Байконур
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
45°57′53″ пн. ш. 63°18′18″ сх. д.
Байконур | |
Дата створення / заснування | 1955 |
---|---|
Названо на честь | Байконир |
Країна | Казахстан |
Адміністративна одиниця | Кизилординська область |
Геодані | Data:Baikonur Cosmodrome.map |
Висота над рівнем моря | 90 м |
Оператор | Федеральне космічне агентство Росії |
Дата офіційного відкриття | 1955[1][2] |
У межах місцевості обслуговування | Байконир |
Байконур у Вікісховищі |
Байкону́р — космодром у Казахстані, перший і найбільший у світі[3].
Збудований у СРСР 1955 року. Байконур — місце старту радянських ракет і космічних кораблів.
Початок експлуатації — травень 1955 року, коли з Байконура була запущена ракета Р-7. 1961 року запущений «Восток-1», пілотований Юрієм Гагаріним. У 1994 році орендований Росією у Казахстану до 2050 року.
Вночі 6 серпня 2019 року відбувся останній запуск ракети-носія «Протон-М» із російським військовим супутником на борту з «Байконура». Російське міністерство оборони вирішило перенести всі запуски ракет-носіїв до космодрому «Плєсєцк». Анонсував завершення використання «Байконура» начальник штабу, перший заступник командувача космічними військами ВКС Росії Ігор Морозов, ще в лютому 2019 року[4].
До 2009 року російські військові залишили космодром Байконур і він переданий Роскосмосу. Залишилося лише кілька нечисленних військових частин, що сприяють запускам супутників оборонного призначення. Росія вважає для себе перспективним перенесення пілотованих пусків на новий російський космодром «Восточний» в Амурській області (після 2018 року). Таким чином, у 2020—2040 роках з Байконура запускатимуться автоматичні космічні апарати (ракети-носії «Союз-2», «Зеніт», «Байтерек»). Казахстан у наш час[коли?] опрацьовує питання самостійної експлуатації Байконура після остаточного перенесення стартів в Амурську область і припинення оренди космодрому Байконур Російською Федерацією (на період після 2050).
З Францією підписано угоду про співпрацю у сфері дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, а також угоду про умови створення і використання космічної системи дистанційного зондування Землі та будівництва в Астані складально-випробувального комплексу космічних апаратів (супутників).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.