Холодний Яр
Лісовий масив у Черкаській області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Лісовий масив у Черкаській області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Холо́дний Яр — реліктовий лісовий масив на правобережжі Наддніпрянської України, який має історичне та природоохоронне значення. Розташований неподалік від Чигирина на території сучасної Черкащини і частково Кіровоградщини.[1]
49°08′03″ пн. ш. 32°14′19″ сх. д. | |
Країна | Україна |
---|---|
Розташування | Черкаська область, Україна |
Найближче місто | Чигирин, Кам'янка |
Площа | 6804 га |
Оператор | Державне підприємство «Кам'янське лісове господарство» |
Число відвідувачів | 40 000 на рік |
Холодний Яр у Вікісховищі |
За кількістю унікальних археологічних, історичних, наукових об'єктів, а їх тут налічується понад 150 найменувань, Холодний Яр займає перше місце в Україні. У лісовому масиві і на полях навколо нього скрізь розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох. У Холодному Яру археологи знайшли сліди всіх археологічних культур, починаючи з трипільської рільничої культури, яка зародилася в лісостеповій зоні України за 5-4 тисячі років до нової ери.
У Холодноярських лісах збереглися залишки кількох древніх городищ, оточених земляними валами, висота й ширина яких ще й тепер вражає, а також руїни підземних церков і печер. Найбільше городище — Скіфське або Мотронинське (VI століття до н. е.) внесене до переліку пам'яток культури, що мають міжнародне значення. В центрі городища височіє пам'ятка архітектури XIX ст. — Троїцька церква Мотронинського монастиря.
Холодний Яр у XVIII ст. став одним з центрів гайдамаччини. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти — Коліївщина під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти, якому Тарас Шевченко присвятив свою поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр». Під час українських визвольних змагань початку XX ст. тут діяла Холодноярська республіка. Про боротьбу козаків Холодноярської Республіки з більшовиками один з учасників подій Юрій Горліс-Горський написав книгу спогадів — документальний роман «Холодний Яр».
Урочище має площу 6804 га і розташоване на території двох адміністративних районів Черкаської області — Чигиринського та Кам'янського та двох лісництв Державного підприємства «Кам'янське лісове господарство» — Креселецького та Грушківського. На цій території з 2022 року створено національний природний парк «Холодний Яр» площею 6833,5 га.
За легендою, в часи монголо-татарської навали в лісових хащах над річкою Сріблянкою заховалася Меланка Холодна з дітьми. З часом до неї приєдналися інші втікачі і виникло поселення з назвою Холодне. Ніби відтоді й ліси навколо нього назвали Холодноярськими.
Ймовірно, що назва «Холодний Яр» має кліматологічне походження. В глибоких лісистих улоговинах і балках влітку збирається холодне повітря і з них завжди тягне прохолодою. Тому місцеві жителі і назвали цю територію Холодним Яром.
Лісовий фонд урочища Холодний Яр представлений переважно високопродуктивними насадженнями штучного походження.
З 6804 га загальної площі урочища — 6509 га (95,7 %) вкрито лісовою рослинністю. За породним складом тут переважають дубові насадження — 81 % площі. Є насадження з переважальною породою ясенем звичайним та липові насадження з домішками інших листяних порід — 10 %. Хвойні, переважно соснові насадження з незначними домішками клена та ясена займають 6 % площі. У складі насаджень зустрічаються окремі екземпляри дерев високого віку. Загалом на території урочища зростає 46 видів деревних порід, 48 видів кущів. За віковою структурою переважають середньовікові стиглі та перестійні насадження. Із місцевих (не штучно посаджених) видів дерев ростуть дуб черешчатий, граб звичайний, береза повисла та ін., у підліску трапляється бузина чорна, бруслина бородавчата, ліщина звичайна та ін.
Площа земель лісового фонду, га | 6804 |
---|---|
З них вкриті лісовою рослинністю, га | 6509 |
Ліси першої групи, га | 749 |
Ліси другої групи, га | 5760 |
Природно-заповідний фонд, га | 561 |
Середній вік насаджень, років | 78 |
Середня висота лісу, м | 26 |
Середній бонітет лісу, од | 1,1 |
Середній приріст на 1 га, м³ | 3 |
Рельєф урочища горбистий з великою кількістю глибоких балок з крутими схилами. Днищами балок протікають понад 30 джерел та струмків. Кожне урочище, балка, поле, лісок, річечка і струмок має свою назву. Найглибша і найдовша балка називається Холодним Яром, а від неї і вся територія навкруги носить цю назву. Є тут яри Кириківський, Святий, Чорний, Січовий, Гайдамацький, Циганський, Поташний, Гадючий, Червоний, Кривенків, Скарбний, Чернечий та інші. Загальна довжина балок-ярів та їх відгалужень орієнтовно становить 250 км.
На території урочища зростає близько 150 видів трав'янистих рослин, серед яких зустрічаються рідкісні рослини, занесені до Червоної книги України, такі як: бруслина карликова, в'язіль стрункий, підсніжник білосніжний, підсніжник складчастий, цибуля ведмежа, булатка довголиста, гніздівка звичайна, коручка чемерникоподібна. У Холодноярських лісах є великі галявини, вкриті суцільною ковдрою барвінку малого. Таких заростей немає в жодному іншому лісовому масиві України.
Серед їстівних грибів зустрічаються білі, маслюки, підберезники, хрящі-молочники, сироїжки, опеньки та інші.
У Холодному Яру нараховують 140 видів птахів, серед них 10 занесені до Червоної книги України. Гніздова орнітофауна Холодноярського лісового масиву характеризується одноманітністю та відносно невеликим набором видів. Проте ця частина досліджуваної території становить цінність, оскільки репрезентує типові орнітоасоціації стиглих дубово-ясенових лісів, які раніше були широко розповсюджені в Середньому Подніпров'ї, а нині практично повністю знищені.[2]
Є тут велика кількість лисиць, зайців, сарн, диких кабанів та інших звірів.
1 січня 2022 року на території лісового урочища створено Національний природний парк «Холодний Яр».
Значна частина Холодного Яру — 561 га (8 % площі) — включена до складу об'єктів природно-заповідного фонду, серед яких, найбільший, що займає площу 553 га, — пам'ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр», створена розпорядженням Ради Міністрів УРСР № 1085-р від 1 жовтня 1968 року.
На території створено ряд об'єктів місцевого значення: заказники «Зубівський», «Оля», «Білосніжний», «Тюльпан дібровний», а також інші об'єкти — Сквер учасників партизанського руху, Залізнякова криниця, «Дуб красень», «Монастирське джерело», мета яких збереження рідкісних рослин, занесених до Червоної книги України, історичних та природних пам'яток.
Перша друкована згадка про Холодний Яр належить історикам, що описали битви литовських та руських воїнів з ординцями в 1363—1367 роках «на Синій воді».
Через небезпечне сусідство Дикого Поля, безперервні напади кочових племен, ці землі були довгий час незаселеними. Окремі міста-фортеці та добре укріплені монастирі протягом століть були єдиними населеними пунктами від Канева і Черкас до Дніпровських порогів.
Густі ліси, горби і яри в околицях Холодного Яру здавна служили для населення навколишніх сіл місцем охорони від татар і поляків.
У 30-х роках XVIII століття в Холодному Яру була організована Холодноярська Січ. Цей ліс на десятки років став головною базою гайдамаків. У тридцяті роки їх очолювали Верлан, Матвій Грива та Іван Жила, в 40-х роках Гнат Голий, Г. Похилий, Семен Неживий.
В історію Холодний Яр ввійшов також гайдамацькою Коліївщиною 1768 року на чолі із запорізьким козаком Максимом Залізняком і сотником Іваном Гонтою. Тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти, якому Тарас Шевченко присвятив свою поему «Гайдамаки» та вірш «Холодний Яр»:
у 1830- х роках тут знову збиралися гайдамацькі гурти під керівництвом Устима Кармелюка.[3] Діяли тут й гайдамацькі загони під проводом Шелеста, Писаренка, Медвідя, Теслі, Письменного, Швачки, Журби, Бондаренка, Москаля, Середи, Чорного, Бороди, Рудя, Тарана, Невінчаного, Беркута.
У 1918 році на Чигиринщині з центром у Холодному Яру діяли загони, які боролися проти денікінців (революційний комітет «Чигиринська республіка» під проводом Свирида Коцура), і повстанські загони прихильників УНР, що вели боротьбу проти радянської влади. Повстанські загони Холодного Яру оперували на відтинку Черкаси — Чигирин — Знам'янка — Дніпро, їхнім осередком був Мотронинський монастир, а командував ними вчитель із села Мельники отаман Василь Чучупака. Серед повстанців Холодного Яру, які нараховували кілька тисяч, крім селян з навколишніх сіл, були і вояки з Кубані (отаман Федір Уваров), Київщини і Галичини.
У 1920-22 роках у Холодному Яру діяли повстанські загони отаманів Завгороднього, Петренка, Хмари, Ламайярмо, Нагірного, Деркача та інших. Відстоюючи незалежну Україну, організувавши за козацьким принципом повстанські загони під керівництвом отаманів, холодноярці під гаслом «Воля України — або смерть» з 1918 по 1922 роки утримували незалежність самопроголошеної Холодноярської Республіки.
Про боротьбу козаків Холодноярської республіки з більшовиками один із учасників подій Юрій Горліс-Горський написав книгу спогадів — документальний роман «Холодний Яр». В українській радянській літературі ці події були описані у романі «Холодний яр» М. Ф. Негоди. Деякі з подій боротьби повстанців проти більшовиків на теренах Холодного Яру та в його околицях художньо описані також у романі Василя Шкляра «Чорний Ворон».
У роки Другої світової війни діяла дивізія УПА «Холодний Яр».
Крім цього в роки війни в Холодному Яру діяло дев'ять радянських партизанських загонів загальною чисельністю понад чотири тисячі людей:
Крім цих загонів, лісами Холодного Яру в березні 1943 року пройшло рейдом партизанське з'єднання радянського генерала Наумова.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.