Серпень
восьмий місяць року в григоріанському та юліанському календарях З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Се́рпень — восьмий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[1]. Один із семи місяців, що налічують 31 день.
- XII Грудень
Назва
Узагальнити
Перспектива
Українська назва утворена від слова «серп» — знаряддя, яким ще в давнину жали зернові, і означає «місяць серпа, жнив»[2]. Можливо, саме прасл. *sьrpьnь було первісною назвою місяця в давньослов'янському календарі[3]. Співзвучні назви вживаються в польській (sierpień), чеській (srpen) і словенській (veliki srpan) мовах. У хорватській мові слово srpanj позначає липень, тоді як у словенській він називається mali srpan. Жниварський смисл мають також назви серпня в інших споріднених мовах: біл. жнівень, в.-луж. žnjenc, лит. rugpjūtis (дослівно «житні жнива»). Сучасна назва місяця трапляється в руських стародруках XVI—XVII століть, у написаннях: серпень[a], сръпень[b], серпев[c].
У давньоруських писемних джерелах серпень згадується як заревъ[7][8]. Це наймення пов'язане з початком періоду оленячого гону, ознакою якого є характерний для цих тварин рев[7]. Подібна назва місяця досі побутує в чеській мові (září)[9]. В українських діалектах засвідчені й інші народні назви: ки́вень, ки́вотень (від того, що тварини від надокучливих комах кивають головою), хлібосо́л / хлібочо́л, жни́вець, горо́дник, спа́сівець, зорни́чник[10] / зоряни́чник, а також: ко́пень[11] (від того, що на полях вже з'являлися копи жита), густи́р, бари́льник, прибери́ха-припаси́ха[12], ильовіць, илевий / елевей[13].
У багатьох мовах світу назви серпня походять з лат. Augustus. Це наймення він дістав у 8 році до н. е. на честь першого римського імператора Октавіана Августа. Нова назва замінила ранішу Sextilis, тобто — «шостий місяць» (оскільки першим місяцем року вважався березень).
Кліматична характеристика в Україні
Середня місячна температура серпня становить 17—20 °C, у південних та південно-східних областях місцями 21—23 °C, у Карпатах та горах Криму — 11—16 °C. Абсолютний максимум температури сягає 35—41 °C, у гірських районах переважно 26—34 °C. Історичний максимум температури (40,7 °C) зафіксовано в 1971 р. у селищі Сарата. Абсолютний мінімум становить 0—7 °C, на півдні — до 11 °C, у західних, північних, східних та Запорізькій областях місцями мінус 1—2 °C. Історичний мінімум (мінус 2,3 °C) спостерігався в 1966 р. у м. Хутір-Михайлівський. Заморозки на поверхні ґрунту бувають у кінці місяця, окрім більшості центральних, південних областей та Криму. Середня місячна кількість опадів становить 27—59 мм у південних областях та в Криму, на решті території — 35—76 мм, у Карпатах та на Прикарпатті — 81—145 мм[14].
У фольклорі
- Як у серпні дбаєм, так зимою маєм;
- У серпні серпи гріють, а вода холодить;
- Серпневого дня зимовим тижнем не заміниш;
- Принеси нам, серпне, стільки кіпок, як у небі зірок.
Галерея
Свята і пам'ятні дні
Офіційні в Україні
Рухомі
- Перша неділя серпня
- Друга неділя серпня
- Остання субота серпня
- Остання неділя серпня
Інші
Див. також
Коментарі
- А саме:
- Франциск Скорина. Мала подорожня книжка. Вільна, 1522[4];
- Андрій Римша. Которого сѧ мс̑ца што за старыхъ вековъ дѣєло короткоє описанїє («Хронологія»). Острог, 1581[5];
- Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
- Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
- Часослов. Київ, 1633;
- Полуустав. Київ, 1643;
- Псалтир. Київ, [1643—1644];
- Полуустав. Київ, 1672;
- Святці. Київ, 1680;
- Полуустав. Київ, 1691;
- Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692[6];
- Анфологіон. Київ, 1619:
- Назва сръпень вживається поряд із заревъ[6];
- Анфологіон. Київ, 1619:
- Устав молитв. Львів, 1670:
- Таке написання є помилкою, що спричинена неправильним прочитанням слова в рукописі[6].
- Устав молитв. Львів, 1670:
Примітки
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.