XIX століття

XIX століття — століття, яке розпочалося 1 січня 1801 року і закінчилося 31 грудня 1900 року; дев'ятнадцяте століття нашої ери і дев'яте століття II тисячоліття.

Більше інформації 1790-ті, 1800-ті ...

2-ге тисячоліття

XVII століття —XVIII століття —XIX століття —XX століття —XXI століття

1790-ті	1790	1791	1792	1793	1794	1795	1796	1797	1798	1799

1800-ті	1800	1801	1802	1803	1804	1805	1806	1807	1808	1809
1810-ті	1810	1811	1812	1813	1814	1815	1816	1817	1818	1819
1820-ті	1820	1821	1822	1823	1824	1825	1826	1827	1828	1829
1830-ті	1830	1831	1832	1833	1834	1835	1836	1837	1838	1839
1840-ві	1840	1841	1842	1843	1844	1845	1846	1847	1848	1849
1850-ті	1850	1851	1852	1853	1854	1855	1856	1857	1858	1859
1860-ті	1860	1861	1862	1863	1864	1865	1866	1867	1868	1869
1870-ті	1870	1871	1872	1873	1874	1875	1876	1877	1878	1879
1880-ті	1880	1881	1882	1883	1884	1885	1886	1887	1888	1889
1890-ті	1890	1891	1892	1893	1894	1895	1896	1897	1898	1899

1900-ті	1900	1901	1902	1903	1904	1905	1906	1907	1908	1909

Закрити

Події

Закінчився Малий льодовиковий період
Літні Олімпійські ігри 1896
Європейська культура XIX століття
1869 — Завершено Суецький канал
1869 — Завершена Перша трансконтинентальна залізниця
1872 — Засновано Єллоустонський національний парк

Наука

опубліковано «Походження видів» Чарлза Дарвіна — 1859.

Ідеологія

Пандемії

Нищівне і багаторазове нашестя холери
Початок наприкінці цього століття третьої пандемії чуми — «портова чума або портова смерть».
Початок боротьби з натуральною віспою — масове впровадження вакцинації.
Декілька пандемій грипу.

Визначні епідемії

Наполеонівську армію охопив висипний тиф.
Епідемії жовтої гарячки в Америці та Європі.

Події на теренах Україні

17 листопада 1804 року засновано Харківський університет
Засновано Київський університет — 1834
29 вересня 1881 (Львів, Австро-Угорська імперія) народився Людвіг фон Мізес видатний економіст, представник Австрійської школи економіки.

Промисловість

Промислова революція
1855 — Бесемерівський процес дозволяє масове виробництво сталі
виникають промислові і торговельні синдикати — Англія та Франція — I. половина (у кам'яновугільній, машинобудівній і хімічній промисловості); урешті країн континентальної Європи та Пн. Америки — друга половина століття.

Трести

1890 — Перший антитрестівський закон у США, Закон Шермана.
1890 — заснована «Амерікан Тобакос», виробляла майже 100 % сигарет у США.
1882 — заснований «Стандарт Оіл Траст» контролював близько 90 % нафтопереробних потужностей США.
У період між 1897–1904 р.р., коли картелі вважалися незаконними, а злиття, що приводили до утворення монополій виявлялися в рамках закону, економіка США зазнала значних змін внаслідок цього роду об'єднань.

Війни, повстання

Діячі об'єднання Італії у єдину державу (Рісорджименто)

Художні течії та художні школи

Австрійська школа
Віденська класична школа
Класицизм пізній
Романтизм
Еклектика, тобто історичні стилі
Модерн, тобто (Ар нуво, Сецесія, югендстиль)
Реалізм
Академізм та салонне мистецтво
Барбізонська школа
Передвижники, або критичний реалізм
Імпресіонізм
Постімпресіонізм
Понт-Авенська школа
Мак'яйолі
Дюссельдорфська художня школа
Скагенські художники (Данія)

Видатні особистості

Отто фон Бісмарк
Сидячий Бик
Келлі Нед
Авраам Лінкольн
Наполеон I Бонапарт
Олександр І, російський імператор (1801—†1825)
Джон М'юр
Гуґо Коллонтай
Томас Джефферсон
Джузеппе Гарібальді
Вікторія (королева Великої Британії)
Джефферсон Девіс
Олександр II, російський імператор (1818—†1881)
Флоренс Найтінгейл
Евангелос Заппас
Браун Джон
Карл Менгер
Кіт Карсон
Карл Маркс
Людвіг фон Мізес
Фредерік Бастіа
Фрідріх Енгельс
Наполеон III
Луї Філіп Орлеанський
Олексій І
Гораціо Нельсон

Вчені

Винахідники

Дослідники

Садівники, лісоводи, ландшафтні архітектори

Деніс Макклер (1762—1853)
Куфальдт Георг Фрідріх (1853—1938)
Симиренко Левко Платонович (1855—1920)
Симиренко Володимир Левкович (1891—1938)
Мічурін Іван Володимирович (1855—1935)

Літератори

Підприємці

Театральні діячі

Художники

Художники Франції

Жак-Луї Давід (1748 — 1825), художник (далі х-к)
Ежен Делакруа (1798 — 1863), х-к
Теодор Жеріко (1791 — 1824), х-к
Антуан Жан Гро (1771—1835), х-к
Франсуа Мілле (1814 — 1875), х-к
Альфред Деоданк (1821 — 1882), х-к
Жуль Бастьєн-Лепаж (1848 — 1884), х-к
Франсуа Бонвен (1817 — 1887), х-к
Оноре Дом'є (1808 — 1979), х-к
Адольф-Фелікс Кальс (1810 — 1880), х-к і гравер
Густав Курбе (1819 — 1877), х-к
Ежен Фромантен (1820 — 1876), письменник, аналітик, художник
Жан-Леон Жером (1824 — 1904), х-к і скульптор
Едуар Мане (1832 — 1883), х-к
Едґар Деґа (1834 — 1917), х-к
Жуль Шере (1836 — 1932), х-к
Еміль Галле (1846 — 1904), мебляр, майстер і технолог по склу
Анрі Фантен-Латур (1836 — 1904), х-к
Моне Клод (1840 — 1926), х-к
Каролюс-Дюран (1838—1917), х-к
П'єр-Огюст Ренуар (1841 — 1919), х-к
Гюстав Доре (1832 — 1883), х-к
Поль Сезанн (1839 — 1906), х-к
Анрі Тулуз-Лотрек (1864 — 1901), х-к
Марселен Дебутен (1823 — 1902), х-к і графік
Антуан Воллон (1833 — 1900), х-к
Франсуа Жерар (1770—1837), х-к
Альфонс де Невіль (1836—1885), х-к
Норберт Гьонетт (1854—1894), х-к і графік
Жульєн Дюпре (1851—1910), х-к
Каміль Піссарро (1830 — 1903), х-к
Поль Гоген (1848 — 1903), х-к
Вінсент ван Гог (1853 — 1890), х-к

Художники Іспанії

Франсіско Гойя (1746 — 1828), художник (далі х-к)
Хосе Мадрасо (1781—1859), х-к
Вісенте Пальмаролі (1834—1896), х-к
Вісенте Марч (1859—1927), х-к
Маріано Фортуні (1838 — 1874), х-к
Антоніо Муньйос Дегран (1840 — 1924), х-к
Хосе Кордеро Вільєгас (1844 — 1921)
Ульпіано Чека (1860 — 1916)
Енріке Сімоне (1865 — 1927)
Франсіско Праділья (1848 — 1921)
Хоакін Соролья і Бастіда(1863 — 1923), учень Франсіско Праділья

Художники Російської імперії

Кіпренський Орест Адамович (1782 — 1836), художник (далі х-к)
Брюллов Карл Павлович (1799 — 1852), х-к
Айвазовський Іван Костянтинович (1817 — 1900), х-к
Рєпін Ілля Юхимович (1844 — 1930), х-к
Врубель Михайло Олександрович (1856 — 1910), х-к
Суриков Василь Іванович (1848 — 1916), х-к
Головін Олександр Якович (1863 — 1930), х-к
Полєнов Василь Дмитрович (1844 — 1927), х-к
Шишкін Іван Іванович (1832 — 1898), х-к
Верещагін Василь Васильович (1842 — 1904), х-к
Куїнджі Архип Іванович (1842 — 1910)
Васильєв Федір Олександрович (1850 — 1873), х-к
Бенуа Олександр Миколайович (1870 — 1960), х-к
Васнецов Віктор Михайлович (1848 — 1926), х-к
Венеціанов Олексій Гаврилович (1780 — 1847), х-к
Тропінін Василь Андрійович (1776 — 1857), х-к
Левітан Ісаак Ілліч (1860 — 1900), х-к
Ярошенко Микола Олександрович (1846 — 1898), х-к
Саврасов Олексій Кіндратович (1830 — 1897), х-к
Рубо Франц Олексійович (1856 — 1928), х-к
Реріх Микола Костянтинович (1874 -1947), х-к
Сєров Валентин Олександрович (1865 -1911), х-к
Леон Бакст (1866 -1924), х-к

Російські колекціонери, меценати, володарі галерей

Семенов-Тянь-Шанський Петро Петрович (1827—1914)
Третьяков Павло Михайлович (1832—1898)
Третьяков Сергій Михайлович (1834—1892)
Щукін Дмитро Іванович (колекціонер) (1855—1932)
Щукін Сергій Іванович (колекціонер) (1854—1936)
Щукін Петро Іванович (колекціонер) (1853—1912)

Художники Великої Британії

Художники інших країн Європи

Йоган Ендер (1793 — 1854), х-к ()
Беклін Арнольд (1827 — 1901), х-к (Швейцарія, Італія)
Ансельм Фейєрбах (1829 — 1880), х-к (Німеччина, Італія)
Фердінанд Ходлер (1853 — 1918), х-к (Швейцарія)
Френк Бухер (1828 — 1890), х-к (Швейцарія)
Андерс Цорн (1860 — 1920), х-к, (Швеція)
Педер Северін Крейєр (1851 — 1909), х-к
Луї Галле (художник) (1810 — 1887), х-к, (Бельгія)
Огюст Олефф (1867 — 1931), х-к
Леон Фредерік (1856 — 1940), х-к
Кристіан Крог (1852 — 1906), х-к
Хальфдан Егедіус (Halfdan Egedius 1877 —1899), х-к
Гарріет Баккер (Harriet Backer 1845 —1932), норвезька жінка-художниця
Йонкінд Йоган Бартольд (1819 — 1891), х-к і графік (Франція)
Маріано Фортуні (1838—1874) (Іспанія)
Сальвадор Санчес Барбудо (1857—1917) (Іспанія)
Огюст Левек (1866—1921)
Рудольф фон Альт (1812 — 1905), х-к
Густав Венцель (1859 — 1927), х-к
Людвиг Дойч (1855 — 1935), х-к
Едвард Мунк (1863 — 1944), х-к, Норвегія

Художники-графіки

Франсіско Гойя (1746—1828)
Шарль Меріон (1821—1868)
Каміль Коро (1796—1875)
Франсуа Мілле (1814—1875)
Шарль Жак (1813—1894)
Шарль Добіньї (1817—1878)
Каміль Піссарро (1830—1903)
Марселен Дебутен (1823—1902)
Альфонс Легро (1837—1911)
Анрі де Тулуз-Лотрек (1864—1901)
Фелікс Бракмон (1833—1914)
Поль Елльо (1859—1927)
Норберт Гьонетт (1854—1894)
Леонід Осипович Пастернак (1862—1945)

Франсіско Гойя, «Автопортрет», 1824 р.
Фелікс Бракмон. «Портрет Альфонса Легро»
Франсіско Гойя. «Вони біжать через полум'я» (аркуш № 41,серія Лихоліття війни, друк 1863 р.)
Франсіско Гойя. «Правда померла», серія Лихоліття війни, друк 1863 р.
Альфонс Легро . «Зламався візок».
Марселен Дебутен . «Трударі моря», 1889 р.
Шарль Меріон. «Вівтарна частина собору Паризької Богоматері», 1854 р.
«Сіяч», графіка Джованні Сегантіні, 1897 р.

Скульптори

Микешин Михайло Йосипович (1835 — 1896), російський скульптор
Макс Клінгер (1857 — 1920), х-к, скульптор, Німеччина
Юліан Марковський (1846 — 1903), український скульптор
Жозеф Ламбо (1852 —1908), бельгійський скульптор
Волнухін Сергій Михайлович (1859 — 1921), російський скульптор

Скульптори Італії

Луїджі Памплоні (?), італійський скульптор
Енріко Пацці (1819—1899), італійський скульптор
Піо Феді (1815—1892), італійський скульптор
Джованні Бастьяніні (1830—1868), італійський скульптор
Ернесто Біонді (1855—1917), італійський скульптор
П'єтро Тенерані (1789—1869), італійський скульптор
Ерколе Роза (?), італійський скульптор
Константино Корті (1824—1873), італійський скульптор
Етторе Ксіменес (1855—1926), італійський скульптор
Луїджі Беллі (1844—1919), італійський скульптор

Скульптори Франції

Клодіон (1738—1814)
Жан-Антуан Гудон (1741—1828)
Франсуа Рюд (1784 — 1855)
Жан Батіст Карпо (1827 — 1875)
Антуан Барі (1796 — 1875)
Карре-Беллез Альберт-Ернест (1824—1887)
П'єр-Жуль Мен (1810—1879)
Жорж Готьє (1811—1872)
Лука Мадрассі (1848—1916)
Огюст Моро (1834—1917)
Жан-П'єр Корто (1787—1843)
Віктор Террас (1796—1864)
Ежен Удіне (1810—1887)
Огюст Дюмон (1801—1884)
Мішель-Луї Мерсьє (1810—1894)
Жан-Жак Фуше (1807—1852).
Давид д'Анже (1788—1856)
Антуан-Дені Шоде (1763—1810)
Анрі Шапу (1833—1891)
Антонін Мерсьє (1845—1916)
П'єр Картельє (1757—1831)
Іполіт Боннарде (Hippolyte Bonnardel 1824—1856)
Жозеф Шинар (1756—1813)
Франсуа Жофрей (Jouffroy 1806—1882)
Луї-Ернест Барья (1851—1905)
Ежен Гійом (Eugène Guillaume 1822—1905)
Жан-Жозеф Перро (Jean-Joseph Perraud 1819—1876)
Густав Доре (1832—1883)
Огюст Роден (1840 — 1917)
Антуан Бурдель (Еміль Антуан Бурдель, 1861 — 1929)

Архітектори

Тома де Томон (1760—1813), архітектор (далі — арх.)
Луїджі Руска (1762—1822)
Франческо Кампорезі (1747—1831)
Якуб Кубицький (1758—1833)
Карл Фрідріх Шинкель (1781 — 1841), арх.
Беретті Вікентій Іванович (1781—1842)
Едвард Блор (1787 — 1879), арх.
Лео фон Кленце (1784 — 1864), арх.
Джозеф Пакстон (1803 — 1865), арх.
Ежен Віолле-ле-Дюк (1814—1879)
Огастес П'юджин (1812 — 1852), архітектор, Велика Британія.
Биковський Михайло Дорімедонтович (?), арх.
Рагнар Естберг (1866—1945), архітектор, Швеція
Лешек Дезидерій Владислав Городецький (1863 — 1930), арх.
Кекушев Лев Миколайович (1859 — 1919 ?)
Шехтель Федір Осипович (1859 — 1926), арх.
Рене Сержан (1865 — 1927), арх.
Антоніо Гауді (1852 — 1926), архітектор, Іспанія.
Олександр Іванович фон Гоген (1856—1914)
Ейзенштейн Михайло Осипович (1867—1920)
Анрі Ван де Велде (1863—1957)

Композитори

Людвіг ван Бетховен (1770 — 1827)
Нікколо Паганіні (1782 — 1840)
Фредерик Шопен (1810 — 1849)
Глінка Михайло Іванович (1804 — 1857)
Чайковський Петро Ілліч (1840 — 1893)
Роберт Шуман (1810 — 1856)
Франц Петер Шуберт (1791 — 1828)
Ріхард Вагнер (1813 — 1883)
Джузеппе Верді (1813 — 1901)
Сен-Санс Каміль (1835 — 1921)
Жак Оффенбах (1819 — 1880)
Мусоргський Модест Петрович (1839 — 1881)
Мендельсон Фелікс (1809 — 1847)
Ференц Ліст (1811 — 1886)
Густав Малер (1860 — 1911)
Джоплін Скотт (1868 — 1917)
Едвард Гріг (18743 — 1907)
Антонін Леопольд Дворжак (1841 — 1904)
Клод Дебюссі (1862 — 1918)
Брукнер Антон (1824 — 1896)
Йоганнес Брамс (1833 — 1897)
Бородін Олександр Порфирійович (1833 — 1887)
Жорж Бізе (1838 — 1875)
Гектор Берліоз (1803 — 1869)

Меценати і колекціонери

Третьяков Павло Михайлович (1832—1898)^[1].
Ханенко Богдан Іванович (1849—1917), український меценат і колекціонер^[2]
Луї ла Каз (1798—1869), французький меценат і колекціонер

Спортсмени

Ґрейс Вільям

Вислови про XIX століття

Людвіг фон Мізес про значення XIX століття у своєму magnum opus «Людська діяльність»:

Звинувачувати епоху лібералізму в нібито матеріалізмі було б цілеспрямованим перекручуванням фактів. Дев’ятнадцяте століття було не лише століттям безпрецедентного вдосконалення технічних методів виробництва і матеріального добробуту мас. Воно зробило набагато більше, ніж продовжило середню тривалість людського життя. Його наукові та мистецькі досягнення нетлінні. Це була епоха безсмертних музикантів, письменників, поетів, художників і скульпторів; воно здійснило революцію в філософії, економіці, математиці, фізиці, хімії та біології. І, вперше в історії, воно зробило великі твори і великі думки доступними для звичайної людини.^[3]

Див. також

Довге XIX століття

Примітки

[1]
Боткина А. П. Павел Михайлович Третьяков в жизни и искусстве. — М. : Изд. ГТГ, 1951. — 307 с.
[2]
Історія художнього зібрання відомих київських колекціонерів Богдана та Варвари Ханенків: Матеріали наук.-практ. конф., 25 січ. 2005 р., Київ / ред.: Н. І. Корнієнко; Голов. упр. культури і мистец., Київ. міськдержадмін., Музей мистец. — К., 2005. — 135 с. — (Ханенк. читання; Вип. 7).
[3]
Ludwig von Mises (1949). Human Action, p. 155; p. 155

Джерела

История XIX века / Под ред. профессоров Лависса и Рамбо. Пер. с франц./ Второе дополн. и испр. издание под ред. академика Е. В. Тарле.— М.: Гос. соц.-экономич. изд-во.— Т. 1 — 8, 1931—1939. [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
Історія художнього зібрання відомих київських колекціонерів Богдана та Варвари Ханенків: Матеріали наук.-практ. конф., 25 січ. 2005 р., Київ / ред.: Н. І. Корнієнко; Голов. упр. культури і мистец., Київ. міськдержадмін., Музей мистец. — К., 2005. — 135 с. — (Ханенк. читання; Вип. 7).
Гос. музей изобразительных искусств имени А. С. Пушкина, каталог картинной галереи, М., 1986 (рос.)
Боткина А. П. Павел Михайлович Третьяков в жизни и искусстве. — М. : Изд. ГТГ, 1951. — 307 с.

[1] [1]
Боткина А. П. Павел Михайлович Третьяков в жизни и искусстве. — М. : Изд. ГТГ, 1951. — 307 с.

[2] [2]
Історія художнього зібрання відомих київських колекціонерів Богдана та Варвари Ханенків: Матеріали наук.-практ. конф., 25 січ. 2005 р., Київ / ред.: Н. І. Корнієнко; Голов. упр. культури і мистец., Київ. міськдержадмін., Музей мистец. — К., 2005. — 135 с. — (Ханенк. читання; Вип. 7).

[3] [3]
Ludwig von Mises (1949). Human Action, p. 155; p. 155

[1]

[2]

[3]