Маріано Фортуні (ісп. Mariano Fortuny; нар. 11 червня, 1838, Реус, Каталонія — пом. 21 листопада, 1874, Рим, Італія) — іспанський художник та графік середини 19 ст., прихильник орієнталізму у живопису.
| Маріано Фортуні | ||||
|---|---|---|---|---|
| Mariano José María Bernardo Fortuny y Marsal | ||||
 | ||||
| Автопортрет, 1856 р. | ||||
| При народженні | Mariano José María Bernardo Fortuny y Marsal | |||
| Народження | 11 червня 1838 Реус, Каталонія, Іспанія | |||
| Смерть | 21 листопада 1874 (36 років) | |||
| Рим, Італія | ||||
| Поховання | Кампо Верано[1] | |||
| Національність | іспанець | |||
| Країна | .svg){kind=small} Іспанія | |||
| Жанр | побутовий жанр, портрет, | |||
| Навчання | Художня академія Сан-Хорхе, Барселона | |||
| Діяльність | художник, графік | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Роки творчості | 1758-1873 | |||
| Вплив | малюнки художника Гаварні | |||
| Вчитель | Claudi Lorenzaled | |||
| Відомі учні | Harrington Fitzgeraldd | |||
| Твори | побутовий жанр, портрет | |||
| У шлюбі з | Сесілія де Мадрасоd | |||
| Діти | Mariano Fortunyd і María Luisa Fortunyd | |||
| Роботи в колекції | Міннеаполіський інститут мистецтваd, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен, Музей витончених мистецтв, Museum of Fine Arts of Córdobad, Національний музей мистецтва Каталонії, Національна галерея, Biblioteca Museu Víctor Balaguerd, Museum of Montserratd, Художній музей Волтерс, Museu d'Art Jaume Morerad, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національний музей образотворчого мистецтва, Баварські державні колекції картин, Галерея мистецтв Коркоран, Клівлендський музей мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Редінзький громадський музейd, Латиноамериканське товариство Америкиd, Смітсонівський музей американського мистецтва[2], Гарвардський художній музей, Музей Кармен Тіссен, Художній музей Фогга[d], Єльський центр британського мистецтваd, Singer Larend, Національний музей і Warrington Museum and Art Galleryd | |||
|
| ||||
 Маріано Фортуні у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився в невеликому містві Реус біля Таррагони (Каталонія). Походив з бідної родини.
Художню освіту почав опановувати у місті Барселона, в Художній академії Сан-Хорхе. 1857 року отримав премію у академії, котра давала право на подорож до Риму. Продовжив навчання у Римі. Багато малював з натури. У ранній період на художника-початківця помітно вплинули малюнки художника Гаварні. Відвідував приватну художню школу, котру утримував художник Кл. Лоренсалез, учень Овербека.
Перші відвідини Марокко
1860 року він отримав замову на створення картини з історії колоніального захоплення Іспанією Марокко. Художник мав супроводжувати військовий похід генерала Пріма у Марокко.
Художник із завданням не упорався і затребувану картину не створив. Але на нього мав помітний вплив побут арабської країни, він зробив чимало малюнків і ескізів, з котрими повернувся у Рим. З цього почалось його захоплення арабською тематикою, що сприяло розвитку його колористичних здібностей. В Римі в цей період він почав створювати перші офорти.
Паризький період і Адольф Гупіль
1865 року він відвідав Мадрид, де копіював у музеї Прадо картини Дієго Веласкеса, Хосе де Рібери, Франсіско Гойї. Потім відвідав Париж, де познайомився із тамтешніми модними художниками, серед котрих були Замакоіс, Жан-Леон Жером, Жан Луї Ернест Мейсоньє та ін. Про іспанського художника прознав шукач талантів паризький артділер і володар художньої фірми Адольф Гупіль, котрий забезпечив йому декілька замов. Як і Мейсоньє, Маріано Фортуні почав створювати пікантні картини у костюмах 17 або 18 століття, серед них "Огляд нової натурниці паризькими академіками ", "Шлюбний контракт в мадридській церкві ", 1870, (Національий музей мистецтв Каталонії) тощо. Картини історичної тематики в добу еклектизму сподобались тогочасній публіці і салонному колу художників. У Парижі народилась євпопейська слава художника як чудового колориста, надто оригінального і майстерного. Почався ажиотаж і прихильники офіційно дозволеного живопису почали витрачати значні кошти на придбання навіть невеликих картин Фортуні, його ескізів, його графіки.
Технічно ефектний живопис Маріано Фортуні був побутового спрямування і не відрізнявся значними ідеями. Тим не менше його твори мали помітний вплив на смаки і сюжети картин як іспанських, так і низки салонних художників інших країн.
Подорож на південь Італії, хвороба і смерть
У 1870—1872 роках він створив подорож на південь Італії, відвідав Лондон і повернувся до Риму. Він захворів і напланував відвідати Неаполь для лікування. На початку листопада 1874 року він повернувся у Рим, де передчасно помер вд ускладнень малярії.
Маріано Фортуні-колекціонер
Фортуні походив з бідної родини і не мав розвиненого смаку. Коли фінансовий стан митця помітно покращився, він почав збирати старовинні речі — іспанські вишивки і килими, старовинний одяг і зброю, церковні ризи, стару кераміку, іспанські і мавританські кахлі, вироби з міді тощо. Серед раритетів колекції опинилась і мавританська крилата ваза із золотавим люстром.
Вся колекція старих речей, зібрана художником у Іспанії, була перевезена до Риму, куди перебралася на житло родина Маріано Фортуні. Несподівана смерть художника примусила родину провеси інвентаризацію майна, останніх картин художника і колекції старовини. Картини і речі, зібрані художником, були продані на аукціонах у місті Париж. Серед проданих була і мавританська крилата ваза, що походила з керамічних майсерень Альгамбри або Гранади. Її ціна становила п'ять тисяч франців, а сама ваза отримала ім'я за прізвищем художника.
Вибрані твори
- «Автопортрет», 1856
- «Святий Маріан»
- «Проповідь апостола Павла»
- «Святий Георгій-змієборець»
- «Сад вілли Боргезе»
- «Іспанський дворик»
- «Прихильники гравюр»
- «Огляд нової натурниці паризькими академіками»
- «Шлюбний контракт»
- «Мандрівники на відпочинку»
- «Одаліска»
- «Карнавальна сцена у 18 столітті»
- «Бесіда у саду»
- «Нічне поховання»
- «Курець опіуму»
- «Коваль у Марокко», 1870
- «Шлюбний контракт в мадридській церкві», 1870, Національий музей мистецтв Каталонії
- «Вояк з аркебузою», 1871
- «Сад біля будинку Фортуні», 1872, Музей Прадо, Мадрид
- «Сніданок товариства у Альгамбрі», 1872
- «Задній двір у Альгамбрі», Фогг Музей, Гавардський центр мистецтв
- «Арабський ватажок», 1874, Музей мистецтв Філадельфії
- «Буденний пейзаж у Портічі», 1874
- «Індійський прибркувач змій»
- «Крамниця арабських килимів»
- «Баталія при Тетуані»
- «Діти художника в японському саду», 1874, Музей Прадо, Мадрид
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
