Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Фредері́к Бастіа́ (фр. Frédéric Bastiat; повн. Claude-Frédéric Bastiat, 29 червня 1801, Байонна — 24 грудня 1850, Рим) — французький економіст, проповідував гармонію інтересів капіталу і праці, представляючи капіталізм як природну організацію суспільства. Бастіа розвинув економічну концепцію альтернативної вартості та ввів метафору про розбите вікно в економічну теорію. Також він був "вільним каменярем" і членом Національної асамблеї Франції.[5]. Взаємини між класами Бастіа розглядав як обмін послугами, а прибутки капіталістів як процент на капітал.
 | Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (лютий 2024) |
| Фредерік Бастіа | |
|---|---|
| фр. Frédéric Bastiat | |
 | |
| Ім'я при народженні | фр. Claude Frédéric Bastiat |
| Народився | 29 червня 1801 Байонна |
| Помер | 24 грудня 1850 (49 років) Рим, Папська держава ·туберкульоз |
| Поховання | Сан-Луїджі-дей-Франчезі[1] |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | філософ, економіст, есеїст, політик, магістрат, письменник |
| Галузь | політика[2] і економіка[2] |
| Alma mater | abbaye-école de Sorèzed |
| Знання мов | французька[3][2][4] |
| Magnum opus | Метафора про розбите вікно, Economic Harmoniesd, Петиція свічкарів і The Lawd |
| Посада | Q67194597?, член генеральної радиd і мирові суди |
| |
Бастіа створював свої роботи напередодні і безпосередньо під час революцій 1848-1849. Одночасно з ним заявив про себе Карл Маркс. Однак позиції двох економістів були діаметрально протилежні.
Бастіа доводив, що нагромадження капіталу веде до збагачення найманих працівників: за підвищенням продуктивності праці слідує зростання реальних доходів робітників, як за рахунок зростання оплати праці, так і за рахунок здешевлення продуктів, які виробляють і споживають ті ж робітники. Одночасно з ростом капіталу знижується і його ціна, тим самим прискорюючи розвиток економіки. Таким чином, інтереси і капіталістів, і робітників збігаються — як мінімум, у вимозі вільної торгівлі та обмеження державного втручання.
Капітал, за твердженням Бастіа, завжди працює на інтереси людей, які їм не володіють — тобто, на інтереси споживачів. Тому для Бастіа економіка — це перш за все точка зору споживача: «будь-які явища в економіці слід оцінювати з точки зору споживача». Банкіри контролюють конкретні адреси, куди тече капітал, але загальний напрямок інвестицій визначається масою споживачів. Втручання держави в практику приватних капітальних вкладень спотворює волю споживачів і призводить до неефективного, сповільненого, розвитку.
Бастіа відомий як активний популяризатор економічної науки. Широку відомість він отримав після публікації серії статей, в яких піддав жорсткій критиці протекціонізм. На ці статті Бастіа надихнула кампанія Річарда Кобдена проти британських законів про зерно, які обмежували імпорт зернових). Бастіа поклявся стати «французьким Кобденом».
Бастіа використав образ розбитого вікна для ілюстрації помилковості думки про те, що будь-яка нещасна подія, катастрофа, сприятиме економічному пожвавленню і зростанню.
Одна з найбільш відомих фраз Бастіа — «Париж нагодований!», яку він виголосив, усвідомивши, що за відсутності централізованого постачання, дефіциту продуктів у Парижі XIX ст. не спостерігається. Ця фраза є синонімічною до метафори Адама Сміта «невидима рука ринку» і ілюструє самоорганізованість вільного ринку. Джин Келлахан використав цю фразу Бастіа у своїй «Економіці для звичайних людей»:
«Ніхто не складав єдиний план завозу товарів для міста, але набір і обсяг товарів, які декларувалися у міських воріт, виявлялися приблизно «вірними». У XIX ст. французький економіст Фредерік Бастіа звернув увагу на це дивовижне явище, вигукнувши «Париж нагодований!»
«Экономика для обычных людей», Джин Кэллахан
Карл Маркс піддав критиці погляди Бастіа в своїй праці «Кері і Бастіа» (1857) та інших творах. Зокрема, Маркс характеризував Бастіа як «...найбільш ницого, а тому найвдалішого представника вульгарно-економічної апологетики».[6]
Йозеф Шумпетер назвав Бастіа «найяскравішим економічним журналістом поміж усіх будь-коли живших».
У 1953-1959 роках група найближчих друзів та учнів Мюррея Ротбарда, які відвідували семінар Людвіга фон Мізеса у Нью-Йоркському університеті, називала себе "Гуртком Бастіа" (англ. The Circle Bastiat). Серед учасників гуртка були Ральф Райко, Джордж Рісман, Леонард Ліджіо, Роберт Гессен, Брюс Ґолдберґ.[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
