Франсуа Бонвен

Франсуа Бонвен (фр. François Bonvin; 22 листопада 1817, Вожирар — 19 грудня 1887, Сен-Жермен-ан-Ле) — французький художник і графік XIX століття.

Франсуа Бонвен
фр. François Bonvin
Автопортрет, 1847 р.
При народженні	фр. François Bonvin
Народження	22 листопада 1817(1817-11-22) Париж
Смерть	20 січня 1887(1887-01-20) (69 років)
	Сен-Жермен-ан-Ле[d]
Поховання	Ле-Пек
Національність	Франція
Країна	Франція
Жанр	побутовий жанр, натюрморт
Навчання	Париж, майстерня Франуа Гране, академія Сюісса
Діяльність	художник
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1839—1874
Відомі учні	Uranie Alphonsine Colin-Libourd
Твори	Still life[d], The copper fountain; Kitchen Interiord і Ave Maria : interior of the Aramont conventd
Брати, сестри	Léon Bonvind
Роботи в колекції	Музей Бойманса - ван Бенінгена, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей Креллер-Мюллер, Центральний музей Утрехта, Національні галереї Шотландіїd, Musée d'Art de Toulond, Musée d'art et d'histoire de Saint-Lôd, Музей образотворчих мистецтв (Мюлуз), Музей Боуз, Рейксмузей, Художній музей Волтерс, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Національна галерея, Dublin City Gallery The Hugh Laned, Musée Rolind, Музей образотворчих мистецтв, Художня галерея Єльського університету, Музей Фіцвільяма, Клівлендський музей мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Музей образотворчих мистецтв, Saint-Germain-en-Laye Civic Museumd, Ackland Art Museumd[1], Музей д'Орсе, Musée d'art et d'histoire de Langresd, Художня галерея і музей Келвінгроув, Chazen Museum of Artd, Балтиморський музей мистецтв, Wadsworth Atheneum Museum of Artd, Musée départemental Georges de La Tourd, Barber Institute of Fine Artsd, Національна галерея Ірландії, Мистецька галерея Йоркаd, Cantor Arts Center at Stanford Universityd, Зібрання Баррелаd, Berwick Museum and Art Galleryd, Amgueddfa Cymru – Museum Walesd, Museum Goudad, Музей Фабра, Museum of Fine Arts of Reimsd, Музей Вальрафа-Ріхарца, Museum of John Paul II Collectiond, Art Gallery of Hamiltond, Musée des Beaux-Arts et d'Archéologie de Besançond, Руанський музей образотворчого мистецтва, Музей Ґетті, Print Collectiond[2], Монреальський музей красних мистецтв і Музей сучасного мистецтва (Труа)
Нагороди
Франсуа Бонвен у Вікісховищі

Ранні роки

Народився в Парижі. Батьківська родина ніяк не була пов'язана з художниками чи мистецтвом, батько був поліціянтом, мати — швачка. Мати померла від туберкульозу, коли хлопчику виповнилось чотири роки. Його виховувала стара жінка. Батько узяв шлюб вдруге і забрав хлопця в нову родину. В новій родині народилося дев'ятеро дітей і це погіршило матеріальний стан родини, і без того небагатої.

Самоосвіта

У хлопчика рано прорізались художні здібності. Друг батьківської родини побачив малюнки Франсуа у віці 11 років і сплатив його навчання в малій художній школі. Батьки наполягали, щоби син опановував графічні техніки. Майбутній художник був вимушений постійно займатися самоосвітою, хоча й відвідував то школу дизайну, то академію Сюісса. Сам художник вважав своїм єдиним вчителем художника Франсуа Гране (1775—1849), котрому показував 1843 року власні малюнки і отримав психологічну підтримку.

Творчість

Головним для нього стали відвідини музею Лувр, де його привабили картини художників-реалістів, французів і здебільшого голландців XVII століття.

Було ще одне джерело художніх вражень для небагатого художника. Паризький лікар і колекціонер Луї ла Каз зібрав незвичну для тогочасних смаків колекцію живопису, котру показував місцевим художникам. Франсуа Бонвен відвідував картинну галерею Луї ла Каза, як і Едуар Мане, Едгар Дега та Анрі Фантен-Латур, представники нової генерації французьких художників. Едуар Мане та Анрі Фантен-Латур самі були непересічними майстрами натюрморту. Таким же майстром стане і Франсуа Вонвен, хоча на нього мали вплив роботи француза Шардена та голландці XVII ст.

Життя, шлюб, твори, виставки

Франсуа Бонвен узяв шлюб у 20 років з простою жінкою, що була пралею. Сам порчав працювати в паризькій поліції, щоби якось утримувати власну родину. В поліції він працюватиме до 1850 року. Відомо, що він захворів у цей період і хвороба не відпускала його до року смерті.

Вперше власні картини від подав на виствку в Паризький Салон ще 1849 року. Його помітили як художника та він отримав медаль третього класу. З роками він виборов місце одного з найкращих художників-реалістів поряд з Густавом Курбе. На відміну від Курбе сцени з життя паризької бідноти не викликали спротиву у журі і консервативної публіки, не було і звинувачень у революційності картин тощо. 1870 року Франсуа Бонвен отримав від уряду Франції орден Почесного Легіону.

Останні роки і смерть

1881 року він наважився зробити операцію. Остання не виправила йому здоров'я і він втратив зір. Художники організували дві його персональні виставки, а прибутки з продажу картин пішли на його фінансоу підтримку.

1887 року він помер в Сен-Жермен-ан-Ле.

Обрані твори (неповний перелік)

• «Натюрморт з динею», 1858 р.
• «Стіна для бідноти в церкві»
• «Шматочок м'яса і овочі», недатовано
• «Керамічний глек і два яблука»
• «Кухарка набирає воду»
• «Художник за малюванням ввечері», 1861 р., офорт
• «Натюрморт зі спаржею», 1867 р.
• «Хлопчик-школяр»
• «Хлопчик з книгою»
• «Натюрморт з чайником і вареним яйцем», 1883 р.
• «Приготування супа», 1886 р.

Обрані твори (натюрморти)

• 
  Франсуа Бонвен. «Натюрморт з динею», 1858 р.
• 
  Франсуа Бонвен. «Натюрморт зі спаржею», 1867 р.
• 
  Франсуа Бонвен. «Керамічний глек і два яблука»
• 
  Франсуа Бонвен. «Натюрморт з чайником і вареним яйцем», 1883 р.

Обрані твори (побутовий жанр)

• 
  Франсуа Бонвен. «Монастирське милосердя», 1851 р.
• 
  Франсуа Бонвен. «Спогади про Бретань» або «Стіна для бідноти в церкві», 1864 р.
• 
  Франсуа Бонвен. «Хлопчик-школяр», 1874 р.
• 
  Франсуа Бонвен. «Приготування супа», 1886 р.

Примітки

1. https://ackland.emuseum.com/people/1851/francois-bonvin/objects
2. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/313703

Джерела

• Anisabelle Berès et Michel Arveiller (dir.), François Bonvin, 1817—1887, Galerie Berès, Paris, 1998, 192 p. (ISBN 2-902868-10-3) (catalogue d'exposition)
• http://www.artcyclopedia.com/artists/bonvin_francois.html (Франсуа Бонвен. артцилопедія)