Loading AI tools
одиниця виміру часу, що приблизно дорівнює періоду обігу Землі навколо Сонця З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Рік— позасистемна одиниця вимірювання часу, що відповідає періоду обертання Землі навколо центра мас Сонячної системи та позірним видимим рухом Сонця по екліптиці[1]. Схожим чином це може стосуватись будь-якої планети, наприклад, марсіанський рік в астрономії це період обігу Марса довкола Сонця.
Земний календарний рік в григоріанському і юліанському календарях дорівнює 365 добам в невисокосних роках, і 366 добам в високосні роки. Доба дорівнює періоду обертання Землі навколо своєї осі, тому можна сказати, що Земний рік приблизно дорівнює 365 обертам Землі навколо своєї осі.
Багато процесів у живій та неживій природі мають річну циклічність, тобто повторюються один раз на рік. У помірних широтах рік поділяють на чотири пори року: весну, літо, осінь і зиму. Циклічність пояснюється зміною височини дуги, що нею рухається сонце небом. Влітку сонце підіймається високо над горизонтом, його промені падають на землю під більшим кутом щодо горизонту й нагрівають її сильніше. Взимку сонце рухається низько над обрієм, а тому кут падіння променів менший, і земля прогрівається слабше. З астрономічної точки зору циклічність пояснюється тим, що земна вісь нахилена щодо площини обертання Землі навколо Сонця.
Слово «рік» пов'язане зі схожими за змістом термінами у слов'янських мовах: рос. рок — «доля» (рік, термін, час, пора, доба); біл. рок — «рік»; д.-рус. рокъ — «вік, доля»; пол., чеськ., словац. і н.-луж. rok — «рік»; мак. rok, словен. ròk — «термін»; староцерк.-слов. рокъ — «призначений заздалегідь термін»[2]
Планета Земля завдяки своїй несферичній формі та впливу інших небесних тіл здійснює складний рух. Обертаючись навколо Сонця, вона водночас обертається навколо своєї осі, яка в свою чергу здійснює періодичні рухи — нутацію й прецесію. З урахуванням цих процесів точне визначення тривалості року, необхідне в астрономії, не проста задача.
Існує кілька визначень тривалості року, які мають дещо різні значення.
Тропічний рік, який є основою григоріанського календаря, визначається як період, за який екліптична довгота Сонця збільшується на 360°. Екліптична довгота вимірюється відносно весняного рівнодення, тобто тропічний рік — це проміжок часу між двома весняними рівноденнями. Тривалість цього проміжку дещо змінюється. Для 2000 року тропічний рік дорівнював 365 діб , 5 годин, 48 хвилин, 45.1875 секунди.
Сидеричний або зоряний рік визначається як проміжок часу, за який Земля здійснює повний оберт в системі відліку, пов'язаному із зорями. Сидеричний рік довший від тропічного приблизно на 20 хв. у зв'язку з прецесією земної осі. На 2000 рік тривалість сидеричного року становила 365 діб 6 годин 9 хв. 9.7676 с.
Аномалістичний рік визначається як час, потрібний Землі для здійснення одного оберту відносно апсид, точніше як час між двома перигеліями. Середній аномалістичний рік дорівнює 365,259 636 діб (365 доби 6 год 13 хв 52,6 с на 2011)[3]. Він дещо довший за сидеричний рік у зв'язку з прецесією земної орбіти.
Визначення юліанського року опирається на визначення секунди. Юліанський рік дорівнює 31 557 600 с або 365,25 діб по 86 400 с кожна. Визначення юліанського року не зв'язане з астрономічними спостереженнями. Воно фіксоване, а не змінюється з часом внаслідок різноманітних впливів на рух Землі. Таке визначення потрібне, наприклад, для означення світлового року — астрономічної одиниці довжини. Тривалість секунди визначена Генеральною конференцією мір і ваг за цезієвим стандартом.
Гаусів рік — сидеричний рік планети, масою якої можна знехтувати в порівнянні з масою Сонця. Це зручне поняття в фізиці. Гаусів рік визначається гравітаційною сталою. Тривалість Гаусового року 365,256 898 3 доби (365 діб 6 год 9 хв 56 с).
Драконів рік або екліптичний рік — час, потрібний Сонцю для того, щоб здійснити один оберт відносно того ж місячного вузла, тобто точки де орбіта Місяця перетинає екліптику. Цей рік пов'язаний із затемненнями, які відбуваються тоді коли як Місяць, так і Сонце перебувають поблизу місячного вузла. Середня тривалість екліптичного року дорівнює 346,620 075 883 діб (346 діб 14 годин 52 хвилин 54 с на 2000 рік).
Отже, і аномалістичний, і тропічний, і драконів роки визначені в неінерційних системах відліку, що обертаються з різними кутовими швидкостями відносно інерційної системи, у якій визначено сидерический рік.
Через те, що тривалості астрономічних циклів не кратні одна одній, існує проблема у розподілі місяців за роками і днів за місяцями. Для її вирішення і були розроблені різні календарні системи. Календарні цикли (добовий, місячний і річний) будуються так, щоб максимально відповідати астрономічним циклам (обертання Землі навколо своєї осі, рух Місяця навколо Землі і, у свою чергу, Землі навколо Сонця).
Головна проблема полягає в тому, що довжина тропічного року більше місячного року приблизно на 11 днів. Це означає, що не можна побудувати тропічний рік з цілої кількості синодичних місяців.
Питання про точне визначення кількості днів у році було важливим для практичної діяльності людини з прадавніх часів. Періодичність змін пір року та інших земних природних явищ надто залежить від погоди, а тому не може забезпечити потрібну точність. Спостереження за зоряним небом дають набагато кращі результати. Важливими опорними точками в таких спостереженнях є дні сонцестояння та рівнодення. Аналіз результатів показав, що рік не складається із цілого числа діб. Його тривалість лежить у межах між 365 та 366 днями, дорівнюючи приблизно 365 добам із четвертю. На основі цих даних був затверджений юліанський календар, в якому кожен четвертий рік тривав 366 діб і називався високосним.
До юліанського календаря в Стародавньому Єгипті, Вірменії, Персії використовувався нечіткий рік (annus vagus), який дорівнював 12 місяцям по 30 днів. Решту 5 або 6 днів вставлялися в календар додатково. Подібну систему літочислення застосовували також ацтеки та мая.
Поступово з плином століть виявилося, що тривалість року не дорівнює 365 діб та 6 годин точно, а тому дати сонцестояння і рівнодення змінюються. До XVI століття вони змістилися на 10 днів. Тому в 1582 було запроваджено новий григоріанський календар, названий на честь Папи Римського Григорія XIII. Григоріанський календар передбачає поправки до юліанського, які дозволяють компенсувати зміну дат сонцестояння і рівнодення. Цим календарем ми користуємося й досі.
Календарний рік у григоріанському та юліанському календарях дорівнює 12 місяцям (365 діб у невисокосні роки та 366 діб у високосні роки).
За григоріанським календарем рік поділяється на 12 місяців, які мають тривалість 30 днів або 31 день, крім лютого, який триває 28 днів у невисокосні роки й 29 днів у високосні роки.
Календарні роки нумеруються. Початком відліку в григоріанському календарі вибрана приблизна дата народження Ісуса Христа. До років, які минули після цієї дати іноді додається позначення AD (Anno Domini — рік Господа). Роки, що передують цій даті відраховуються в оберненому порядку і позначаються до н. е. Наприклад, 2 до н. е. передував 1 до н. е.. Нульового року не існує.
Місячний рік триває 12 повних місячних циклів, приблизно 354,37 діб. Місячний рік є основою для місячного календаря. Місячний календар зсувається відносно сонячного кожного року на 11-12 днів. Його використовують здебільшого для релігійного літочислення, крім Саудівської Аравії, де місячний календар чинний також у комерції.
Період із 10 років називається десятиліттям, із 100 років — століттям, із 1000 років — тисячоліттям.
Галактичний рік — період обертання Сонця і найближчих до нього зір довкола центру Галактики[4]. Галактичний рік дорівнює приблизно 225—250 млн земних років.
Платонівський рік (великий рік, світовий рік)[5] — період в прецесії осі обертання Землі. Платонівський рік дорівнює за різними даними від 25 700 до 25 800 звичайних календарних років.
У Міжнародній системі одиниць (SI) символом для позначення як одиниці часу є символ «a» від скорочення латинського слова annus (1 a = 365 d або 366 d), що визначено в інформаційному додатку[6].
В англомовних виданнях ненаукового спрямування інколи використовуються скорочення «y» або «yr»[6][7][8], а також у науковій літературі, переважно в геології, археології та палеонтології, де скорочення «kyr, myr/m.yr/m.y., byr/b.yr/b.y.» (відповідно, тисячі, мільйони та мільярди) та їм подібні позначення інколи неформально застосовуться для вказання тривалостей та інтервалів часу[7][8].
Стандарти NIST SP811[9] та ISO 80000-3:2006[10] пропонують до використання символ «a»[6] (хоча a також використовується як позначення одиниці площі ар, але контекст використання зазвичай дозволяє легко відрізнити ці величини)).
Стандарт США для програмування «Уніфіковане позначення одиниць вимірювання[en]»[11] усуває неоднозначність між різними символами, вказаними у стандартах ISO 1000, ISO 2955 та ANSI X3.50[12], через використання
Визначення, спільно ухвалене Міжнародним союзом теоретичної і прикладної химії та Міжнародним союзом геологічних наук, рекомендує для використання annus (скорочення a) для року, визначеного як тропічний рік у 2000 році[13][14]:
Така нотація суперечить ранішій домовленості між геофізиками про використання a лише для виразів «років тому», а y чи yr для періоду в один рік[14].
Можуть використовуватись альтернативні форми одиниць, де скорочується сполучна голосна літера, наприклад, kilannum, megannum тощо:
Людська діяльність часто регламентується з періодичністю в 1 рік. Наприклад, навчальний рік — період навчання в системі освіти. Навчальний рік починається одного й того ж дня кожного року й триває певну кількість днів, яка залежить від країни та освітнього закладу. В Україні навчальний рік у школах починається 1 вересня.
Фінансовий рік — річний період, на який планується бюджет. Фінансовий рік визначає також період публікації звітів. В Україні, Ізраїлі, Росії фінансовий рік починається з 1 січня та триває до 31 грудня.[19]
У всіх державах Європи та більшості країн світу сучасне літочислення у роках нашої ери, включно з XXI століттям та 3-тім тисячоліттям ведеться від Різдва Христового і позначається латинською > Anno Domini, або скорочено: A.D./AD. Повністю фраза звучить: лат. Anno Domini Nostri Iesu Christi (в рік Господа нашого Ісуса Христа). За таким літочисленням нульового року немає, тому 1 рік AD (нової ери) йде відразу ж після 1 року до Різдва Христового (до нової ери). В українській мові вживається відповідник «рік Божий», «року Божого» (р. Б.).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
