Генеральна конференція мір і ваг

Генеральна конференція мір і ваг (фр. Conférence générale des poids et mesures) — одна з трьох організацій, заснованих для підтримки міжнародної системи фізичних одиниць, як визначено метричною конвенцією 1875 року. До складу учасників конференції входять 52 держави з повним членством і 26 — з асоційованим членством.

Генеральна конференція мір і ваг
Дата створення / заснування	21 вересня 1889
Коротка назва	CGPM[1] і CGPM[2]
Юрисдикція	увесь світd[3]
Розташування штаб-квартири	Великий Парижd[4]
Офіційний сайт​(англ.) Офіційний сайт​(фр.)

Періодичність і місце проведення засідань керівного органу: Проводиться не менш ніж один раз на чотири роки у Парижі (Франція).

Адреса штаб-квартири міжнародної організації: Pavillion de Breteiul FR 92312 Sevres cedex Frans, Paris, France

Конференції ГКМВ

Перша [Архівовано 18 червня 2007 у Wayback Machine.] (1889)	Визначено міжнародний прототип кілограма, виготовлений із сплаву платини й іридію. Прототип зберігається в Міжнародному бюро мір і ваги. Проголошено міжнародний еталон метра.
Друга [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1897)	Жодних резолюцій не було прийнято.
Третя [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1901)	Переозначено літр як об'єм кілограма води. Уточнене означення кілограма як одинці маси, означено «стандартну вагу», визначено стандартне прискорення вільного падіння, запроваджено використання грама сили.
Четверта [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1907)	Прийнято означення карата як 200 мг.
П'ята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1913)	Запропоновано міжнародну шкалу температур.
Шоста [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1921)	Переглянуто метричну конвенцію.
Сьома [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1927)	Створено консультативну комісію з електрики.
Восьма [Архівовано 17 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1933)	Визначено потребу в абсолютних електричних одиницях.
Дев'ята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1948)	Визначено ампер, бар, кулон, фарад, генрі, джоуль, ньютон, ом, вольт, ват, вебер. Вибрано назву для градуса Цельсія. Мала літера l затверджена як позначення літра. Як кому, так і крапку було прийнято як позначення десяткової частини. Замінено символи для стера і секунди [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.]. Пропонувалося, але не було затверджене загальне повернення до довгої системи нумерації.
Десята [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1954)	Означено кельвін та стандартну атмосферу. Почалося встановлення Міжнародної системи одиниць (метр, кілограм, секунда, ампер, кельвін, кандела).
11-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1960)	Метр перевизначено через довжину хвилі світла. Прийнято одиниці: герц, люмен, люкс, тесла. Нова метрична система отримала назву SI, «the modernized metric system». Підтверджено вживання префіксів піко-, нано-, мікро-, мега-, гіга- та тера-.
12-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1964)	Повернено початкове означення літра як 1 дм3. Затверджено префікси атто- та фемто-.
13-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1967)	Перевизначено секунду як тривалість 9 192 631 770 періодів випромінювання, що відповідає переходу між двома надтонкими рівнями основного стану цезію-133 при температурі 0 K. Градус Кельвіна перейменовано в кельвін. Змінено означення кандели.
14-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1971)	Визначено нову основну одинцю SI — моль. Затверджено одиниці паскаль, сіменс.
15-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1975)	Затверджено префікси пета- та екса-. Запроваджено радіологічні одиниці грей та бекерель.
16-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1979)	Визначено одиниці кандела, зіверт. Затверджено використання для позначення літра символів l та L.
17-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1983)	Метр визначено через швидкість світла.
18-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1987)	Прийнято договірне значення для сталої Джозефсона, KJ, та сталої фон Клітцинга, RK, готуючись до перевизначення ампера й кілограма.
19-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1991)	Запроваджено нові префікси йокто-, зепто-, зета- та йота-.
20-та [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1995)	Додаткові одиниці SI радіан та стерадіан стали похідними одиницями.
21-ша [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (1999)	Затверджено нову одиницю SI катал = моль за секунду для каталітичної активності.
22-га [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (2003)	Підтверджено вживання коми або крапки для позначення десяткової частини, але не для групування символів з метою полегшення читання: «числа можуть бути розділені на трійки для полегшення читання, ні крапки, ні коми не вставляються в проміжки між групами»[5].
23-тя [Архівовано 7 червня 2011 у Wayback Machine.] (2007)	Роз'яснення щодо кельвіна та ідеї щодо перевизначення деяких основних одиниць SI.
24-та [Архівовано 30 січня 2012 у Wayback Machine.] (2011)	Затверджено проект майбутнього переозначення основних одиниць Si.
25-та [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (2014)	Обговорювалось перевизначення кілограма через сталу Планка, але рішення не було ухвалене. Відзначено прогрес у підготовці перевизначення основних одиниць. Було зроблено висновок, що запропоновані дані ще не є достатньо надійними. Заохочуються подальші зусилля щодо вдосконалення даних, так щоб на 26-му засіданні можна було б прийняти резолюцію щодо перевизначення основних одиниць SI
26-та [Архівовано 19 вересня 2019 у Wayback Machine.] (2018)	Переглянуто визначення одиниць SI кілограм, ампер, кельвін та моль через відповідні фундаментальні стали: Планка, елементарний заряд, Больцмана та Авогадро, оновлені значення яких також було затверджено.[6]

Участь України у Генеральній конференції з мір та ваг

• Дата набуття Україною членства: 09.08.2002 р.;
• Підстава для набуття членства в міжнародній організації: Доручення КМУ від 17.12.01 № 18478/45;
• Статус членства: Асоційований член;
• Характер фінансових зобов'язань України: Сплата щорічного членського внеску;
• Джерело здійснення видатків, пов'язаних з виконанням фінансових зобов'язань: Державний бюджет України;
• Вид валюти фінансових зобов'язань: Євро
• Обсяг фінансових зобов'язань України на 2017 рік: інформації немає;
• Центральний орган виконавчої влади, відповідальний за виконання фінансових зобов'язань: Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.^[7]

Виноски

1. https://www.bipm.org/en/worldwide-metrology/cgpm/
2. https://www.bipm.org/fr/worldwide-metrology/cgpm/
3. https://www.bipm.org/en/about-us/
4. https://www.bipm.org/en/access
5. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 вересня 2007. Процитовано 30 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
6. As of Today, the Fundamental Constants of Physics (c, h, e, k, NA) Are Finally… Constant!. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 16 листопада 2018.
7. Єдиний державний реєстр міжнародних організацій, членом яких є Україна станом на 01.01.2017. Архів оригіналу за 9 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.