Банюнин
село в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Баню́нин — село в Україні, у Новояричівській селищній громаді Львівського району Львівської області. Населення становить 750 осіб[1]. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська селищна громада[6].
село Банюнин | |
---|---|
Церква Різдва Пресвятої Богородиці в с. Банюнин | |
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Львівська |
Тер. громада | Новояричівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46060290030084993 |
Основні дані | |
Засноване | 1440 |
Населення | 750[1] |
Поштовий індекс | 80454[2] |
Телефонний код | +380 3254[3] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°57′23″ пн. ш. 24°23′48″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
250 м[4] |
Відстань до обласного центру |
38 км[5] |
Відстань до районного центру |
38 км[5] |
Найближча залізнична станція | Борщовичі |
Відстань до залізничної станції |
19 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80465, Львівська обл., Львівський р-н, смт Новий Яричів, вул. Незалежності, 6[6] |
Карта | |
Мапа | |
|
Село розташоване на Грядовому Побужжі, у південно-східній частині Львівського району, за 38 км від обласного центру, 38 км від районного центру та 12 км від адміністративного центру селищної громади. За 19 км знаходиться найближча залізнична станція Борщовичі[5].
Сусідні населені пункти:
Вирів, Якимів | Соколів, Малі Нагірці | Великосілки | ||
Пн | Неслухів | |||
Зх Банюнин Сх | ||||
Пд | ||||
Хренів, Дідилів | Убині, Лісок |
Навколишні поля:
У Банюнині налічується 13 вулиць[7].
У минулому в селі завжди переважало українське населення, про що свідчать дані наведені у таблиці нижче:
У 1932 році окрім українського населення в селі мешкало 12 юдеїв та 1 римо-католик, у 1939 році — 10 юдеїв та 5 поляків[9].
За даними перепису населення 2001 року у селі мешкало 750 осіб[1].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
Мовний склад населення с. Банюнин[1] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
українська | 749 | 99,87 | ||||||||||||
російська | 1 | 0,13 | ||||||||||||
У селі побутує говірка наддністрянського говору. У Наддністрянський реґіональний словник Гаврила Шила внесені такі слова, вживані у Банюнині:
Найдавніші писемні згадки про село, найімовірніше не збереглися, позаяк у 1440 році під час пожежі згоріло більшість архівних матеріалів у Львові[11]. Тому село вперше згадується у судових книгах від 4 липня 1440 року під назвою Банюнин або Dycis, коли Іван Банюнинський (тодішній власник села) виграв процес в князя Михайла з Вільшаниці. Дослідник Василь Лаба допускає тлумачення другої назви Dycis як спотворене лат. Ducis, тобто Княже[11].
За реєстрацією 1515 року частина Банюнина була розорена татарами і лише 3 (три) лани залишилися зеленими. За ілюстрацією 1578 року частина села Банюнин належала Миколаю Герберту з трьома ланами і ставом та одним загородником[12].
У 1850 році після скасування панщини у села Банюнин був 1371 морг землі, з яких 456 моргів належало Кароліні Веберг. Решта землі була селянська та парафіяльна. Панами поступово були: Зельський, Гарбер, Вітлін, Піштинський, останній з яких близько 1877 року продав землю Розенбергу. Вже на початку XX століття Розенберг перепродав землю Розалії Трускальовській, яка пізніше розпарцелювала всю землю[12].
У 1920 році через Банюнин на село Борщовичі вела наступ Перша кінна армія під командуванням Семена Будьонного.
24 серпня 1939 року була підписана угода про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом відома, як пакт Молотова — Ріббентропа. Пакт гарантував нейтралітет Радянського Союзу в конфлікті Третього Рейху з Польщею та країнами Заходу, та давав можливість повернення Радянським Союзом втрачених Росією у першій світовій війні територій. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному у ті дні нападі Німеччини на Польщу.
Німеччина почала виконувати умови цієї угоди, розпочавши польську компанію, себто вже 1 вересня 1939 року напала на Польщу. Цей день і є початком Другої світової війни. Лише за 27 днів німецькі окупаційні війська анексували частину Польщі та вийшли на умовну лінію Керзона. 17 вересня 1939 року о п'ятій годині ранку передові та диверсійно-штурмові загони Червоної Армії перетнули радянсько-польський кордон на річці Збруч.
З приходом радянської влади у 1939 році у Банюнині та навколишніх селах утворили сільські ради, а у самому селі ще й був організований Тимчасовий комітет[12].
Під час німецької окупації на примусові роботи до Німеччини було вивезено близько 20 осіб[12], переважно молодих хлопців та дівчат.
Вже по війні, 12 вересня 1948 року, у селі Банюнин був створений колгосп Імені 17 вересня. У 1984 році було розпочато будівництво газопроводу, який офіційно запрацював 5 серпня 1986 року[12].
Церква Різдва Пресвятої Богородиці споруджена у 1897 році за проєктом архітектора Василя Нагірного[13] на місці давнішої дерев'яної церкви. У церкві збереглися іконостас, якому близько 100 років, обабіч якого знаходяться старовинні престоли та копія Чудотворної ікони Божої Матері Ярославської «Двері Милосердя», яка була в особливий спосіб прославлена в рік Божого Милосердя у Католицькій Церкві. Також у церкві зберігають книжку-стародрук, видану у друкарні Михайла Сльозки у Львові, ймовірно 1644 року. Церква перебуває у користуванні парафій Різдва Пресвятої Богородиці села Банюнин Української греко-католицької церкви та Православної церкви України[14].
Священники, які обслуговували парафію Банюнина[14] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Роки | Ім'я, прізвище | |||||||||||||
о. Павло Камінський | ||||||||||||||
о. Пилипчук | ||||||||||||||
о. Розумний | ||||||||||||||
о. Град | ||||||||||||||
о. Ярослав Хома | ||||||||||||||
о. Антін Підгорецький | ||||||||||||||
о. Жеребецький | ||||||||||||||
о. Михайло Пастирнак | ||||||||||||||
о. Йосиф Бучко | ||||||||||||||
о. Ярослав Чухній | ||||||||||||||
о. Григорій Манюк | ||||||||||||||
о. Ярослав Солоб | ||||||||||||||
о. Степан Лібич | ||||||||||||||
1993—по нині | о. Іван Пишкович |
В селі споруджено символічну могилу борцям за волю України, встановлено Хрест 1000-ліття хрещення Русі-України.
Через село проходить автомагістраль М06 Київ—Чоп. З автостанції села Банюнин курсують автобуси до міст Львова, Бродів, Золочева, Кам'янки-Бузької, Глинян та до найближчих сіл.
У селі працюють дошкільний навчальний заклад загального розвитку та загальноосвітня школа I—II ступенів.
У селі діють підприємства:
У 2014 році затверджено генеральний план забудови с. Банюнин[16].
Місцеви ФК «Нива» — переможець районного Кубка з футболу «Весна-2017»[17].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.