Карнаухівка (селище)

Карнау́хівка — селище в Україні, у Кам'янській міській громаді Кам'янського району Дніпропетровської області. Входить до складу Кам'янської міської громади. У 2019 році створено Карнаухівський старостинський округ^[2], старостою селища стала Фріске Тетяна Василівна. Населення за переписом 2001 року становить 6 597 осіб.

селище Карнаухівка
Герб Карнаухівки
Стела при в'їзді в селище Стела при в'їзді в селище
Країна	Україна
Область	Дніпропетровська область
Район	Кам'янський район
Тер. громада	Кам'янська міська громада
Код КАТОТТГ	UA12040150020083955
Основні дані
Засновано	1737 (287 років)
Перша згадка	1737
Статус	із 26 січня 2024 року
Населення	▬ 6 600 осіб (01.01.2022)[1]
Поштовий індекс	51990—51994
Телефонний код	+380 5692
Географічні координати	48°28′4″ пн. ш. 34°44′6″ сх. д.
Водойма	р. Дніпро, р. Коноплянка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Платформа 164 км, Платформа 165 км
До станції:	4 км
Селищна влада
Адреса	51990, Дніпропетровська обл., Кам'янський р-н, с-ще Карнаухівка, вул. Пушкіна, 30-В
Голова селищної ради	Фріске Тетяна Василівна
Карта
Карнаухівка
Карнаухівка
Карнаухівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Карнаухівка.

Географічне розташування

Селище Карнаухівка розташоване на правому березі річки Дніпро. Селище межує з житловим районом Дніпра — Таромським та містом Кам'янське до якого, власне, і належить (в межах Південного району міста). Поруч пролягає автошлях національного значення Н08 та залізниця, зупинні пункти Платформа 164 км і Платформа 165 км та колишні станція Карнаухівка й зупинний пункт Платформа 8 км.

Ландшафт

Карнаухівка знаходиться на схилі гори, що переходить у долину Дніпра. На околиці селища розташована балка, яка проходить від околиці через кладовище і до берега Дніпра. Також береги Карнаухівки омиває річка Коноплянка, яка впадає в Дніпро, утворюючи декілька островів. Околиці селища у напрямку вулиці Садової розташовані на невеличких пагорбах і маленьких полонинах, через це вулиця в'ється серпантином.

На межі із Таромським розташувались пагорби вкриті листяним лісом, один з яких має назву Божа Гора названа від прізвиська "Дід Бог" першого мешканця того кутка Сергія Найди, який жив там на межі XVIII -ХІХ століть і був схожий на образ Бога Саваофа на іконі.

• 
  Панорама селища
• 
  Карнаухівський пейзаж
• 
  Краєвид околиць Карнаухівки
• 
  Карнаухівський пейзаж

Історія

За переказами, назва походить від прізвиська (за карнаве (поранене) вухо) курінного отамана Карнауха, який поставив тут свій зимівник.

Вперше згадується у 1737 році, як зимівник Семена Карнауха Кодацької паланки Запорожжя, що разом з усіма мешканцями поселення приписався до парафії Свято—Миколаївської церкви у місті Нові Кодаки^[3]. У 1774 році в селі було збудовано Свято-Варваринську церкву, яку 29 березня 1775 року освятив Григорій Порохня з благословіння митрополита Київського Гавриїла Першого. Першим настоятелем церкви став священник Василь Удовицький^[4].

Існує легенда, що дорогою до Катеринослава (нині — місто Дніпро) селище відвідали російський поет Олександр Пушкін та український поет, прозаїк, мислитель, живописець, гравер, етнограф Тарас Шевченко.

Станом на 1859 рік Карнаухівка була державним селом, в якому налічувалось 104 подвір'їв, православна церква, поштова станція й мешкало 1013 осіб^[5].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Діївської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1393 особи, налічувалось 210 дворових господарств, існувала православна церква та земська станція^[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2226 осіб (1100 чоловічої статі та 1126 — жіночої), з яких 2225 — православної віри^[7].

У 1938 році Карнаухівка отримала статус селища міського типу. У 1939 - 1950-ті роки селище відносилося до Криничанського району, а після до Дніпропетровського.

У 1943 році, в ході Другої Світової Війни, біля селища Карнаухівка відбулося форсування річки Дніпро радянськими військами на чолі з Іваном Секретнюком. Цей загін відігравав роль приманки, яка змусила підтягнути німецькі війська до с. Карнаухівка. Тим часом основні радянські війська перетнули Дніпро біля села Аули. Всього в ході боїв із учасників карнаухівського десанту в живих лишилось 10 чоловік, включно з командиром який важкопоранений потрапив у полон, і перебував до квітня 1945 року в німецькому шталагу (таборі для військовополонених).

11 січня 1963 року Карнаухівка увійшла до складу Південного району (тоді — Баглійського району) міста Дніпродзержинська^[8].

Після війни, на честь 60-річчя створення СРСР, було побудоване нове приміщення Карнаухівська СЗШ № 1 (згодом — Дніпродзержинська СЗШ № 38), яка до цього працювала у розкиданих по населеному пункту будівлях. Нині школа має ім'я І. О. Секретнюка, який сприяв будівництву цієї школи, і у свій час був її директором.

24 грудня 2019 року, в ході децентралізації, Карнаухівська селищна рада об'єднана з Кам'янською міською громадою.

26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, то ж селище міського типу Карнаухівка набуло статусу селища^[9].

Населення

Таблиця зміни чисельності населення

2001	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2022
6 468	6 537	6 525	6 552	6 591	6 596	6 597	6 600

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[10]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	5774	89,26 %
російська	620	9,58 %
ромська	29	0,45 %
вірменська	17	0,26 %
білоруська	11	0,17 %
румунська	5	0,08 %
інші/не вказали	13	0,2 %
Усього	6469	100 %

Об'єкти соціальної сфери

• Школа № 38 імені Секретнюка І. О.
• Будинок культури
• Бібліотека
• Амбулаторія № 5
• Дитячий садок «Вербичка»

Транспорт

У напрямку міста Кам'янського:

• маршрутні таксі № 3, 6, 23.
• трамвай № 3.
• приміські електропоїзди — зупинні пункти Платформа 164 км, Платформа 165 км

У напрямку міста Дніпра:

• автобусний маршрут «Карнаухівка (амбулаторія) — Дніпро (Старомостова площа)»
• приміські електропоїзди — зупинні пункти Платформа 164 км, Платформа 165 км. У радянський час приміські поїзди ходили й по лінії Сухачівка - Правда, зупинялись на станції Карнаухівка.

Архітектурні пам'ятки

• Братська могила радянських воїнів (з 1993 року).
• Пам'ятник Тарасові Шевченку. Відкриття пам'ятника відбулося 25 серпня 2013 року на святкуванні 276-річниці селища. Автор пам'ятника — заслужений художник України, скульптор родом з Карнаухівки Петро Куценко^[11]
• Пам'ятник козаку Семену Карнауху — засновнику селища Карнаухівка. Відкриття пам'ятника відбулося у 2012 році^[12].

Карнаухівська паркова зона

Карнаухівська паркова зона — зона активного та пасивного відпочинку в селищі:

• Дитячий та спортивний майданчики
• Пам'ятник козаку Семену Карнауху
• Пам'ятник Тарасові Шевченку
• «Музей-хата»
• Оригінальні архітектурні споруди
• Будується «Алея Шевченка».

• 
  Дитячий майданчик
• 
  Архітектурні споруди
• 
  Карнаухівська сцена
• 
  Музей-хата

Місцеві свята

У Карнаухівці кожного року святкують День заснування селища. Святковий концерт, ярмарок, ігри, розваги, та традиційна святкова каша. Також Карнаухівка святкує День Рибалки — марафон рибалок, які виловом риби, змагаються за 1 місце в турнірі Рибалок Карнаухівки.

Кулінарія

У Карнаухівці фірмовою стравою вважається зливана каша. За словами місцевих мешканців, традиція готувати зливану кашу започаткована ще за часів заснування селища козаком Семеном Карнаухом у 1737 році. Тому на в’їзді до селища на стелі з гербом Карнаухівки зображений засновник селища Семен Карнаух з казаном зливаної каші, що символізує гостинність і доброзичливість місцевих жителів.

Назву «зливана» каша отримала через те, що готувалася гуртом, у складчину, з доступних продуктів, спочатку як символічне відзначення завершення польових робіт у травні. Така каша відновлює сили, заряджає позитивною енергетикою. На свята її досі готують у стародавньому п’ятивідерному казані. До столу запрошують піснями. Згідно з традицією, після першої тарілки каші та чарки обов’язково танці й пісні, а потім – знову до столу.

Стародавній рецепт приготування зливаної каші передається господинями від покоління до покоління і має свої секрети.^[13]

Релігія

У селі розташовані дві церкви - Храм Святих преподобномучениць великої княгині Єлизавети і інокині Варвари ПЦУ (пров. 3-й Нагірний, 17) та храм Святої Варвари (вул. Центральна, 60-А).

Постаті

• Мельников Олександр Юрійович (1980—2014) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Син карнаухівського селищного голови, згодом старости Фріске Тетяни Василівни.
• Секретнюк Іван Омелянович (1922—2003) — лейтенант Червоної армії, «Почесний громадянин міста Дніпродзержинська», перший директор нового корпусу школи СЗШ N 38 імені І. О Секретнюка.

Галерея

• 
  Військовий меморіал
• 
  Пам'ятний знак козаку Семену Карнауху
• 
  Храм Святих Єлизавети і Варвари
• 
  Храм Святої Варвари

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Дніпропетровська область)

Примітки

1. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
2. Рішення Кам'янському міської ради від 24.12. 2019 про утворення Карнаухівського старостинського округу.
3. Буланова, Наталія (2000). Земні силуети віри (укр.). Дніпропетровськ: «Січ». с. 20. ISBN 966-511-177-9.
4. Буланова, Наталія (2000). Земні силуети віри (укр.). Дніпропетровськ: «Січ». с. 21. ISBN 966-511-177-9.
5. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
6. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — с. 20 (рос. дореф.)
7. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
8. Рішення виконкому Дніпропетровської обласної Ради депутатів Трудящих від 11 січня 1963 року «Про підпорядкування селища Карнаухівка Баглійській районній раді міста Дніпродзержинська» // Відомості Верховної Ради УРСР від 8 лютого 1963 (укр.). Київ. с. 218.
9. Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
10. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
11. Відкриття пам'ятника Тарасові Шевченку. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
12. Пам'ятник козаку Семену Карнауху — засновнику селища Карнаухівка. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 27 квітня 2014.
13. Обряд приготування каші у Карнаухівці внесли до списку культурної спадщини України

Джерела

• Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
• Сайт Верховної Ради України.
• Сайт селища Карнаухівка. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Слобода Карнаухівка.
• В Камянському відкритий ще один памятник Тарасові Шевченку. (рос.)
• Карнауїівка відзначила своє 275-річчя. (рос.)