AI tools

Балка (форма рельєфу)

суха або з тимчасовим водотоком долина із задернованими схилами З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Балка (форма рельєфу)

Балка — суха або з тимчасовим водотоком долина із задернованими схилами.

Thumb
Степова балка. Запорізьке Правобережжя
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Балка.

Етимологія

Походження слова балка остаточно не з'ясоване. Найімовірніше за все, воно споріднене зі словами болото, болоння, оболонь, лит. balà («болото»), латис. bala («долина»). Згідно з іншими версіями, воно пов'язане або з тур. bulak («джерело»), або з каз. балкаш («болотисте місце»), або з топонімом Балкан, або споріднене з давн-англ. balc («підвищення між двома борознами»); крім того, його також виводили від прасл. *ob-valiti («обвалити»), через проміжну форму *o-baliti[1].

Балка як форма рельєфу

У степових районах балки утворено висохлими руслами річок. Балки мають полого-увігнуте дно, часто без вираженого русла, схили опуклі, плавно переходять у вододільні простори. Чітко виражена вершина зазвичай відсутня, улоговина плавно переходить в балку.

Довжина балок зазвичай від сотень метрів до 20-30 кілометрів, глибина від декількох метрів до десятків метрів, ширина до сотень метрів.

Схили і дно задерновані і часто покриті чагарником або лісом, при винищенні яких балки стають осередками прискореної ерозії; поширена в балках донна ерозія. Найчастіше розвиваються з ярів, але можуть виникати і без ярової стадії. Звичайні для височин і рівнин лісостепу і степу. Балки височин можуть мати на схилах скельні оголення. Це характерно, наприклад, для балок Донецького кряжу, де самі балки повсюдно є характерним елементом природного ландшафту.

На відміну від балок, у ярів дно і схили не задерновані і схильні до ерозії.

Окремі балки

Галерея

Див. також

Примітки

Посилання

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.