Кодацька паланка

Кодацька паланка — адміністративно-територіальна одиниця Війська Запорозького Низового у 18 столітті. Центр паланки — місто Новий Кодак (нині у складі м. Дніпро)

Кодацька паланка
Герб
Паланкове місто	Новий Кодак
Країна	Військо Запорозьке Низове
Офіційна мова	українська
Населення
- повне
Площа
- повна	12 тис. км²
Дата заснування	1734

Географія та устрій

Паланка містилася між річками Дніпро і Базавлук та верхів'ям Інгульця з одного боку й річкою Тясмином або, з 1752 року, з новосербською граничною лінією з другого, у майбутніх Катеринославському й Верхньодніпровському повітах.

До паланки належали села й зимівники: Старий Кодак, Волоські хутори, Половиця, Микитине, Кічкас, Біленьке, Тарасівка, Медовець, хутір Грязного, Кемликівка, Набоківка, Тарамське, Карнаухівка, Тритузне, Романкове, Бородаївка, Мишурин Ріг, Комісарівка, Лихівка, Томаківка, Саксагань, Михайлівка та інші — всього у межах паланки знаходилося понад тисячу зимівників, більшість з них належала найзаможнішим запорожцям. Центром паланки було м. Новий Кодак, яке мало укріплення, гарнізон та паланкову канцелярію. Це був також значний торговельний осередок, тут проходили ярмарки. У місті у 1770-х рр. мешкало 673 родини «посполитих козаків».

Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р. російський уряд утворив на землях паланки Саксаганський (Кодацький) та Слов'янський повіти Новоросійської губернії. З утвореням Катеринославської губернії у 1802 р. землі Кодацької паланки опинилися у її складі, а після низки реформ з 1932 р. — у складі Дніпропетровської області т правобережжя Запорізької області.

Полковники

Основні державні та адміністративно-територіальні формування на території Дніпропетровщини

Кодацька паланка

Катеринославське намісництво

Катеринославський повіт

Новоросійська губернія

Катеринославська губернія

Січове земство

Катеринославський район

Дніпропетровська (Катеринославська) округа

Генеральна округа Дніпропетровськ

Дніпропетровська область

Дніпропетровська область

• Харко Кривий (1665)
• Федір Кармазин (1697)
• Іван (Роман) Афанасьєв (1746)
• Василь Зеленко (1747—1749)
• Степан Чорний (1750)
• Яків Таран (1750)
• Пархом Чорний (1751)
• Григорій Якимов (Якимів, Якименко) (1752)
• Федір Покотило (1752)
• Стефан Савелієв (1753—1754)
• Федір Чумак (1754)
• Михайло Сидоров (1754)
• Федір Іванов (1754)
• Григорій Якимов (Якимів, Якименко) (1754)
• Нестор Гаврилович Таран (1754)
• Іван Товкачівський (1755)
• Федір Семак (Сьомак) (1755)
• Степан Мовчан (1756—1757)
• Наум Гнений (Гненний) (1756)
• Степан Чорний (1758)
• Григорій Кононович Кривий (1758)
• Василь Терентійович Холява (Халява) (1759)
• Іван Ічанський (1759)
• Іван Горбоніс (1760)
• Петро Іванов (1761)
• Олексій Матвієвич (1761)
• Іван Кулик (1762)
• Петро Піскун (1762)
• Іван Касьяненко (1765)
• Антін Красовський (1765-1766)
• Мусій Чорний (1766)
• Яків Стефанів (Стефанов) (1766)
• Назар Поперечний (1768)
• Йосип Парфенович Калнишевський (1769)
• Олексій Сокур (1769-1770)
• Яків Борщик (1770)
• Стефан Блакитний (1770—1771)
• Гаврило Попович (1771—1772)
• Василь Нечай (1772—1773)
• Сидір Чалий (1773)
• Яким Свитий (Святий) (1774—1775)

Джерела та література

• Д. С. Вирський. Кодацька паланка [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 394. — ISBN 978-966-00-0692-8.
• Владно-адміністративний устрій запорозьких паланок // Історія державної служби в Україні / під ред. Т. В. Мотренко, В. А. Смолій. НАН України. Інститут історії України: у 5 т. — Київ: «Ніка-Центр», 2009. — Т.1. [Архівовано 26 Лютого 2019 у Wayback Machine.]