Катеринославський повіт

	; Основні державні та; адміністративно-територіальні; формування на території Дніпропетровщини
	Кодацька паланка
	Катеринославське намісництво
	Катеринославський повіт
	Новоросійська губернія
	Катеринославська губернія
	Січове земство
	Катеринославський район
	Дніпропетровська (Катеринославська) округа
	Генеральна округа Дніпропетровськ
	Дніпропетровська область
	Дніпропетровська область

	Катеринославський повіт
	Герб повіту
Губернія	Катеринославська губернія
Центр	Катеринослав
Створений	1784
Населення	248605 (1909) осіб
Попередники	новоутворення
Наступники	Катеринославська округа

Катеринославський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Катеринославської губернії, займав південно-західну правобережну частину губернії. Центр повіту був у губернському місті Катеринославі.

Коротка інформація Губернія, Центр ...

Закрити

У 1784-1796 роках у складі Катеринославського намісництва
У 1796-1802 роках у складі Новоросійської губернії
З 1802-1917 у складі Катеринославської губернії Російської імперії
У березні-квітні 1918 року увійшов до складу Січової землі УНР.
У квітні-грудні 1918 у складі Катеринославської губернії Української держави
У 1919–1923 у складі Катеринославської губернії УСРР.

Повіт займав південно-західну частину губернії, на рівнині придніпровської височини, складену з кристалічних порід з товстим шаром суглинків і чорноземів. На сході — річка Дніпро з 70 верстами Дніпрових порогів, обмежує повіт з півночі, сходу і півдня. На заході річка Базавлук є межею з Херсонською губернією. Усі річки повіту є у сточищі Дніпра. На півдні повіту плавні — острови Великий Лук, які вкриті гаями, кущами, сінокосами. У плавнях люди займаються рибальством, сінокосінням, бджільництвом, полювання.

Земля

За топографічною зйомкою площа повіту — 6905 кв. верст, без водойм — 6611 кв. верст.

Придатної землі — 616,187 тис. десятин, непридатної — 28,562 тис. десятин. Під лісом — 41,474 тис. десятин (з них у власності держави 2,611, у землевласників — 30,219, сільських спілок — 8,544 і міст — 0,1 тис. десятин).

Сільським спілкам належить 231,369 тис. десятин, шляхті-землевласникам — 227,3 тис. дес., німцям-колоністам — 108,238 тис. десятин, особисто селянам — 26,676 тис. дес., купцям — 18,275 тис. дес., державі — 8,356 тис. дес., міським мешканціям −7,906 тис. десятин, містам — 2,302 тис. дес., церкві і священикам — 4,642 тис. десятин, відділу — 9,78 тис. десятин.

Населення

Мешканців у повіті 187652, з них: приходьків 7750, осідлих 179902 (91267 чоловіків і 88635 жінок).

За вірою: 84,1% православних, 0,4% старовірів, 2,15% католиків, 6,4% лютеран, 0,2% вірменських католиків, 6,6% юдеїв, 0,15% мусульман.
Сільське населення (148540 осіб) у 198 поселеннях: 1 містечко, 43 села, 117 деревень, 31 колонії, 6 хуторів.

Господарка

Коротка інформація

Закрити

Селяни орендують 2825 десятин державних і до 70 тис. десятин у приватних землевласників. Посівна площа — 370 тис. десятин.
Головні заняття селян — землеробство і скотарство. Баштанництво та городництво — переважно для власного споживання.
2 виноградники землевласників на 20 десятин, і 130 виноградників, розміром від 75 кв. саженів до 3 десятин — у німців-поселян і селян. Врожай винограду — понад 3 тис. відер виноградного вина на продаж і до 1 тис. відер для самовжитку.

111 тютюнових плантацій.

Бджільництво у селян на дніпровських плавнях. Скотарство, особливо вівчарство падає через неврожаї. Великої рогатої худоби 77 тис. голів, 56 тис. конів, 286 тис. вівці, 22 тис. свиней, 1 1/2 тис. кіз.
Видобуток марганцевої руди.
Промисли: робота на економіях, пристанях Дніпра, лоцманство (переведення човнів через Дніпрові пороги), ковальский, слюсарний, возобудівний, деревообробний, шкірообробний, взуттєвий, гончарний, бочковий, столярний. Всього виробництв 617. З них фабрик і заводів — 57з виробництвом на 7700 тис. карбованців з 4-5 тис. робітників. Найбільші заводи: рельсопрокатний, залізоробний, механічний. Дніпровський завод Південно-Руської Дніпровської металургійної спілки (с. Кам 'янське) з продукцією на 6195 тис. карбованців. 10 парових млинів з продукцією на 626 тис. карбов. 11 чавунолітейних і землеробських знарядь заводів з продукцією на 455 тис. карб. 49 базарів (ярмарок) на які привозиться товарів на 2275,5 тис. карб і продається на 1029,5 тис. карб. Найбільші базари у містечку Нікополь.

Освіта, медицина і інше

51 церква;
71 школа з 3557 учнями; з них 5 училищ і 45 земських сільських шкіл. Учнів у міністерських училищах — 432, в земських — 2462. Бюджет земських училищ — 16190 крб.; на одне міністерське училище земство відпускає 300 крб. 13 церковно-приходських шкіл і 8 шкіл писемності, учнів 663. Із німецьких училищ два 2-класні.
8 лікарень, з них 6 земських; 4 прийомних покоїв; 16 лікарів, 28 фельдшерів і фельдшериць, 12 повивальних бабок, з них земських 6 лікарів, 21 фельдшерів і фельдшериць, 5 акушерок; 2 ветеринарів. Земських зборів 137,5 тис. крб.; з них витрачається на медицину 32 тис. крб., на народну освіту 12 тис. крб., на утримання повітової управи 11 тис. крб. У містечку Нікополь і 2 селах повіту діють поштово-телеграфні ощадні каси. По північнму краю повіту проходить Катерининська залізниця. Діють три переправи через річку Дніпро.

Повіт поділявся на 28 волостей:

та місто Катеринослав із передмістями Аптекарська Балка, Дворянський Сад, Жандармська Балка, Кам'яна, Міщанська Мандриківка, Новожандармська балка, слободами Ново-Дворянська, Підгірна, Павлівська, Прозорівська, Старо-Фабрична, Фабрична, Чечелівка, колонією та селищем Брянського заводу, Брянським селищем та селищем за Брянським заводом, островом Богомолової, Міськими Дачами, Новою Бійнею, Заводом Гантке.

У 1920 р. у складі Катеринославського повіту було створено 5 районів: Перший або Катеринославський; Другий або Кам 'янський; Третій або Нікопольський; Четвертий або Томаківський; П'ятий або Широчанський.

[1]
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

Заруба В. М. Історико-статистичні описи Верхньодніпровського та Катеринославського повітів. Дніпро: Ліра, 2018. 320 с.
Заруба В. М. Придніпровський край. Опис поселень Катеринославського повіту. Дніпро: Ліра, 2016. 108 с., іл.
Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

[1] [1]
рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Екатеринославскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911

[1]