Loading AI tools
Радянський двомісний багатоцільовий винищувач четвертого покоління З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Су-30 (за кодифікації НАТО — Flanker-C) — радянський/російський двомісний багатоцільовий винищувач покоління 4++. Розроблений на основі Су-27УБ. Призначений для завоювання переваги в повітрі, далекого патрулювання, супроводу літаків дальньої авіації, радіолокаційного спостереження, наведення і управління, а також може використовуватися як навчально-бойовий літак.
Су-30 | |
---|---|
Су-30 | |
Призначення: | багатоцільовий винищувач завоювання переваги в повітрі |
Перший політ: | 31 грудня 1989 |
Прийнятий на озброєння: | 1992 |
Період використання: | 1992 — по т.ч. |
На озброєнні у: | Алжир Індія КНР Росія див. Оператори |
Розробник: | Сухой (компанія), Комсомольськ-на-Амурі авіаційне виробниче об'єднання імені Ю. Гагаріна і Іркут |
Всього збудовано: | 630+ |
Вартість одиниці: | $ 40—50 млн станом на 2010 р. (залежить від модифікації)[1][2] |
Конструктор: | І.В. Ємельянов |
Екіпаж: | 2 особи |
Максимальна швидкість (МШ): | (МШ) км/год |
МШ біля землі: | 1350 км/год |
МШ на висоті: | 2125 км/год |
Бойовий радіус: | 1500 км |
Тривалість польоту: | 3,5 год |
Практична стеля: | 17300 м |
Швидкопідйомність: | 230 м/с |
Довжина: | 21,9 м |
Висота: | 6,36 м |
Розмах крила: | 14,7 м |
Площа крила: | 62 м² |
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: | (Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд)° |
Шасі: | триопорне |
Порожній: | = 17 700 кг |
Споряджений: | 24 900 кг |
Максимальна злітна: | 34 500 кг |
Двигуни: | 2 × ТРДДФ АЛ-31Ф |
Тяга (потужність): | 2 × 7770 |
Тяга форсажна: | 2 × 12 500 |
Гарматне озброєння: | 1 × 30-мм авіаційна гармата ГШ-30-1 |
Боєзапас: | 150 снарядів |
Кількість точок підвіски: | 12 |
Маса підвісних елементів: | 8 000 кг |
Підвісне озброєння: | Можливі різні комбінації керованого і некерованого озброєння різного класу див. Озброєння |
Су-30 у Вікісховищі |
На відміну від Су-27УБ, Су-30 здатний виконувати бойові дії, пов'язані з великою дальністю і тривалістю польоту і ефективним управлінням групою винищувачів. На Су-30 застосовувалися системи дозаправляння пальним у польоті, навігаційні системи, було розширено склад апаратури управління груповими діями, а також вдосконалено систему життєзабезпечення. За рахунок встановлення нових ракет і системи управління озброєнням, було значно підвищено бойову ефективність літака.
Роботи зі створення двомісної бойової машини з такими характеристиками почалися в ДКБ Сухого в середині 80-х років. Базовою машиною для розроблення нового проєкту став Су-27УБ, що мав двомісну кабіну екіпажу, великий внутрішній запас палива і десять точок підвіски озброєння. Безпосереднім прототипом нового варіанта винищувача-перехоплювача слугував дослідний літак-лабораторія Т-10У-2, оснащений системою дозаправляння паливом у повітрі. Дальні перельоти, здійснені на цій машині в 1987—1988 роках, переконали конструкторів у можливості поліпшення бойових якостей серійного перехоплювача Су-27П.
Для відпрацювання нової концепції влітку-восени 1988 року на ІАПО, що випускав серійні Су-27УБ, силами співробітників Іркутської філії ДКБ Сухого (під керівництвом В Макріцкого) і місцевих фахівців було доопрацьовано два навчально-бойових літаки іркутського складання, які отримали в ОКБ шифри Т-10ПУ-5 і Т-10ПУ-6, а на заводі — виріб «10-4ПУ». Машини оснастили системою дозаправляння в повітрі, новою системою навігації, модернізованими системами дистанційного керування (СДУ) та керування озброєнням (СУВ)
Цей літак був створений завдяки зусиллям конструкторів та технологів агрегатно-складальних і монтажно-випробувальних цехів, а також конструкторів СКО. На відміну від одномісних Су-27П, серійний Су-30 призначався для:
Су-30 міг виконувати всі навчальні та бойові завдання Су-27УБ і при цьому був наділений додатковими можливостями:
Розширення діапазону можливостей на Су-30 забезпечувалося установленням наступних нових систем:
Літак побудований за нормальною аеродинамічною схемою і має так звану інтегральну компоновку. Средньорозташоване трапецієподібне крило невеликого подовження, оснащене розвиненими напливами, плавно сполучається з фюзеляжем, утворюючи єдиний тримальний корпус. Два двоконтурні турбореактивні двигуни з форсажними камерами типу АЛ-31Ф розміщені в окремих мотогондолах, встановлених під тримальним корпусом літака на відстані один від одного, що дозволяє уникнути їх аеродинамічного взаємовпливу і підвішувати між ними за схемою «тандем» дві керовані ракети. Надзвукові регульовані повітрозабірники розташовані під центропланом.
Обтічники шасі плавно переходять в хвостові балки — службові платформами для установки суцільноповоротних консолей горизонтального оперення з прямою віссю обертання, двокілевого, рознесеного по зовнішніх бортах хвостових балок, вертикального оперення і підбалочних гребенів.
Літак спроєктовано за концепцією «електронної стійкості», і він не має традиційної механічної проводки управління в поздовжньому каналі — замість неї використовується електродистанційна система управління (СДУ). Шасі літака трьохопорне, прибиране, з одним колесом на кожній опорі.
Тактико-технічні характеристики (для літака Су-30МКІ)
На експортних модифікаціях Су-30 широко застосовується обладнання іноземного виробництва — бортові комп'ютери, навігаційне устаткування і т. д. ОКБ «Сухой» співпрацює з постачальниками з Франції, Індії, Ізраїлю.
У вересні 2015 року Росія вперше розгорнула винищувачі Су-30СМ на території аеропорту імені Басіля аль-Ассада у Латакії, Сирія. Щонайменше чотири Су-30СМ були зафіксовані на супутниковому знімку[5]. Наприкінці грудня 2015 року на авіабазі Хмеймім перебувало 16 Су-30СМ[6]. У рамках їхнього бойового розгортання вони забезпечували підсвітку цілей для бомбардувальників, які здійснювали авіаудари по групах повстанців.
Су-30СМ спочатку були призначені для супроводу російських штурмовиків та стратегічних бомбардувальників, але також виконували завдання з ударів по наземних цілях. 21 березня 2017 року повстанські сили розпочали новий наступ у провінції Хама; через кілька днів з'явилося відео, на якому Су-30СМ Повітряно-космічних сил Росії завдавав ударів по наземних цілях некерованими авіаційними ракетами у пікіруючій атаці проти повстанців.
3 травня 2018 року Су-30 Повітряно-космічних сил Росії зазнав аварії невдовзі після зльоту з авіабази Хмеймім, що призвело до загибелі обох членів екіпажу[7].
25 листопада 2018 року МБАКи «Бердянськ», «Нікополь» та рейдовий буксир «Яни Капу» здійснювали плановий перехід з порту Одеси до порту Маріуполь Азовського моря. Буксир «Яни Капу» зазнав тарану з боку російського прикордонного корабля «Дон». Близько 20:10 (за київським часом) катери були атаковані ЗС та ФСБ РФ під час відходу на місце базування. Катери зазнали вогневого ураження та втратили можливість самостійно продовжувати рух. У результаті, близько 20:50 (за київським часом), катери разом з екіпажем були захопленні спецпідрозділами ФСБ Росії.
За офіційними російськими даними до атаки на українські катери були залучені вертольоти Ка-52. Так, гелікоптер Ка-52 здійснив переслідування та в нейтральних водах зупинив малий броньований артилерійський катер «Нікополь», до якого підійшов малий протичовновий корабель Чорноморського флоту РФ «Суздалец»[8]. Перед тим з вертольота було випущено по українських кораблях дві некеровані ракети. Окрім вертольотів, за даними Служби безпеки України, до атаки з повітря був залучений винищувач Су-30, який так само здійснив бойове застосування двох ракет проти українських кораблів[9].
28 лютого речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат повідомляв, що ворожі Су-30 та Су-35 ведуть маневри над Чорнобильською АЕС та здійснюють звідти обстріли, щоб українські війська не могли бити по ним у відповідь, адже збиття літака над АЕС може призвести до екологічної катастрофи[10].
Су-30 неодноразово застосовувались для нанесення авіаційно-бомбових ударів по території України та зокрема по цивільним об'єктам, далі наведено лише окремі випадки:
В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[15]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[16].
В середині серпня 2023 року поблизу захоплених раніше бурових платформ «Чорноморнафтогаз» відбулось бойове зіткнення між українськими військовими на чотирьох катерах та російським винищувачем Су-30. Інцидент був знятий з певної відстані з українського БПЛА. Російський літак невдало намагався уразити українські катери з гарматного та ракетного озброєння, та ці спроби були припинені пострілом ПЗРК, внаслідок якого літак зазнав ушкодження[17].
7 травня російський винищувач Су-30СМ збив гелікоптер Мі-14 морської авіації України. За штурвалом цього гелікоптера загинув Герой України (посмертно), полковник Ігор Бедзай[18].
2 липня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний опублікував відео датоване 1 липня, на якому видно, що Су-30 росіян намагається знищити покинуте на острові Зміїний обладнання, після втечі з нього 30 червня. З чотирьох бомб по острову влучила лише одна. За повідомлення головнокомандувача, бомбардування відбувалось фосфорними бомбами, літак злітав з кримського аеродрому Бельбек[19].
Після тривалих переговорів Індія замовила 50 літаків Су-30МКІ, оснащених новими двигунами АЛ-31ФП і поліпшеною авіонікою. Також Індія отримала ліцензію на виробництво додаткових 140 винищувачів до 2020 року, на 2009 рік 98 СУ-30МКІ, на 2010[42]:362 У 2007 році були передані 18 винищувачів Су-30МКІ замість поставлених у 1997—1999 роках Су-30К. Постачання одних літаків замість інших пов'язана з неможливістю модернізації Су-30К до рівня Су-30МКІ. У 2008 році повинна початися реалізація програми ліцензійного складання партії з 40 літаків Су-30МКІ вартістю 1,5 млрд доларів. З цієї партії 20 Су-30МКІ будуть поставлені в Індію вже облітаними, 15 — зібраними повністю, але не облітаними, а решта 5 будуть поставлені «по другій фазі»[24].
Станом на 2019 рік на озброєнні індійської армії стоїть близько 240 винищувачів Су-30МКІ, що робить його наймасовішим у ВПС Індії[33].
Починаючи з 2009 року близько десяти літаків Су-30 в індійській версії було втрачено з різних причин. Зокрема до основних відносять низьку підготовку індійських льотчиків, а також низьку якість винищувачів російського виробництва та зібраних в Індії за ліцензією[33].
дата | приналежність | місце | жертви | подробиці |
---|---|---|---|---|
12.06.1999 | ДКБ Сухого | Ле-Бурже | — | падіння тяги в двигунах[43] |
22.07.2003 | 7057 авіабаза ЧФ РФ | Витязево | — | «складання» передньої стойки шасі на ЗПС, дані про причини аварії суперечливі[44] |
26.07.2006 | ЛДІ ім. М. Громова | Жуковський | — | розбився під час випробувань[45] |
28.02.2012 | «КнААПО» | Хабаровський край | — | неполадки в системі керування при зльоті, пожежа в правому двигуні під час прискорення, відмова систем керування літаком[3] |
03.05.2018 | ПКС Росії | Джебла | 2 загиблих | Су-30СМ при наборі висоти після зльоту з авіабази «Хмеймім» впав у Середземне море, ймовірно технічна несправність або потрапляння птаха в двигун[46] |
22.09.2020 | ПКС Росії | Тверська область | — | Су-30М2 ВПС РФ був збитий вогнем іншого російського Су-35 під час навчально-тренувального польоту, впав і розбився[47] |
Втрати під час вторгнення в Україну | ||||
25.02.2022 | ПКС Росії | Міллєрово | — | знищений ракетним ударом на аеродромі[48][49] |
05.03.2022 | ПКС Росії | Щасливе, Миколаївська область | 2 полонених | літак Су-30СМ б\н 45, RF-33787 "Іркутськ". Летів на розвідку на Миколаївщину, але був збитий після влучання двох ракет.[50][51] |
13.03.2022 | ПКС Росії | Ізюм, Харківська область | — | літак RF-81771 був збитий в бою[52][53] |
15.03.2022 | ПКС Росії | Харківська область | — | збитий розрахунком ЗРК Бук[54][55][56] |
16.03.2022 | ПКС Росії | Херсонська область | — | збитий з землі[57][58] |
09.08.2022 | ПКС Росії | Новофедорівка, АР Крим | — | щонайменше 5 Су-30СМ були знищені внаслідок удару ЗСУ по аеродрому Новофедорівка 09.08.22[59][60][61] |
ПКС Росії | — | |||
ПКС Росії | — | |||
ПКС Росії | — | |||
ПКС Росії | — | |||
07.09.2022 | ПКС Росії | Волохів Яр, Харківська область | — | збитий з ПЗРК[62] |
12.09.2022 | ПКС Росії | Ізюмський р-н, Харківська область | — | уламки літака RF-81773 знайдені 12.09.2022[63] |
23.10.2022 | ПКС Росії | Іркутськ | 2 загиблих | за попередніми даними, Су-30СМ під час випробувального польоту увійшов у пікірування і впав на житловий двоповерховий будинок[64] |
12.08.2023 | ВПС БФ РФ | Калінінградська область | 2 загиблих | Су-30СМ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту, технічна несправність[65] |
19.05.2024 | ПКС Росії | Краснодарський край | — | українські дрони успішно атакували аеродром у станиці Кущівська Краснодарського краю, виведено з ладу винищувач Су-30[66] |
10.09.2024 | ПКС Росії | Чорне море (63 км від Залізного Порту) | 2 загиблих | збитий з ПЗРК o 23:49 під час проведення операції ССО над однією з газовидобувних платформ, 11 вересня на місці його зникнення тривали рятувально-пошукові роботи[67][68] |
дата | приналежність | місце | жертви | подробиці |
---|---|---|---|---|
30.04.2009 | 30-та ескадрилья «Rhinos» ВПС Індії | Похран | 1 загиблий | збій у системі керування під час тренувального польоту на висоті 6 км[69] |
13.12.2011 | ВПС Індії | Пуне | — | відмови в электронній системі керування[70] |
19.02.2013 | ВПС Індії | Раджастхан | — | технічна несправність[71] |
14.10.2014 | ВПС Індії | Пуне | — | технічна несправність[72] |
19.05.2015 | ВПС Індії | Ассам | — | технічна несправність[73] |
17.09.2015 | ВПС Венесуели | Апуре | 2 загиблих | літак розбився при плановому патрулюванні кордону з Колумбією[74] |
24.06.2016 | ВПС Вʼєтнаму | Південнокитайське море | 1 загиблий | літак розбився під час польоту, згодом зазнав катастрофи рятувальний гелікоптер який шукав пілотів[75] |
15.03.2017 | ВПС Індії | Уттарлай, Раджастхан | — | плановий політ, літак впав при заході на посадку[76] |
23.05.2017 | ВПС Індії | Ассам | 2 загиблих | плановий політ[77] |
27.06.2018 | ВПС Індії | Магараштра | — | технічна несправність[78] |
09.08.2019 | ВПС Індії | Ассам | — | Су-30МКІ російського виробництва розбився під час виконання планового навчально-тренувального польоту[33] |
16.10.2019 | ВПС Венесуели | Гуаріко | 2 загиблих | Cу-30 російського виробництва розбився під час набору висоти[79] |
02.07.2023 | ВПС Венесуели | Гуайкайпуро | 1 загиблий | винищувач зіткнувся під час польоту зі зграєю птахів[80] |
04.06.2024 | ВПС Індії | Магараштра | — | під час льотних випробувань у Державній аерокосмічній та оборонній компанії Hindustan Aeronautics Limited, де літак Су-30MKI перебував на капітальному ремонті[81] |
Дані для літака СУ-30 взяті з KnAAPO[82], Sukhoi[83], Gordon and Davison[84], deagel.com[85], airforce-technology.com[86]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.