Loading AI tools
керована ракета класу повітря — повітря з тепловою системою самонаведення З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Р-73 (за класифікації МО США і НАТО: AA-11 Archer — «Лучник») — радянська керована ракета класу повітря — повітря малого радіуса дії з інфрачервоною системою самонаведення.
| Р-73 AA-11 Archer | |
|---|---|
 Р-73 на винищувачі МіГ-29 | |
| Тип | КРПП малої дальності |
| Походження | Радянський Союз |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1984 — по т.ч. |
| Оператори | див. Оператори |
| Історія виробництва | |
| Розробник | НВО «Блискавка»[ru] |
| Розроблено | 1983 |
| Виробник | НВО «Вимпел»[ru] (поточний)[1], Тбіліський авіаційний завод (колишній) |
| Виготовлена кількість | 6000 до розпаду СРСР |
| Варіанти | РМД-1 РМД-2 УЗР-73 (навчальна) Р-73Е (експортне РМД-1) Р-73М |
| Характеристики | |
| Вага | 105 кг |
| Довжина | 2,93 м |
| Діаметр | 165 мм |
| Вага боєголовки | 7,4 кг |
| Двигун | твердопаливний ракетний двигун |
| Розмах крил | 510 мм |
Операційна дальність | Р-73Е: 30 км Р-73М1: 30 км[2] Р-74: 40 км[3] |
| Швидкість | 2,5 маха |
Система наведення | всеракурсна теплова голівка самонаведення |
Пускова платформа | |
Р-73 у Вікісховищі | |
Створена спеціально для високоманевреного ближнього повітряного бою, який за підсумками локальних конфліктів в Кореї, В'єтнамі та ін. знову зайняв належне місце у тактиці дії ВПС. При розробці враховувалися такі вимоги як всеракурсність, надманевреність, реалізація принципу «випустив-забув». Крім того необхідно було, щоб зброя не мала істотних обмежень щодо маневреності носія в процесі застосування, тобто щоб ракета могла запускатися при інтенсивному маневруванні літака з великими перевантаженнями.
Р-73 була розроблена для заміни попередньої ракети Р-60 для ближнього бою на радянських винищувачах. Робота над нею розпочалася у 1973 році під назвою К-73[a], набула стану операційної готовності у 1982 році, а перші ракети офіційно надійшли на озброєння у 1984 році[4].
Після об'єднання Німеччини у 1990 році Німеччина та інші країни колишнього Варшавського договору виявили у себе великі запаси ракет Р-73, які НАТО позначає як AA-11 Archer, і дійшли висновку, що можливості Р-73/AA-11 були помітно недооцінені на Заході[5]. Зокрема, було встановлено, що Р-73 є значно маневровішою і значно більш здатною щодо виявлення та відстеження цілей, ніж остання версія AIM-9 Sidewinder[6]. Це усвідомлення спонукало до розробки нових ракет, таких як ASRAAM, IRIS-T та AIM-9X.
З 1994 року Р-73 була модернізована до стандарту Р-73М, який увійшов до російської армії у 1997 році. Р-73М має більшу дальність та ширший кут огляду головки самонаведення (до 60° поза віссю), а також покращені засоби протидії інфрачервоним перешкодам. Подальші розробки включають Р-74 (виріб 740) та її експортний варіант РВВ-МД. Очікується, що ці моделі доповнять попередні варіанти Р-73 на службі.
Р-73 призначена для боротьби з повітряними цілями: автоматично дрейфуючими аеростатами, маневруючими літаками, гелікоптерами та крилатими ракетами. Також може служити для організації протиракетної оборони носія[7].
Аеродинамічна схема — «качка». Ракета має елерони, дестабілізатори та датчики аеродинамічних кутів.
Ракета Р-73 оснащена твердопаливним двигуном з інтерцепторами системи газодинамічного управління (СГДУ), що дозволяє виконувати ракеті енергійні маневри під час роботи двигуна.
Пасивна інфрачервона головка самонаведення (ГСН) МК-80 (виготовляється на заводі Арсенал[8][9]). Перед пуском ракета отримує первісне цілевказання з борту носія.
Джерело: [7]
В серпні 2022 року було поширене відео злету українського винищувача МіГ-29МУ1 із стандартним бойовим навантаженням — дві ракети середньої дальності типу Р-27 (швидше за все Р-27ЕР), чотири ракети малої дальності типу Р-73 та підвісний паливний бак[11].
В серпні 2022 року під час контрнаступу на Харківщині на околицях міста Ізюм українські військові виявили уламки російського Су-30СМ який мав бортовий номер 62 «Червоний» та реєстраційний номер RF-81773. На поширених фото видно майже неушкоджену частину комплексу радіоелектронної боротьби САП-518 «Регата» (також відомий як «Хибины-У»)[12]. На збитому літаку також була підвішена ракета «повітря — повітря» Р-73[13].
Згідно інтерв'ю з українським пілотом, Р-73 погано працює у хмарності. Це ускладнює використання ракети проти дронів Shahed-136, змушуючи пілотів використовувати 30-мм гармату[14].
В травні 2024 року українські війська застосували надводний безпілотний човен оснащений принаймні одною ракетою Р-73[15][16].
У грудні 2024 року український військовий благодійний фонд «Повернись Живим» модернізував для ЗСУ ЗРК «Оса» до можливості вести вогонь ракетами Р-73[17].
31 грудня 2024 року спецпідрозділ Group 13 вперше в історії уразив повітряну ціль за допомогою ударного морського дрона Magura V5, оснащеного ракетним озброєнням. Під час бою у Чорному морі в районі мису Тарханкут тимчасово окупованого Криму внаслідок застосування ракет Р-73 SeeDragon знищено російський гелікоптер Мі-8[18][19]. За заявами російських пропагандистів, дрони Magura V5 знищили два російських Мі-8[20].
Росія — Р-73М[21]
Індія
Ефіопія
Північна Корея
Білорусь — опановано ремонт і модернізацію, створено Р-73БМ[22]
Бангладеш
Болгарія
Україна
КНР
Угорщина
Словаччина
Сербія
Іран
В'єтнам
Єгипет
ПеруНаприкінці 2020 — початку 2021 року білоруське підприємство «БСВТ-новые технологии» заявило, що освоїло ремонт та модернізацію низки радянських авіаційних керованих ракет, серед яких і Р-73. Білоруська модернізація керованої ракети отримала позначення Р-73БМ, на ній встановили нову інфрачервону головку самонаведення з кутом огляду 45-60°, покращено завадостійскість, можливість застосування комбінованого методу наведення, новий двигун, новий блок управління автопілотом, новий неконтактний лазерний підривач, тощо[22].
Дальність ураження цілі модернізованою ракетою називають від 300 метрів до 12 км, висота під час пуску з повітряного носія — до 20 км[22].
Імовірність ураження цілі першою ракетою називають на рівні 0,8[22].
Наприкінці лютого 2021 року білоруські військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони виконали пуски авіаційних керованих ракет, зокрема — модернізованих Р-73БМ. Виконували стрільби з винищувачів МіГ-29 та навчально-тренувальних Як-130 на полігоні «Полесский»[22].
Відомо, що українські військові мають на озброєнні певну кількість ракет Р-73, а підприємства ОПК — здійснюють їхню модернізацію.
Так, в 2017 році в мережі з'явилось фото українського гелікоптера Мі-8 з підвішеною ракетою Р-73. Можна припустити, що Мі-8 служить літаючою лабораторією (для дослідження параметрів модернізованої ракети в повітрі). Саме на Мі-8 відбувались випробування радіолокаційної ГСН протикорабельної ракети «Нептун».
12 липня 2019 року, під час візиту Президента України в місто Дніпро, керівник держави відвідав конструкторське бюро «Південне», де серед низки зразків йому продемонстрували модернізовану радянську авіаційну керовану ракету Р-73[23].
Які саме зміни будуть внесені в ракету Р-73 в ході модернізації поки не відомо, проте раніше вже була опублікована інформація про нову інфрачервону головку самонаведення ИЗЗ-12, розробки підприємства «Арсенал»[24].
В березні 2021 року президент державної акціонерної холдингової компанії «Артем» Володимир Зімін заявив, що невдовзі підприємство почне ремонтувати та модернізувати авіаційні керовані ракети Р-73 класу «повітря — повітря». Він також підтвердив можливість модернізації ракет в Україні за рахунок встановлення нових головок самонаведення: «може запропонувати як головку МК-80, як ремонт цієї головки, так і поставка модернізованої головки МК-2200»[23].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
