Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
МіГ-35 (МіГ-29М2, кодове ім'я НАТО: Fulcrum-F) — російський багатоцільовий винищувач четвертого покоління. Розроблений ОКБ Мікояна як глибоко модернізована версія МіГ-29. Має дві модифікації — одномісну МіГ-35С та двомісну МіГ-35Д. Вперше винищувач був представлений на міжнародному авіасалоні «Аеро Індія-2007», а пізніше — на міжнародному авіаційно-космічному салоні МАКС-2007. МіГ-35 брав участь в тендері на постачання ВПС Індії 126 бойових літаків, однак не переміг[1]. 26 січня 2017 року розпочалися випробування літака.[2]
МіГ-35 | |
---|---|
МіГ-35 | |
Призначення: | багатоцільовий винищувач |
Перший політ: | 24 листопада 2016 року |
На озброєнні у: | Росія |
Розробник: | МіГ і Авіабудівельний завод «Сокол»d |
Конструктор: | МіГ |
Довжина: | 17,32 м |
Висота: | 4.73 м |
Розмах крила: | 12 м |
Площа крила: | 38 м² |
Споряджений: | 17800 кг |
Двигуни: | 2 ТРДДФ РД-33 сер.3М |
Гарматне озброєння: | 30-мм гармата ГШ-301 |
Боєзапас: | 100 снарядів |
Кількість точок підвіски: | 9 |
Підвісне озброєння: | Р-73, Р-77, Х-31, НАР |
МіГ-35 у Вікісховищі |
Базою для літака МіГ-35 був двомісний багатоцільовий винищувач МіГ-29М2. Перші два дослідні зразки виготовлені на базі конструкції МіГ-29М2, випробування яких розпочато з 2007 року. З нового, начебто удосконалена конструкція планера, і при цьому він буде в значній частині уніфікований з палубними літаками МіГ-29КУБР/КР.[3]
МіГ-35 буде випускатися в одномісній (МіГ-35С) та двомісній (МіГ-35Д) версіях.
24 листопада 2016 року перший головний зразок МіГ-35 з бортовим номером № 702 виконав перший політ з аеродрому Раменське — база Льотно-випробувального інституту імені Михайла Громова.[3]
Постачання нових багатоцільових винищувачів МіГ-35 в ВПС Росії спочатку планувалися у 2014 році, потім були перенесені на 2019 рік. Терміни постачання нових винищувачів у війська прописані в державній програмі озброєнь Росії на 2011—2020 роки.
У липні 2009 року повідомлялося, що Міністерство оборони Росії має намір сформувати у складі ВПС не менше двох ескадрилей МіГ-35 до 2015 року. Спочатку контракт на постачання МіГ-35 російським ВПС планувалося укласти у 2009 році, однак цього не сталося.
За період з 2008 по 2020 роки було виготовлено лише дві серійні моделі МіГ-35[4].
8 жовтня 2023 повідомлено що міноборони рф отримало перші шість серійних винищувачів МіГ-35С, які замовили ще у 2018 році.[5]
Одномісний МіГ-35С та двомісний МіГ-35Д являють собою подальший розвиток бойових літаків МіГ-29К/КУБ та МіГ-29М/М2 в напрямку підвищення бойової ефективності та універсальності, а також експлуатаційних характеристик. Нова машина здатна розв'язувати розширене коло задач завдяки сучаснішому бортовому комплексу. До його складу належить БРЛС «Жук-МАЭ» розробки ВАТ "Корпорация «Фазотрон-НИИР». Він оснащений активною фазованою антенною решіткою (АФАР), в якій застосовуються твердотілі приймально-передавальні модулі.
У квітні 2011 року МіГ-35 вибув із конкурсу на постачання 126 винищувачів для Міністерства оборони Індії через деякі компоненти обладнання, проблеми з тягою та авіонікою. Наприклад, радар у ході випробувань не зміг виявити ціль на дистанції, заявленій у тендері, а двигуни РД-33МК не показали необхідної для виконання завдання тяги.[6]
На думку деяких експертів, «МіГ-35» є маркетинговим ходом і що літак, як і раніше, є не набагато кращим, ніж попередні модернізації.[7]
Aircraft | Dassault Rafale[8] | Eurofighter Typhoon[9][10] | F-16IN «Super Viper»[11][12] |
F/A-18E/F Super Hornet[13][14][15][16] |
JAS 39 NG [17][18][19][20] |
МіГ-35 [21][22][23][24][25] |
---|---|---|---|---|---|---|
Країна-розробник | Франція | Німеччина Італія Іспанія Велика Британія |
США | США | Швеція | Росія |
Виробник | Dassault Aviation | Eurofighter GmbH | Lockheed Martin | Boeing Defense, Space & Security | Saab | РСК «МіГ» |
довжина | 15,27 м |
15,96 м |
15,03 м |
18,31 м |
14,1 м |
17,3 м |
Розмах крил | 10,80 м |
10,95 м |
10,0 м |
13,62 м |
8,4 м |
12 м |
Висота | 5,34 м |
5,28 м |
5,09 м |
4,88 м |
4,5 м |
4,7 м |
Площа крила | 45,7 м² |
50,0 м² |
27,9 м² |
46,5 м² |
30,0 м² |
38,0 м² |
Маса пустого | 9 500 кг |
11 000 кг |
9 979 кг[26] |
14 552 кг[16] |
7 100 кг |
11 000 кг |
Максимальне бойове навантаження | 9 500 кг |
7 500 кг |
7 800 кг |
8 050 кг |
5 300 кг[27] |
6 500 кг |
Максимальна злітна вага | 24 500 кг |
23 500 кг |
21 800 кг |
29 937 кг[16] |
14 300 кг[28] |
29 700 кг[29] |
Силова установка | 2× SNECMA M88-2 | 2× Eurojet EJ200 | 1× GE F110-132 | 2× GE F414-400 | 1× GE F414G | 2× Клімов РД-33MK |
Тяга • Максимальна тяга |
50 кН кожен (5100 кгс) |
60 кН кожен (6120 кгс) |
84 кН (8570 кгс) |
62,3 кН кожен (6360 кгс) |
62,3 кН (6360 кгс) |
53 кН кожен (5410 кгс) |
• Тяга на форсажі: | 75 кН кожен (7650 кгс) |
90 кН кожен (9180 кгс) |
144 кН (14690 кгс) |
98 кН кожен (10000 кгс) |
98 кН (10000 кгс) |
88,3 кН кожен (9010 кгс) |
Паливо • Внутрішнє • Зовнішнє |
4 700 кг 7 500 кг |
4 996 кг[30] | 3 265 кг 5,880 кг |
F/A-18E: 6 780 кг 7 381 кг |
3 360 кг[20]
3 800 кг[20] |
4 800 кг 4 200 кг |
Точки підвіски | 14 (5 «вологих») | 13 (3 «вологі») | 11 (3 «вологі») | 11 (5 «вологих») | 10 (4 «вологих») | 9 (5 «вологих») |
Максимальна швидкість |
1.8+ Маха (Надзвукова крейсерська: 1+ Маха[31]) |
2.0+ Маха[32] (Надзвукова крейсерська: 1.2 Маха) |
2.05 Маха | 1.8 Маха | 2.0+ Маха (Надзвукова крейсерська: Mach 1.2[33]) |
2.25 Маха |
Дальність польоту (з ПТБ, без дозаправлення у повітрі) |
3 700+ км | 3 790 км | 4 220 км | 3 054 км | 3 200 км | 3 100 км |
Бойовий радіус | 1 800 км | 1 390 км[34] | 1 500+ км | 722 км | 1 300 км | 1 000 км |
Практична стеля | 17 000 м |
19 812 м |
18 000 м |
15 000 м |
15 240 м |
17 500 м |
Швидкість підйому | 305 м/с |
315 м/с |
254 м/с |
228 м/с |
Н/Д | 330 м/с |
Тягооснащеність | 1,13 | 1,18 | 1,1 | 0,93 | 1,18 | 1,1 |
Керування вектором тяги | Немає | Відсутній в базовій версії, але може бути встановлений у результаті модернізації[35] | Немає | Немає | Немає | Так |
Необхідна довжина ЗПС | 400 м[36] | 700 м | ||||
Вартість літака | ~US $84.48 млн €64 млн |
~US $108 млн €80 млн[37] |
US $50 млн[38] | US $55 млн[39] | US $48 млн | US $38.5 млн |
МіГ-35 на МАКС-2009:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.